Анатолій Кінах Об'єднання організацій роботодавців України

З ділових ЗМІ

LB // Рада прийняла в першому читанні проект закону про валюту
Законопроект №8152, поданий президентом, підтримали 253 депутати.
Дзеркало тижня. Україна // Блекаут українського авіапрому...
Час перестати тринькати кошти на закупівлю дорогого іноземного мотлоху і почати…

Про нас пишуть

112.ua//Анатолій Кінах: Без мобілізації всієї країни Україну можуть взяти "голими руками"
Ситуация не разрешиться в течение месяца-двух, мы должны быть готовы к очень…

№50 (Березень, 2018)

№50 (Березень, 2018)
УКРАЇНСЬКИЙ СОЮЗ ПРОМИСЛОВЦІВ І ПІДПРИЄМЦІВ
Ваш надійний партнер

AgroDay // Аграрна наддержава: феномени зернових, успіхи олійних, паростки бобових та надія на реанімацію тваринництва

29.12.2017 10:12

Україна може пишатися попередніми підсумками сільськогосподарського виробництва за 2017 рік, вважають експерти галузі

Людство голодує. 76 мільйонам людей в 45 країнах протягом 2018 року буде потрібна надзвичайна продовольча допомога, прогнозує Світовий банк. Кількість жителів планети, які потребують такої підтримки, зросте за 3 останні роки на 62%. Критична ситуація з продовольством складається в Ємені, Південному Судані, Сирії, ДР Конго, Нігерії, Ефіопії та в інших країнах. Попит на продовольство продовжує зростати і в глобальному масштабі. В авторитетній організації вважають, що за 15 років світові потреби в їжі збільшаться ще на 20%. Сподіваємося, що Україна цим шансом зможе фундаментально скористатися. Дещо вітчизняним аграріям у 2017 році зробити вже вдалося.

Принаймні, галузь зберігає позицію ключової в національній економіці за часткою в ВВП та за рівнем експортної виручки країни, вважає перший заступник міністра агарної політики і продовольства України Максим Мартинюк. Таку оцінку він оприлюднив 15 грудня під час онлайн-конференції, і додав, що питома вага галузі в ВВП країни за підсумками року складе близько 12%. А найвидатнішим досягненням аграрної України у 2017 році замміністра несподівано назвав «прогнозованість і системність державної підтримки, яка у 2018 році складе 6,3 млрд грн.». Хоча незалежні експерти кажуть, що для реальної підтримки галузі потрібні сотні мільярдів хоча би національних грошових одиниць. 

Незважаючи на подібні пасажі, обсяг виробництва сільгосппродукції за січень-листопад нинішнього року навіть зріс в 15 регіонах країни, особливо – в західних і північних областях. За даними Держстату, в Тернопільській та Хмельницькій областях сільгоспвиробництво збільшилася на 7-8%, у Львівській, Чернівецькій, Рівненській і Сумській – на 4-5%, трохи менше – в дев’яти інших. Хоча слід визнати, що падіння виробництва в Полтавській, Черкаській, Харківській та Кіровоградській областях на величину від 18% до 10% не дозволило в цілому країні до кінця листопада вийти на торішній рівень випуску сільгосппродукції. Її індекс за 11 місяців нинішнього року склав 97,2% проти аналогічного періоду 2016 р.

Однак є небезпідставні сподівання, що самопочуття агропромислової галузі надалі буде покращуватися. Адже  капітальні інвестиції в сільське, лісове та рибне господарства за три квартали 2017 року вже зросли на 36,7%, та ще й у харчову промисловість – на 7,5%. За 10 місяців поточного року, за інформацією Мінагрополітики, освоєно близько 41 млрд грн. інвестицій в сільському господарстві та 12,8 млрд грн. – в  харчпромі.

Станом на 1 жовтня по всій Україні виконувалось 417 інвестиційних проектів, з яких 7 – вартістю понад 1 млрд грн., найдорожчий «коштує» 9,6 млрд грн.  При цьому 99 проектів націлені на розвиток скотарства, 79 – потужностей по обробці та зберіганню зернових і технічних культур, 55 – овоче- та фруктосховищ, 53 – свинарства, 25 – птахівництва т.і.

Найбільш активна інвестиційна діяльність ведеться нині у Вінницькій області – за січень-вересень тут вже було освоєно, за даними міністерства, понад 6,5 млрд грн. Однак, на жаль, вимушені констатувати, що головним джерелом фінансування капітальних інвестицій залишаються поки що власні кошти підприємств. Лише 24% вартості агропроектів покриваються за рахунок зовнішніх джерел фінансування.

Агентство «Євро-Рейтинг» припускає, що річний показник інвестицій в сільське господарство зараз може сягнути 70 млрд грн., що майже в 4 рази більше, ніж в «довоєнному» 2013 році. В агенції вирахували, що агровиробництво за підсумками 2014-2017 років стало найбільш привабливою галуззю для інвесторів. Середньорічний приріст капітальних інвестиції в сільське господарство за цей період був самим високим в економіці країни – 37,8%.

Звідси і відповідні результати. Україна в нинішньому році знову очолює ряд глобальних аграрних ринків, як виробник, так і як експортер аграрної продукції, наголошує генеральний директор ВГО «Українська аграрна конфедерація» Павло Коваль. «Більше того, ми в цьому непростому році побили деякі власні рекорди щодо виробництва та експорту продукції. Зокрема, це плодово-ягідна продукція, продукти переробки в галузях рослинництва, органічна продукція, окремі продукти тваринного походження», – каже очільник УАК.

Аграрний сектор економіки є своєрідною «візиткою» України та має потужний потенціал до зростання на внутрішньому та зовнішньому ринках, переконаний президент УСПП Анатолій Кінах. Разом з цим, на його думку, потрібно інтегрувати цей сектор, промисловість та інші галузі у високоефективну систему, що матиме достатньо фінансового ресурсу для модернізації та розумні правила гри на інвестиційному полі. Необхідно повернутися до кредитування реального сектору економіки. Адже доступ до фінансових ресурсів – один із вирішальних чинників її розвитку. «Ми отримали позитивну відповідь Кабміну по проведенню спільного засідання і вироблення єдиного рішення в даному питанні. Втім, воно також пролонгується з невідомих причин. Державна підтримка сільськогосподарського виробництва має містити нові інструменти субсидування, адже рівень останнього явно недостатній», – каже президент УСПП.

В певній мірі успіхам галузі дійсно сприяє протекціонізм її інтересів з боку галузевих громадських організацій. Мабуть тому до визначних подій аграрного року щодо консолідації зусиль профільних об’єднань гендиректор УАК Павло Коваль зараховує нещодавнє створення нової громадської спілки «Всеукраїнський аграрний форум». Аргументуючи свою думку тим, що спілка представляє інтереси суб’єктів, на яких перепадає близько 70% виробництва та реалізації аграрної продукції країни. «Перед новою організацією стоять складні завдання налагодження співпраці із європейськими колегами, промоції української аграрної продукції на світових ринках та утвердження позитивного сприйняття у світі всього українського», – каже пан Коваль. 

Зростання рослинництва

Особливі успіхи Україна демонструє в рослинництві. Не дарма на Заході наша країна сприймається в першу чергу як житниця Європи. І дійсно, вже п’ятий рік поспіль ми збираємо більше 60 млн тонн зерна. У 2017 році урожай зернових і зернобобових культур очікується в розмірі близько 62-63 млн тонн. І це незважаючи на несприятливі погодні умови протягом нинішнього сезону. Саме цей результат називають головним досягненням аграріїв у 2017 році більшість опитаних нами експертів.

Україна активно працює над зростанням виробництва зернових. Аграрні компанії інвестують в технології виробництва, зберігання та транспортування зерна, розвивається річковий транспорт, будуються нові портові потужності. Та найголовніше – українське зерно стає все більш конкурентоздатним на міжнародних ринках, вважає президент Української зернової асоціації  Микола Горбачьов. «Проте, залізничний транспорт, який забезпечує 70% перевезення зерна з поля до порту, на жаль, не встигає за тенденцією розвитку, що гальмує зростання галузі», – вимушений визнати фахівець.

Деякий недобір кукурудзи аграріями в нинішньому сезоні частково компенсується збільшенням виробництва жита і зернобобових. Станом на 1 листопада їх уже зібрано, за даними Міністерства аграрної політики і продовольства України, відповідно на 28% і 42% більше торішнього. Крім того, згідно з інформацією профільного відомства, в нинішньому сезоні різко зросли обсяги виробництва гороху і ріпаку – приблизно в 1,5 і 1,9 рази. Підвищилася і середня врожайність деяких культур, зокрема ріпаку – на 9%, жита – на 7%.

За очікуваними обсягами збору соняшнику в світі Україна в 2017/2018 маркетинговому році виявиться, згідно з грудневим прогнозами американського міністерства сільського господарства USDA, на 1 місці, ячменю – на 3-му, жита – на 4-му, ріпаку – на 6-му, а пшениці, кукурудзи на зерно та бобів сої – на високих 7 місцях (ЄС фігурує в рейтингах єдиним суб’єктом). Наша країна з населенням в 0,5% світової чисельності виробляє 3-6% основних зернових культур та понад 1/4 насіння соняшнику.

Пташиний політ

Тваринники в 2017 році теж отримали певні здобутки, що стало неочікуваністю навіть для фахівців. Відзначились представники майже всіх сегментів галузі. Зокрема молочно-товарні комплекси встановлюють рекорди по прибутковості виробництва м’яса та рівню надоїв. «Вперше за часів незалежності України виробництво м’яса великої рогатої худоби стане рентабельним», – відмічає директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко. За попереднім прогнозом науковців цього інституту, внаслідок різкого зростання цін на внутрішньому ринку «яловича» рентабельність у 2017 році може скласти 6,7% проти минулорічного від’ємного показника у 24,8%.

Надої молока на 1 корову молочних порід теж зросли. За 12 останніх місяців прибавка до надоїв склала 6%. Станом на 1 листопада нинішнього року молочники вже досягли показника в 5109 кг від 1 корови, яка була в наявності на початок року (за даними Мінагрополітики). У підсумку сільгосппідприємствам вдалося за перші 10 місяців 2017 року виробити молока на 3% більше, ніж за аналогічний період минулого року – 2341 тис. тонн (за підрахунками виконавців проекту ЄБРР «Суспільно-політичний діалог в молочному секторі України»). 

Птахівники за останні 12 місяців збільшили поголів’я свійської птиці на 1% – до 224,4 млн голів станом на 1.11.2017 р., інформує Мінагрополітики. А збір яєць птиці в нинішньому році зріс ще більше – на 3%, за січень-листопад вже отримано 14518 млн штук.

Зростає і виробництво м’яса птиці. За 11 місяців поточного року його виробництво в сільгосппідприємствах, за інформацією проекту ЄБРР зі сприяння ефективному політичному діалогу в м’ясному секторі України, збільшилось на 3%, а в господарствах населення – на 2% (проти аналогічного періоду 2016 р.), тобто до 937,8 тис. тонн та до 155,1 тис. тонн у забійній вазі. За рахунок чого сукупне виробництво м’яса в Україні (курятини, свинини, яловичини т.і.) за неповний 2017 рік підросло на 12 тис. тонн – до 1929,8 тисяч «забійних» тонн.

Хоча в цілому обсяги виробництва у тваринництві залишаються на рівні минулого року. Цьогоріч офіційний індекс продукції всіх тваринників поки що складає 99,7%, а у сільгосппідприємств навіть трохи зріс за січень-листопад проти минулорічного – до 100,8%. Нема позитивної динаміки і щодо поголів’я корів та свиней. Українське стадо ВРХ станом на 1 листопада зменшились, за інформацією Мінагрополітики, на 20 тис. голів, а свиней – на 65 тисяч (проти показників від 01.11.2016 р.).

Проте експерти зауважують, що внаслідок скорочення поголів’я закупівельні ціни на м’ясо зростають. Тому корпоративний сектор, приміром, у свинарстві інвестує зараз кошти в молодняк.  І позитивні наслідки неодмінно будуть відчутні в наступному, 2018 році, переконана заступник директора «ПроАгро Груп» Марія Колесник. Та й самі свинарі настроєні оптимістично. Згідно опитування 300 господарств, що провела Асоціація свинарів України, більшість з них мають намір розвивати свій бізнес. Загальну оцінку стану тваринницькій галузі нещодавно публічно надав Максим Мартинюк з Мінагрополітики. На його думку, «в галузі тваринництва відбувається поступове гальмування негативних тенденцій».  

До найбільш знакових досягнень всієї переробної промисловості слід віднести нарощування потужностей олійнопереробної галузі протягом 2017 року. Як результат, за 11 місяців вітчизняні переробні підприємства збільшили виробництво соняшникової олії майже на 22%, довівши його до 4,74 млн тонн. І реалізували своєї продукції за січень-жовтень нинішнього року, згідно даних офіційної статистики, приблизно на 16 млрд грн. більше, ніж за аналогічний період 2016 р.  

Зросло в нинішньому році і в цілому виробництво харчової продукції в Україні. Різноманітного продовольства, напоїв та тютюнових виробів за січень-листопад 2017 року вироблено, за офіційною статистикою, на 3,5% більше, ніж за аналогічний минулорічний період. До найбільш динамічних напрямків переробки ввійшли (окрім виробництва олії) ще й виготовлення маргаринів та жирів, безалкогольних напоїв, м’яса свиней замороженого, лікерів та інших спиртних напоїв. Обсяги їх виробництва за неповний 2017 рік збільшились в натуральному обчисленні на 19-29%.

 

До трійки призерів за приростом грошових доходів від реалізації харчової продукції ввійшли виробники молочних продуктів, а також м’яса та м’ясопродуктів (нагадаємо, очолюють п’єдестал переробники олійних культур). До минулорічних заробітків, згідно узагальнених даних Держстату, ці призери додали зараз ще майже по 10 млрд грн. Разом всі виробники за 10 місяців вже заробили на реалізації харчової продукції, напоїв та тютюнових виробів 364,8 млрд грн. Їх статки в порівнянні з минулорічними зросли на 21%. 

Однією з важливих подій 2017 року у переробній промисловості експерти вважають скасування Урядом у червні повноваження органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін на борошно, хліб, макаронні вироби та крупи. «Це рішення, перш за все, сприяє створенню конкурентного простору, що поліпшує якість готової продукції, та дає можливість працювати борошномельній галузі на ринкових умовах і залучати інвестиції. Це повинно призвести до збільшення переробки зерна на борошно та експорту не сировини, а готового продукту», – вважає президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов. Хоча поки що (станом на 1 грудня) виробництво борошна не збільшилось – змелено 1,78 млн тонн продукту, що на 1% менше минулорічного показника за 11 місяців. 

Реалізація харчової продукції у переробній промисловості в 2017 році, млрд грн.

Види продуктів

Обсяг

Приріст

Олія та тваринні жири

103,9

18,7

М’ясо та м’ясні продукти

50,7

9,7

Молочні продукти

42,7

9,7

Хліб, хлібобулочні і борошняні вироби

25,7

2,8

Тютюнові вироби

17,8

5,5

Пиво

14,9

2,6

Какао, шоколад та цукрові кондитерські вироби

14,1

2,2

Продукти борошномельно-круп’яної промисловості, крохмалі

13,5

1,7

Готові корми для тварин

13,1

1,7

Цукор

12,1

2,1

Безалкогольні напої, мінеральні та інші води у пляшках

11,4

1,9

За даними Держстату (без ПДВ та акцизу, за січень-жовтень проти аналогічного періоду 2016 р.)

Рекордсменами по нарощуванню обсягів виробництва харчових продуктів та напоїв (разом з тютюновими виробами) протягом січня-жовтня 2017 року стали підприємства Одеської та Миколаївської областей. Тут показники зросли відповідно на 29% та на 20%. Ще три регіони – Київський, Кіровоградський та Хмельницький – йдуть слідом за лідерами. У них приріст виробництва сягнув 17%. Всього 14 регіонам країни, за інформацією Мінагрополітики, вже вдалося збільшити обсяги виробництва продовольства. 

Харчі на виніс

В умовах високої інфляції в країні, нестабільності національної валюти і надлишкових виробничих потужностей в ряді сегментів сільськогосподарського виробництва потік продукції вітчизняного АПК на світовий ринок наростає. Для порівняння: обсяг виробництва сільгосппродукції в Україні за 11 місяців 2017 року знизився лише на 2,8%, а споживчі ціни в країні за цей період зросли на 14,5% і перепади офіційного курсу гривні до долара США на протязі року сягали 9,9 %. Прагнучи максимізувати свої доходи, диверсифікувати їх джерела і підстрахуватися від негативних макроекономічних процесів, агровиробники та переробники активно експортують свою продукцію на зовнішні ринки. І по багатьох позиціях обсяги поставок наростають.

За підсумками 2016/2017 маркетингового року Україна займає по експорту соняшникової олії перше місце в світі, ячменю – друге, кукурудзи, горіхів та меду – третє, пшениці та насіння олійних культур – шосте місце, інформує перший заступник міністра агарної політики і продовольства України Максим Мартинюк. Зараз частка продукції АПК в українському експорті досягла 41,8%. За 10 місяців нинішнього року на зовнішні ринки Україна, зі слів очільника міністерства, відвантажила агропромислової продукції на суму $14,7 млрд. Тобто поставки зросли майже на 23% у порівнянні з 2016 роком. На 1 листопада країна мала додаткове торгівельне сальдо у розмірі $11,1 млрд – експорт агропродукції в 4 рази перевищує імпорт. У підсумку сукупний зовнішньоторговельний обіг зріс за січень-жовтень на 19,5% і досяг $18,3 млрд. Питома вага зернових культур у загальному аграрному експорті – 36,6%, олії – 26,1%, насіння олійних культур – 10,5%, повідомляє Мінагрополітики.

На думку експертів, найвидатніше досягнення України щодо експорту продукції АПК в 2016/2017 маркетинговому році – рекордні обсяги поставок зерна на зовнішні ринки. «Країна встановила абсолютний рекорд з експорту зернових – 43,9 млн тонн, в тому числі кукурудзи – 20,7 млн тонн, пшениці – 17,5 млн тонн, ячменю – 5,4 млн тонн», – нагадує директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Юрій Лупенко.

Майже такі ж можливості щодо експорту зерна отримала країна і в новому сезоні. «Ми завершили збирання нового врожаю, дуже достойного, як для нинішнього року, що складе за зерновими близько 62,5 млн тонн та забезпечить експорт на рівні минулого року, а це – близько 41 млн тонн. Приємно дивує структура експорту як за продуктовим набором, так і за географією поставок, з чіткою тенденцією до розширення нових ринків», – говорить генеральний директор ВГО «Українська аграрна конфедерація» Павло Коваль.

Відмічають фахівці також збільшення українського експорту м’яса птиці, яєць, цукру, молочної та іншої продукції. За їх інформацією за січень-жовтень 2017 року живої свійської птиці було експортовано у 9 разів більше, ніж за аналогічний період 2016 р. Поставки молочної продукції за 10 місяців збільшились на 73%, свіжих яєць у шкарлупі – на 67% та цукру за 11 місяців – на 64%. «Україні вдалося увійти до десятки країн-експортерів м’яса птиці. Важливе стратегічне значення для галузі має також значне розширення географії експорту і початок поставок курятини на ринок Євросоюзу. А світова «яєчна криза» може цілком бути «на руку» українським виробникам яєчної продукції, і сформувати моду на українські яйця у ЄС», – вважає академік НААН Юрій Лупенко. І акцентує увагу суб’єктів ринку молочних продуктів на великому потенціалі у постачанні на зовнішні ринки продуктів глибокої переробки молока – демінералізованої сухої сироватки, лактоферину, сирів з сироваткових білків та інших продуктів з високою доданою вартістю.

А поки що основну валютну виручку агровиробники та експортери отримують за рахунок постачання на зовнішні ринки трьох продуктів – олії соняшникової, зерна кукурудзи та пшениці. Ці три «козирні» позиції за 11 місяців 2017 року забезпечили надходження до України $9,2 млрд. Тобто більше половини від всіх експортних аграрних доходів чи понад 23% сукупної валютної виручки країни. До того ж, експорт цієї продукції в поточному році зростає проти минулорічного. І по перших двох позиціях експортери станом на 30 листопада вже заробили більше, ніж за весь минулий рік (див. діаграму «Експортна виручка»).

Експерти прогнозують, що за остаточними підсумками нинішнього року Україна може встановити історичний рекорд щодо експортної виручки – вперше може бути подолана висота у $18 млрд. 

В новому маркетинговому році, що вже в розпалі, Україна ймовірно експортує, за грудневими прогнозами USDA, 20,5 млн тонн кукурудзи, 17 млн тонн пшениці, 5 млн тонн соняшникової олії, 4,7 млн тонн ячменю, 4,4 млн тонн олійних культур. Більше половини світового експорту олії забезпечить саме Україна. Її частка тут, за американськими прогнозами, складе феноменальні 54,5%.  Вражає також значимість України на експортних ринках іншої аграрної продукції. Зокрема, на Україну має перепасти 18,2%  світового експорту ячменю, 13,5% – кукурудзи, 9,2% – пшениці, 6,5% – рослинних олій, 2,5% – насіння олійних культур.

У підсумку в світових рейтингах експортерів Україна у 2017/2018 маркетинговому році посяде 1-е місце за поставками соняшникової олії, 4-те місце – кукурудзи, ячменю та рослинних олій, 6-те – пшениці та насіння олійних, прогнозує USDA.

З подій, що сталися протягом 2017 року у сфері експорту продукції вітчизняного АПК, експерти звертаюсь особливу увагу на те, що Україні нарешті вдалося досягти додаткових торговельних преференцій від ЄС на три роки, згідно з якими вже у 2017 році зростають безмитні експортні квоти на мед, виноградний сік, ячмінну крупу, оброблені томати і овес. Крім того, з 2018 року повинні вступити в дію преференції щодо кукурудзи, пшениці та ячменю, пояснюють в Інституті аграрної економіки.

Наголошують фахівці і на важливості розширення списків українських підприємств, що отримали дозволи на експорт молочної продукції до Євросоюзу та Китаю. Зокрема, «китайський» список влітку поточного року поповнився за рахунок чергових 9 виробників і вже включає близько 30 підприємств. Збільшився і «евросоюзівський» перелік – з 10 до 19 виробників.  «Але незважаючи на те, що дозвіл на експорт в ЄС дає змогу ефективно вести торгівлю ще й з іншими країнами, для яких він слугує беззаперечним знаком якості, реально молочні продукти експортують в ЄС лише кілька підприємств. Більшість українських виробників, навіть виконавши всі умови та отримавши дозвіл, не поспішають експортувати в європейські країни», – констатує директор інституту Юрій Лупенко.

Зараз в Топ-10 країн, до яких Україна експортує найбільше продукції вітчизняного АПК, входить лише 4 держави Євросоюзу – Нідерланди, Іспанія, Італія та Польща. Інші 6 представляють Азію, Африку та СНД – Індія, Єгипет, Китай, Туреччина, Іран та Білорусь. Сумарна частка Топ-10 в українському агроекспорті, за підрахунками Мінагрополітики – 55,2%.  

 Суб’єктність ринку

Відомий американський економіст, професор економіки і політичних наук Університету штату Флорида, співавтор Індексу економічної свободи інституту Фрейзера Джеймс Ґвартні у грудневому інтерв’ю «Економічній правді» сказав, що Україну він бачить як країну з плодовитими землями та людьми із сильним підприємницьким духом.

Саме завдяки цьому духу і створюються великі і не дуже компанії в Україні, що демонструють  потім нам і всьому світові агрономічні та продовольчі дива. Найчастіше у відповідях на наше запитання, які саме компанії досягли в 2017 році найбільш значимих результатів, експерти галузі називали компанії «Нібулон», МХП, «Астарта», Ukrlandfarming та Allseeds Group.

Компанію «Нібулон» Микола Горбачьов з УЗА відмічає за розбудову повного циклу ланцюга поставки зернових. «Їм вдалося посилити систему, де вони контролюють всі процеси вирощування, транспортування та експорту зерна. Це в якійсь мірі – унікальний досвід української компанії. Окрім того, вона чимало інвестує в розбудову водного транспорту, будучи, фактично, локомотивом на річці», – пояснює свій вибір експерт. Інші фахівці наголошують на першості компанії у експорті продукції рослинництва та залученні нею сотень мільйонів доларів інвестицій у економіку України.

Холдинг МХР Марія Колесник з «ПроАгро Груп» виокремлює за розширення виробничих потужностей протягом року та збільшення експорту продукції. У галузі вирощування цукрових буряків та цукроваріння Павло Коваль з «Української аграрної конфедерації» кращою називає агропромхолдинг «Астарта-Київ». За найбільші обсяги виробництва цукру в Україні, постійне вдосконалення технологій виробництва та системи менеджменту. А у птахівництві УАК наголошує на досягненнях Ukrlandfarming, який став найбільшим виробником в цій галузі, зокрема столових курячих яєць. Та нагадує, що холдинг є ще й одним з найбільших виробників та експортерів продукції рослинництва. У переробній галузі експерти відзначають компанію Allseeds Group. За інвестиції у переробку та інфраструктуру, створення сучасних робочих місць, розвиток виробництва продуктів з доданою вартістю.

За особистий вклад в досягнення компаній на ринку більшість експертів відмічає топ-менеджерів агрохолдингів «Кернел», «Нібулон» та МХП. Зокрема, Павло Коваль виділяє відвагу керівників цих компаній та використання ними нових технологій. «Конкретних постатей виділити не можу, тому що на сьогодні всі досягнення – це більше робота команд», – пояснює очільник УАК. А Марія Колесник не вагаючись каже, що вона в захваті від професійної діяльності Олександра Головіна, нового генерального директора «Кернел-Трейд». На думку ж Юрія Лупенка, варто відмітити успіхи Миколи Васильченка, героя України і директора золотоніського СТОВ «Агрофірма «Маяк», який ефективно веде бізнес, застосовує інноваційні технології та піклується про розвиток сільських територій.

Досвід українських сільгоспвиробничих та переробних компаній вже переймають в світі.

Акції українських холдингів купують за кордоном.

Українцям залишилося очолити найбільші світові агропромислові концерни. 

5 причин стати членом УСПП

  • Члени УСПП можуть брати участь у вдосконаленні нормативно-правової бази бізнес-діяльності, запобігти впровадженню антипідприємницьких норм та правил.
  • Вам допоможуть налагодити стосунки з банківськими, науковими установами, виробничими, консалтинговими компаніями для розвитку власного бізнесу, запропонують новий перспективний напрямок діяльності на стику галузей.
  • Члени УСПП можуть брати участь у роботі міжнародних бізнес-форумів, діяльності двосторонніх міжурядових комісій.
  • УСПП пропонує своїм членам систему корпоративної безпеки, яка допоможе у випадку суперечок з недобросовісними партнерами та рейдерами, захистить від бюрократичного тиску та свавілля.
  • Ви увійдете в атмосферу соціально відповідального бізнесу, зможете усвідомити необхідність позитивного впливу вашої компанії на суспільство та навколишнє середовище.