З ділових ЗМІ

Дзеркало тижня. Україна // Без людей немає майбутнього
Анатолій Кінах президент УСПП, голова Антикризової ради громадських організацій…
ICTV Факти // Кінах: Аграрній Україні 40 млн людей не потрібні. Тому або консолідуємося, або…
Лише консолідація і адекватна стратегія може врятувати Україну від депопуляції…
УКРАЇНСЬКИЙ СОЮЗ ПРОМИСЛОВЦІВ І ПІДПРИЄМЦІВ
Ваш надійний партнер

Податковий Вісник//Настав час країні вийти на позитивну динаміку економічного розвитку

12.03.2014 11:03

Суспільні зміни неминуче позначаються на економічній ситуації, як і стан економіки впливає на соціальні настрої. Наразі і суспільство, і бізнес стоять перед вибором фундаментального перезавантаження держави. Про те, які ці очікування та як найбільша ділова спільнота України оцінює економічний стан справ, «Вісник» поцікавився у президента Українського союзу промисловців і підприємців народного депутата України Анатолія КІНАХА.


В. — Анатолію Кириловичу, економічна ситуація в Україні складна: другий рік триває рецесія, скорочується виробництво, спостерігається відтік іноземного капіталу. Все це, безумовно, відображається на надходженнях до бюджету, заробітних платах та соціальних виплатах. Поділіться власним баченням ситуації.

А. К. — 2013 рік для української економіки був дуже складним. Внутрішні події відбувалися на фоні різкого погіршення кон’юнктури на світових ринках. Український експорт має традиційно сировинний характер, і різке зниження попиту, особливо на продукцію хімії, металургії, машинобудування плюс безпрецедентно високі ціни на енергоносії призвели економіку до рецесії. Спад промислового виробництва за 2013 рік становив 4,7%. На жаль, у тих галузях, які визначають основу української економіки, зниження становило: у хімічній промисловості — 17,5%, машинобудуванні — 13,8%, будівництві — 14%, металургії — 5,8%. Такий стан справ створює величезні ризики і загрози в контексті параметрів ще більш складного 2014 року.

Наразі настав час, коли країна майже після півторарічної рецесії, не дивлячись на суспільно-політичну кризу, має поступово вийти на позитивну динаміку економічного розвитку. Необхідно винести серйозні уроки з 2013 року, відшукати першопричину економічних проблем і на основі цього відпрацювати план дій. Саме проект такого плану було розглянуто на недавньому засіданні Правління УСПП. Він має містити перш за все сучасні заходи державного протекціонізму, потужні програми підтримки й активізації внутрішнього конкурентоспроможного виробництва й внутрішнього ринку, які дадуть змогу мінімізувати втрати, пов’язані з високою експортною залежністю української економіки.

Найголовнішими завданнями часу мають стати подолання безпрецедентно високого рівня корупції, наведення ладу в системі державних закупівель, у сфері використання бюджетних ресурсів. Іноземні інвестори просять: досить говорити про податкову систему чи про великий потенціал України, забезпечте хоч одну умову — захист права інвестора і власника за принципом верховенства права і рівності всіх перед законом, щоб можна було інвестувати в довгострокові проекти і знати, що їх захищає закон та ніякого рейдерського сценарію не станеться.

Треба докладати значних зусиль для підтримки і розвитку внутрішнього ринку, який у нас надмірно відкритий через незворотність інтеграційних процесів. У таких умовах кожна країна працює за принципом — якомога більше робочих місць створити на своїй території й якомога більше продукції експортувати. Україна сьогодні споживає близько 53% власної продукції, а 47% — імпортована. В деяких категоріях споживчих товарів імпортна продукція становить від 60 до 90%. По суті, ми фінансуємо робочі місця за кордоном і наповнюємо чужі бюджети. Це поглиблює кризу. Треба захищати внутрішній ринок та забезпечувати його розвиток.

В. — Підтримки потребує малий та середній бізнес...

А. К. — Розвиток малого і середнього бізнесу має стати однією зі стратегій розвитку української держави. Це не тільки додаткові робочі місця, що дуже важливо в складних економічних умовах, але й утворення середнього класу.

Держава повинна мати не тільки декларативні програми підтримки бізнесу, вона має робити це реально. В бюджеті 2014 року підприємництву приділено мінімум уваги. В Національній програмі розвитку підприємництва в Україні зафіксовано цифру фінансування — 3-4 млн. грн. на рік. Цієї суми не вистачить навіть на адміністрування програми. А йдеться про такі форми підтримки малого підприємництва, як відкриття бізнес-інкубаторів, проведення навчання, забезпечення бізнесу стартовим капіталом, кредитними ресурсами. На мікрокредитування прийшлося трохи більше 30 млн. грн., поділіть на кількість областей в Україні, скільки підприємців матимуть доступ до капіталу?

Не можна далі імітувати підтримку розвитку підприємництва. Ми впевнені, що зараз в умовах ризиків у базових галузях, яким необхідно пройти шлях серйозної модернізації, підвищення конкурентоспроможності, зниження енергоємності, підвищення продуктивності праці, порятунком від звільнення працівників може стати лише малий та середній бізнес. І для цього в країні є величезні можливості, починаючи з сировинної бази і завершуючи працелюбністю українського народу.

В. — УСПП традиційно має партнерські відносини з податковою службою. Як нині, в такий непростий момент, знаходите порозуміння?

А. К. — Мушу зазначити, що контакти УСПП і податківців давно налагоджено. Ми завжди виходили з того, що проблемні питання мають вирішуватися лише в режимі діалогу, сталого зворотного зв’язку. Першу угоду між УСПП та податковими структурами країни укладено близько 10 років тому. 
В межах її дії працювала узгоджувальна робоча група, яка брала участь як у вдосконаленні законодавства, так і у вирішенні конкретних проблем, які у підприємств та компаній виникають доволі часто. До речі, ККД цієї групи залишається дуже високим. Такі угоди було ухвалено й на рівні областей, там працювали регіональні робочі групи. Нині УСПП є активним учасником Ради з питань стимулювання інвестицій і підприємницької діяльності, що діє при Міндоходів України.

Хочу зазначитити, що УСПП брав участь у розробці, підготовці та обговоренні нормативних актів з оподаткування, ми завжди захищали спрощену систему оподаткування. Протягом 2010 — 2011 років УСПП та Економічна рада внесли понад 400 пропозицій  при підготовці Податкового кодексу України.

Готуючи нормативні документи, вирішуючи проблеми підприємців з оподаткування, ділова спільнота виходить з таких принципів. По-перше, питання як законодавчого характеру, так і практичних моментів оподаткування не мають вирішуватися за спиною промисловців і підприємців, у кабінетах можновладців, потрібна дискусія з широкими підприємницькими колами, потрібен постійний системний ефективний діалог бізнесу і влади. По-друге, наповнення бюджету за будь-яку ціну, в тому числі шляхом посилення адміністративно-фіскального тиску на підприємця, є хибним та неприйнятним. Підприємницькі кола чекають від податкової системи стимулів та мотивів для економічного зростання, можливостей для інновацій та модернізації. Економічний розвиток — ось спільне гасло і промисловців, і податківців.

В. — Як підприємці сприйняли нещодавню заяву Міндоходів змінити структуру та скоротити кількість податків з 22 до 14?

А. К. — Промислово-підприємницька спільнота підтримує певні ініціативи Міндоходів, що стосуються лібералізації податкового законодавства та адміністрування податків, зокрема, впровадження електронної звітності, мінімізація особистого контакту податківця і підприємця тощо. Переконаний, Україні, яка незворотно інтегрується в світову, європейську економічну систему, треба поступово переходити до прийнятої в Європі системи фіскальних інструментів підтримки підприємництва.

Однак питання не в кількості податків, а в їх якості. Нам необхідно відмовитися від практики справляння податків наперед, фіскального тиску на бізнес. Необхідно запровадження стимулів для розвитку українського підприємництва, створення сприятливих умов для роботи малого й середнього бізнесу, впровадження ефективніших методів використання прибутку як фактору реінвестування в національну економіку для її подальшого розвитку.

Податковий кодекс України не вирішив усіх проблем бізнесу. Ефективному веденню підприємницької діяльності досі заважає проблема відшкодування сальдо податку на додану вартість, питання податкової різниці та збитків минулих періодів, подвійний облік — бухгалтерський і податковий тощо. Одне з найболючіших питань — велике (більше 50%) навантаження на фонд оплати праці. Ось над чим треба активно працювати.

При цьому, вдосконалюючи податкову політику, вкрай важливо діяти за принципом «не нашкодь», адже запас економічної міцності в країні дуже невеликий. Але особисто я маю надію, що у Раді з питань стимулювання інвестицій і підприємницької діяльності ми поступово вирішуватимемо ці проблеми.

В. — Ви є активним учасником цієї Ради...

А. К. — Її робота вкрай потрібна для підвищення результативності діалогу влади і бізнесу, тим більше зараз, коли спостерігається економічна рецесія, несприятлива кон’юнктура на зовнішніх ринках, коли діяльність законодавчої і виконавчої гілок влади з реалізації Програми активізації економічного розвитку України не є результативною.

Виступаючи на останньому засіданні Ради, я торкнувся однієї дуже актуальної теми. Ми всі добре пам’ятаємо, що бюджет 2013 року було затверджено з показником зростання ВВП на рівні +3,4%, і, на жаль, протягом року він не був збалансований відповідно до реальної економічної ситуації в державі. Вважаю, нині слід переглянути держбюджет-2014 хоча б для того, щоб сконцентрувати ресурси в пріоритетних напрямах, привести дохідну частину бюджету у відповідність з реальними макроекономічними показниками. На мій погляд, це був би дуже правильний крок, своєрідний посил платникам податків, який підсилив би процес зближення з бізнесом.

В. — Незабаром настане термін подання звіту про контрольовані операції — до 1 травня 2014 року. Законодавство про трансфертне ціноутворення нове для українського бізнесу. Чи адаптувалися підприємці до нього?

А. К. — Відверто скажу, що за нашими підрахунками майже 99% платників податків виявилися не готовими до запровадження норм законодавства про трансфертне ціноутворення. Прийняття відповідних змін у липні 2013 року практично не залишило підприємцям часу для встановлення кола пов’язаних осіб, визначення переліку контрольованих операцій, запровадження трансфертних цін тощо. Проблема загострюється ще й відсутністю дієвих механізмів реалізації норм трансфертного законодавства.

До закінчення граничних строків подання звіту про контрольовані операції фактично залишилося два місяці. Навіть якщо підприємства встигнуть до подання звіту визначити свої звичайні ціни, будь-яке донарахування податків відбудеться з порушенням строків та супроводжуватиметься нарахуванням та сплатою штрафних санкцій у розмірі 3 або 5% від суми такого донарахування.

Переконаний, компроміс у будь-яких питаннях можна знайти лише тоді, коли між владою і бізнесом діють постійні комунікації, коли аргументація викладається за «круглим столом», коли триває професійна дискусія, і спільно шукають ефективні рішення, які дають можливість покращити інвестиційний клімат, створювати нові робочі місця в Україні. Тому ми налаштовані на постійне поглиблення цього діалогу, але на принципах взаємної відповідальності. Держава несе частку відповідальності за формування розумних правил гри, бізнес — свою частку соціальної відповідальності за створення робочих місць і сплату податків. Ці потужні партнери мають працювати з високою взаємною довірою.

5 причин стати членом УСПП

  • Члени УСПП можуть брати участь у вдосконаленні нормативно-правової бази бізнес-діяльності, запобігти впровадженню антипідприємницьких норм та правил.
  • Вам допоможуть налагодити стосунки з банківськими, науковими установами, виробничими, консалтинговими компаніями для розвитку власного бізнесу, запропонують новий перспективний напрямок діяльності на стику галузей.
  • Члени УСПП можуть брати участь у роботі міжнародних бізнес-форумів, діяльності двосторонніх міжурядових комісій.
  • УСПП пропонує своїм членам систему корпоративної безпеки, яка допоможе у випадку суперечок з недобросовісними партнерами та рейдерами, захистить від бюрократичного тиску та свавілля.
  • Ви увійдете в атмосферу соціально відповідального бізнесу, зможете усвідомити необхідність позитивного впливу вашої компанії на суспільство та навколишнє середовище.