УКРАЇНСЬКИЙ СОЮЗ ПРОМИСЛОВЦІВ І ПІДПРИЄМЦІВ
Ваш надійний партнер

Податковий Вісник//Україна не зможе подолати нинішню рецесію доти, доки малий бізнес перебуватиме в стагнації

20.03.2014 09:03

Віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців Олексій Молдован: «Україна не зможе подолати нинішню рецесію доти, доки малий бізнес перебуватиме в стагнації»

Скорочення кількості малих підприємств в Україні останніми роками є вкрай тривожним сигналом. Малий бізнес становить основу сучасної економіки, тому його локальні проблеми автоматично формують низку негативних тенденцій для економіки в цілому. Україна не зможе подолати нинішню рецесію доти, доки малий бізнес перебуватиме в стагнації. Яким бачать подальше реформування податкової системи країни безпосередні учасники ділового товариства, «Вісник» поцікавився у завідувача сектору грошово-фінансової стратегії Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України віце-президента Українського союзу промисловців і підприємців Олексія МОЛДОВАНА. 


Малий бізнес є основою економіки сучасних демократичних розвинутих держав, тому його підтримка та розвиток належать до ключових пріоритетів економічної політики урядів таких країн. Його важливість обумовлена значним внеском у ВВП та забезпеченням зайнятості населення, високою інноваційною активністю, стійкістю до кризових явищ в економіці та здатністю оперативно адаптуватися до нових економічних умов.

Для того щоб зрозуміти значення малого бізнесу для сучасної економіки, достатньо проаналізувати структуру підприємницького сектора ЄС (табл.1).

Таблиця 1. Структура підприємницького сектора в ЄС

Дрібні

Малі

Середні

МСП

Великі

Загалом

Кількість зареєстрованих суб’єктів, млн.

18,783

1,350

0,223

20,356

0,043

20,399

Загальна кількість, %

92,1

6,6

1,1

99,8

0,2

100,0

Кількість створених робочих місць, млн.

37,494

26,704

22,616

86,815

43,787

130,602

Загальна кількість, %

28,7

20,5

17,3

66,5

33,5

100,0

Додана вартість, трлн. євро

1,2423

1,076

1,076

3,395

2,496

5,891

Загальний обсяг, %

21,1

18,3

18,3

57,6

42,4

100,0

Джерело: Annual report on european SMEs 2012/2013.

 

Сукупно європейські дрібні та малі підприємства створюють 41,4% доданої вартості та майже 50% робочих місць по ЄС.

Надзвичайно важливе значення малого бізнесу для соціально-економічного розвитку держави призводить також до того, що серйозні проблеми в цьому секторі відразу проявляються на макрорівні. Враховуючи це, скорочення кількості малих підприємств в Україні останніми роками є вкрай тривожним сигналом. Без сумніву, причинами звуження сектора малого бізнесу є широкий комплекс проблем у різних сферах суспільних відносин, які не вдасться вирішити оперативно. Водночас запровадження системи ефективних дієвих податкових стимулів і пільг може стати першим кроком у реалізації завдання покращення середовища для розвитку малого підприємництва в Україні.

Проте формування насправді ефективної та дієвої державної політики в цьому напрямі потребує досить значних зусиль. Традиційно актуальними є такі питання:

  • визначення об’єкта податкової підтримки;

  • вибір найефективніших податкових інструментів.

Відповідь на перше питання ускладнюється неоднорідністю сектора малого бізнесу як такого. Окрім відмінностей за фінансово-економічними показниками (доходом, прибутком, кількістю зайнятих) та організаційно-правовими формами (фізична особа — підприємець, юридична особа, партнерство) малий бізнес цілком диференціюється за різними типами підприємств з різними цілями, завданнями та стратегіями діяльності.

Суб’єктами малого підприємництва можуть бути:

  • малі підприємства, що лише розпочинають діяльність, але прагнуть різкого зростання та виходу на великі ринки. Для них статус малого підприємства є лише перехідним на шляху до розбудови потужного бізнесу;

  • малі підприємства, орієнтовані виключно на місцевий ринок. Вони не є мобільними, проте роблять значний внесок у покращення соціально-економічної ситуації в регіонах, особливо депресивних;

  • малі інноваційні підприємства (стартапи), які розвивають бізнес на основі інновацій чи просто власних перспективних ідей. Ці компанії мають значний потенціал розвитку, але часто володіють обмеженим обсягом ресурсів;

  • малі підприємства в ремісничих галузях економіки, завданням яких є передусім збереження традиційних виробництв і народних промислів, аніж отримання прибутку. Такі підприємства, як правило, концентруються в регіонах з давніми ремісничими традиціями, а їх культурно-історична цінність для держави вимагає особливого формату фіскальної підтримки;

  • сімейні підприємства, які можуть працювати в різних галузях економіки (здебільшого в легкій та харчовій промисловості, сфері послуг тощо), проте їх специфікою є спадковість ведення господарської діяльності та передання прав на бізнес;

  • фермерські господарства, які часто розглядаються з точки зору забезпечення продовольчої безпеки держави, тому перебувають у центрі особливої уваги уряду;

  • партнерства та кооперативи, зміст яких полягає у колективному провадженні підприємницької діяльності.

Різноманітність видів суб’єктів малого бізнесу, а також інколи цілком відмінні потреби вимагають запровадження індивідуальних підходів державної підтримки до кожного з них, відповідно перелік податкових інструментів часто достатньо різниться. Наприклад, малі підприємства, що прагнуть зростання, потребують передусім збільшення обігових коштів, які держава може забезпечити, серед іншого, завдяки запровадженню податкового кредиту на принципах платності та повернення. Крім того, для таких підприємств важливі податкові полегшення при зміні організаційно-правової форми ведення підприємницької діяльності. Молодим інноваційним підприємствам необхідні передусім джерела фінансування ризикових проектів. У цьому напрямі держава може задіяти інструмент дослідницького податкового кредиту, а також застосувати фіскальні стимули для розвитку венчурного капіталу. Підтримка фермерських господарств у сучасному світі здійснюється за рахунок запровадження полегшеного податкового режиму.

Проаналізувавши передовий світовий досвід застосування фіскальних інструментів підтримки малого бізнесу, можна виокремити кілька груп залежно від їх цільового призначення.

РОЗШИРЕННЯ ВНУТРІШНІХ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ ДЛЯ АКТИВІЗАЦІЇ ОПЕРАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Найпоширенішими фіскальними інструментами, що застосовуються для реалізації цього завдання, є такі податкові пільги:

  • знижена загальна ставка податку на прибуток (зокрема, в Канаді для суб’єктів підприємницької діяльності, річний дохід яких не перевищує 500 тис. канадських доларів, ставка державного податку на прибуток становить 11%, тоді як для інших — 15%);

  • знижена ставка на капіталізований прибуток, тобто на ту частину прибутку, яка спрямовується на збільшення активів підприємства без жорстких вимог щодо їх структури;

  • податкові канікули, тобто можливість суб’єкта малого бізнесу акумулювати фінансові ресурси завдяки звільненню на певний період від сплати податку на прибуток (як правило, на декілька років починаючи з дати реєстрації);

  • податковий кредит на умовах строковості та повернення (зокрема, у Польщі мале підприємство, яке налічує не більше 50 працівників, при цьому річний дохід та сукупні активи не перевищують 10 млн. євро, може не сплачувати податок на прибуток протягом одного року, а погашати зобов’язання може рівними частинами протягом наступних п’яти років і без відсотків за користування);

  • спеціальні податкові пільги, зокрема касовий метод нарахування ПДВ, лояльніший режим визначення безнадійної заборгованості, податковий кредит на деякі види витрат (оплату Інтернету, придбання касових апаратів тощо), можливість переносити збитки на наступні податкові періоди тощо.

ЗНИЖЕННЯ ФІНАНСОВОГО ТЯГАРЯ ДЛЯ ІНВЕСТИЦІЙ

Для вирішення цього завдання використовуються різні податкові інструменти. Найпоширенішими серед них є такі:

  • надання підприємцям можливості створювати спеціальні інвестиційні резерви (Tax break on investment reserves), які розширюють можливості їх самофінансування. У таких резервах дозволяється акумулювати частину прибутку без оподаткування (застосовується в Угорщині);

  • зниження ставки податку на прибуток, яке використовується для цілей реінвестування (Tax exemption for invested profits), що дає змогу малим підприємствам розширити внутрішні джерела для інвестування. Досить успішно такі інструменти застосовуються в Австрії.  Згідно із законодавством цієї країни пільга надається підприємствам, що використовують касовий метод обліку і річний дохід яких не перевищує 400 тис. євро протягом двох попередніх календарних років. До інвестиційних витрат, на які надається пільга, належать придбані або виготовлені основні засоби інвестиційного призначення (за винятком нерухомості та автомобілів) і цінні папери;

  • інвестиційний податковий кредит, тобто право зменшити обсяг нарахованого податку на певний відсоток вартості придбання нової технології чи обладнання. Наприклад, у Грузії малі підприємства, які інвестують в обладнання для покращення навколишнього середовища та/або технічного переоснащення для освоєння нових видів продукції, мають право на інвестиційний податковий кредит у розмірі 3 — 8% капітальних витрат на відповідні проекти. У разі інвестування в обладнання для надання телекомунікаційних послуг ставка податкового кредиту змінюється в діапазоні 1 — 5%;

  • одноразова амортизація, що є дуже важливою для малих підприємств, які розширюють господарську діяльність. Ця пільга означає, що підприємство протягом року має право повністю списати на витрати придбані необоротні засоби виробництва. Наприклад, для сприяння швидкому зростанню малих підприємств Грузія пропонує податкову пільгу Small Business Tax Relief, яка дає змогу малому підприємству повністю віднести вартість основних засобів на витрати, що враховуються при розрахунку податку на прибуток, у рік їх придбання.

Більше того, існує практика додаткової амортизації, за якої на витрати відноситься більш як 100% вартості основних засобів. Як правило, цей стимул застосовується до обладнання, призначеного для здійснення інноваційного проекту. Наприклад, у Сінгапурі машини та інструменти, придбані для інноваційних завдань, амортизуються за нормою 400% їх вартості для перших витрат до позначки 400 тис. дол. США.

СТИМУЛЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Як зазначалося, серед малого бізнесу суттєву частку становлять молоді інноваційні підприємства. Більшість країн світу вбачають у них найбільший потенціал розвитку й намагаються створити максимально вигідні умови, надаючи суттєвий пакет фіскальної підтримки. Наприклад, у Франції для представників малого бізнесу, що провадять інноваційну діяльність, а також для підприємств, що мають статус молодої інноваційної компанії, надається дослідницький податковий кредит зі ставкою 50% у році здійснення інноваційного проекту і 40% — у другому році. Більше того, для цієї групи підприємств передбачено режим оперативного відшкодування дослідницького податкового кредиту, який означає, що в кінці першого року діяльності вони можуть відшкодувати витрати на інноваційні проекти у рамках зазначеного податкового кредиту, отримавши відповідну суму готівкою (якщо не отримано прибутку).

Зазначимо, що в багатьох країнах для інноваційної діяльності створено не просто сприятливі умови, а більш сприятливі, ніж для великих компаній. Порівняння ставок інноваційного податкового кредиту наведено в табл. 2.

Таблиця 2. Ставки податкового кредиту для інноваційних проектів

 

Країна

Малий бізнес, 
%

Великий бізнес, %

Канада

35

20

Японія

12

8 — 10

Франція

50

35

Австралія

45

40

Угорщина

15

10

Південна Корея

«volume-based»

25

3 — 6

«incremental»

50

40

Джерело: власне авторське дослідження різних податкових систем.

Завдяки вищій ставці податкового кредиту досягається компенсація однієї з деформацій ринку для малого бізнесу, а саме ускладнений доступ до кредитних ресурсів. У  свою чергу уряд, застосовуючи інноваційний податковий кредит, фактично інвестує в інноваційний розвиток економіки.

СТИМУЛЮВАННЯ ЗАЙНЯТОСТІ

Як правило, для стимулювання створення додаткових робочих місць уряди намагаються зменшити витрати малих підприємств на обов’язкові страхові соціальні внески роботодавця. Для цього застосовуються або знижені ставки соціальних внесків, або податковий кредит, яким частково компенсуються ці витрати. Останній інструмент функціонує в Канаді, де для малого бізнесу запроваджено податковий кредит на зайнятість (Hiring Credit for Small Business). Суть його полягає в тому, що мале підприємство може зменшити на 1 тис. канадських доларів суму обов’язкових страхових внесків за кожного додатково працевлаштованого робітника (порівняно з їх кількістю у попередньому році), у  разі якщо загальна сума соціальних страхових внесків, які сплачує таке підприємство за своїх робітників, не перевищує протягом року 15 тис. канадських доларів.

Особлива увага приділяється стимулюванню збільшення висококваліфікованих робочих місць у секторі малого бізнесу. Зокрема, Угорщина достатньо успішно застосовує податковий кредит зі ставкою 10% на витрати, пов’язані з винагородою науково-дослідницького персоналу.

На відміну від країн ЄС Україна, де підтримку малого бізнесу також проголошено одним із пріоритетів економічної політики, зробила значно менший прогрес у розбудові системи фіскальної підтримки малого бізнесу. Запровадження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності розглядається як значне досягнення, хоча в більшості країн ЄС воно є лише механізмом подолання порушення нейтральності податкової системи. У зв’язку з цим пропонується доповнити систему фіскальної підтримки малого підприємництва ефективними податковими інструментами, які сприятимуть активізації цього сектора та наближення умов діяльності до європейських стандартів.

Отже, ключовими заходами в контексті удосконалення податкових інструментів підтримки малого підприємництва в Україні мають стати:

  • зменшення податкових перешкод для зміни організаційно-правової форми здійснення підприємницької діяльності;

  • розширення внутрішніх джерел фінансування в умовах обмеженості доступу до кредитних ресурсів і надміру високої вартості боргових ресурсів;

  • стимулювання технологічного оновлення малого бізнесу;

  • задіяння податкових інструментів стимулювання інноваційної діяльності;

  • запровадження стимулів для створення в малому бізнесі висококваліфікованих робочих місць.

Реалізація запропонованих заходів дасть змогу створити дієву систему податкових інструментів підтримки та розвитку малого бізнесу, яка відповідатиме європейським стандартам. Це не вирішить інституціональних проблем, які стримують розвиток даного сектора економіки, але дасть змогу сформувати додаткові аргументи на користь провадження підприємницької діяльності в Україні для малих підприємств і підприємців. Водночас динаміка розвитку податкової системи та інтегрованих до неї податкових інструментів вирішення соціально-економічних завдань сьогодні є достатньо високою, тому наукові пошуки перспективних новацій у цій сфері мають здійснюватися на постійній основі.

5 причин стати членом УСПП

  • Члени УСПП можуть брати участь у вдосконаленні нормативно-правової бази бізнес-діяльності, запобігти впровадженню антипідприємницьких норм та правил.
  • Вам допоможуть налагодити стосунки з банківськими, науковими установами, виробничими, консалтинговими компаніями для розвитку власного бізнесу, запропонують новий перспективний напрямок діяльності на стику галузей.
  • Члени УСПП можуть брати участь у роботі міжнародних бізнес-форумів, діяльності двосторонніх міжурядових комісій.
  • УСПП пропонує своїм членам систему корпоративної безпеки, яка допоможе у випадку суперечок з недобросовісними партнерами та рейдерами, захистить від бюрократичного тиску та свавілля.
  • Ви увійдете в атмосферу соціально відповідального бізнесу, зможете усвідомити необхідність позитивного впливу вашої компанії на суспільство та навколишнє середовище.