З ділових ЗМІ

Дзеркало тижня. Україна // Без людей немає майбутнього
Анатолій Кінах президент УСПП, голова Антикризової ради громадських організацій…
ICTV Факти // Кінах: Аграрній Україні 40 млн людей не потрібні. Тому або консолідуємося, або…
Лише консолідація і адекватна стратегія може врятувати Україну від депопуляції…
УКРАЇНСЬКИЙ СОЮЗ ПРОМИСЛОВЦІВ І ПІДПРИЄМЦІВ
Ваш надійний партнер

Реформу медицини треба робити професійно

16.03.2017 16:03
Реформу медицини треба робити професійно

Днями в УСПП відбулося засідання з  розгляду  стану  національної системи охорони здоров’я. Його учасниками стали представники  УСПП, Об’єднання організацій роботодавців України, ФРУ, Української асоціації сприяння охорони здоров’я населення, Академії медичних наук України, Профспілки працівників охорони здоров’я України, Ліги страхових організацій України, фахових лікарських товариств,  народні депутати.  

Чому саме промисловці і роботодавці сформулювали такій порядок денний? Вони напряму мають справу з людьми  та  є соціально відповідальними, тому  краще за інших розуміють –  саме людський капітал є основним багатством націй, запорукою процвітання та сталого економічного розвитку країни.  Якщо під загрозою здоров’я людей, якщо держава непомітно переклала с себе тягар охорони здоров’я населення на плечі волонтерів,  медиків, роботодавців, громадськості,  самих хворих, що буде тоді? Відповідь проста: країна  невдовзі може  опинитися  в ситуації, коли  буде нікому  захищати її незалежність, примножувати її багатства, забезпечувати надходження в бюджет, виховувати наступні покоління.

Виробництво, добробут, освіта, цінності  демократії, свободи, верховенство права,  вільне підприємництво, високий рівень життя  – все це забезпечують люди, тут варіантів немає. Або не забезпечують – залежить від стану здоров’я. Отже, є ми здоровими чи ні?   

Після проголошення незалежності в Україні спостерігається безпрецедентний демографічний спад. Темпи скорочення чисельності населення в Україні є найвищими у Європі. Внаслідок переважно низьких показників народжуваності така тенденція швидко змінює віковий склад населення – питома вага громадян середнього та похилого віку зростає. Захворюваність на неінфекційні хвороби та смертність призводять  до скорочення чисельності людей працездатного віку, перш за все  чоловіків,  що загрожує  серйозними соціально-економічними наслідками. 

За даними Європейського регіонального бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), середня тривалість життя в Україні на п’ять років нижча, ніж у Європейському регіоні, і на дев’ять років нижча, ніж у країнах Європейського Союзу.

Порівняно з країнами Європи смертність населення в Україні практично вдвічі вища (у 2014 році – 14,7 випадку на 1000 населення проти 6,7 в країнах-членах ЄС). При цьому смертність від серцево-судинних захворювань є однією з найвищих у світі та становить 67,3% у структурі загальної смертності, а смертність від онкологічних захворювань – 13,3%. Фактично, ці два класи хвороб визначають 80% щорічних втрат населення України. За роки незалежності Україна втратила понад 6,5 мільйона населення.

За станом здоров’я громадян Україна посідає одне з найнижчих рейтингових місць у європейському регіоні, а в світі   –  99-те місці серед 145-ти взятих до оцінки країн.

Високим є рівень захворюваності на ВІЛ-інфекцію, швидкими темпами поширюється туберкульоз, вірусні гепатити В і С. Реальною стає загроза інфекцій, захворюваність щодо яких була зведена до поодиноких випадків. Громадяни країни не захоплені  веденням здорового образу життя, нехтують зайняттями фізкультурою та спортом, раціональним харчуванням. Свій негативний вплив здійснює на здоров’я людей й забруднення навколишнього середовища.  

Тенденції демографічного спаду суттєво поглиблюються посиленням трудової міграції. Українські трудові мігранти  становлять найбільшу частку осіб з вищою освітою серед усіх довгострокових мігрантів в країнах Європи. За останні роки держава втратила понад 20 тис молодих вчених.   За таких обставин проводити нагальні  реформи, домагатися сталого економічного розвитку, захищати та розбудовувати країну незабаром буде  нікому.

Система охорони здоров’я зосереджує увагу на лікуванні і майже не переймається профілактикою. З практики зникла регулярна  диспансеризація населення. 

Анатолій Кінах, президент УСПП.

Ми мусимо поставимо  медицині фаховий та  деполітизований діагноз, бо тільки так, на такому принципі можна «виписати  рецепт» її оздоровлення.

Для  нас дуже принципово не тільки констатувати стан справ в галузі охорони здоров’я, а спираючись на  досвід, на нашу спільну інституційну пам’ять, на державницькі позиції, внести пакет пропозицій – як надалі проводити реформи в сфері охорони здоров’я.

Чому засідання проводиться тут,  в центрі життя промисловців, підприємців, роботодавців України?

Ми представляємо реальний сектор  економіки. Дозволю собі декілька цифр.  За 2014-15 рр падіння ВВП у Україні склало 17%. Аналогів такого в Європі немає. Це  дуже негативно вплинуло на всі інші сфери нашого життя, включаючи стан здоров’я.  За всіма соціальними показниками –  рівень  заробітних плат, пенсій, за параметрами розвитку виробництва в 2015 році наша економіка,  нажаль,  була включена міжнародними експертами в п’ятірку найгірших економік світу.  

За 2016 рік ми очікуємо зростання ВВП по відношенню до 2015р. на  2%, а мінус складав 17%. Ми розуміємо, що  це не та динаміка, не ті темпи, які потрібні для подолання відставання від розвинутих країн. Нам необхідно більш високі темпи –  5- 8%,  щоб  люди відчули це в параметрах якості життя.

Соціально-економічна системна криза  співпадає з серйозними демографічними проблемами.  За стандартами ООН,  межа бідності – це коли дохід людини в місяць не 150 перевищує  дол. Отже,  70% людей в Україні мають доходи нижче цієї планки. За динамікою скорочення чисельності населення ми знаходимося в трійці найгірших держав світу.

За рік населення країни зменшується до  170-200 тис., щодобово ми втрачаємо як мінімум 700 українських громадян.  До цього додаються як наслідок проявів соціально-економічної кризи  безпрецедентні високі масштаби трудової міграції. Як приклад, за 2016 рік польський уряд дав дозвіл на працевлаштування 1 млн 270 тис трудових мігрантів, з них 83% склали українці, це близько мільйона. На найближчі 20 років Польщі потрібно ще 5 млн трудових мігрантів, вони також долають демографічну кризу. І увага якраз спрямована на Україну, де освічені люди, яким Бог дав і талановитість,  і працездатність.

Отже, з одного боку,  непроста демографічна ситуація, старіння населення, зменшення кількості працездатних людей, з іншого – від’їзд трудових, здорових, кваліфікованих людей за кордон. З ким залишимось, якщо не працюватимемо над соціально-економічними проблемами? Якщо не дбатимемо про якісну охорону здоров’я?

В країні нібито триває реформа медицини, хоча плоди її побачити дуже важко.  Але чого точно немає – це постійно діючого діалогу, зворотних комунікацій уряду і медичної громадськості, населення. Перед тим як її прийняти програму, стратегію реформ,  необхідно провести  серйозну дискусію, щоб на перших  етапах сформувати необхідний рівень довіри з боку суспільства. Без довіри не буде реалізована жодна реформа. Необхідно залучати фахівців, експертів, які підтвердили свій рівень знань не тільки в Україні а й у всьому світі. Україні абсолютно необхідно мати стратегію розвитку,  реформування галузі охорони здоров’я, комплексну програму, яка би містила законодавчу і нормативну частину, передбачила ресурсну базу, етапи, результати, систему моніторингу, контролю, персональної відповідальності тощо.

Для того, щоб запропонувати уряду найкращі пропозиції до майбутній стратегії, ми вирішили об’єднати ділову, експертну  та медичну громади і  підписати меморандум про співробітництво між УСПП, ООРУ, Національною академією медичних наук України, Лігою  страхових організацій та Українською асоціацією сприяння охороні здоров’я. 

Що ми постійно підкреслюємо,  коли звертаємося до влади, будь ласка, коли мова йде про загальнонаціональні інтереси, такі стратегічні пріоритети, як життя,  здоров’я людини, безпека, відсуньте на десятий план мотиви міжособистої конкуренції, метушню навколо рейтингів,  сконцентруйтеся на інтересі українця.  Тільки так можна вирішувати проблеми і мати шанс досягати позитивних результатів. 

Микола Поліщук, член-кореспондент НАМУ

Маю засвідчити, що документів щодо реформування сфери охорони здоров’я в нашій державі приймалося багато. Перша концепція була підготовлена  в 1999 році.   В  2007 році КМУ  була схвалена концепція «Здорова нація». Можна ще перелічувати, але проблема не в тому – ці програми і концепції не принесли бажаних результатів. Нині на  сайті  міністерства охорони здоров’я розміщений план змін в системі  на 2017 рік. Заходи слушні, добре виписані, відповідають попереднім концепціям, а як вони будуть виконуватися,  якими нормативними документами підтримуватися, яким чином фінансуватимуться? 

 В НАМУ є нині інститут громадського здоров’я, який свідчить,  що лише  10% складової здоров’я нації – це заслуга  медицини, 17-22% здоров’я обумовлюється екологічними факторами,  40-50% – це спосіб життя, поведінка людей. Як ми впливаємо на два  останніх показника?

Ось  проблема – 60 тис. людей щорічно в Україні вмирають від різних видів травм. В минулому році більше тисячі осіб потонули. Навіть не кажучи про людській ресурс, поновлення здоров’я травмованого – це 4-6 тисяч євро. Як ми можемо вижити при таких витратах, якщо в Україні  травматизм в 7 разів  вищий,  ніж в Європі? І це не про бойові дії, це так звані «мирні» цифри.  А скільки отруєнь, і  не неякісним алкоголем, а якісним, від надмірних доз вживання!

Треба боротися за здорове суспільство. Будівництво скверів, парків, спортивних майданчиків, нехай це будуть багатофункціональні міні майданчики, але в кожному ЖЕКу, кожному дворі. Потрібно зберігати громадське здоров’я, робити невідкладні та відчутні  зміни в медичній галузі.  

Володимир Загородній, голова Української федерації роботодавців охорони здоров’я.

Ми часто чуємо з уст урядовців, політиків, що треба будувати дороги, піднімати економіку, енергетичний комплекс. Однак  якщо пріоритет не буде віддано людському потенціалу,  в нашій рідній державі це , буде нікому  робити. Людина, її життя та здоров’я  – ось саме головне на сьогоднішній день. Саме  на цьому має фундаментально будуватися державна політика в сфері охороні здоров’я, якої де-факто,  нажаль,  немає.  

Потрібна  громадська платформа для того,  щоб конструктивно вести діалог, не лише критикувати або  кидати ідеї, не відповідаючи за них,   а конструктивно обговорювати  практичні і стратегічні кроки в інтересах суспільства, в інтересах громадян України.

Дуже важливими є  нині науково-фундаментальні,  науково-прикладні дослідження,  які реалізуються в лікувальних закладах та інститутах. Вони нічим не  поступаються світовому і європейському досвіду. Фахівців Національної академії медичних наук знають далеко за межами України. Це ж  треба так не поважати власний медичний потенціал,  щоб зменшити більше ніж в 2 рази видатки і дивуватися, чому згортаються фундаментальні, науково-прикладні дослідження! Наша лікарська спільнота здатна адекватно і вчасно реагувати на ті виклики,  які  ставить перед нами життя і природа.   Потрібні лише ресурси,  і влада має на цьому зробити акцент. Якщо на сьогоднішній день з більше 700 млрд грн зведеної дохідної частини бюджету держава не може найти 100 млрд,  щоб забезпечити потреби охорони здоров’я, то економіку дійсно буде нікому відновлювати.  

Борис Тодуров, директор  Інституту серця МОЗ України

На початку року я різко виступив проти міністерства охорони здоров'я, оскільки воно не виконало жодну з державних програм за 2016 рік, не виконало  закону про бюджет. Це справило якийсь резонанс в суспільстві, однак залишилися без відповідей питання: яким чином і коли нині відбуваються  закупівлі? Якими будуть закупівлі на 2017 рік і коли обласні центри отримають витратні матеріали? До речі, ці питання задають не тільки лікарі, а й представники профільного комітету парламенту. Відповіді немає.

Хіба у нас є якась державна стратегія? В країні немає національної медичної ідеї, яку б ми могли разом втілювати в життя. Ми не розуміємо, куди нас ведуть, яка кінцева мета реформ. Так звані реформи мозаїчні, уривчасті, що прийшло сьогодні на розум, то і реформуємо ... Швидку допомогу – давайте реформувати швидку допомогу. Парамедиків, округа? Давайте їх. Який для цього потрібно кадровий, економічний, технічний потенціал, ніхто не аналізує, не думає. До процесу не залучаються фахівці, лікарі, начальники обласних, міських управлінь охорони здоров'я, академіки і професора. Всі вони сьогодні не вхожі в міністерство і не формують, на жаль, медичну політику. А у міністерства – ніякої відповідальності і звітності!

Однак ми всі платники податків, саме наші гроші  поповнюють  казну, тому ми повинні  вимагати  якісних медичних послуг. Нас  ніхто  не питає, який відсоток з цих податків ми хочемо витратити на своє здоров'я. Нам дають традиційно 2,8-3%, вважається, що це добре, ну і радійте.

І в цьому сенсі ми повинні виступити єдиним фронтом -–і лікарі, і пацієнти,  і запитати в кінці кінців – чому це так, адже ми ж сформували бюджет, ми ж його наповнили, і ми повинні ним розпорядитися хоча б в сфері соціальної політики, в області медицини.

Далі. Яка кінцева мета наших реформ? Рухаємося ми в ліберальну сторону, робимо цивілізовану страхову медицину, або ми будуємо державну медицину за прикладом Куби? Тоді потрібно 25% бюджету віддати на медицину. А може бути, ми шукаємо комплексний варіант, об'єднуємо альтернативні джерела фінансування у вигляді страхових компаній, приватних інвестицій в медицину тощо?

На моє глибоке переконання, держава не витягне реформу на існуючому  бюджеті.  Необхідно шукати альтернативні джерела фінансування. Це і приватні компанії, це пріоритет вітчизняному промисловцю  у виробництві фармацевтичної  продукції, витратних матеріалів. Медичній спільноті необхідно самостійно  сформулювати, яку кінцеву мету ми переслідуємо, яку медицину будуємо. І тоді вже  ми знайдемо інструменти, розпишемо чіткий план, чіткий графік реформ.

Ми повинні сьогодні думати про кадри та їх навчання,  провести ревізію устаткування, основних засобів лікарень, зрозуміти, у що обходиться їх утримання.  Важливо проаналізувати тенденції на 5 років вперед щодо  хвороб і смертності, зрозуміти, що загрожує суспільству більш  всього,  вибудовувати стратегію лікування цих хворих. Ми прекрасно розуміємо, що населення старіє, онкологія вийде на перший план, чи готова медицина до цього?

Сьогодні на першому місці серцево-судинні захворювання. Якщо ми хочемо поліпшити демографічну ситуацію, потрібно вкласти 70% всіх витрат саме в цю область і на 5 років розписати стратегію розвитку медицини, починаючи від підготовки кадрів і закінчуючи прогнозом захворювань. Ось це буде тоді реформа, але потребує хоча б 7,5% бюджету.  Якщо людське життя, як написано в Конституції, у нас дійсно на першому місці, давайте робити реформу медицини відповідально і професіонально.

Учасники засідання з  розгляду  стану  національної системи охорони здоров’я звернулися до Президента, глав парламенту та уряду держави. Ось витяг з нього.  

Виходячи з вище наведеного, наполегливо пропонуємо:

1. Провести спеціальне засідання Кабінету Міністрів України щодо розгляду стану системи охорони здоров’я населення за даним зверненням за участі урядовців, народних депутатів, представників науково-експертного громадського  середовища, роботодавців та профспілок.

2. Створити  при Кабінеті Міністрів України експертну раду  за участі урядовців, народних депутатів, експертно-ділової громади, організацій роботодавців та профспілок  для розробки Національної стратегії розвитку системи охорони здоров’я України.

Метою Стратегії має бути створення політичних, економічних, правових та управлінських механізмів реалізації конституційних прав громадян на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування.

В  Стратегії мають бути закладені механізми керівництва розвитком національної системи охорони здоров’я.

3. Внести на розгляд Верховної Ради України узгоджений із соціальними партнерами законопроекти «Про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування»,   прийняття якого має створити умови для рівності, доступності та справедливості для громадян при отриманні медичної допомоги. 

4.  Невідкладно внести зміни до Закону України « Про Державний бюджет України на 2017 рік» в частині:

- збільшення обсягу медичної субвенції у 2017 році для покриття дефіциту коштів фонду оплати праці закладів охорони здоров’я;

- збільшення видатків Національній академії медичних наук України для проведення  фундаментальних і науково-практичних досліджень та оплати праці працівників державних установ НАМН України.

5. В ході проведення адміністративної реформи чітко розмежувати повноваження, обов’язки та міру відповідальності місцевих та центральних органів виконавчої влади в управлінні системою охорони здоров’я.

6. Доручити Міністерству охорони здоров’я України провести ґрунтовний всебічний соціальній економічний аналіз стану системи охорони здоров’я з врахуванням попередніх реформ в пілотних регіонах та на підставі математичного аналізу і індикативного планування спрогнозувати очікувані результати та можливі ризики. Забезпечити щорічну підготовку Національної доповіді про стан охорони здоров’я населення України.

7. Створити необхідні передумови для участі громадян, представників медичних асоціації, організації роботодавців, професійних спілок для участі в розбудові національної системи охорони здоров’я, створити  належне громадянське підґрунтя для успішного проведення реформ.

Учасники засідання висловили  переконання, що реалізація трансформаційних змін у політичному, соціальному та економічному житті України є нагальною необхідністю,  що лише широкий суспільний діалог дозволить відпрацювати  найкращу модель національної системи охорони здоров’я та втілити її в життя. 

5 причин стати членом УСПП

  • Члени УСПП можуть брати участь у вдосконаленні нормативно-правової бази бізнес-діяльності, запобігти впровадженню антипідприємницьких норм та правил.
  • Вам допоможуть налагодити стосунки з банківськими, науковими установами, виробничими, консалтинговими компаніями для розвитку власного бізнесу, запропонують новий перспективний напрямок діяльності на стику галузей.
  • Члени УСПП можуть брати участь у роботі міжнародних бізнес-форумів, діяльності двосторонніх міжурядових комісій.
  • УСПП пропонує своїм членам систему корпоративної безпеки, яка допоможе у випадку суперечок з недобросовісними партнерами та рейдерами, захистить від бюрократичного тиску та свавілля.
  • Ви увійдете в атмосферу соціально відповідального бізнесу, зможете усвідомити необхідність позитивного впливу вашої компанії на суспільство та навколишнє середовище.