З ділових ЗМІ

Дзеркало тижня. Україна // Без людей немає майбутнього
Анатолій Кінах президент УСПП, голова Антикризової ради громадських організацій…
ICTV Факти // Кінах: Аграрній Україні 40 млн людей не потрібні. Тому або консолідуємося, або…
Лише консолідація і адекватна стратегія може врятувати Україну від депопуляції…
УКРАЇНСЬКИЙ СОЮЗ ПРОМИСЛОВЦІВ І ПІДПРИЄМЦІВ
Ваш надійний партнер

Відповіді С.Кубіва на запитання підприємців

Олег:
14.04.2017

Відповіді Першого віце-прем’єр-міністра, міністра економічного розвитку та торгівлі України С.Кубіва на запитання учасників ІІ Українського форуму бізнесу
Відповіді С.Кубіва  на запитання підприємців
Відповідає Степан Кубів, перший віце-прем'єр-міністр:

Віталій  Скляров, голова Правління ПАТ «АЗОТ».  Я представитель украинской химии, директор Черкасского Азота, хотел бы выступить от трех предприятий – Черкасского,  Ровенского и Северодонецкого азота. На сегодняшний день украинские химические предприятия  на 70% простаивают. С 6 марта были остановлены три предприятия, которые выдают для украинских аграриев порядка 70% минеральных удобрений. Почему это случилось? «Укратрансгаз» закрыл нам задвижку, и предприятия прекратили работу,  люди начали увольняться, заработная плата не выплачивается, оборотных средств не хватает. Однако  в подземных хранилищах находиться порядка 345 млн кубов газа,  которых бы хватило на работу трех наших предприятиях в течении месяца. Мы получили предоплату от украинских аграриев и начали выполнять свои обязательства. К сожалению, нас остановили,  и сейчас украинские аграрии тоже остались без оборотных средств, мы остались без оборотных средств,  и недалека уже  точка невозврата,  когда потенциал наших предприятий уйдет в Россию, Алжир, Польшу.  Этим воспользовалась Россия. В 2016 году порядка 2,5 млн тонн минеральных удобрений в натуральном выражении пришлось покупать там. Россия поднимает цены, причем за неделю на 15%. И это в период посевной. Какие пути решения? Сегодня нужен газ, который находиться в подземном хранилище, нам нужна возможность взять кредиты в украинских банках и крайне необходимо в краткосрочной и долгосрочной перспективе ввести пошлины на российские минеральные удобрения. Тогда мы не будем зависеть от российских минеральных удобрений, как зависели раньше от российского газа.  

С.Кубів  Я радий сьогодні бути разом з вами, тому що завданням уряду є  діалог з бізнесом,  ми повинні  чути, бачити його проблеми і вирішувати їх. Запитання з виробництва  мінеральних добрив  абсолютно справедливим,  але  вирішити його важко.  Теза перша – в Україні є монополія з виробництва мінеральних добрив.  Ця монополія базується, перш за все,  на відповідальності  за  60 тис людей, що працюють в хімічній сфері.  Але  конкуренція в сфері  відсутня,  і ми це зрозуміли не сьогодні, не вчора і навіть не рік тому.

За ініціативою Асоціації хіміків ми мали декілька засідань робочої групи щодо вирішення даного питання. Коли ми говоримо про ЧеркасиАзот, згадаймо, що сільськогосподарські виробники добровільно перерахували близько  4 млрд грн. цій  приватній структурі. В результаті зобов’язання виконані  майже на половину суми, поставки не зроблені  на 1,8 млрд грн.. З другої сторони,  є реальні  відносини між Нафтогазом і Трансгазом щодо забезпечення газом,  реальна цінова політика і затверджена  формула. Третє, ми маємо тіньовий ринок російських мінеральних добрив, де ціна газу сьогодні до 100 дол за 1000 кубів. Зауважу, що ми можемо  вирішити питання сьогодні лише для осені. Хімічні мінеральні добрива виробляються не сьогодні на завтра, а для  весняних і осінніх польових робіт. Рецептів сьогоднішнього дня   кілька  – через зернову компанію, через аграрний фонд, з використанням  не грошових, а давальницько-грошових засобів. Але коли йдеться про долю галузі,  треба говорити про  справедливе формування конкуренції на ринку мінеральних добрив та хімії в цілому. Щодо  відповідного ввізного  мита, будемо розглядати його днями  на засіданні міжвідомчої комісії. 

Таким чином маємо  три важливих позиції. Перше  – це борг сільськогосподарським виробникам, який залишився за рахунок загального інструментарію, але його треба повернути відкрито, некорупційно.  Друге – треба знайти 11 млрд грн, які необхідні для забезпечення виробництва мінеральних добрив. І третє – роль і місце цінової політики щодо газу і мінеральних добрив. Ринок  треба збалансувати за рахунок імпорту, і не  тільки російських добрив, а було  більше 2 млн тон постачань. Зараз через  тіньовий ринок проходить 500 тис тон. Маємо звернутися  до Китаю,  до Польщі, до інших країн, щоб  ринковою конкуренцією збалансувати цінову політику.

Анатолій Трунов.  Я девять лет назад построил в Донецке завод по производству автомобильного стекла. Инвестировали миллионы гривен,   за последние до войны годы  вышли на автомобильные конвейеры, начали поставлять на Черниговский, Бориспольский автобусный заводы, продавать свое стекло в Грузию, Германию. Сейчас, когда Донецк  заблокирован полностью, у нас нет возможности вывести оборудование,  продукцию.  Хотели бы вас попросить найти какое-то правовое решение этому вопросу, в стране  не одно такое предприятие, их  десятки.

С. Кубів Якщо говорити про втрати підприємств на тимчасово окупованих територіях, це є біля 20% вітчизняної економіки,  ми повинні це розуміти. Ситуація вимагає перш за все правового регулювання, яке має  різні моделі. Бо є державні,  приватні підприємства, є товариства з обмеженою відповідальністю. Є питання фінансів,  кредитів які були отримані, заставного майна, власних гарантій. Кожне підприємство  будь-якої форми власності вимагає власного правового вирішення питань. Тому що наступили форс-мажорні обставини, які неможливо було передбачити з точки зору страхування бізнесу і ризиків, формування фінансово-кредитної чи виробничої діяльності. Думаю,  це питання вимагає додаткових рішень не тільки на рівні  уряду, а й парламенту,  і не тільки в Україні, а міжнародною спільнотою. Планується позачергове засідання уряду  з  врегулювання відносин у рамках чинного законодавства для українських підприємств на територіях,  які  тимчасово окуповані. Щодо компенсаторів, потрібно розглядати в кожному випадку окремо.  

Микола Горбачьов,  президент Украинскої зерновоїасоціації.  Члены нашей ассоциации осуществляют  экспорт в объёме 80% от общего экспорта с/г продукции. В  деньгах –  от 5 до 7 млрд дол. В этом году мы столкнулись с огромной проблемой –  нехваткой вагонов-зерновозов. А ведь это как  раз кросс-секторальный вопрос, который мог бы создать новые рабочие места, повысить спрос на сталь,  сделать украинскую с/г продукцию более конкурентоспособной. Мы неоднократно обращались с просьбой построить дополнительные ж/д вагоны. По нашим оценкам, на сегодняшний день не хватает  около 4 тыс.  вагонов. При этом мы не получили никакого ответа ни от министерства инфраструктуры, ни от железной дороги. Последние три года вагоны не строились, а поскольку  в бюджет деньги не заложены, то и  строится  не будут. Украинская зерновая ассоциация  выступила с предложением,  чтобы бизнес построил эти вагоны за свой счет. Но при этом  мы бы просили скорректировать тарифную политику на частные вагоны, скажем,  на лимитированный срок 5 лет до  30%. В этом случае государство получило бы гарантированный парк вагонов-зерновозов, бизнес –  возможность расширяться. Но решения нет, а  Украина превратилась в страну,  которая торгует зерном с дисконтом в 2-3 доллара из-за  логистических проблем.  

С. Кубів.  Ця проблема виникла не за останній рік, навіть не за останні 5 років, а за останні два десятиліття. На нараді, яку провів Прем’єр-іністр України, йшлося  про побудову нових вагонів та  капітальних ремонтах частини задля  швидкого відновлення парку. Останній зерновоз в Україні будувався в 1993 році. Відповідно,  програма дій щодо побудови та відновлення  10 тис вагонів є абсолютним  пріоритетом на  2017 рік. Щодо міністерства інфраструктури і української залізниці, є чітка програма щодо відновлення вагонів,  модернізації системи перевезень, включаючи агропродукцію.  В 2016 році через швидке відновлення  зерновозів вдалося забезпечити перевезень на  10% більше до очікуваного прогнозу.

Форма  державно-приватного партнерства сьогодні дозволяє запропонований вами варіант виготовлення зерновозів за приватний рахунок.

Ці питання обговорювалися й на Національному комітеті з промислової політики. Мова йде про спеціальні рішення з створення умов і стимулів залучення приватних ресурсів для відновлення рухомого складу.  Це питання, які стосуються гнучкого тарифу, особливо на холості перевезення, строків окупності нового рухомого складу тощо.  І бізнес готовий вкладати кошти в цю справу.  

Одним з основних питань  є  забезпечення довготермінових ресурсів. Кошти повинні абсолютно відповідати тій ціновій політиці, де бізнес може заробити і повернути вкладене.  

Сергій Біленький,  голова Федерації  металургів України. Повністю підтримуємо колег з Української зернової асоціації, президента УСПП А.Кінаха  щодо необхідності впровадження механізмів державно-приватного партнерства з Укрзалізницєю. Гірничо-металургійний бізнес готовий інвестувати значні кошти, більше,  ніж Укрзалізниця розраховує отримати від підвищення тарифів –  у руховий склад, у тягові агрегати, і, можливо,  навіть в інфраструктуру. Необхідне  нормативне забезпечення цього процесу. Є  сенс під вашим головуванням провести окрему нараду з цього приводу, ми готові до неї приєднатися. Ще одне питання – це портові збори. Ми постійно наголошуємо,  що в нас вони чи не найвищі у світі. Є розуміння і у прем’єр-міністра, але чому вони не зменшуються?  

С.Кубів. В металургійній сфері працює  350 тис.осіб, це дуже важлива сфера. Ми провели три наради –  про металобрухт, про формування бюджетування експорту, про подальший  розвиток галузі.  Колись в Україні вироблялося 1 млн 50 тис тон сталі на рік, це була металургія номер один  в світі, нині вона  зменшилася до 800-850 тис тон.

Нині ціна на світових ринках  почала підніматися, і це дозволяє бути конкурентними. Щодо вагонів. Дійсно,  нам потрібна  угода про державно-приватне партнерство. Є ще така проблема – 6 тис. вагонів залишилося на непідконтрольних територіях, їх треба  терміново повертати, ми займаємося цим питанням,  помаленьку рухаємося.  Необхідно  розглядати проблематику  колій,  тунелів, мостів  тощо,  які не оновлювалися 25 років. Швидкість проїзду вагонів з 80 км на годину дійшла до 30-40 км/год. Нині створена урядова робоча група, туди увійшли й  народні депутати, думаю, рішення будуть знайдені.  

Портові збори розглядалися на  урядовому комітеті два тижні тому. Тарифи формуються непрозоро, присутня  корупційна складова. Порти як державні підприємства  модернізуються і оновлюються за рахунок державних коштів, збори з бізнесу треба упорядкувати ї зробити відкритими.

Сергій Берестовий,  голова обласної «Асоціації роботодавців Чернігівщини»

Ми не просимо сьогодні грошей, ми сьогодні говоримо  уряду –  скажіть, будь ласка, звідки можуть взятися кошти у підприємців на тарифи і ціни, що зростають щодня?  Сьогодні в Чернігівській області більше 160 інвестиційних проектів не мають подальшого розвитку. Чому? Через доступ до електричної енергії. Ми живемо наче в тундрі, з нас люди сміються. Якщо необхідно було отримати  електроенергію за 150 метрів від майданчику, думали, як відмовитися від цього, бо не могли плати за приєднання,  коли воно коштувало 2000 грн.  за кіловат. Сьогодні зробили в 6 разів більше… Вдумайтеся,  у Чехії приєднати один мегават коштує 10 євро, у на сьогодні 450 тис євро. За які кошти?  Дайте нам доступ до електроенергії, ми завтра дамо такі надходження в бюджет, що ви не знатимете куди їх  дівати.  Проблема дуже величезна. Терміново приймайте  рішення, тому що нічого не буде в країні –  ні своїх інвестицій, ні  закордонних, ні модернізації.  

А.Кінах Треба наших колег поінформувати, що введення в дію відповідної постанови НКРЕКП заблоковано, прийнято рішення її  доопрацьовувати,   я просив  пропозиції з точки зору балансу інтересів  і неприпустимості шаленого зростання  тарифів на приєднання.   

С.Кубів. Відносно плати за приєднання електричної енергії, давайте врегулюємо це питання.  Якщо ми хочемо незалежного регулятора, давайте приймемо закон, публічно підтримаємо,  і тоді буде встановлена зрозуміла  формула ціни. Треба врегулювати це ринковими відносинами, але без корупційних схем. Для того є закон, для того є урядовий комітет, щоб працювати прозоро.  

Коли ми говоримо про інновації і реформи в сфері інтелектуальної власності, залучення інвестицій, ми повинні говорити про прикладну науку, яка має найвищий ланцюг додаткової вартості, тягне за собою  нові інвестиційні проекти. Радий, що їх є дуже багато в Чернігівській області. Але коли йдеться про «інвестиційні»  проекти в лапках, ситуація інша. Я був  депутатом Львівської  обласної ради і знаю зсередини,  що кожен «інвестиційний» проект  тягне за собою якесь будівництво під мажоритарні округи, які часто залишаються  недобудованими. По 2012 р.,  від 3 до 3,6 млрд. дол. були «зариті» в незакінчених проектах. Такій проект повинен бути реалізований  дуже швидко, до 3-х років, для того потрібен  інструмент інвестиційного проектування з використанням інновацій,  які дають швидкі продукти і конкурентоспроможність.  

Питання.  Щодо дерегуляції,  висновків санепідемслужби. Сьогодні чинними є  висновки лише за підписом керівника Держспоживслужби Лапа В.І. Просимо взяти  під контроль КМУ,  щоб регіональні уповноважені могли видавати на місцях санітарно-гігієнічні висновки.

С.Кубів Я приймаю вашу позицію, ми розглядали її на урядовому комітеті. Видання свідоцтва  – це стосується не лише санепідемслужби, а й ветеринарної служби, і  багатьох інших. Постанова про це ще не ухвалена, прошу дати відповідні пропозиції,  і ми врахуємо їх у відповідних дерегулятивних актах.  

Kомментарiв (0)




Дозволені теги: <b><i><br>Додати новий коментар:


5 причин стати членом УСПП

  • Члени УСПП можуть брати участь у вдосконаленні нормативно-правової бази бізнес-діяльності, запобігти впровадженню антипідприємницьких норм та правил.
  • Вам допоможуть налагодити стосунки з банківськими, науковими установами, виробничими, консалтинговими компаніями для розвитку власного бізнесу, запропонують новий перспективний напрямок діяльності на стику галузей.
  • Члени УСПП можуть брати участь у роботі міжнародних бізнес-форумів, діяльності двосторонніх міжурядових комісій.
  • УСПП пропонує своїм членам систему корпоративної безпеки, яка допоможе у випадку суперечок з недобросовісними партнерами та рейдерами, захистить від бюрократичного тиску та свавілля.
  • Ви увійдете в атмосферу соціально відповідального бізнесу, зможете усвідомити необхідність позитивного впливу вашої компанії на суспільство та навколишнє середовище.