З ділових ЗМІ

Дзеркало тижня. Україна // Без людей немає майбутнього
Анатолій Кінах президент УСПП, голова Антикризової ради громадських організацій…
ICTV Факти // Кінах: Аграрній Україні 40 млн людей не потрібні. Тому або консолідуємося, або…
Лише консолідація і адекватна стратегія може врятувати Україну від депопуляції…
УКРАЇНСЬКИЙ СОЮЗ ПРОМИСЛОВЦІВ І ПІДПРИЄМЦІВ
Ваш надійний партнер

Яким має бути громадянське суспільство України

21.09.2016 10:09
Яким має бути громадянське суспільство України

Треба вчитися вирішувати внутрішні проблеми цивілізованим шляхом, без загострень та руйнівних протестів

Зараз часто можна почути, що в Україні - сплеск громадянської активності, що в країні піднялося і змужніло громадянське суспільство. Але чи є воно достатньо ефективним? Спробуємо в цьому розібратися.

Ще древніми греками та римлянами були названі основні ознаки громадянського суспільства - значна роль морально-етичних та правових регуляторів, особиста активність громадян, визнання і захист інституту власності, наявність громадянських та політичних свобод, демократичне правління або активний дрейф в цей бік. Сучасність додала в цей перелік добровільні об'єднання громадян - громадські організації. Таких в нас - повний спектр, від структур з значними історією та досвідом (одну з них, Український союз промисловців і підприємців, якому виконується 25 років, я маю честь представляти) до волонтерського руху, нових неординарних організацій, які з'явилися після Революції гідності. Багато з них сповідують європейські підходи, будуються на принципах прозорості і демократизму.

Політичні експерти сходяться в думці, що ступень стійкості держави залежить від наявності міцного середнього класу та зростання чисельності населення. Якщо в тій чи іншій державі середній клас не є чисельним, при цьому важко "пробиває" собі місце під сонцем, якщо зростання населення взагалі не спостерігається, можна говорити про більш високу затребуваність громадської діяльності. Такою є сьогодні Україна.

Саме громадянське суспільство має властивість до сталого розвитку. Звідси стає зрозумілим, чому в періоди кризи, коли триває пошук умов стабільності і нових шляхів, формується загострена потреба в такого роду суспільному устрої.

Виховання свідомості і громадської ініціативи, навиків відстоювання власних інтересів та ідей, роботи в публічному просторі, комунікацій з стейкхолдерами, тобто всіма зацікавленими особами та установами, організаційне будівництво та питання лідерства - ось неповний перелік завдань, які будь-яка організація зобов'язана вирішити.

Є ще одна проблема, яку слід розглянути окремо - взаємодія з органами влади. Таке співробітництво, навіть союзництво, конче необхідні громадянському суспільству, оскільки будь-яка суспільна активність дає дуже слабкі результати і по суті замикається сама в собі, якщо не використовує для своїх цілій і у власних інтересах структури влади.

Однак у влади на порядок більше ресурсів і повноважень. Виходить, для досягнення ефективності громадська організація має витратити стократ більше зусиль. Необхідно знайти інші - не адміністративного толку - ресурси і кадри, залучити на свій бік суспільну думку, завзято працювати над результатом, чітко розуміючи його можливу віддаленість за умов недосконалості суспільно-політичних, соціально-економічних, світоглядних реалій.

Найбільш витратна та трудомістка частина роботи - підтримувати діалог на рівноправному, паритетному рівні, тому що частіше всього влада не хоче тим займатися (не будемо говорити про випадки відвертого ігнорування або нехтування суспільною думкою, це також буває). Необхідно вимагати високої взаємної відповідальності сторін.

На жаль, попередній склад Кабінету міністрів надав поганий взірець комунікацій з громадянським суспільством. До діалогу були допущені тільки окремі структури, і це мало наслідки у вигляді нездорової конкуренції, необ'єктивності позицій. Часто представникам громадських організацій давали висловитися, як кажуть, "випустити пару", але не більше - в кінцевому документі їх думка не просто не враховувалася, там було щось прямо протилежне. Позитивно, що чинний уряд намагається будувати діалог, що вже відбулося кілька зустрічей з представниками промислово-підприємницького середовища, що уряд демонструє готовність захищати права власників та інвесторів, приймати рішення на їхню користь.

Однак я не згоден з тими, що рівень діалогу визначається лише лояльністю влади. Громадянське суспільство повинно мати власні інструменти впливу, активізації партнерства з владою. Один з таких - правильний порядок денний. Не можна пропонувати владі вирішити сто питань відразу, це мають бути, наприклад, п'ять, але нагальних. При цьому їх необхідно відмінно підготувати, супроводити аргументацією і аналізом наслідків навіть більш високого рівня, ніж готовий зробити сам уряд. Доведеться долучити до процесу фахівців і практиків, науковців, обов'язково - медіа сферу, інтернет-спільноту.

Найважливішим інструментом громадянського суспільства є створення нових дискусійних майданчиків, де десятки організацій об'єднуються з метою донести до влади ту чи іншу ініціативу і добитися її реалізації. Так, Антикризова рада громадських організацій зібрала понад сто профільних об'єднань, щоб відпрацьовувати зміни податкової, регуляторної, інвестиційної, експортної, промислової політики. Національний форум "Трансформація України" об'єднує, крім громадських організацій, лідерів духовних конфесій, міжнародну громадськість. Український форум бізнесу, проведений в березні цього року, представив позицію в тому числі великих промислово-підприємницьких об'єднань щодо якнайшвидшого виходу з соціально- економічної кризи.

В країні триває активне формування громадянського суспільства, розвивається самостійна сфера діяльності громадян, йдуть важкі пошуки шляхів взаємодії недержавної і державної сфер. Допомагати цьому процесу - значить, вчитися вирішувати українські проблеми сучасним цивілізованим шляхом, без суспільно- політичних загострень і руйнівних протестів. Цей важливий тест на вміння жити в цивілізованому світі ми всі - і влада, і громадяни, і посередники між ними - громадські організації - повинні пройти гідно.

5 причин стати членом УСПП

  • Члени УСПП можуть брати участь у вдосконаленні нормативно-правової бази бізнес-діяльності, запобігти впровадженню антипідприємницьких норм та правил.
  • Вам допоможуть налагодити стосунки з банківськими, науковими установами, виробничими, консалтинговими компаніями для розвитку власного бізнесу, запропонують новий перспективний напрямок діяльності на стику галузей.
  • Члени УСПП можуть брати участь у роботі міжнародних бізнес-форумів, діяльності двосторонніх міжурядових комісій.
  • УСПП пропонує своїм членам систему корпоративної безпеки, яка допоможе у випадку суперечок з недобросовісними партнерами та рейдерами, захистить від бюрократичного тиску та свавілля.
  • Ви увійдете в атмосферу соціально відповідального бізнесу, зможете усвідомити необхідність позитивного впливу вашої компанії на суспільство та навколишнє середовище.