Чи є успіхи в вітчизняних промисловців щодо торгівлі з Європою?

Відповідає експерт: Олександра Блавдзевич, віце-президент УСПП

Дійсно, в УСПП проведено опитування українських компаній щодо роботи на зовнішніх ринках та проблематики зовнішньоекономічної діяльності. В такий спосіб ми намагалися проаналізувати ситуацію співпраці з європейськими партнерами.

Отже, в анкетуванні взяли участь компанії, що представляють переробну, машинобудівну, хімічну та інші галузі, а також представники малого та середнього бізнесу.

Більшість з них є експортерами, деякі імпортують сировину та матеріали.

Пріоритетними зовнішніми ринками є для половини опитаних є ЄС, для 30% – СНД, достатню зацікавленість викликає Азія, Америка та Африка. Вже співпрацюють з іншими країнами за визначеними пріоритетами 70 % респондентів, планують співпрацю 20%, розпочали бізнес з закордоном, але сталим його назвати не можна – 10%.

Щодо планів скористатися автономним преференційним режимом торгівлі з ЄС, який почав діяти 15.05. 60% респондентів відповіли – «не мають планів», близько 15% планують використати нові умови для започаткування співпраці з ЄС. Для інших 25% це питання поліпшення умов вже існуючої торгівлі, тобто збільшення прибутків.

Абсолютна більшість респондентів визнала основною проблемою складнощі при маркетинговому дослідженні ринку та, як наслідок, відсутність реального партнера в Європі. Велика кількість опитуваних наголосила на проблемах з державними органами в Україні та недосконалість законодавчої бази. І лише 25% стикаються з труднощами безпосередньо на ринку іншої країни (в тому числі сертифікації тощо).

Аналіз цього блоку інформації дозволяє зробити наступні висновки.

1. Основний ризик неефективного використання преференційного режиму торгівлі з ЄС полягає у відсутності партнерів та укладених контрактів в країнах ЄС.
2. Процедура сертифікації продукції для ЄС є дуже витратною, в т.ч. з огляду на валютний курс, потребує певного часу і в більшості випадків не може бути завершеною до листопада, якщо не була розпочата заздалегідь. Це, безумовна, стримує пошук партнера та можливість укладання контрактів.
3. Проблематика митного оформлення, якій приділялося багато уваги на правлінні УСПП, є похідною, і багато компаній відчули б ці проблеми, якби пройшли етапи контрактування та сертифікації.

Цікаво, які кроки здійснюють компанії, щоб надолужити втрачене завдяки останнім потрясінням ринків? В цьому сенсі максимально чутливим показником для такої організації, як УСПП, є спроби звернення за допомогою у налагодженні ЗЕД до державних та громадських установ. Більше 50% респондентів відповіли, що не зверталися з цих питань ні до кого! З тих, що зверталися, більшість інформує про запити до УСПП, а не державних установ. І в результаті абсолютна більшість визначає ефективність таких звернень як часткову.

Це говорить про певну інерційність українських експортерів, більшу готовність виробляти, ніж продавати. Навіть загрозлива ситуація з падінням обсягів (майже на 30%) торгівлі з РФ за існуючих політичних умов, проективний вплив цього фактору на інші країни Митного союзу та СНД, не спонукають до рішучих маркетингових дій. Нині, скоріше, має місце очікування на покращення ситуації на традиційних ринках, що є недалекоглядною та ризикованою позицією.

Треба визнати, що розпочати торгувати з ЄС за максимально сприятливих умов з боку ЄС, але з позицієй повної неготовності з боку українського виробника, практично нереально. І в першу чергу тут постає питання інформованості українських компаній щодо нинішньої процедури та ситуації на ринках ЄС, але й, що важливіше, щодо можливостей і ризиків при підписанні другої частини Угоди з ЄС щодо ЗВТ. Першим кроком тут має стати допомога в визначенні «неприйнятних» (непрохідних) характеристик українських товарів (неконкурентна ціна, невідповідність вимогам ЄС, заборона на використання в країнах ЄС тощо), які практично унеможливлюють перспективу співпраці їх виробників з ЄС без кардинальної реконструкції, або навіть переорієнтації виробництв. Така селекція дозволила б визначити те коло товаровиробників, які потребують щонайменше «зусиль» та мають найбільші шанси виходу на ЄС. У цьому контексті, відповідаючи на чисельні звернення членів УСПП щодо пропозиції до уряду про компенсацію 50% витрат нашою державою на сертифікацію за вимогами ЄС, ми вважаємо, що спочатку має бути проведено відбір, про який йдеться вище. Це дозволить оптимізувати гроші і час для отримання максимально ефективного результату.

По-друге, безумовно, існує великий потенціал діяльності громадських та державних установ з вітчизняними товаровиробниками в першу чергу в площині інформування, пошуку партнерів за допомоги дипмісій України в країнах перебування, організації виставкових заходів тощо. Такий діалог дозволяє вирішити одну з важливих задач – в будь-який момент часу та з урахуванням варіантів ситуації чітко уявляти реальну картину, зокрема з зовнішньої торгівлі України. Адже скласти її можливо, тільки поєднавши аналітику органів державної влади та реальний відгук підприємництва, який має бути відслідкований і систематизований за допомогою громадських організацій бізнесу.