Чому зараз так багато зауважень до приватизації? У чому помилки уряду?

Відповідає експерт: Юлія Дроговоз, віце-президент УСПП

В умовах загального падіння економіки питання збитковості державних підприємств та їх приватизації саме з цих причин є дуже дискусійним.

На сьогоднішній день, з одного боку, бюджет потребує додаткових надходжень та не витримує додаткових втрат на утримання збиткових державних підприємств, з другого боку, на державних підприємствах зосереджені активи, продаж яких за безцінь може збагатити конкретних осіб та ще більше підірвати економіку України.

Рішення про приватизацію державних підприємств приймається саме в той час, коли об’єкти державного майна будуть оцінені за найменшою вартістю і бюджет отримає найменші кошти від приватизації.

28 квітня 2015 року Міністерство економічного розвитку і торгівлі України опублікувало перший річний огляд 100 найбільших державних підприємств України – на ці підприємства припадає 80% доходів та 90% активів усього державного сектору країни. Публікація цього звіту є першим кроком на шляху до підвищення прозорості державних підприємств, підкреслюючи необхідність покращення управління державним сектором економіки та збільшення прибутковості. За даними на кінець вересня 2014 року, в Україні налічується понад 3 тисячі державних підприємств, але лише 1833 з них працюють. Державний сектор складає значну частку економіки України та є найбільшим роботодавцем, забезпечуючи робочими місцями близько 1 млн. осіб.

Як зазначається у звіті, 100 найбільших державних підприємств України закінчили 2013 рік із сукупним збитком у 16 млрд. грн., а за результатами 9 місяців 2014 року фінансові результати цих підприємств ще погіршились – сукупний збиток зріс до 74,7 млрд. грн. У той час як значна частина збитків (62.5 млрд. грн.) є результатом діяльності НАК «Нафтогаз України», і певний обсяг збитків пов’язаний зі слабкими економічними умовами та девальвацією національної валюти, немає жодного сумніву, що ефективність управління діяльності державних підприємств залишається низькою та вимагає покращення.

За словами міністра економічного розвитку та торгівлі України А.Абромавічуса, кількість держпідприємств у даний момент 3374, з яких тільки 1900 підприємств працюючих. За його словами, решта або закриваються, або вже закриті.

За словами міністра аграрної політики та продовольства України Олексія Павленка, лише 20% з 571 державних підприємств галузі приносять прибуток, решта або зруйнована, або, що зустрічається дуже часто, є ширмою для неефективного менеджменту та фінансових зловживань. Так, результати нещодавніх перевірок показали некомпетентність 38 керівників держпідприємств. За даними міністерства, фінансовий результат великих та середніх підприємств АПК різної форми власності обвалився з 21,1 млрд. грн. у 2013 році до 0,9 млрд. гривень. Загальний дохід від реалізації продукції державних підприємств зі сфери управління міністерства у 2014 році, порівняно з 2013-м скоротився на 11,6%, до 3,9 млрд. грн. Валовий прибуток знизився на 18,7%, до 1,1 млрд. грн. Чистий фінансовий результат: -493,0 млн. грн. (в 2013 р. +48 млн. грн. прибутку).

Відповідно до постанови КМУ від 12.05.2015 р. № 271 «Про проведення прозорої та конкурентної приватизації в 2015 році» у 2015 році передбачено приватизувати 13 українських державних операторів морських портів. Крім того, документом передбачається приватизація «Одеського припортового заводу», «Сумихімпрому», «Центренерго» та всіх інших держчасток, що залишилися у держави в підприємствах теплової генерації та обленерго, державні вугільні підприємства та шахти, концерн «Укрторф», «Електронмаш» і «Президент-готель». У переліку також є ряд підприємств, підпорядкованих Міністерству аграрної політики та продовольства. Всього у списку на приватизацію 286 об'єктів, при цьому ще 43 об'єкти внесені до переліку заборонених до приватизації, для продажу яких необхідне рішення українського парламенту.

Відсутність серед цих об'єктів стратегічних об'єктів є дуже сумнівною. Чого вартий тільки Одеський припортовий завод, Сумихімпром, обленерго та ТЕЦ (особливо після підвищення тарифів на комунальні послуги).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» передбачено отримання доходів від приватизації в розмірі 17 млрд. грн.

За словами екс-в.о. голови ФДМУ Дмитра Парфененка, приватизація 2015 року проводитиметься поетапно, в залежності від того, наскільки підприємства будуть готові до неї та наскільки інвестиційно привабливими у той чи інший момент. Мета одна – продати максимально ефективно, щоб прийшов покупець з серйозними планами, з інвестиціями, а держава, крім цього, отримала справедливі гроші за свої підприємства.

Мінагрополітики ініціює роздержавлення 254 підприємств. З них 101 буде приватизоване через розпаювання. Понад 10 тисяч членів трудових колективів отримають земельні та майнові паї. Планується також і реорганізація інших 158 підприємств з подальшою приватизацією. На думку Олексія Павленка, в державній власності доцільно залишити не більше 10 аграрних підприємств.

За словами Дмитра Парфененка, амбіційний план надходжень коштів від приватизації у 17 млрд. грн. реальний до виконання за рахунок організації відкритої, прозорої та чесної приватизації.

Відповідно до Коаліційної угоди та Програми діяльності КМУ була передбачена реформа управління державною власністю та приватизація, яка передбачає наступне:

Згідно з Коаліційною угодою:
Реформа управління державною власністю та приватизація:
Скорочення переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації;
Передача ФДМУ повноважень щодо підготовки об'єктів до продажу;
Скасування норми про обов'язковий продаж на фондових біржах пакетів акцій у розмірі 5-10 % статутного капіталу акціонерного товариства до проведення конкурсу;
Здійснення продажу інвестиційно привабливих об’єктів із залученням радників та забезпеченням підготовки цих об’єктів до продажу у відповідності з кращими міжнародними практиками;
Розмежування функцій формування та реалізації державної політики з функцією управління об’єктами державної власності (крім тих, які забезпечують виконання функцій міністерств та відомств). Передача функцій з управління об’єктами державної власності (крім тих, які забезпечують виконання функцій міністерств і відомств) від ЦОВВ із запровадженням холдингового управління;
Запровадження інституту незалежних директорів;
Обов’язкова корпоратизація усіх державних підприємств, крім казенних підприємств;
Забезпечення оприлюднення Фондом державного майна України на офіційному порталі усіх результатів перевірок виконання інвестиційних зобов’язань за всіма об’єктами власниками приватизованих підприємств за весь період приватизації;
Згідно з Програмою діяльності КМУ:
Нова політика управління державною власністю:
Впровадження корпоративного управління відповідно до стандартів ОЕСР, призначення визнаних фахівців на керівні посади в ключових державних компаніях:
Запровадження ефективного управління об’єктами державної власності;
Залучення міжнародних компаній до проведення аудиту ключових державних підприємств;
Масштабна прозора приватизація державної власності за наявності відповідних економічних умов:
Розроблення та сприяння прийняттю у новій редакції Закону України "Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (виключення понад 1200 об’єктів);
Зміна методики оцінки під час підготовки до приватизації;
Запровадження продажу державних пакетів акцій на міжнародних біржах;
Запровадження проведення конкурсу за принципом аукціону як основного способу приватизації.
Зміна системи управління стратегічною державною власністю через створення холдингових компаній з міжнародними стандартами управління;
Приватизація 37 шахт.
Згідно із частиною 2 статті 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» від 04.03.1992 р. № 2163-XII приватизації не підлягають об’єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. Загальнодержавне значення мають, зокрема, об’єкти та майно, які забезпечують виконання державою своїх функцій, забезпечують обороноздатність держави, її економічну незалежність, та об’єкти права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України.
За ініціативою Міністерства економічного розвитку і торгівлі України був створений Комітет з призначень на посади керівників в 60 найбільших українських державних підприємствах. 
Комітет із призначень у складі п’яти незалежних експертів і п’яти міністрів почав роботу з відбору керівників державних компаній відповідно до нової процедури, яку нещодавно затвердив Уряд. Головою комітету став незалежний експерт, Президент Київської Школи Економіки Джордж Логуш.

До складу комітету увійшли керівники Мінекономрозвитку, Мінфіну, Мінінфраструктури, Міненерговугілля, Мінагрополітики та п’ять незалежних недержавних експертів (останні - як приватні особи):

1. Шевкі Аджунер - Директор представництва ЄБРР в Україні;

2. Чімяо Фан - Директор Світового банку у справах України, Білорусі й Молдови;

3. Руфат Алімарданов - Регіональний менеджер в Україні та Білорусі у Міжнародній фінансовій корпорації;

4. Альгірдас Шемета - український бізнес-омбудсмен, двічі Міністр фінансів Литви, європейський комісар з бюджету та фінансового планування (2009–2010);

5. Джордж Логуш - Президент Київської школи економіки.

Для державних компаній, загальна вартість активів яких, за даними останньої фінансової звітності, перевищує 2 млрд. грн. або річний розмір чистого доходу яких перевищує 1,5 млрд. грн., кандидатури керівників погоджуватиме Кабінет Міністрів України за поданням комітету з призначень.

На сьогоднішній день залишається ряд дискусійних питань, які обговорюються в експертному середовищі, серед яких:

Чи повинна проводитися приватизація державних підприємств за будь-яку ціну на поточний момент або лише після підвищення вартості активів таких підприємств.
Чи повинна проводитись інвентаризація державних підприємств, проводитись аудит таких підприємств з аналізом їх активів.
В якій спосіб повинна проходити приватизація: шляхом оголошення відкритого конкурсу або виставлятися на міжнародних біржах.
Чи повинен бути скорочений перелік державних підприємств, що підлягають приватизації.
Які умови повинні супроводжувати приватизаційний процес (збереження соціальних гарантій приватизованих підприємств, контроль за виконанням приватизаційних умов, забезпечення умов антимонопольного законодавства).

Призначення ВРУ 19 травня 2015 року Ігоря Білоуса на посаду голови Фонду держмайна України, а Юрія Терентьєва головою Антимонопольного комітету України, в найкоротшій час після затвердження постанови КМУ від 12 травня 2015 року № 271 «Про проведення прозорої та конкурентної приватизації в 2015 році»викликає багато запитань щодо спроможності уряду забезпечити прозору та конкурентну приватизацію державного майна та недопущення надмірної політизації цього процесу.

Приватизація державного майна, безперечно, може надати додаткові кошти до бюджету, в тому числі і шляхом скорочення витрат на їх утримання, але за умови забезпечення прозорої та конкурентної приватизації об’єктів, які не мають загальнодержавного значення.

В цьому випадку приватизація повинна супроводжуватися наступними кроками:

Проведення інвентаризації об’єктів державної власності.
Чітке визначення об’єктів, що мають загальнодержавне значення, та виключення їх з переліку об’єктів, що підлягають приватизації у 2015 році.
Проведення аудиту державних підприємств та здійснення аналізу їх активів.
Підвищення ефективності управління збиткових державних підприємств шляхом заміни керівників або системи менеджменту.
Визначення прозорих умов приватизації та надання рівних умов для інвесторів з придбання об’єктів приватизації.
Визначення чітких процедур здійснення контролю за приватизованими об’єктами щодо дотримання інвесторами взятих на себе зобов’язань.
Виключення політичної складової процедури приватизації.
Максимальний громадський контроль за цими процесами та їх публічність.