Що принесли діловому середовищу нові закони

Відповідає експерт: Юлія Дроговоз, віце-президент УСПП

Є сенс ретельно прокоментувати  норми законів від 28.12.2014 р. № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» та закону  від 28.12.2014 р. № 77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці».

І. Щодо закону України від 28.12.2014 р. № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі – Закон № 71-VIII):

1. Закон України № 71-VIII порушує основні принципи податкового законодавства, встановлені п. 4.1 ст. 4 ПКУ: соціальної справедливості (установлення податків і зборів відповідно до платоспроможності платників податків), економічності оподаткування (обсяг надходжень податків і зборів до бюджету повинен перевищувати витрати на їх адміністрування, що у випадку податку на нерухоме майно,відмінне від земельної ділянки, який передбачає нарахування податку з житлової нерухомості фізичним особам органами фіскальної служби, не виконується), стабільності (зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду), єдиного підходу до встановлення податків та зборів (визначення на законодавчому рівні усіх обов'язкових елементів податку, що не дотримується у випадку встановлення військового збору).
2. Норми закону № 71-VIII дублюють одна одну, містять багато суперечностей, створюють правові колізії, допускають множинне тлумачення:

2.1.  практично всі норми щодо запровадження системи електронного адміністрування набрали чинності з 1 січня 2015 року, частково з 1 липня 2015 року, що суперечить публічним заявам офіційних осіб щодо запровадження системи електронного адміністрування з 1 лютого 2015 року. У зв’язку з цим станом на 1 січня 2015 року платники ПДВ отримали проблеми щодо переносу залишків від’ємного значення ПДВ, врахування надміру сплачених сум, сум бюджетного відшкодування, заявлених в рахунок майбутніх платежів, реєстрації у січні 2015 року податкових накладних;

2.2. органам фіскальної служби надані права як на проведення перевірок правильності ведення бухгалтерського обліку відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (пп. 20.1.43 п. 20.1 ст. 20 ПКУ), так і на проведення перевірок правильності та повноти визначення доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності) (пп. 20.1.44 п. 20.1 ст. 20 ПКУ). Тобто запроваджені дві норми, які дублюють одна одну, та фактично встановлюють новий об’єкт перевірок – правильності ведення бухгалтерського обліку. Реалізація зазначених норм ускладнена відсутністю в органах фіскальної служби кваліфікованого персоналу, суб’єктивізмом бухгалтерського обліку, відсутністю у фіскальної служби права тлумачити та надавати податкові роз’яснення щодо норм законодавства про бухгалтерський облік (особливо положень міжнародних стандартів бухгалтерського обліку);

2.3. редакція закону № 71-VIII містить дві суперечливі редакції норми, що встановлюють порядок коригування фінансового результату в частині сум роялті, нарахованих на користь нерезидентів (пп. 140.5.5, пп. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 ПКУ);

2.4.  пункт 57.1 ст. 57 встановлює обов’язок сплати неприбутковими організаціями податку на прибуток на підставі річної податкової декларації. При цьому неприбуткові організації, які внесені до Реєстру неприбуткових організацій та установ, відповідно до п. 133.1 ст. 133 ПКУ, не є платниками податку на прибуток (питання, що саме такі організації повинні декларувати, залишається відкритим);

1. Норми закону № 71-VIII направлені на збільшення фіскального навантаження на населення, середній клас, бізнес шляхом розширення бази оподаткування та збільшення ставок податків (зокрема, акцизного податку, земельного податку, податку на нерухомість, ПДФО з пасивних доходів, податку на майно (крім земельної ділянки). Крім цього запроваджені нові види податків та зборів (акцизного податку з роздрібних продажів підакцизної продукції (алкогольної, тютюнової), продовжена на невизначений час дія військового податку, запроваджений транспортний податок в розмірі 25 000 грн. для власників легкових автомобілів, серед яких є представники середнього класу, збільшені ставки ПДФО, завданий черговий удар по вкладникам, які ще не забрали свої вклади з банківської системи.
2. Багато норм не мають механізму реалізації, а саме:

4.1.   Порядок зменшення податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, на суму нарахованого та сплаченого податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (п. 137.5 ст. 137 ПКУ), потребує уточнення у випадку, якщо сума податку на прибуток відсутня або є меншою нарахованого та сплаченого податку на майно. Іншим питанням є облік податку на майно в частині, що не зменшує податок на прибуток у звітному податковому періоді, особливо у випадку застосування квартального періоду декларування;

4.2. Відсутні положення на випадок зміни платником податку на прибуток порядку визначення об’єкту оподаткування без корегування фінансового результату на порядок визначення об’єкту оподаткування з таким корегуванням (особливо в частині визначення залишкової вартості необоротних активів на момент такої зміни порядку для цілей розрахунку амортизації таких необоротних активів після переходу на загальні правила).

1. Платники єдиного податку та фізичні особи-підприємці та просто фізичні особи отримали додаткове навантаження у вигляді податку на майно, відмінне від земельної ділянки, який не зараховується у сплату єдиного податку або ще будь-якого податку (на відміну від платників податку на прибуток, які зараховують нараховану та сплачену суму податку на майно на зменшення податку на прибуток). Крім цього, власники/засновники/учасники підприємств – платників єдиного податку отримали більш високе оподаткування дивідендів податком на доходи фізичних осіб (за ставкою 20 %) в порівнянні з платниками податку на прибуток, які отримали пільгову ставку ПДФО в розмірі 5 %.

  Більш гостро постали такі  питання:

1) Податок на додану вартість:

-  норми закону не дають можливості платникам врахувати у січні 2015 року залишки від’ємного значення ПДВ, суми надміру сплачених сум податку, суми бюджетного відшкодування, заявлені в рахунок майбутніх платежів, що виникли станом на 01.01.2015 року;

- у січні 2015 року, з одного боку, вимагається тотальна реєстрація податкових накладних (як умова для отримання покупцем права на податковий кредит за такими податковими накладними) – п. 201.10 ст. 201, п. 198.6 ст. 198 ПКУ, з іншого боку, п. 11 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ тотальна реєстрація всіх податкових накладних вимагається лише з 01.02.2015 року, що створює правову колізію та підлягає роз’ясненню з боку органів фіскальної служби;

- у січні 2015 року відсутнє запровадження тестового режиму для реєстрації податкових накладних, тобто на січень 2015 року не розповсюджується так званий «тестовий режим» та  реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною пунктом 200¹.3 статті 200¹ цього Кодексу (потребує термінового внесення змін до ПКУ);

- залишається відкритим питання реєстрації у січні 2015 року податкових накладних за попередні періоди 2014 року, отриманих та зареєстрованих із запізненням;

- відсутня форма коригування податкових накладних, якщо такі податкові накладні містять помилки (відповідна норма діє вже з 01.01.2015 року);

- відсутні перехідні положення станом на 1 липня 2015 року щодо корегування станом на цю дату значення формули, визначеною пунктом 200¹.3 статті 200¹ цього Кодексу та обчисленою протягом 1 півріччя 2015 року (або періоду лютий-червень 2015 року), яка буде містити відхилення на суми корегувань податкового кредиту у випадку розподілу податкового кредиту між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями на суми корегування вартісних та кількісних показників податкових накладних, виписаних до 01.01.2015 року/01.02.2015 року, можливо, інші суми, які не будуть відображені в Єдиному реєстрі податкових накладних (зокрема, відповідно до пункту 201.11 ст. 201 ПКУ);

- законом № 71-VIII продовжено дію норми, відповідно до якої тимчасово до 1 січня 2017 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів. При цьому на сьогоднішній день Кабінетом Міністрів України не затверджений Перелік таких відходів та брухту чорних і кольорових металів (доцільно з метою врегулювання питань застосування цієї норми подовжити на 2015 рік дію Переліку, встановленому на 2014 рік);

- Встановлення обмеження права на реєстрацію податкових накладних періодом 180 днів при запровадженні 50 % розміру штрафних санкцій від суми незареєстрованих податкових накладних протягом періоду, що перевищує 180 днів, є дискримінаційною нормою, за якою навіть сплата постачальником такого великого штрафу позбавляє покупця на отримання права на податковий кредит (необхідно з 01.07.2015 року повернути старий,  допустимий період для отримання платниками податкових накладних – 365 днів або навіть 1095 днів у разі, якщо такий постачальник сплатить штраф за несвоєчасну реєстрацію у розмірі 50 %);

-  Штрафні санкції, встановлені за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, застосовуються до платників податку у січні 2015 року в повному обсязі, а за період з лютого по червень 2015 року – в розмірі 20%, 30%, 40% та 50 % (не застосовуються штрафні санкції лише в розмірі 10 % за затримання реєстрації податкової накладної до 15 днів), що є нелогічним.

Висновок: необхідно негайно підготувати зміни до ПКУ, відповідно до яких:

а) перенести дію норм стосовно системи електронного адміністрування на 1 лютого 2015 року, в тому числі норму щодо запровадження виключно електронної форми податкової накладної;

б) передбачити перехідні положення на 1 липня 2015 року в частині корегування формули на всі можливі відхилення, які виникнуть протягом тестового періоду;

в) надати можливість тимчасово до затвердження КМУ нового Переліку відходів та брухту чорних та кольорових металів користуватися старим Переліком КМУ, який діяв до 01.01.2015 року;

г) з 1 липня 2015 року подовжити період для реєстрації податкових накладних до 365 днів або 1095 днів;

ґ) надати можливість врахувати в формулі надміру сплачені суми, вже починаючі з 1 лютого 2015 року;

д) звільнити платників ПДВ від застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних протягом 1 півріччя 2015 року в повному обсязі.

Крім цього, ДФС України до моменту прийняття таких змін необхідно терміново підготувати та видати узагальнюючу податкову консультацію щодо порядку адміністрування ПДВ у січні 2015 року.

2) Податок на прибуток:

Необхідно:

а) врегулювати або роз’яснити питання щодо оподаткування та декларування неприбуткових організацій, філій;

б) врегулювати або роз’яснити порядок переходу від одного методу визначення об’єкту оподаткування податком на прибуток на інший (при збільшенні або зменшенні обсягу доходу понад 20 млн. грн.), особливо в частині застосування корегування на суми амортизації у випадку подальшого збільшення обсягу річного доходу такого платника понад 20 млн. грн.;

в) внести зміни до ПКУ в частині виключення подвійних та суперечливих норм (щодо встановлення права на перевірки бухгалтерського обліку, визначення порядку корегування на суми роялті, приведення до вимог бухгалтерського обліку поняття «нематеріальні активи» та ін.);

г) визначити порядок зменшення податку на прибуток на суму податку на майно, відмінне від земельної ділянки;

ґ) встановити «дзеркальне відображення» порядку сплати авансових внесків у випадку, якщо протягом 1 кварталу звітного року платниками податку буде отриманий прибуток (якщо попередній рік був неприбутковим або збитковим), або, навпаки, у разі якщо протягом 1 кварталу звітного року буде отриманий збиток на фоні прибуткового попереднього року. Сьогоднішня редакція містить несправедливу норму, яка зобов’язує платників сплачувати податок на прибуток поквартально, якщо в 1 кварталі звітного року буде отриманий прибуток на фоні збиткового попереднього року (що передбачало звільнення від сплати авансових внесків з податку на прибуток). При цьому була «забута» норма, яка, навпаки, зупиняла сплату авансових внесків, у разі якщо платник податку отримував за 1 квартал звітного року збиток або не отримував прибуток. Необхідно доповнити п. 57.1 ст. 57 відповідною нормою.

 3) Податок на нерухоме майно:

Під оподаткування попадають будь-які споруди (навіси, забори, підвали, інші тимчасові та нетитульні споруди, майданчики), що значно розширює базу оподаткування податком на майно, відмінним від земельної ділянки, в тому числі для населення. При цьому для комерційної нерухомості на 2015 рік встановлена ставка в розмірі 1 %, а для житлової нерухомості ставка залишена на рівні 2 %, що порушує принцип рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації. Взагалі багато норм закону № 71-VIII свідчить про перерозподіл податкового навантаження саме на населення та малий бізнес, які не можуть лобіювати свої інтереси в порівнянні з бізнес-структурами, що представляють великий бізнес. При цьому влада, що повинна гарантувати захист інтересів своїх громадян, порушила Конституцію України, принципи податкової системи, та на фоні скорочення соціальних видатків збільшило податкове навантаження на громадян.

Пропонується переглянути принципи оподаткування (зокрема, як це записано в Коаліційній угоді, перейти на оподаткування в залежності від вартісної оцінки об’єкта оподаткування) та взагалі запровадження з наступного року цього податку з метою зняття соціальної напруги, неефективності цього податку в такому вигляді, як запропоновано законом № 71-VIII, несправедливості застосованих підходів до оподаткування.

4) Адміністрування податків:

а) пропонується встановити відповідальність органів фіскальної служби (індивідуальну для посадових осіб органів ДФС) за порушення прав платників податків, за недотримання вимог податкового законодавства, за неякісні акти перевірок, які містять помилки, неправомірні висновки;

б) виключити норму, яка дозволяє до 1 липня 2015 року стягувати в безспірному порядку (без звернення до суду) кошти з поточних рахунків платника податків або готівкові кошти у випадку наявності податкового боргу понад 5 млн. грн. (для великих платників податків ця сума є не такою великою, як для представників малого та середнього бізнесу, що вказує на суб’єктивізм цього критерію). 

5) Військовий збір:

Пропонується чітко визначити базу оподаткування.

6) Податок на доходи фізичних осіб:

Збільшення ставок ПДФО на пасивні доходи та інші доходи громадян не дозволить отримати додаткові надходження до бюджету, при цьому призведе до вкрай негативних наслідків в плані подальшого відтоку депозитів, припинення виплати дивідендів, зростання недовіри громадян до влади, втрачання стимулів для легалізації тіньових доходів та подальшої тінізації заробітних плат громадян, неефективності інших заходів зі зменшення навантаження на фонд оплати праці. Крім цього, необхідно розширити перелік витрат для фізичних осіб – підприємців, що працюють на загальній системі оподаткування.

ІІ. Щодо закону України від 28.12.2014 р. № 77- VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці»:

Великі штрафні санкції за порушення у сфері трудового законодавства на фоні мораторію на перевірки суб’єктів господарювання (в межах законодавства про державне регулювання та податкового законодавства) виглядають нелогічно, безсистемно та розбалансовано. З одного боку, держава щось дає бізнесу, з іншого боку – набагато більше забирає. Намагання надати можливості бізнесу зменшити ставку ЄСВ (що у запропонованому варіанті не дає дієвих стимулів для бізнесу легалізувати тіньові доходи та заробітні плати) на фоні збільшення ставки ПДФО та збільшення відповідальності за несвоєчасну сплату заробітної плати (3 654 грн. за кожного працівника, якому затримана більше ніж на 30 днів виплата заробітної плати), подовження дії військового збору, який взагалі не входить до податкової системи, свідчить про безсистемність підходів до вирішення проблеми тіньових доходів громадян, існування податкових ям та інших супутників неефективного державного управління.

Перекладання податкового навантаження в частині ЄСВ на тих громадян, які не отримують доходи або прибутки, зайняті неповний робочий день є недопустимим та створює передумови для соціального вибуху.

Крім цього, умови застосування понижуючого коефіцієнту до ставок ЄСВ не дають можливості для їх виконання для тих суб’єктів господарювання, які сплачують мінімальну заробітну плату. Для виконання всіх умов та отримання права застосувати понижуючий коефіцієнт такі платники повинні збільшити заробітну плату більше ніж в 3,6 разів. Для регіонів такі умови є взагалі нереальними (середня заробітна плата повинна складати більше 4,5 тис. грн.). Також застосування понижуючого коефіцієнту до ставки ЄСВ унеможливлене невизначеністю порядку обчислення показників середньої суми на одного працівника суми ЄСВ та заробітної плати (з розрахунку середньої чисельності в еквіваленті повної занятості або з розрахунку середньооблікової чисельності), а також тим, що з 1 січня 2016 року передбачено застосування коефіцієнту до ставки ЄСВ на рівні 0,6 (еквівалент ставки ЄСВ – 22-23%), що може передбачати збільшення навантаження на заробітну плату для тих, хто виконає всі умови у 2015 році та застосує понижену ставку ЄСВ у розмірі 15-16 %.

  Крім цього, збільшені ставки збору на загальнообов’язкове пенсійне страхування пенсійного фонду для:

-  в розмірі 10 % при поданні ювелірних виробів на пробірний контроль;

-  в розмірі 2 % за операціями купівлі готівкової іноземної валюти для фізичних осіб (2%).

  Збільшені всі адміністративні, фінансові санкції, штрафи відповідно до кримінального законодавства за порушення у сфері стягнення ЄСВ, порушення у сфері трудового законодавства. Зокрема, запровадження штрафів за неналежне оформлення на роботу працівника в розмірі 36 540 грн. на фоні відсутності стимулів для легалізації заробітної плати та тіньових доходів є передчасною мірою та неадекватною відповідальністю громадян.