Що має на увазі влада, коли пропонує податковий компроміс?

Відповідає експерт: Юлія Дроговоз, голова Комісії УСПП з питань економічної політики

Уряд на виїзному засіданні в Миколаєві в середу схвалив проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток та податку на додану вартість під час застосування податкового компромісу».

Поява законопроекту була обумовлена задекларованою боротьбою Міністерства доходів і зборів України з податковими ямами, результатом якої повинно стати максимальне скасування кримінальних схем з мінімізації податків, вивід тіньових оборотів та сплата податків вигодонабувачами з реальних своїх оборотів та прибутків.

З урахуванням того, що за цих умов бізнес, який використовував тіньові схеми, повинен був додатково сплатити податки за три останні роки, постало питання надання своєрідної податкової амністії. Суб’єкти підприємницької діяльності мають зберегти виробництво та робочі місця, щоб в  подальшому перейти виключно на сумлінну сплату своїх податків та відмовитися від послуг фіктивних підприємств.

Однак бізнес має власне бачення процесів, яке відрізняється  від задекларованого  фіскальним відомством. Дійсно, певні заходи з подолання такого негативного явища, як податкові ями, фіктивні підприємства, потрібні. На сторінках сайту Міністерства доходів і зборів України з’являється іноді інформація про припинення діяльності чергового «конвертаційного центру», однак зведених даних, які б свідчили про системність роботи міністерства в цьому напрямку та про значні досягнення у цій сфері, ми не маємо.

Отже,  актуальність та ефективність такого заходу, як податковий компроміс, знижується. Як можна надавати право на податковий компроміс, якщо старі схеми продовжують використовуватися, податки – не сплачуватися, корупція – процвітати?

Проектом Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток та податку на додану вартість під час застосування податкового компромісу» передбачається право платника податків на застосування режиму податкового компромісу протягом 90 днів з дня набрання чинності закону. Цей режим передбачає надання платником уточнюючих розрахунків за формою, встановленою Міністерством фінансів України, та сплату ПДВ та податку на прибуток в розмірі 15 % від суми заниженого податку. 85 % при цьому вважаються погашеними.

Протягом 90 календарних днів податковий орган має право провести  документальну перевірку платника податків. 90 календарних днів відводиться і на узгодження податкових зобов’язань, визначених або в уточнюючому розрахунку, або в податковому повідомленні-рішенні податкового органу, яке винесено за наслідками такої перевірки. При цьому законопроектом чітко не визначений момент, з якого починається таке узгодження (з дати подання уточнюючого розрахунку, з дати прийняття податкового повідомлення- рішення або з дати закінчення терміну, відведеного на проведення документальної перевірки).

Також законопроектом не визначена сама процедура узгодження податкових зобов’язань між платником податків та контролюючим органом, що створює широке поле для корупції та порушення прав платника податків. Термін, відведений на проведення перевірки, є дуже стислим (90 календарних днів), якщо взяти до уваги неукомплектованість штатів податкових органів, проведення їх скорочення та очікування масових звернень платників податків щодо використання режиму податкового компромісу.

Слід зазначити, що законопроект передбачає цілий ряд норм, які мають додаткові корупційні ознаки. Так, якщо протягом визначеного законопроектом строку перевірка податковим органом не проведена, задекларовані платником суми податків вважаються узгодженими та не підлягають подальшому оскарженню. При цьому контролюючий орган втратить право на проведення перевірки за ці періоди у наступних податкових періодах.

Такі  норми дають можливість для посадових осіб контролюючих органів «прощати» окремим наближеним до них платникам податків занижені та недоплачені суми за три останніх роки.

Ризики, які існують в законопроекті, ставлять у нерівні умови сумлінних платників податків.

Законопроект дає підстави для подальших зловживань як для платників податків, так і для посадових осіб контролюючих органів: вчора податкові органи «кришували» податкові ями, сьогодні – надають податковий компроміс, завтра  – створять  новий вид «державних послуг».  

Податковий компроміс потрібний бізнесу, але за умов чіткого сигналу щодо реальних посилених заходів з подолання корупції та припинення діяльності фіктивних підприємств, щодо наявності політичної волі на це та докладання зусиль всіх гілок влади та всього суспільства. У зв’язку з цим необхідно провести широкі обговорення з бізнесом та громадськістю та приймати закон після остаточного формування складу всіх органів влади.

Податковий компроміс сьогодні не на часі, так як він не повинен служити «передвиборною конфеткою» для виборців. Законопроект повинен бути доопрацьований та запущений лише як дієвий механізм детінізації економіки. Бізнес повинен нарешті усвідомити свою соціальну відповідальність перед суспільством в частині сплати податків, а влада – свою відповідальність за розвиток держави, за її майбутнє.