Як нині працює міністерство економічного розвитку і торгівлі?

Facebook Поділитись
Питання:

«Як нині працює міністерство економічного розвитку і торгівлі?»

Спрашивает: Микола Панченко

Відповідає експерт: Валерій Пекар, віце-президент УСПП

Валерій Пекар, віце-президент УСПП

Сьогодні відбулося засідання колегії Міністерства економіки за участю прем'єр-міністра (зараз такі зустрічі відбуватимуться в усіх міністерствах). Гарна нагода підбити підсумки за півроку та спланувати наступні кроки. Отже, що зробило міністерство?

Стислий конспект доповіді міністра:

1. Внутрішня перебудова. Скорочено приблизно 400 співробітників з 1230, з 29 департаментів тепер є 18, повністю змінена структура, прийшло багато нових облич (з 29 керівників департаментів залишилося лише 6). Живий приклад перебудови міністерства.

2. Макроекономічна стабілізація, хоча роль Мінекономіки тут другорядна порівняно з Мінфіном та Нацбанком, але все одно вагома. Схоже на те, що найнижча точка позаду (падіння ВВП за перший квартал 17,6%).

3. Дерегуляція. Рішуче зменшити роль держави в економіці. На першому етапі визначені 201 болючих точки, 84 з них вже видалені, 88 у процесі. Сертифікати, ліцензії, квоти... З останніх — скасовано сертифікацію нових автомобілів (гарний приклад безглуздості більшості регуляцій). Скасовано корупційну монополію «Укрекоресурсів», на черзі утилізація моторних олив.
Завтра на Кабмін вноситься проект продовження мораторію на перевірки бізнесу до кінця 2016.

Наступний етап — регуляторна гільйотина, тобто скасування одним махом великої кількості застарілих та непотрібних регуляторних актів (хоча важливо не перегнути, щоб не зашкодити нашому експорту в ЄС). Потрібні різкі рішення та нестандартні ідеї (наприклад, віддати митницю на аутсорсинг відомій іноземній компанії).

4. Реформа державних підприємств. Незалежний аудит, незалежні ради директорів, підготовка до приватизації. Сьогоднішня корумпована держава не може бути ефективним власником.

Проблеми.
Перша. Дуже повільно йде узгодження документів. Треба міняти Регламент Кабміну.
Друга. Неможливо знайти пристойних керівників великих державних підприємств на малу зарплату. Потрібно міняти порядок нарахування.

Що буде найближчим часом?
Наступного тижня буде презентація економічної стратегії. Далі, до кінця літа, — секторальні стратегії для ІТ, малого бізнесу, оборонного комплексу, а також експортна стратегія України (вперше).
Згадана вище гільйотина.
Демонополізація ринку касових апаратів.
Нарешті, податкова реформа.

Заступник міністра — керівник апарату Юлія Клименко:
У держави немає коштів для фінансової підтримки малого бізнесу, але ж є донорські програми. Створюємо нормативну базу для фонду гарантування кредитів малому бізнесу. Такий 45-мільйонний фонд гарантування кредитів надасть доступ до 250-мільйонного (євро) кредитного ресурсу. І далі малий та середній бізнес отримуватиме доступ до європейських баз даних та проектів розвитку.
Інша важлива реформа — скорочення переліку адміністративних послуг. Замість приблизно 3000 адмінпослуг залишиться 580, їхня вартість буде зафіксована.

Радник міністра, керівник реформи управління державними підприємствами Adomas Audickas:
За даними McKenzie, інвестори застосовують дисконт у середньому 23% при покупці компаній зі слабким корпоративним управлінням. Ми маємо в Україні 1827 державних підприємств (Польща — 326, Німеччина — 72, Франція — 57). Проведемо приватизацію, але прозору та професійну. Система конкурсів на керівні посади занадто громіздка. Мінекономіки та Мінінфраструктури домоглися того, що всі звіти їхніх держпідприємств є публічними.

Заступник міністра Руслан Корж про реформу держпідприємств Мінекономіки:
Мінекономіки має бути прикладом успішної реформи держпідприємств. У нашому міністерстві біля 300 підприємств, з них 129 працює. Плануємо досягти збільшення фінансового результату за підсумками року з 127 млн до 500 млн гривень. Поміняли вже 25% керівників, ще стільки ж до кінця року. Опрацювали 232 кандидата (у середньому 14 на одне місце). Процедуру треба спростити: менше паперів, декілька паралельно працюючих комісій.

Заступник міністра Max Nefyodov про реформу державних закупівель:
Обсяг державних закупівель — 250 млрд гривень на рік, 25 тисяч тендерних комітетів по всій країні, десятки тисяч аркушів паперу по кожному тендеру. Втрати щонайменше 50 млрд гривень від корупції та обмеження конкуренції. Система електронних торгів ProZorro запущена у пілотну експлуатацію наприкінці лютого, вже проведено біля 2000 тендерів. 175 замовників, у тому числі всі міністерства. Середня економія 15-18%. Запускається модуль бізнес-аналітики, запущений кол-центр. До вересня маємо затвердити нормативну базу, до кінця року перейти в режим промислової експлуатації, у 2016 році домогтися повного переведення державних закупівель в електронний формат. Реально можемо мати найкращу систему в Європі, без перебільшень.

Заступник міністра — торговельний представник Nataliya Mykolska:
Фінансовий ресурс держави на просування експорту незначний, тож маємо працювати особисто: міжурядові комісії, поїздки урядовців, посольства. Кожна міжнародна зустріч має включати торговельні питання доступу на ринок цих країн. Деполітизація міжнародної торгівлі. Успіхи: відкриття американського ринку для певних категорій товарів шляхом скасування потенційних антидемпінгових заходів. Замість блокування вступу Казахстану в Світову організацію торгівлі уклали з ними угоду про доступ на ринок, у першу чергу для української молочної продукції. Треба вивчати міжрегіональні та глобальні ланцюжки створення вартості та вбудовуватися у них. Використовувати інвестиційні механізми Угоди про асоціацію з ЄС, адже кожна інвестиція — це не лише робочі місця, але й експорт. Визнання сертифікатів відкриває цікаві ринки, наприклад, окремі специфічні сегменти європейського ринку фармацевтики. Завершується встановлення зони вільної торгівлі з Канадою.

Керівник департаменту Lena Minitch:
Реформа інтелектуальної власності. В ЄС 26% робочих місць, 39% внутрішнього продукту створено індустріями, що мають велику частку інтелектуальної власності. У нас півтора відсотки, і це означає також недооцінку українських підприємств. У нас досі права на інтелектуальну власність не є товаром. Україна два роки була піратом №1 у світі. Реалізуємо проект ліцензування програмного забезпечення для держави.

Прем’єр-міністр у заключному слові:
Створити Раду експортерів, торговельні представництва в Європі, США, Китаї, на Близькому Сході. Ми піднялися у рейтингу Doing Business на 16 позицій, а могли ще на 30, але втратили через непоступливість парламенту. Політика має йти донизу — важлива імплементація реформ на місцях, а для цього треба розібратися з управліннями економіки обласних адміністрацій.

Це був дуже короткий конспект, але, здається, все важливе я встиг записати.
Кому мало, давайте спонукаємо економічних журналістів взяти глибші інтерв'ю.