Як триває податкова реформа?

Відповідає експерт: Валерій Пекар, віце-президент УСПП

10-е засідання Національної ради реформ, що відбулося 3 вересня, цілковито було присвячено податковій реформі, і це виключення, бо зазвичай за одне засідання Рада встигає обговорити 2-3 питання. Однак податкова реформа є складною і надзвичайно важливою, щодо неї не вдалося від початку виробити спільне бачення Цільової команди реформ. Як завжди, в цьому тексті є лише переказ обговорення, без моїх особистих коментарів, хоча подекуди вони подані [у квадратних дужках].

Відкриваючи засідання, Президент згадав цитату Франкліна про неминучість смерті та податків і зазначив, що у світі не існує однієї визнаної ідеальної податкової системи [інакше всі країни її би впровадили] Починаючи податкову реформу, важливо зрозуміти, яка мета. В даному випадку мета — забезпечити економічний розвиток, тож реформа має бути рішучою, не косметичною. Основна проблема — надмірне навантаження на фонд заробітної плати, що призводить до тінізації зарплат. Водночас треба пам’ятати, що зарплата служить базою оподаткування, що формує пенсійний фонд (ЄСВ) та місцеві бюджети (ПДФО), тому, зменшуючи це, треба думати про компенсаторні механізми. Необхідно підвищити внесок заможних громадян у формування бюджету. Звичайно, не може бути жодних галузевих привілеїв. Спрощену систему не можна скасувати, підкреслив Президент, бо це мільйони робочих місць, такі пропозиції дискредитують саму ідею податкової реформи. Звичайно, все має робитися заздалегідь, жодних нововведень заднім числом, з цієї точки зору окремі положення можна застосовувати не з 1 січня. Надзвичайно важливо спростити адміністрування: хоча витрати часу зменшені з 390 до 350 годин на рік, ми ще далеко від середнього показника по ОЕСР, який складає 175. Потрібно кардинально реформувати ДФС, ключові слова тут «якісне обслуговування» та «довіра». Завершив Президент також цитатою, на цей раз із Сунь Цзи: «Стягнення непомірних податків — це дорога, що викликає розбій, збагачення ворога, призводить до загибелі держави».

[Презентації Наталії Яресько та Ніни Южаніної можна завантажити на сайті, посилання у першому коментарі, тож я зупинюся лише на основних пунктах.]

Міністр фінансів Наталія Яресько детально виклала пропозицію міністерства щодо податкової реформи. Засади цієї реформи сьогодні поділяються переважною частиною суспільства: зменшення податкового навантаження на бізнес, детінізація, спрощення і стабільність податкового законодавства, наслідком чого буде відновлення довіри до системи та поліпшення податкової культури. Пропозиція Мінфіну відома під назвою «20-20-20-20» (ставки ПДФО, ЄСВ, податку на прибуток та ПДВ). Суть пропозиції — не так низькі, як пласкі ставки, зазначила міністр, адже сьогодні існує 5 ставок ПДФО, 80 (!) ставок ЄСВ, три ставки ПДВ, 9 ставок податку на прибуток. Рівні та пласкі ставки — це суттєво менший простір для дискреції [тлумачення норм на розсуд податкової, що є джерелом корупції]. Буде запропоновано новий податковий кодекс, простий і короткий. З такими ставками, підкреслила Наталія Яресько, Україна матиме конкурентну інвестиційну привабливість (Німеччина 45-40-19-29,65, Туреччина 35-38-18-20, Словаччина 25-49-20-22, Польща 32-36-23-19).

У моделі Міністерства фінансів ЄСВ знижується із середнього значення 41% до 20%, скасовується 3,6%, що платиться із коштів робітника (це значно спрощує адміністрування). Мета — перейти від 20+20% у 2016 році до єдиного податку за ставкою 20% у 2018 році. Радикальніше не можна, пояснила міністр, бо кожен відсоток ЄСВ означає втрату пенсійним фондом 5 млрд гривень.

За податком на прибуток пропонується нововведення: можливість оформити інвестиційний податковий кредит, списуючи нарахований податок у сумі інвестицій на нове виробництво. Важливо, що максимально зближується податковий та бухгалтерський облік.

По спрощеній системі пропонується залишити її лише за фізичними особами. Перша група зберігається під назвою «група А», друга і третя зливаються у «групу Б» (фактично скасовується третя під гаслом боротьби з «внутрішніми офшорами») зі стелею 2 млн гривень та ставкою 20% від різниці між доходами і видатками, причому дозволяється не вести облік і списувати на видатки 80% доходу (це еквівалентно ефективній ставці 4% від обороту) або ж вести облік витрат і платити менше. Четверта група («група В»), фермери, отримує стелю у 2 млн гривень, що означає втрату можливості вести спрощену систему п’ятнадцятьма відсотками найбільших таких господарств. На прикладах, які ви можете побачити у презентації, міністр показала, що нова система, з її точки зору, вирівнює справедливість оподаткування найманих працівників та самозайнятих.

У значному виграші опиняться місцеві громади, що отримують більші фінансові повноваження у процесі децентралізації: скасування пільг по податку на комерційну нерухомість, підвищення ставок податку на житлову нерухомість, запровадження податків на великі квартири та будинки (від 300 та 500 кв.м відповідно) та люксові авто дасть місцевим бюджетам майже 7 млрд гривень.

Загалом нова податкова модель призводить до скорочення бюджетних надходжень на 23,3 млрд гривень. Але не треба забувати, що бюджетна діра вже складає 135 млрд гривень (недоотримання прибутку НБУ, скасування імпортного збору, збільшення видатків на субсидії енерготарифів та оборону, фінансування поліції та інших реформ, кошти на відшкодування ПДВ та переплати податку на прибуток). Джерела для компенсації — зменшення видатків на уряд, боротьба з контрабандою та розкраданням коштів держпідприємствами, реформа Пенсійного фонду, а також одноразова конфіскація активів режиму Януковича, але для цього всього потрібна політична воля, підкреслила Наталія Яресько, апелюючи до досвіду Михеїла Саакашвілі щодо конфіскації активів найбагатших людей Грузії, яка дозволила одного разу подвоїти бюджет країни.

У співдоповіді голова ДФС Роман Насіров поділився основними положеннями реформи ДФС та адміністрування податків, згадавши «нульове декларування» та контроль видатків громадян, запровадження лінійних норм амортизації, скасування авансових внесків по податку на прибуток (з одночасним запровадженням поквартальної сплати для платників масштабом більше 20 млн гривень), зменшення податку на прибуток на суму 10% інвестицій (але не більше 30% суми податку), збільшення у півтора рази овердрафту по ПДВ-рахунках, суттєве спрощення звітності, запровадження комплексної системи справляння акцизного податку від імпортера/виробника до споживача, включаючи електронну акцизну марку, тощо. Він також згадав наведення порядку в оподаткуванні підприємств в зоні АТО, запровадження 2-3-річного мораторію на будь-які пільги, побудову однорівневої системи апеляційних оскаржень, запровадження податкової медіації (системи розв’язання суперечок) тощо.

Вперше на Національній раді реформ була представлена альтернативна пропозиція, презентована народним депутатом Ніною Южаніною та названа Президентом «радикальною» (хоча, як він зазначив, останнім часом це слово він намагається не вживати). Презентація Ніни Петрівни також є на вищезазначеному сайті, ви можете її переглянути. Вона досить велика і містить значну кількість деталей, тож наведу лише основні риси.

На початку пані Южаніна підкреслила надзвичайно великий відсоток перерозподілу ВВП через бюджет: з економіки вилучається більше 50%, у той час як у кращі роки економічного зростання бюджет не перевищував 40% ВВП.

Отже, пропонується:
По податку на прибуток: знизити ставку з 18% до 15%, скасувати авансові внески як джерело тиску на бізнес, звільнити від оподаткування суми, витрачені на реінвестиції в необоротні активи та капітальне будівництво.
По ПДВ: знизити ставку до 15%, що є законодавчо встановленим європейським мінімумом, спростити вимоги електронного адміністрування для малого і середнього бізнесу (збільшення овердрафту, тобто припинення вилучення обігових коштів, звільнення від депонування постійних надійних платників).
По акцизам: запровадження електронних процедур щодо пального, акцизної марки на тютюн та алкоголь, поступове збільшення акцизів до рівня ЄС.
По ПДФО: ставка 10% з першої гривні (без неоподатковуваного мінімуму). Європейські ставки ПДФО здаються високими, зазначила Ніна Петрівна, але у них існує розвинена система вилучень, тобто зменшення бази оподаткування, тож ефективна ставка у них десь така сама. Припинення оподаткування пенсій, нижчих за 10 тис гривень.
По ЄСВ: єдина ставка 20%.

По спрощеній системі:
1 група без змін.
2 група без змін, за винятком зменшення числа найманих працівників до 5.
3 група — комплекс заходів для боротьби з використанням цієї групи для ухиляння від сплати податків середнім і великим бізнесом, а саме: зменшення числа найманих працівників до 10 для фізосіб та 25 для юросіб, стеля по доходу у 5 млн гривень, ставка від 4% до 10% залежно від виду діяльності, поступове збільшення ставки до 6% у 2017 році, 8% у 2017, 10% у 2018 (що дорівнює ПДФО).
4 група — запровадження стелі по доходу 100 млн гривень та по площі обробленої землі 3 тис гектарів. Не можна сильно тиснути на аграріїв, зазначила Южаніна, адже вони втратили пільгу по ПДВ та отримали збільшення податку на землю.

Спрощена система, підкреслила авторка концепції, це більше 1 млн самозайнятих, і це дуже добре, що ці люди самі себе забезпечують. Адже вони не мають іншого вибору, бо ринок праці нічого їм не може запропонувати.

Далі Ніна Петрівна зупинилася на принциповій зміни структури фіскальних органів, згадавши центри обслуговування платників виключно із сервісними та методичними цілями, регіональні управління та офіс великих платників, аналітичний департамент у складі Мінфіну, поновлення автономізації митниці, інститут незалежних податкових консультантів за польським і німецьким досвідом. Треба звільнити 90% працівників податкової, сказала Южаніна, і хай ідуть працювати у такі компанії.

Серед інших заходів було згадано онлайн доступ до особового рахунку, сплату податків на єдиний казначейський рахунок, європейський досвід сплати податків у розстрочку для мікробізнесу, зменшення обсягів звітності та інше, що вже звучало у виступі Романа Насірова.

Наприкінці пані Южаніна зупинилася на компенсаторних механізмах наповнення бюджету, назвавши детінізацію зарплат, відмову від пільги по ПДФО, збільшення акцизів, запровадження різноманітних податків на розкіш, збільшення рентної плати та екологічного податку. Разом все це дає в бюджет 9,3 млрд гривень.

Обговорення запропонованих моделей відкрив міністр економіки Айварас Абромавичус, зазначивши: міжнародний досвід доводить, що податкова реформа буває популярною у суспільстві та успішною від самого початку, а не через кілька років. Робити податкову реформу, це як одружитися: не буває одного для всіх рекомендованого правильного моменту, але колись треба рішуче це зробити. Він підкреслив необхідність політичної волі, бо державі є звідки взяти гроші, у першу чергу, від державних підприємств, де сьогодні розкрадаються величезні кошти. Міністр згадав естонську модель оподаткування, де запровадження простої системи низьких та рівних ставок призвело до збільшення кількості підприємців у 35 разів («ми будуємо капіталізм», сказали йому естонські колеги, «а у вас керують соціалісти»). Нам треба проаналізувати вплив на окремі галузі та значно радикалізувати позицію Міністерства фінансів, завершив виступ пан Абромавичус.

У короткому коментарі голова Верховної Ради України Володимир Гройсман зупинився на необхідності запровадження відповідальності співробітників ДФС за тиск на бізнес і порушення.

Михеїл Саакашвілі, виступаючи у статусі голови Міжнародної дорадчої ради, згадав грузинський досвід, коли у 2004 році податки були знижені на 60%, а МВФ був категорично проти. За рік бюджет виріс у 2,5 рази, а за кілька років — понад 10 разів. Навіть в умовах війни, зазначив Саакашвілі, ми зменшили ПДВ з 20% до 18%, щоб послати позитивний сигнал бізнесу. Джерел доходів держави у вас дуже багато, заявив він, адже олігархи взагалі нічого не платять. Міністр економіки вимушений випрошувати відставку у керівників держпідприємств, уряд безсилий та паралізований. В якості прикладу він навів втрати від відсутності «відкритого неба» в авіації та відновлення голови Державівслужби, а також блокування реформ митниці. Уряд нічого не може вдіяти та повільно приймає рішення: ось наприклад, чому прем’єр-міністр затвердив лише 6 з поданих 16 голів районних держадміністрацій області?

Народний депутат Олександра Кужель наголосила на необхідності збереження спрощеної системи, зазначила, що пропозиція Ніни Южаніної їй набагато ближча, але підкреслила: які б ми ставки податків не поставили, якщо не буде спрощено адміністрування, це все марно. Тому запропонувала всім учасникам організувати виїзну зустріч для вироблення спільної концепції.

Відомий словацький реформатор, нині радник міністра фінансів та міністра економіки Іван Міклош закликав більше говорити про видатки бюджету. Україна має рівень видатків 54% від ВВП, а потрібно мати десь 35%, тому податкова реформа нерозривно пов’язана з іншими. Детінізація, зазначив він, це не лише податкова реформа, і результат буде не одразу. У Словаччині перший рік після реформи не було збільшення надходжень. Зниження ставок податків не є гарантією зростання. Пан Міклош запропонував принцип: збільшуємо непрямі податки, зменшуємо прямі. Він оцінив пропозицію Міністерства фінансів як кращу в поточних умовах.

У відповідь Президент зауважив, що Словаччина мала невеликий рівень видатків вже на момент початку реформи: у 2004 році 44%, і далі було зниження до 35% протягом 4 років. А в Україні зведений бюджет (який треба брати до уваги, а не державний бюджет) разом з дефіцитом Пенсійного фонду та Нафтогазу становить 54% ВВП. Система перевантажена, сказав Порошенко, без зменшення видатків вона не запрацює. Він поставив риторичне запитання: чи була колись в якійсь країні податкова реформа, спрямована на зниження податків, під час війни? Але, сказав президент, проблема набагато ширша. Врахуйте корупцію в судах і місцевих бюджетах, врахуйте велику заборгованість бюджету по ПДВ та податку на прибуток, врахуйте контрабанду, і ви побачите, що головні резерви не у ставках податків. Іншими словами, якщо нікого не посадити, то немає сенсу говорити про податки.

Він виклав на стіл свою козирну карту, повідомивши про перший візит до України найближчими днями директора-розпорядника МВФ Крістін Лаґард на його запрошення. Якщо МВФ схвалить, ми все знизимо, пообіцяв Президент. Ставки мають бути низькими, аби запустити економіку. Нам треба радикально змінити навантаження на фонд заробітної плати, підкреслив він.

Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк підтримав пропозицію Міністерства фінансів, хоча,зауважив він, про спрощену систему можна ще дискутувати. Ми маємо великі видатки на оборону, ми маємо соціалістичну систему соціальних пільг, ми маємо дефіцит Пенсійного фонду та безробіття, це все треба фінансувати. Що може дати поліпшення адміністрування, ми бачимо на прикладі ПДВ-рахунків, які дали плюс 2,5 млрд гривень [зауважу, це значною мірою депоновані кошти]. Ми вже робили податкові послаблення неодноразово, але бізнес їх ігнорував: останнього разу на новий ЄСВ перейшло дуже мало підприємств, а податковий компроміс дав нам лише 400 млн гривень. Але, підкреслив прем’єр-міністр, 80% доходів бюджету дають біля 1500 підприємств, навіщо ж нам 58 тисяч працівників ДФС? Нам потрібно перейти на безконтактний метод роботи з платниками податків. Ми мусимо збільшити доходи державного бюджету за рахунок приватизації. Але ми не можемо дозволити собі зменшення ПДВ до 15% — податкова реформа закінчиться, якщо не буде коштів у бюджеті. Ми маємо разом напрацювати один пакет пропозицій, підсумував він.

Народний депутат Оксана Продан зазначила, що держава повинна зробити перший крок до відновлення довіри. Ми не маємо права забирати ПДФО з пенсій, підкреслила вона. Нам треба від самого початку об’єднати ПДФО та ЄСВ. Пані Продан підтримала позицію Ніни Южаніної щодо 4-ї групи спрощеної системи, запропонувала знизити стелю для 3-ї групи з 20 до 3 млн гривень, а решту не чіпати.

Економічний радник Президента Олександр Пасхавер зауважив: якщо рахувати обсяг економіки треба разом із тіньовою, а обсяг податків — разом з «корупційним податком», тоді сумарні ставки будуть іншими. Нам потрібно знищити «корупційний податок», нам потрібна кардинальна зміна суддівського корпусу, і тут необхідні проривні ідеї. Нашою метою має бути мінімальна дискреція. Ми мусимо звільнити від оподаткування інвестиції, а для того краще було би запровадити податок на розподілений прибуток. І ми маємо повсякчас пам’ятати, що малий бізнес — це не просто економіка, це соціальна стабільність та боротьба з бідністю.

Народний депутат Олег Березюк схвалив позицію Міністерства фінансів як державницьку, жорстко розкритикував ДФС за відсутність змін і виступив за негайну реформу судової системи. Він запропонував свою кандидатуру в якості модератора процесу домовленості між авторами пропозицій щодо вироблення спільної компромісної пропозиції.

Виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації Ганна Дерев’янко підкреслила, що вона представляє повністю легальний сектор економіки — 900 компаній, які мають більше мільйона робочих місць. Вона зазначила необхідність проводити податкову реформу одночасно зі скороченням бюджетних витрат та виступила проти естонської моделі податку на розподілений прибуток.

Міністр соціальної політики Павло Розенко підкреслив: кінцевою метою реформ є не наповнення бюджету, а високий рівень життя. Тому нам потрібні не лише експертні позиції, а широкий соціальний діалог, наприклад, стосовно питання ЄСВ. За результатами досліджень, в Україні щороку виплачується заробітна плата у розмірі 700-750 млрд гривень, з них лише 450 офіційно. Навіть якщо все вивести з тіні, ми би отримали 140-150 млрд у соціальні фонди при 275 млрд зобов'язань.

Міністр культури В’ячеслав Кириленко нагадав про необхідність запровадження податкових пільг для меценатів культури.

Голова Національного банку Валерія Гонтарева схвалила ідею пласкої ставки податку на доходи фізичних осіб 15% та підкреслила необхідність поширити пласку ставку на пасивні доходи. Висока ставка оподаткування депозитів, зазначила вона, призводить до подорожчання кредитів, а нерівність інших видів пасивних доходів дозволяє використовувати фінансові інструменти для махінацій. Ставка має бути однаковою, підкреслила вона, і 15% — гарна пропозиція.

Народний депутат Андрій Журжій наголосив на необхідності об’єднати ПДФО та ЄСВ вже у 2016 році. Він також зазначив, поміж іншим, на важливості автоматичного відшкодування ПДВ.

Я закликав також не забути про ліквідацію податкової міліції, створення демілітаризованого компактного підрозділу фінансових розслідувань на основі європейських принципів.

Економіст Володимир Дубровський, представник коаліції громадських організацій — розробників спільної концепції податкової реформи, наголосив на трьох найважливіших принципах змін: по податку на прибуток — ліквідація дискреції, по ПДВ — поліпшення адміністрування, по ЄСВ — значне зменшення ставки, аж до нуля. Він запропонував присутнім звернути увагу на пропозиції громадськості [цьому присвячений мій наступний пост], що передбачає суттєве зниження податків на працю, компенсоване запровадженням податку на капітал, а також заміну податку на прибуток податком на розподілений прибуток. Володимир закликав не чіпати спрощену систему, бо вона становить лише 6,6% надходжень, і наголосив: реформа — це зміна відносин, а не ставок.

Якщо в нас немає принципових розбіжностей, підсумував Президент, це означає, що ставки можуть бути результатом компромісу. Наявність дорожньої карти щодо подальшого зниження податків служитиме підґрунтям для мораторію на інші зміни у податковому законодавстві. Найближчим часом розробники різних пропозицій мають зустрітися і спробувати виробити спільну позицію.