Поділитись
Нині в Україні спостерігається дуже серйозна і відповідальна соціально-економічна ситуація. По-перше, не зникли тенденції зниження рівня ефективності, професійності інститутів державної влади. Йдеться про ознаки деградації інститутів державної влади, і не лише в професійному, але й в моральному вимірі.
Деіндустріалізація економіки, втрата Україною частини виробництва наукоємної, технічно складної продукції не призупинена. В першому кварталі 2016р. питома вага сировини в структурі експорту сягає 70%, в тому числі аграрна сировина від загального обсягу експорту – 40-43%. Держава набуває статус сировинного придатку розвинутого світу.
Залишається проблемою конструктивна сконсолідована взаємодія інститутів влади в трикутнику «президент-парламент-уряд». Країна пережила серйозну політичну кризу, відбулася відставка уряду, за її наслідками створена нова квазікоаліція і, скажемо прямо, квазіуряд. Ми спостерігали імітацію звіту уряду, і нас дуже турбує, що новий уряд створений без системного деполітизованого аналізу діяльності попереднього, як і усіх тенденцій, показників життєдіяльності держави.
На всіх етапах коаліціади та прем’єріади мова не йшла про програми, оцінку якості кандидатур, стратегічні цілі та методи їх виконання. Знов корупційна метушня навколо ресурсів, ознаки особистої відданості, політичний квотний принцип, торгівля портфелями. Це буде серйозно впливати на можливість виходу з кризи конституційним, цивілізованим шляхом, адже вона потребує сконсолідованих системних дій. Діалог громадянського суспільства з владою стає більш актуальним – йдеться про залучення до вирішення стратегічних проблем професіоналізму, інтелекту, державницького підходів представників громадських об’єднань.
У 2015 р. Україна, за висновками світових аналітичних центрів, увійшла в п’ятірку держав світу з найгіршою економікою. До речи, у 2005р. ВВП країни складало порядку 85 млрд дол., у 2015 рік, через десять років, – 86 млрд дол. Світ йде вперед, ми тупочемося на місці. За одним з показників – інфляція споживчих цін в 2015 році (за даними ЦРУ 49%, наша статистика 43%) – ми зайняли практично останнє місце в світі. Навіть в Сирії, де кілька років триває громадянська війна, рівень інфляції складає 31-32%. Які тут можуть бути коментарі… З точки зору надійності фінансово-банківської системи українські банки зайняли 140 місце в світі.
Як же виходити з кризи, як використовувати досвід світових держав, яким має бути наш «план Маршала»? Процитую Людвіга Ергарда, батька німецького економічного чуда: «Без підвищення життєвих можливостей народу ми вийдемо з кола цивілізованих держав, підірвемо основу для технічного прогресу і законсервуємося в штучній бідності». Що тут можна додати? У 2015 р. середній рівень заробітної плати в Україні склав 173 євро, це нижче мінімальної заробітної плати всіх держав східної Європи і Балтії. В Болгарії «мінімалка» – 184 євро, в державах Балтії і Польщі – 300-420 євро. Виникає абсолютно неприпустима ситуація, коли наша середня заробітна плата нижче мінімальної наших сусідів, конкурентів. А ми знаємо, що платоспроможність визначає стимули для розвитку промислового виробництва.
Мова не йде про популістські заходи, а про зростання необхідності ділової активності, створення нових робочих місць, зниження собівартості продукту, нової ефективної інноваційної промислової, індустріальної політики, програм з енергоємності, енергоефективності. Лише це формує передумови підвищення якості життя громадян України.
Пропонуємо розглянути актуалізовану Антикризову програму спільних дій влади і бізнесу. Вона й далі відкрита для обговорення, щоб підсилювати наш вплив на розвиток економіки.
Ми розуміємо, що програма – це максимально технологічний, структурований документ, з законодавчим, нормативним, ресурсним забезпеченням, термінами, виконавцями і постійним моніторингом, як заходи виконуються. Але ми слухаємо обіцянки, що програма уряду ще буде сформована, Національна рада реформ без діалогу з експертами готує власні плани, які рекомендуватиме уряду. Не хотілось би в черговий раз спостерігати втрату динаміки, часу, можливостей.
Вчора під парламентом страйкували члени Національної академії наук України, і їх можна зрозуміти. Фінансування вітчизняної науки нині – 0,2 % ВВП, хоча законодавством передбачено мінімум 3%. Саме тому в 2015 рр. питома вага інноваційної продукції в обсязі реалізованої упала до 2%. Однак в світі діє такій закон: якщо наука фінансується нижче 0,5% ВВП, відбувається деградація як науки, так і промислового комплексу, бо це втрата інтелекту, попередніх напрацювань. Нажаль, ніяких планів, як вийти з цієї ситуації, ми не бачимо. Це питання, яке є часткою нашого майбутнього, повинно бути в центрі уваги держави, суспільства.
Які пріоритети формулюються в актуалізованій антикризовій програмі? Це формування сучасної системи державного управління промисловою, інноваційною політикою. Після ліквідації міністерства промислової політики його функції «зависли в повітрі». Міністерство економічного розвитку і торгівлі їх не освоїло, фахівців втратили, і сьогодні Україна не має чітких стратегії, програм промисловості.
«Південмаш» по суті втрачається незворотно, він стоїть, а це не просто бюджетоутворююче підприємство, це серце ракетно-космічного комплексу держави. В автомобілебудуванні спад за минулий рік склав 80%, в транспортному машинобудуванні – 81-83%. Жодних програм імпортозаміщення, локалізації виробництва, вже не кажучи про регулятори, які використовує весь світ – прискорена амортизація, режим критичного імпорту, цільові параметри грошово-кредитної, фінансової, митної політики, щоб стимулювати модернізацію… Ці питання стають все більш гострими, бо за певними напрямками ми проходимо точку неповернення. Колись ми втратили електронну галузь, її більш немає.
Я дуже поважаю наших аграріїв, які за рахунок власної працездатності стали основними експортером країни, «добувачами» валюти. Але коли чую на самому високому рівні, що доля України – бути потужним агрогравцем, хочу запитати: назвіть хоча б одну державу, яка за рахунок аграрного сектору вийшла на високі позиції економіки та якості життя громадян? В США АПК в структурі ВВП займає 1%. Тому ми приділяємо індустріалізації велику увагу і будемо робити все, щоб змінити ситуацію.
В антикризовій програмі є оцінка фінансового, банківського сектору. Нажаль, ми не бачимо в уряді, в парламенті, я вже не кажу про НБУ, розуміння, що стабільність фінансової системи, об’єктивний курс національної валюти – це інтегральний показник стану економіки в цілому. Її не забезпечать валютні інтервенції, зростання золотовалютних запасів – лише розвиток економіки та її конкурентоспроможності. Місяць тому Європейський центральний банк знизив облікову ставку до 0% – для підвищення ділової активності в Єврозоні, бо є проблеми. Беремо положення про Федеральну резервну систему США, про Європейський центральний банк, їх головні функції – протидія інфляції та зростанню цін, створення нових робочих місць, сприяння ділової активності. Саме це в нас повністю втрачено. На фоні 19% облікової ставки НБУ про поточне кредитування мова вже не йде, не кажучи про серйозні проекти модернізації, зростання конкурентоспроможності економіки.
Дуже серйозна тема державного рівня – так звана «програма зачищення» банківської системи. В усьому світі, коли в банк вводиться зовнішнє управління, це є кроком його фінансового оздоровлення, заходом недопущення банкрутства, шкоди інтересам вкладників, позичальників. У нас 60 банків ліквідовано, і всі розуміють, як тільки вводиться тимчасова адміністрація, на банку можна ставити жирний хрест. Мова йде про сотні мільярдів гривень банківських активів, в тому числі заставних, а фонд гарантування вкладів фізичних осіб доповідає, що він реалізував на аукціонах 500 млн грн.. На наш погляд, йдеться про цинічну, досконалу рейдерську систему перерозподілу власності, активів, знищення конкурентів.
Що відбувається з банком «Хрещатик», який входив в 20-ку найпотужніших банків? Це не просто знаковий банк, він визначав життєдіяльність столиці, тримав кошти житлово-комунальних структур, будівництва, соціального сектору, пакет КМДА під 25%. Ми підготували заяву президенту, ВРУ, КМУ, бо це питання зачіпає стабільність столиці, фактори фінансової безпеки держави в цілому.
Ми будемо й далі дуже серйозно тиснути на владу з необхідності відпрацювати чітку програму спільних дій Національного банку, уряду, парламенту, експертів з поступового відновлення доступу до кредитних ресурсів на сприятливих умовах. Треба компенсувати частку ставки за пріоритетами, допомагаючи малому бізнесу створювати стартовий капітал, концентруючи ресурси на програмах, інновацій, енергоефективності, енергозбереженні тощо.
До речи, суттєве падіння експорту країни – це пряма вина Національного банку, це необхідно казати прямим текстом. Як може експортер працювати в умовах 90 днів повернення валютної виручки, не зважаючи на структуру виробництва, цикли, географію постачань? Як віддати 75% валюти, не маючи можливості вийти на валютний ринок, щоб розрахуватися за своїми зобов’язаннями, закупити сировину, комплектуючі?
Нам і надалі прийдеться дуже серйозно працьовувати над темою самозяйнятості. В умовах падіння базових галузей економіки малий, середній бізнес, самозайнятість – це рятування від безробіття, втрати джерела доходів. Таким чином формується середній клас як головний двигун платоспроможності внутрішнього ринку.
Інвестиційний клімат, можливість розвитку бізнесу в Україні різко гальмує силовий тиск. Різко збільшилася кількість кримінальних справ, їх тисячі, хоча в судах довести свою правоту доводиться лише одиницям. Справу відкривають за будь-яких підстав. З цим необхідно дуже серйозно розбиратися, бо, починаючи з ІТ-сфери, посилюються тенденції перенесення бізнесу за межі України.
Необхідно займатися підготовкою кадрів, кваліфікованих робочих професій. Як можна було за ніч змінити методи фінансування професійно-технічної освіти, передати все на місцеві бюджети, які в нас на 90% дотаційні? Тисячі дітей, часто з складних родин, мали дах над головою, годування та кваліфіковане навчання, а сьогодні їх викидають на вулицю. Однак ми знаємо, наскільки серйозна проблема з кваліфікованими робітниками. Кожний представник компаній, підприємства це чітко може підтвердити. І от так руйнувати залишки системи, не кажучи про її вдосконалення? Треба серйозно займатися трудовим потенціалом держави, бо сьогодні пенсіонерів майже більше, ніж працюючих.
Зараз ми підсилюємо взаємозв’язок з Уповноваженим КМУ по боротьбі з корупцією. Ця проблема стала ще більш гострою. У спілкуванні з міжнародними партнерами корупція – це питання номер один, і шановний посол США говорить, що корупція в Україні страшніше російських танків.
Хочу доповісти, ми серйозно підсилюємо взаємодію з колегами на європейському континенті. Відбувся робочий візит в Брюссель, де ми провели спільні робочі засідання з асоціацією Businesseurope ( найпотужніша асоціація в Європі, об’єднує біля 40 національних союзів), затвердили пріоритети на поточний рік. Зараз ми готуємо пропозиції в Європейську комісію, в Європарламент з максимального вдосконалення програм співробітництва ЄС з Україною. Справа в тім, що в Угоді про асоціацію практично відсутні питання ресурсної бази з адаптації технічних регламентів і стандартів. Дивлячись, як фінанси ЄС надходять в нашу банківську систему, констатуємо: ресурсні джерела фактично не працюють. Європейці це повинні розуміти. Зараз ми будемо працювати разом з Фондом страхування європейських інвестицій в Україну. Вперше за історію нашої незалежної держави 1-2 червня ми беремо участь в Європейському бізнес-самміті не як запрошена сторона, а як співорганізатор. На основі таких комунікацій ми будемо й далі поглиблювати співпрацю, вдосконалювати систему вільної торгівлі з ЄС в середньо- і довгостроковій перспективі.
Яким чином підсилити діалог, налагодити постійні комунікації з інститутами влади? Пропонуємо створення громадського технократичного уряду, з тим щоб максимально структурувати роботу за напрямками, залучити фахівців, які мають досвід, знання за конкретними сферами. Це не буде опозиційна структура, це буде інтелектуальна альтернатива. Технократичний уряд вестиме постійний секторальний моніторинг ситуації, відпрацьовувати заходи на законодавчому, нормативному рівні.
Хотів би на завершення підкреслити: в нас немає катастрофічних настроїв, ми талановиті, ми красиві, нас нічим не обділили ні Бог, ні природа, і будемо разом виконувати наше українське домашнє завдання.