Президент УСПП Анатолій Кінах
Якщо чесно, то починати займатися енергоефективністю треба було в перший день нашої незалежності. В нас був шанс поступово, крок за кроком розв’язувати цю проблему. Однак вийшло за приказкою «поки грім не вдарить, мужик не перехреститься». В той же час нинішній шок підвищення тарифів, чреватий вкрай негативними наслідками як для громадян, так і для суб’єктів господарської діяльності, може примусити українців нарешті позбутися легковажності та серйозно поставитись до раціонального використання енергії, максимальної економії її ресурсів.
За даними Міжнародного енергетичного агентства, енергоємність ВВП України в 2,6 рази вище, ніж в країнах – членах Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР). Україна в 6 разів поступається Польщі за показником енергоефективності. Питоме споживання енергоресурсів на 1 кв. м житла в нашій країні на 60-70% більше, ніж в середньому по Євросоюзу.
Енерговитрати непідйомним тягарем лягають на собівартість української продукції, роблячи її малоконкурентною. Через постійне та масштабне підвищення тарифів бідніє населення. Дуже сумнівно, що ситуацію врятують субсидії, бюджетні витрати на які стрімко зростають. Цього року вони складуть 5,2% загальних витрат, наступного року ризикують перевищити 10%, що дорівнює 3,8% ВВП.
Лише дієва політика масштабної енергоефективності та зменшення енергоємності економіки є запорукою збільшення ВВП, зниження тарифного навантаження на споживачів. Вона напряму пов’язана з додатковими замовленнями для діючих та появою нових виробництв, передовими інноваційними енерготехнологіями, що може стати стимулом модернізації економіки взагалі.
Українська ділова громадськість визначила зростання енергоефективності пріоритетнішою стратегією на найближчий час та виділила кілька принципових напрямків. Перший – це підготовка банку проектів та рекомендацій з енергоефективності для населення та малого і середнього бізнесу (одночасно, тому що саме підприємці й будуть реалізувати відповідні потреби домогосподарств).
Зараз про енергоефективність не говорить хіба що лінивий, багато хто приступив до справи. Чи успішно? В містах стіні багатоповерхівок рясніють латками утеплених квартир. Але з законів теплопровідності є очевидним, що обкладання плиткою частини стіни нічого не дає – треба утеплювати весь фасад будинку цілком, і плитка в наших кліматичних умовах має бути товщиною ніяк не менше 10 см. Крім того, близько 60 % тепла втрачається через вікна та двері, в тому числі – під’їздні. Отже, володарі квартир платять чималі гроші, в певних підприємців немає відбою від клієнтів, а результату небагато, бо людям бракує грамотності з енергоефективності. Запропонувати об’єктивну та професійну інформацію з усіх проблемних питань – ось що треба зробити найскоріше.
Споживачам потрібен якісний енергоаудит. Спеціально підготовлені та сертифіковані фахівці мають бути готові завітати в будь-яку оселю або на підприємство, зробити огляд та запропонувати індивідуальну якісну програму термомодернізації та економії енергоресурсів.
Саме промислове середовище має висунути фахівців, які забезпечать допомогу у переобладнанні будівель на підставі принципово нової енергозберігаючої філософії – з прорахуванням на коротку, середню і довгострокову перспективу, з проведення термомодернізації житла, оптимізації систем водопостачання та водовідводу, вибору одного чи кількох джерел енергопостачання (з можливістю чергування їх використання в залежності від сезону та тарифів), з виробництвом енергії на місцях (сонячні батареї, інші пристрої невеликого розміру), з вичерпаним переходом на енергоекономне обладнання (починаючи від діодних світильників, побутової техніки, завершуючи енергоефективним виробничим обладнанням).
Дуже важливо: природне прагнення людей в умовах зростання тарифів зменшити власне енергоспоживання не має перетворюватися на чергову кампанію, а стати комплексом продуманих, економічно, технологічно та екологічно обгрунтованих дій, науково-виробничих, фахово підготовлених програм. «Пожежні» заходи можуть, умовно кажучи, призвести до ситуації, коли усі газові котли будуть зруйновані, а ті, що працюють на деревині та похідних від неї матеріалах, за короткий термін залишать країну без лісів.
Ще один напрямок діяльності – сприяти виробникам ефективного обладнання знаходити партнерів та розширяти обсяги продаж; у певних випадках – допомагати створенню спільних підприємств тощо. УСПП активно працює з вітчизняними компаніями з виготовлення сучасних енергоефективних будівельних матеріалів, виробництва котлів та котелень на твердому паливі, соломі та трісці; теплолічильників широкого спектру тощо.
Проблеми енергетики ХХІ століття треба вирішувати за допомогою технологій так само ХХІ століття. Саме тому треба переконувати споживачів переходити на високотехнологічне обладнання, яке сьогодні здається дорогим та неактуальним, а завтра без нього кроку не зробиш. Ми сприяємо закордонним та вітчизняним промисловцям з виробництва акумуляторів тепла – обладнання, яке вдень накопичує тепло на спеціальних батареях, а в ночі дає можливість їм користуватися; накопичувачів сонячної енергії, повітряно-водяних теплових насосів, які спроможні з 1 кВт енергії зробити 3,8 кВт тепла; сучасних лічильників, які здатні працювати в режимі чергування тарифів тощо. УСПП підтримує страт-апи на кшталт сонячної міні-електростанції, «пасивного будинку», який не потребує спалювання енергоносіїв, а використовує екологічно чисту енергію для усіх потреб мешканців. Інформаційні матеріали щодо найсучасніших систем, обладнання та приладів, технологій напряму енергефективності будуть розміщені на Інтернет-порталі, у брошурах та журналах для населення та підприємців.
Отже, в країни з’явився шанс зробити енергоефективність найпріорітетнішою справою сьогодення з усіма її складовими: освоєнням підприємцями та населенням сучасної енергетично-екологічної грамотності; налагодженням виробництва великої кількості обладнання та пристроїв, які забезпечують енергозбереження в усіх сферах життєдіяльності, ремонту та сервісу цього обладнання; доступом до фінансових коштів Євросоюзу, міжнародних установ, які допоможуть реалізовувати програми енергомодернізації тощо. Тобто, йдеться ще про одну сферу економіки, навіть більше – соціального життя, які мають чудові перспективи для розвитку, розширення, отримання прибутку, створення великої кількості робочих місць, можливостей надходжень в бюджети, покращення якості життя. Переконаний, в світлі сказаного варто докласти зусиль, щоб енергоефективність стала українською національною справою.