Поділитись
Український союз промисловців і підприємців послідовно виступає за створення дієвих механізмів страхування воєнних ризиків, особливо для підприємств, що працюють у прифронтових регіонах. Ще з початку повномасштабної агресії росії УСПП ініціював формування довгострокової системи підтримки бізнесу в умовах війни — включно зі страхуванням, кредитними гарантіями, компенсаційними фондами та комплексним Планом відновлення. Ці напрацювання, підготовлені експертами Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану, передавалися і до Уряду, і до парламенту, а також виносилися на обговорення під час засідань РНБОУ.
Ідея використання фінансових і операційних ресурсів Експортно-кредитного агентства (ЕКА) для страхування ризиків бізнесу на прифронтових територіях є, на думку УСПП, тимчасовим рішенням. Воно пов’язане з тим, що досі не створено окремого фонду чи агентства — оператора програми страхування. Такий крок можна пояснити економією коштів на адміністрування в умовах дефіциту держбюджету, однак він не скасовує потреби у повноцінній, системній фінансово-економічній моделі страхування воєнних ризиків для підприємництва.
Ця модель має передбачати чітке визначення джерел фінансування, адже державний бюджет самотужки не зможе покрити всі ризики, особливо у прифронтових регіонах. Необхідно залучати кошти міжнародних партнерів, донорів і фінансових інституцій, визначити прозорі критерії — кого, як і на які суми страхуємо, які активи підлягають покриттю, хто оцінює рівень ризику тощо. Без цього є ризик, що страхування буде спорадичним і не завжди об’єктивним.
Разом з тим, УСПП наголошує: така практика не повинна підміняти основну місію ЕКА, яка полягає у підтримці експорту українських товарів і послуг, підвищенні конкурентоспроможності наших підприємств на зовнішніх ринках. Розширення функцій агентства можливе лише за умов створення відокремлених підрозділів, які реалізовуватимуть окрему, профінансовану державну програму з чіткими критеріями, із залученням приватних страхових компаній.
Ці питання неодноразово розглядалися на Антикризовому штабі. Також разом Асоціацією «Страховий бізнес» проводиться анкетування підприємців, у тому числі із прифронтових територій. Мета — розробити комплексну фінансово-економічну модель, яка зробить процеси страхування чіткими та довготривалими.
За словами В’ячеслава Черняховського, генерального директора асоціації «Страховий бізнес», пропонувалася модель часткового субсидіювання страхових платежів за рахунок держави і можливість перестрахування через ЕКА. Але нині йдеться про те, що саме Агентство буде і страхувати, і виплачувати, фактично — фінансувати збитки бізнесу з держбюджету. Без чіткого визначення джерел фінансування, без залучення міжнародних донорів і професійних страховиків така система буде нестійкою. Якби до цього процесу залучалися страхові компанії, як структури, що вміють професійно оцінювати ризики за певною методикою, то це дозволило б удосконалити систему, зробити її менш залежною від державних витрат.
Також УСПП звертає увагу, що нині проголосований законопроєкт №11238 про Національну установу розвитку (на базі Фонду розвитку підприємництва) містить положення про формування системи страхування воєнних ризиків для бізнесу на прифронтових територіях. Важливо, щоб ці ініціативи були узгоджені між собою.
Тому в стратегічній перспективі доцільно створити окремий інструмент — наприклад, Фонд, який би діяв у координації з ЕКА, Мінекономіки та міжнародними фінансовими партнерами, зокрема, наприклад, міжнародними страховими агенціями та Урядами тих країн, які вже ухвалили рішення про страхування бізнесу в Україні. Такий підхід дозволить забезпечити прозоре та стабільне фінансування і перетворити цю ініціативу на довгострокову державну програму.
За оцінками експертів УСПП, потенціал залучення інвестицій у разі запуску спільного з ЄС та донорами механізму страхування може сягнути щонайменше 10 млрд доларів на першому етапі.
Окрім страхування, держава має застосувати й інші інструменти підтримки бізнесу на прифронтових територіях: програми релокації капіталомістких підприємств у безпечні регіони, адже гарантувати будь-які інвестиції в зоні ураження ворожими обстрілами неможливо, податкові стимули для малого й середнього бізнесу, спрощений доступ до енергомереж, кредитування за доступними ставками. Страхування — лише один, але ключовий елемент системної політики підтримки підприємництва в умовах війни.