Сесією ВР прийнято 67 постанов і законів, але жодного про розвиток вітчизняного виробництва

Facebook Поділитись
Сесією ВР прийнято 67 постанов і законів, але жодного про розвиток  вітчизняного виробництва

Черговий раз змушені привернути увагу громадськості, спеціалістів до головного питання, яке стосується стану і розвитку будь-якої країни – проблеми розвитку промисловості в нашій державі. Матеріалів, аналітичних висновків і пропозицій від Союзу промисловців і підприємців, Об’єднання організацій роботодавців Хмельницької області були десятки. Змушені ще раз наголосити, що наші звернення і пропозиції не з кабінетів. Наші спеціалісти і менеджери співпрацюють з багатьма спорідненими підприємствами Заходу, постійно спілкуються, особисто перебувають на інофірмах, постійно вчаться. Більше сорока відсотків промислових підприємств області працюють на умовах, які є в Євросоюзі. Тому все ж сподіваємося, що з нашими матеріалами знайомляться урядовці, керівники відповідних державних служб і, безумовно, народні депутати. Ми до всіх звертаємось поіменно, але нічого не змінюється. Чому не реагують урядові структури, для нас, по великому, зрозуміло. Там постійно йде кадрова чехарда. Всі службовці - наймані працівники і реально їм некомфортно щось генерувати, якщо не було команди зверху. Але, щодо народних депутатів, то там зовсім інша ситуація. Депутати обрані народом, є відповідний термін депутатського скликання і кому, як не їм, брати ініціативу, при необхідності запрошувати міністрів, готувати проекти законів щодо припинення деіндустріалізації країни, розвитку і втримання конкурентноздатності вітчизняної промисловості. І ми не раз це висловлювали, в тому числі народним депутатам, що вони мають брати на себе відповідальність за долю країни. Але і тут – туман.

В назві матеріалу ми відзначили: 67 постанов і законів, і жодного про розвиток вітчизняного виробництва. А це ж і нові робочі місця, і залучення сучасних технологій, і питання збільшення випуску експортної продукції, і фінансове забезпечення розвитку підприємств, багато іншого – і ніяких рішень, що і як буде робитись в державі. Це ж саме і від уряду. Ми задаємо собі питання. Як же таке можливе? Україна постійно живе на позичках, а колись їх же треба віддавати. Більшість найкращої молоді – і робітничих спеціальностей, і професій з вищою освітою шукає варіанти роботи і життя за кордоном. Теперішня оплата праці в реальному секторі економіки, в першу чергу на підприємствах, вкрай принизлива і реально немає перспективи. А фундаментом економіки – промисловістю, ні уряд, ні Верховна Рада фактично не займається.   Але ж у світі по іншому.

Наведемо приклад. Китай. Яке там відношення до підприємств, яка атмосфера щодо власного виробництва. Китай – світова фабрика. Все, що тільки можна виробити – Китай виробляє, а світ споживає. Але 25 років тому ця країна стартувала з того, що створювала умови, відповідний інвестиційний клімат для залучення коштів в розвиток економіки. До 50 років надала пільги інвесторам на сплату податку на прибуток, на землю і багато іншого. Почався фактично бум у всіх галузях економіки, в першу чергу промисловості, і її основі – машинобудуванні. Всі ці десятки років в країні панує атмосфера виробництва. І ще одне свідчення про пріоритети виробництва Китаю: після першої хвилі пандемії глава КНР Сі Цзіньпін поставив завдання для всієї країни: „Відновити роботу, відновити виробництво!”. Питання номер один – виробництво.

Маємо ще один приклад нашого сусіда – Білорусі. В першу чергу наголосимо, що наші держави багато років пов’язують великі економічні зв’язки. Наприклад, товарооборот між Україною і Білоруссю за І півріччя 2021 року склав 2,7 млрд. дол. І це не треба втрачати. Всі, хто був останні роки в цій країні, бачили на краще зміни в індустріальному розвитку. Знають, як потужно держава підтримує власне виробництво. Останнім часом модним став вираз „індустріальний парк”. Дуже прикро, що деякі наші службовці і місцевого, і центрального рівня не розуміють зміст, мету створення індустріального парку. Більшість вважають, що це якась частина території, куди можуть бути підведені центральні мережі, дороги, інвестор може обґрунтувати свій проект і займати територію. В більшості такий індустріальний парк не зможе існувати. Суб’єкти цієї території повинні мати пільги, це світова класика. Всі аналогічні структури в світі мають пільги. 

Наприклад, понад 5 років тому у 25 км від Мінська на площі 11 тис. га створено китайсько-білоруський індустріальний парк „Великий камінь”. Що ж передбачає модель існування і розвитку на цій території? Податкові пільги по заробітній платі: 0 % - з іноземних робітників, 13 % прибутковий податок; 0 % - ставка мита при ввезенні машин, обладнання, комплектуючих, сировини і матеріалів; 0 % - податок на землю і нерухомість; 0 % - податок на дивіденди протягом 5 років або 10 років для великих інвестиційних проектів; 0 % - податок на прибуток протягом 10 років, а в подальшому його сплата за ставкою зниженою в 2 рази. Так ось, при таких умовах діяльність підприємств, виробництв на території індустріального ринку може бути реальною. Це те, що потрібно інвестору. І задаєш собі питання: „Чому там це вже зроблено, а ми товчемо воду в ступі, придумуємо свій велосипед?”. Час йде, конкуренти рухаються вперед, а ми дискутуємо. Одні депутати так, другі – по іншому і так далі. Ми уважно вивчили законопроект народного депутата від Хмельниччини Сергія Лабазюка № 4416, це якраз те, що потрібно для розвитку вітчизняного виробництва. Але, 21.09.2021 р. більшістю у Верховній Раді прийнято альтернативний законопроект № 4416-1. Ми уважно вичитували цей закон. На жаль, нічого конкретного щодо тих пільг, що мають бути мотором суб’єктів індустріального парку, практично немає. Таке враження, що прийняли аби щось прийняти, поставити галочку.    

На початку нашого матеріалу ми звертали увагу на багаточисельні звернення промисловців Хмельниччини до органів влади щодо практичних кроків з підтримки вітчизняної промисловості, зокрема і машинобудівних підприємств. Нам вдалось навіть у форматі круглого столу 11 березня 2021 року зустрітись із 12  народними депутатами України на чолі з головою Верховної Ради Дмитром Разумковим, за участю голови Хмельницької обласної ради та голови Хмельницької обласної державної адміністрації. Все було обговорено і всіма учасниками засідання погоджено.

За результатами засідання був підписаний протокол. Було розглянуто багато вкрай актуальних проблем. Це і політика держави з підтримки модернізації підприємств з метою їх конкурентноздатності. Цю низку питань ставили керівники підприємств машинобудівного напрямку. Це і проблеми в молочному виробництві, пропозиції висловив директор ТОВ «Деражнянський молочний завод» Валерій Яглінський. Ряд пропозицій з приводу недобросовісної конкуренції висловив директор ТОВ «Модуль-Україна» Ігор Титов. Голова правління ТОВ „Укрелектроапарат” Сергій Масловський зазначив, що необхідно в повному пакеті прийняти законопроект про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі", реєстраційний номер 3739, який стосується зменшення відсотка імпортної складової машин і обладнання, які виробляються в нашій державі.                                     

Генеральний директор ТОВ «Красилівагромаш» Анатолій Чайчукнаголосив на державному сприянні підприємствам сільгоспмашинобудування. Генеральний директор ТОВ „Понінківська картонно-паперова фабрика” Руслан Сава виступив з питань врегулювання на державному рівні переробки вторинної сировини. Слушні пропозиції з питань землекористування надав голова правління Кам’янець-Подільського АТ «ГІПСОВИК»Володимир Постовий.Присутні народні депутати одноголосно підтримали пропозиції. Але пройшло півроку, а парламентом ніяких рішень з вищевикладеного не прийнято.

В той же час складові конкурентноздатності вітчизняних підприємств за останні місяці значно погіршились. В першу чергу, зросла вартість металосировини – основного матеріалу для машинобудівних заводів. Нічого не змінилось по створенню в державі механізму фінансової підтримки модернізації наших заводів. Ну і практично останньою „бомбою” для виробництва є підняття ціни на природний газ з 10 тис. грн. до 32 тис. грн. (1198 дол. США) за 1000 куб. м. Але ще ж додатково потрібно сплачувати за його транспортування. Ясно, що собівартість вітчизняної продукції значно зросла. Фінансовий стан підприємств погіршився ще більше. І, можливо головне, що турбує керівників підприємств - в цих умовах не можливо підняти заробітну плату працюючим.

Щоб остаточно прояснити, яка ситуація у наших партнерів з Німеччини, зателефонували у Ерфурт. Відповідь: ціна газу для їх підприємства - 1200 дол. США. Але в Німеччині є і інші, значно менші ціни. Ми прийшли до того, що ніби, ми вже німці. Бо металосировина, вартістість енергоносіїв практично не відрізняються. Але заводи Німеччини оснащені обладнанням  рівня автомобіля „мерседес”, наше ж обладнання – це старенький „запорожець”. Їх підприємства можуть отримати для модернізації кредити під 1-2 % річних, у нас  цього близько немає.  Відповідно продуктивність праці в них – у 8-10 разів вища, ніж на наших підприємствах. А звідси і фінансово-економічні показники значно кращі. Підвищення цін на енергоносії болюче вдарило по конкурентноздатності вітчизняних підприємств. Іноземцям не буде сенсу з нами співпрацювати. Підходить час, коли на закордонних ринках збуту, ми будемо не конкурентноздатні, від нас поступово будуть відмовлятися. Розуміємо, що ціни на енергоносії, на сьогодні, це питання більше політичне. Але економіка – це теж політика.

Але ж знову щодо вітчизняного виробництва. Як  виживати підприємствам, як втримати молодь, кваліфікованих працівників, як їм в подальшому планувати роботу? Центральна влада повинна мати загальнодержавну політику, механізм, як бути вітчизняним виробництвам, як планувати роботу, перспективу. Про це всі мовчать. Таке враження, що цих галузей народного господарства не існує. Ми, на місцях, Об’єднання організацій роботодавців, Союз промисловців і підприємців Хмельницької області не можемо  не реагувати, не звертатись у вищі інстанції, не бити у всі дзвони, адже за нами десятки тисяч робітників, інженерів, інших спеціалістів, які працюють на конкретних робочих місцях, а їм потрібна робота і пристойна заробітна плата.

Ми ще раз змушені висловити наші пропозиції щодо найгостріших проблем вітчизняного виробництва, створення нових робочих місць, що одночасно призупинить від’їзд молоді за кордон і в цілому утримає конкурентноздатність наших заводів, а саме необхідно розробити:

- Державну програму підвищення конкурентноздатності вітчизняної економіки шляхом модернізації промислових підприємств з визначенням пріоритетних галузей та джерел фінансування, у тому числі за рахунок пільгового довгострокового кредитування, довгострокових державних зворотних позик, зменшення податкового навантаження тощо;

- Державну програму підтримки і захисту вітчизняних виробників від недобросовісної конкуренції та неякісної продукції на внутрішньому ринку, у тому числі щодо підтримки молочної галузі;

- Державну програму імпортозаміщення, затвердити перелік товарів критичного імпорту і встановити ставки ПДВ „0” при розмитненні технологічного обладнання, яке ввозиться вітчизняними товаровиробниками для власних виробничих потреб.

Ми також ще раз звертаємося до уряду:

- розробити і затвердити заходи зі сприяння збільшення виробництва експорту промисловим підприємствам;

- затвердити механізм залучення інвестицій, як внутрішніх, так і зовнішніх, в результаті чого будуть створенні конкурентноздатні виробництва, високотехнологічні робочі місця;

- розробити і затвердити заходи щодо створення на території нашої держави спільних виробництв і спільних підприємств з високорозвинутими інофірмами, що принесе в нашу державу високий рівень технологій з сучасними робочими місцями;

- при прийнятті рішень збільшення вартості енергоносіїв, обов’язково прораховувати наслідки таких рішень для вітчизняних підприємств.

Все, що ми пропонуємо, слугує національним інтересам нашої держави. Ми надаємо пропозиції, більшість з яких не вимагає державних коштів для їх реалізації, розуміємо, що грошей в державі обмаль, але ми віримо, що спільними зусиллями керівників трудових колективів, місцевої і центральної влади, депутатів Верховної Ради можемо відновити процес сталого розвитку вітчизняної промисловості, покращити благополуччя наших трудівників, дати молоді перспективу працювати на Батьківщині і не шукати свою долю за кордоном.

Ми любимо нашу Україну, але повинні не тільки словами, а й практичними діями зміцнювати нашу економіку, а відповідно покращувати життя людей. 

        

Голова Союзу промисловців і підприємців,

Об’єднання організацій і роботодавців

Хмельницької області                                           

 

 

Іван Дунець

__________________________________________________________________________________

Направлено Президенту України, Прем’єр-міністру України, Голові Верховної Ради, Голові Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку, народним депутатам України від Хмельницької області, Голові Хмельницької ОДА, Голові Хмельницької обласної ради, міським головам Хмельницької області, Президенту УСПП, Голові Ради ФРУ.