Що бізнес очікує від влади в 2023 році?

Війна створює вкрай нестабільні умови для ведення бізнесу. Після атак російського агресора значно постраждала енергетична інфраструктура: через відсутність світла підприємства в 2-3 рази знизили ефективність своєї роботи. Здорожчала логістика через західні кордони: тарифи на УЗ підняли відразу на 70%. У бізнесу є гострий  брак обігових коштів. Також частина підприємців повністю частково втратили свої активи на територіях, тимчасово окупованих рф, або тих, де ведуться інтенсивні бойові дії.

Відтак, Антикризовий штаб допомоги бізнесу при Українському союзі промисловців і підприємців звернувся до уряду, Президента і парламенту із низкою рекомендацій щодо підтримки економіки і виробників у 2023 році.

1. Важливо доповнити прийнятий на 2023 рік держбюджет урядовим планом першочергових заходів в економіці. Бізнес повинен розуміти, що його чекатиме: обсяг кредитування, державне замовлення у виробників з конкретними цифрами, тарифи і т.д.

2. Перегляд тарифної політики для виробників, промисловців у бік збереження існуючих ставок та зниження тих, що були підвищені. Мова йде про підвищені в 2022 році тарифи на вантажоперевезення УЗ аж на 70%, що негативно відобразилося на ключових експортерах: ГМК та АПК. Антикризовий штаб пропонує зафіксувати цю цифру максимум на 30%. Позитивом є те, що  в промисловців  склалася комунікація із НКРЕКП, яка дослухалася до позиції бізнесу і мінімально скоригувала складові ціни на електроенергію на 2023 рік для непобутових споживачів. Середнє зростання ціни електроенергії становитиме близько 15 коп. за кВт*год. Раніше пропонувалося значне підвищення тарифів, що збурило бізнес і промисловість, які не мають оборотних коштів, фінансової міцності і працюють у важких умовах.

3. Необхідно прийняти законопроєкт 7198 щодо компенсації громадянам за знищене житло внаслідок військової агресії рф, а також дати чіткі орієнтири виробникам будівельних матеріалів по обсягам робіт із відновлення житлового фонду та інфраструктури і відповідним держзамовленнями. 

4. Критична ситуація склалася в базовій галузі економіки – гірничо-металургійному комплексі. Падіння виробництва тут від 68 до 70%. Працює тільки 2 сталеливарних та 4 залізорудних заводи. УСПП спільно із Укрметалургпромом, Федерацією металургів України готує спільне звернення на Президента. Попередні звернення на уряд, на жаль, не дали бажаного реагування: в Кабміні підготували на основі пропозицій ділового союзу План заходів, але він поки в статусі проєкту, а визначені завдання там неконкретні. Україна втрачає  4,2 млн. в доларовому еквіваленті щомісяця через відсутність доступу до морського експорту ГМК. Пропонується звернутися до Туреччини, ЄС з проханням виступити гарантами розблокування морських портів для ГМК, відкрити в рамках ініціативи ще порт Миколаєва, паралельно розвивати інфраструктури Дунайських портів, які в даних умовах стали «рятівним колом» для ГМК. Також держава на фоні критичного падіння експорту повинна замовляти сталь у своїх виробників на потреби відбудови. На міжнародній арені – домовлятися із Великобританією, США, ЄС про продовження на наступні роки вже наданих преференцій на імпорт сталі цими країнами.  

5. Важливим є продовження відшкодування ПДВ експортерам. На фоні браку обігових коштів ці ресурси підтримають виробників. За останній місяць завдяки проактивній позиції ділових асоціацій борг агроекспортерам по ПДВ зменшився на 40% від початкового обсягу. Відшкодування становлять 52 млрд. гривень проти 120 млрд. в минулому році. Динаміка є і вона повинна зберегтися.

6. Вирішення проблем із блокуваннями податкових накладних. За повідомленнями бізнесу, це є системною проблемою. УСПП вже розпочав серію зустрічей та робочих засідань із ДПС, є прогрес в даному напрямі, але його треба систематизувати. Основні питання: податкова не повинна блокувати накладні, якщо звітність не була подана впродовж 3 днів, оскільки є об’єктивні обставини ( відсутність світла і т.д.).

7. Ситуація із блекаутами, відключеннями електроенергії є дуже непростою для бізнесу. Більшість намагається впоратися самотужки, купляючи генератори. Через завищений попит росте їх вартість, окрім того, ціна електроенергії, вироблена генераторами – вища в 3 рази, ніж мережевої. З часом це також закладатиметься в кінцеву вартість продукції. Тому, зважаючи на все це, уряд спільно із профільними асоціаціями має представити план по встановленню мережі мобільних електростанцій потужністю до 50 МВт.Очевидно, потрібно шукати під ці цілі хоча б частково міжнародне фінансування, але проєкт повинен стартувати вже. 

8. Україна повинна активізувати роботу над конкретною реалізацією Плану відновлення, зокрема, запропонувати низку державних програм (відновлення промисловості, будівництва тощо). Тут дуже не вистачає конкретики, і бізнес це турбує. 

Загалом 2023 рік буде непростим для української економіки, очікується, що падіння ВВП за підсумками року становитиме -33%, а рівень безробіття 30%. У таких обставинах важливо формувати умови для збільшення зайнятості, здійснювати адресну підтримку виробників, які найбільше постраждали (хімпром, ГМК, по деяким напрямкам – АПК), в жодному разі не підвищувати податковий чи тарифний тиск, вирішити штучні бар’єри із блокуванням накладних чи неповерненням ПДВ.