Поділитись
Виступ президента УСПП Анатолія Кінаха на Ш Українсько-литовському економічному форумі у Вільнюсі.
Український і литовський народи, економіки і держави об’єднують не тільки славне минуле, але й загальні стратегічні цілі – створити таке сьогодення, яке б відповідало спільним прагненням – стати країнами європейського типу, конкурентоспроможними, демократичними, заможними.
Україна незворотною інтегрується в економічний, політичний європейський і світовий простір. І співпраця з Литвою для нас дуже важлива не тільки з точки зору прагматичних результатів, нам потрібен її досвід складних реформ, адаптації до європейських стандартів, який завершився членством в ЄС.
За невеликий період спільними зусиллями ми створили розгорнуту інфраструктуру постійних комунікацій. Вже чотири роки працюють Українсько-литовська і Литовсько-українська ділові ради. Підписана низка системних угод про співпрацю між Конфедерацією промисловців Литви і УСПП, Торгово-промисловими палатами наших держав, Вільнюса і Києва. Ціла низка інших угод підписана в тому числі на нашому форумі.
Це все дає відповідні результати. Я хотів би підтвердити те, що сказав шановний пан президент України Петро Порошенко. За нашими прогнозами, цього року зростання товарообігу між Україною і Литвою очікується в абсолютних цифрах до мільярда доларів, це мінімум 30-35% приросту. Ми будемо мати рекордний експорт в Литву, порядку 400 млн. Ось результат такої серйозної цілеспрямованої праці. Вона не просто спрямована на комерційний результат, вона відповідає і нашим структурним пріоритетам. Сьогодні в Україні працює порядку 98 підприємств з литовським капіталом в таких важливих для нас сферах, як транспортна інфраструктура, енергозбереження, енергоефективність, відновлююча енергетика, інфраструктура агропромислового комплексу.
Що дуже важливо, мі підсилили співпрацю в контексті захисту навколишнього середовища, здоров’я людей, очистки води. В цьому році в Лиманському районі Одеської області, керівництво якого також приймає участь в нашому форумі, розпочався дуже серйозний проект з очистки води в районній лікарні. І цей проект, я впевнений, ми завершимо. Він частково фінансується за рахунок грантів, в тому числі Посольства Литви, ЄС, є можливість його подальшого розповсюдження територією України, що має значення і до здоров’я людей, і для нашого навколишнього середовища з огляду на європейські стандарти. Такі компанії, як литовська Трайдяніс і українська Союз дуже активно працюють з його реалізації, ми впевнені, що такий досвід співпраці може бути задіяний і в інших секторах економіки.
Хочу подякувати в присутності президентів нашим посольствам, Посольству Литви в Україні, Посольству України в Литві за плідну співпрацю, фахові економічні місії. Треба з задоволенням визнати той факт, що їх питома вага в названих результатах є дуже високою. Сподіваємося, що й надалі будемо працювати також плідно.
Безумовно, є ще невирішені проблеми. Нас не влаштовує інвестиційний фон, рівень інвестицій дуже низький. Навіть не буду називати цифри, оскільки треба говорити про програмний підхід. Ми повинні пропонувати серйозні проекти за нашими пріоритетами, постійно вдосконалюючи бізнес-клімат, забезпечуючи захист приватної власності. І ті кроки, які робить Україна в питаннях захисту приватної власності, мають принципове значення для інвестора. Є закони, які діють незалежно від назви держави. Спроможна держава захищати на принципах верховенства права приватну власність, рівноправну конкуренцію, інвестора, значить, можна бути впевненими, що в таку державу підуть приватні інвестиції. І це також наше спільне завдання – зробити Україну інвестиційно привабливою державою.
Дуже важливий напрямок – це адаптація економіки України, її промисловості, підприємництва до стандартів і технічних регламентів ЄС. А в умовах України це не просто адаптація, це вимога модернізації економіки на сучасних принципах європейських і міжнародних стандартів, включаючи індустріальний і інноваційний напрямок. Нам необхідно в структурі українсько-литовських взаємовідносин, товарообміну підвищувати питому вагу продукції з високою доданою вартістю, технічною, інтелектуальною складовою та знижувати сировинну складову. Тоді ми будемо конкурентоспроможними на європейських і світових ринках.
На завершення я ще раз хотів би підкреслити важливість прозорого, з високою взаємною відповідальністю діалогу між державою і громадянським суспільством, владою і бізнесом. Коли бізнес в цьому діалозі формує конструктивну і консолідовану позицію, результати не забаряться, і наш форум це підтверджує. Такий діалог є невід’ємною складовою демократичного суспільства, демократичної держави. Продовжуючи та поглиблюючи його, ми вирішуємо не тільки практичні, але і цивілізаційні питання.