Заява щодо пріоритетів дій уряду України в 2016 році

16.06.2016

ЗАЯВА

учасників розширеного засідання

Антикризової ради громадських організацій України

та Правління Українського союзу промисловців і підприємців щодо пріоритетів дій уряду України в 2016 році

м. Київ 10 червня 2016 року

У ході обговорення основних орієнтирів Плану пріоритетних дій Уряду на 2016 рік (далі - Плану), затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 травня 2016 р. № 418-р, учасники розширеного засідання Антикризової ради громадських організацій України та Правління Українського союзу промисловців і підприємціввідзначили наступне.

Близько 40 місяців в країні триває економічна стагнація та глибока соціально-економічна криза. У той же час початок діяльності нового складу уряду та затвердження вказаного Плану збіглося у часі із впливом низки сприятливих для України чинників на зовнішніх ринках, передусім для вітчизняного експорту металопродукції та сільгоспвиробництва. На фоні надто низької бази для порівняння це обумовило покращення поточних оцінок стану макроекономічної ситуації.

ВВП у I кварталі 2016 року до відповідного періоду минулого року перше подолав нульову позначку (0,1%). Інфляція сповільнилася до однозначних показників (з початку року 5,1%). Знижено облікову ставку НБУ до 18%. Намітилися ознаки позитивної динаміки у промисловому виробництві (за перші чотири місяця 2016 року 3,7%, у минулому році за цей період мінус 20,6%), роздрібного товарообороту (+2,5%). Водночас порівняно із І кварталом 2015 р. експорт товарів скоротився на 18,5%, імпорт – на 9,3%. При цьому негативне сальдо зросло до 961,3 млн.дол. (у цей період 2015р. 90,2 млн.дол.). Експорт товарів до країн-членів ЄС (41,4% від загального обсягу) зменшився на 2,7%.

Ці незначні сигнали на економічне відновлення вкрай важливо закріпити. В нинішніх умовах помітно зростає цінність узгоджених з-поміж усіх гілок влади невідкладних рішень зі стимулювання внутрішнього ринку, підтримки вітчизняного виробника на зовнішніх ринках, покращення умов для ведення бізнесу, створення системи справедливого правосуддя.

У цьому зв’язку можна констатувати, що визначені КМУ стратегічні пріоритети та ключові напрямки дій для досягнення стратегічних цілей, у цілому, відповідають баченню вітчизняної ділової спільноти, що було задекларовано у Антикризовій програмі спільних дій влади та бізнесу, документах Українського форуму бізнесу. Разом з тим, ефективність його виконання обумовлюватиметься дотриманням робочих графіків (щомісячно), оскільки залишилося дещо більше півріччя у 2016 році; чітким окресленням ресурсного забезпечення; наявністю узгодженого плану законодавчого забезпечення у ВРУ із термінами, що мають відповідати Плану.

Поряд із декларуванням намірів щодо опрацювання міністерствами стратегічних документів на віддалену перспективу, у Плані недостатньо відображені спільні з іншими державними органами невідкладні дії уряду на обраних пріоритетних напрямках, з яких бізнес неодноразово надавав своє бачення та пропозиції. Так, український бізнес продовжує потерпати від тягаря суттєвих валютних обмежень НБУ, зростання тарифів, надмірного податкового навантаження, тиску правоохоронців. На практиці залишаючись без кредитної підтримки, наодинці із своїми проблеми у пошуку ринків збуту, підприємницька спільнота очікує на рішучість, послідовність та цілковиту відповідальність влади у реалізації обраних пріоритетів у економічній політиці. Йдеться про стабільні, рівні правила поводження між бізнесом та владою, гарантування захисту прав власності, прозорі та добросовісні комунікації з прийняття рішень, виконання яких позначаться на економічному зростанні, створенні нових робочих місць, покращенні позитивного сприйняття України у світі в цілому.

Виходячи з цього, учасники розширеного засідання заявляють, що у ході реалізації пріоритетних дій уряду, усіх органів державної влади на 2016 рік мають стати подолання найбільш резонансних проблем у економічній сфері, взаємодії бізнесу та влади:

Високий рівень корупції, відсутність неупередженої (зокрема, щодо вирішення проблем розвитку бізнесу) судової системи. Як наслідок, загострення ризиків розвитку реального сектору економіки та погіршення інвестиційного клімату, стану середнього класу, зубожіння значної частки населення та збільшення соціальної нерівності.
Відсутність узгоджених дій Нацбанку та уряду у грошово-кредитній сфері, непрозора політика національного регулятора з «очищення» банківської системи. Незважаючи на заяви НБУ про завершення етапу «очищення» банківської системи, виведення банків з ринку не зупиняється, що вже призвело до значної втрати обігових коштів бізнесом, зменшення кредитної підтримки економіки, банкрутств підприємств, зниження реальних доходів і заощаджень громадян.
3. Відсутність дієвих змін податкової системи, які б стимулювали бізнес працювати легально та прозоро.
Деіндустріалізація, наслідком якої може стати примітивізація економіки до рівня сировинної, що неминуче потягне за собою зубожіння населення та країни в цілому. (Реорганізація структур Мінпромполітики та поглинання цього відомства Мінекономрозвитку наразі не надали відповіді щодо орієнтирів державної промислової політики, враховуючи специфіку, структуру вітчизняної індустрії та ступінь накопичених проблем, особливо в її високотехнологічному сегменті.)
Слабкість малого та середнього підприємництва, що найбільше потерпає від адміністративного тиску та зловживань з боку фіскальних і контролюючих органів.
Заміщення розриву коопераційних зв’язків з Російською Федерацією позиціями на нових ринках в умовах відсутності відпрацьованих механізмів експортної політики та обмеженого доступу до кредитних ресурсів.
Ігнорування проблем проукраїнського бізнесу на неконтрольованих територій, наявних потреб підприємств та підприємців, які евакуювались із зони АТО (обмежена спроможність підприємців серед внутрішньо переміщених осіб, особливо малого бізнесу, самостійно забезпечувати переведення бізнесу на контрольовані території, обмежений доступ до кредитних ресурсів).
Виключення політичної складової з процедури приватизації, рішуче обмеження впливу на цей процес з боку фінансово-промислових груп, що мають монопольне становище у відповідних галузях
Відсутність обґрунтованих розрахунків реальних фінансових потреб бізнесу щодо переходу української економіки на європейські стандарти, технічні регламенти та пропозицій щодо їх компенсації.
Відсутність комплексного підходу до прогнозування потреб виробничої та невиробничої сфер у кваліфікованих спеціалістах і робітниках з урахуванням структури національної економіки.
Учасники засідання наполягають на необхідності врахування при реалізації запланованих владою заходів на 2016 рік наступних положень Антикризової програми громадських організацій, що базуються на пропозиціях та рекомендаціях провідних національних профільних асоціацій, громадських організацій бізнесу, експертних установ, представників реального сектору економіки:

У кредитно-фінансовій сфері

Прискорити формування Ради Національного банку України, яка б ініціювала зміну цільової функції НБУ на користь створення умов для економічного зростання, збільшення кількості робочих місць та забезпечення стабільності фінансової системи, що дозволить збалансувати права та відповідальність НБУ як макрорегулятора та створить підстави для об’єктивної оцінки його діяльності з боку суспільства.
Розробити спільну програму Кабінету міністрів та Національного банку щодо відновлення кредитування реального сектору економіки.
· При підготовці пропозицій щодо змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» за підсумками 1–го півріччя, передбачити відновлення фінансування програм пільгового довгострокового державного кредитування будівництва доступного житла, зокрема молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам.

У податковій та митній сферах

Забезпечити реформування Державної фіскальної служби та посилення громадського контролю за її діяльністю. Провести реорганізацію ДФС зі створенням єдиної юридичної особи з відокремленими підрозділами – територіальними органами ДФС. Демілітаризувати податкову міліцію ( ліквідація податкової міліції та створення у її складі аналітично-юридичного підрозділу);
Модернізувати податок на прибуток (вдосконалити інструмент контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до вимог ОЕСР щодо розкриття інформації про використання схем агресивного податкового планування; повернути платникам податку переплати з податку на прибуток.)
Реформувати податок на додану вартість (скасувати електронні рахунки з ПДВ та акцизного податку; запровадити Єдиний реєстр поданих заяв на повернення бюджетного відшкодування ПДВ; забезпечити створення єдиного загальнодоступного реєстру ставок з податку на майно, переглянути методику нормативної грошової оцінки землі в умовах податку на комерційну нерухомість та призупинити індексацію нормативної оцінки землі (визначення коефіцієнта індексації за 2015 та 2016 рр. на рівні 100 %);
Удосконалити загальну систему оподаткування доходів фізичних осіб, запровадити податковий кредит (витрати), що зменшує доходи фізичної особи, зокрема у разі здійснення такою фізичною особою інвестицій, розширити сферу застосування податкової знижки для малозабезпечених осіб.
Внести зміни до Закону України «Про митний тариф України» в частині скасування ввізних мит на устаткування та обладнання, які ввозяться на митну територію України для модернізації виробництв, та сировину, яка не видобувається в Україні.
Удосконалити механізми визначення митної вартості та відповідні гарантії для легальних імпортерів, зокрема скасувати постанову Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 року №724, яка запроваджує систему єдиних орієнтовних показників митної вартості.

У сфері промислової політики

Утворити уповноважений орган у сфері державного управління промисловою політикою.
Ініціювати розробку механізмів пільгового кредитування інвестиційних проектів та експортних контрактів і надання національним виробникам державних гарантій під іноземні кредити.

У сфері протидії корупції

Прийняти закон про лобіювання з метою визначення легальних форм та способів впливу на прийняття рішень органами державної влади.
Внести зміни до Постанови КМУ № 996 від 03.10.2010 р. із розширення повноважень громадських рад, включаючи можливість ініціювання зняття з посади держслужбовців гілок виконавчої влади, при наявності для цього підстав, щодо порушення ними вимог чинного законодавства; участь громадських організацій, які є представниками суб'єктів підприємництва та громадян у проведенні атестації держслужбовців.

Наполягаємо на необхідності вважати найпріоритетнішим завданням нового уряду формування рівноправного, взаємовідповідального, сучасного діалогу влади і бізнесу, обов’язкову та повноважну участь експертного промислово-підприємницького середовища в усіх етапах розробки, обговорення, ухвалення та контролю за виконанням державних рішень соціально-економічного спрямування.