Поділитись
Український бізнес вимагає від влади започаткування курсу, спрямованого на швидке економічне зростання
Анатолій Кінах, президент УСПП
Другий Український форум бізнесу організований на основі наших спільних зусиль таким чином, щоб постійно підтримувати діалог між державою, громадянським суспільством, владою і бізнесом на основі взаємної відповідальності та довіри.
Його засновниками виступили такі системні об’єднання промисловців, підприємців, роботодавців України, як УСПП, ФРУ, Рада підприємців при КМУ, ТППУ, Українська бізнес ініціатива, Антикризова рада громадських організацій, яка об’єднує близько ста всеукраїнських об’єднань і представляє всі сфери економіки.
Цей відповідальний діалог зачіпає найважливіші національні, економічні, в певних аспектах – політичні інтереси держави і відбувається в умовах, коли Україна долає безпрецедентні виклики. Подолати їх – значить, є максимально сконсолідувати волю, інтелект, віддану працю для створення незворотних умов розвитку держави як сучасної і конкурентоспроможної.
Рішення Першого українського форуму бізнесу, який відбувся 18 березня 2016р., ми направили очільникам держави. Нині ми також підготували пакет невідкладних заходів, які експертне середовище, об’єднання бізнесу мають намір реалізувати за участі законодавчої, виконавчої влади України. Серед них – необхідність доступу до фінансових ресурсів, формування сприятливого інвестиційного клімату, запровадження верховенства права, захисту прав власників, інвестора, рівноправної конкуренції. Нам необхідно, як ніколи, об’єднати зусилля і не допустити деіндустріалізації України, перетворення її в сировинний придаток розвинутого світу. Це вимагає дуже чітких, погоджених дій Верховної ради, уряду та досвіду і інтелекту тих, хто формує робочі місця та сплачує податки. Український бізнес вимагає від влади жорсткого викорінення корупції на всіх рівнях, започаткування економічного курсу, спрямованого на швидке економічне зростання, створення робочих місць, відкриття нових можливостей розвитку бізнесу як на внутрішньому, так і на зовнішньому просторі.
Нас дуже турбує безпрецедентне зниження рівня професійності, досвіду, персональної відповідальності в інститутах влади по всій вертикалі. Можна ухвалювати розумні системні закони, програми, але без чіткого, високопрофесійного системного підходу результату не буде, і тут треба наводити лад. Це перше. Друге, є кілька сфер, де порядок можна навести швидко, і результат буде відчутним. Це, наприклад, повернення авансових платежів податку на прибуток, а їх мільярди гривень. Ми маємо надію, що наведемо порядок з ліквідування від’ємного сальдо ПДВ, там також мільярди заборгованості перед підприємцями. В Україні стрімко втрачається трудовий кваліфікований потенціал. Приходять інвестори, але вони не можуть реалізувати проект, тому що відсутня кваліфікована робоча сила. Треба підтримувати малий, середній бізнес, який є джерелом не лише робочих місць, але й основою потужного середнього класу, який визначає платоспроможність внутрішнього ринку, вміння людей цивілізовано захищати свої права.
Ми повинні припинити ходити по світу з простягнутою рукою і вважати кожен транш МВФ національним святом. Замість того необхідно наполегливо працювати над власним економічним розвитком, виборюючи зростання конкурентоспроможності економіки, «зелене світло» для малого і середнього бізнесу, приток інвестицій, високий рівень життя людей. Збільшення ВВП на 2,5% за минулий рік на фоні його безпрецедентного падіння напередодні – ці темпи вкрай недостатні, щоб забезпечити економічний прорив. Шляхом рівноправного взаємовідповідального партнерства влади і бізнесу, соціального діалогу, роль якого весь час посилюється, необхідно, не гаючи часу, виходити на відпрацювання і втілення в життя національної економічної стратегії, програм за напрямками розвитку промисловості і підприємництва.
У нас є абсолютно всі підстави об’єднати зусилля, і уряд готовий до продовження необхідних змін
Володимир Гройсман, Прем’єр-міністр України
В 91-му році ми здобули незалежність і мали надзвичайно високий потенціал, який до сьогодні ще зберігаємо. Але, на превеликий жаль, неправильне врядування призвело до того, що на сьогодні ми маємо низький рівень життя українських громадян, проблеми в реальному секторі економіки. Беззаперечно, для нас найважливіший пріоритет – це пришвидшений економічний ріст.
Що нам вдалося спільно зробити в 2016 році? Абсолютно спільно, тому що це заслуга кожного присутнього тут і мільйонів українців, які створюють національний продукт. Ми змогли стабілізувати ситуацію, припинити падіння. В тому числі це стало можливим тому, що в 2014-15 рр приймалися непрості, але необхідні рішення, і в четвертому кварталі 2016 року економіка вийшла на зростання. Сьогодні економіка країни дає чіткий сигнал, що при правильному управлінні процесами і при правильних пріоритетах ми зможемо вийти на стійке економічне зростання.
Коли ми подивимося на наявність стратегічних документів, тут ми чемпіони світу, у нас є дуже багато різноманітних програм, стратегій, всі вони є в своєму роді унікальні, але, на превеликий жаль, проблема в тому, щоб взяти і зробити. Необхідно чітко зрозуміти, що майбутнє 2030 р. залежить від того, що ми будемо мати в 2017, 2018, 2019 рр.
Сьогодні ми є слабкою з точки зору економіки країною, потребуємо зовнішніх вливань, щоб утримати макроекономічну стабільність. Але таким чином ми отримуємо певний час, щоб зробити трансформацію, необхідні зміни в нашій країні і прийти до зростання. В 2017 році ми фундаментально працювали над планом дій українського уряду. Перший пріоритет – це економічне зростання. Беззаперечно, проблеми врядування, інституційної слабкості треба долати, вони є дуже серйозним викликом, отже нам потрібна така система правління державою, яка би була адекватна до тих сьогоденних викликів. Ми розпочали впровадження електронного урядування, реформу державної служби, щоб врешті решт привести професійні мотивовані кадри в органи влади. Ми почали глобальну реформу, і я вважаю, що вона є успішною. Три основних кроки цієї реформи – це децентралізація, реформа місцевого самоврядування, фінансова децентралізація, що має впливати на розвиток локальної економіки.
Беззаперечно, треба змінити структуру економіки, її модель. Необхідно перейти від сировинного придатку, яким ми є роками для економік інших країн. Від аграрного сектору і до високих технологій – ми є придатками, працюємо на аутсортингу, надаємо певні окремі послуги, але продукту з високою доданою вартість створюємо обмаль. Це потрібно змінювати.
В 2016 році ми створили три допоміжних механізми. Це офіс залучення і супроводження інвестицій, який зараз працює і з місцевими органами влади, і з асоціаціями, щоб абсолютно чітко визначити проблематику бізнесу. Позитивні зміни відбуваються в адмініструванні і поверненні ПДВ, з 1 квітня ми запустили електронний порядок, це буде означати, що ми подолаємо корупцію в одному з найкорупційніших податків, який був в країні. Ми починаємо змінювати адміністрування, в 2016 році в процесі формування бюджетного законодавства ми внесли ряд податкових ініціатив і спростили певні процеси, в тому числі ввели прискорену амортизацію, запровадження електронного ПДВ, проводимо реформу ДФС від карального до сервісного органу управління. Рухатися далі непросто, стара система на кожному етапі опирається, є проблеми інституційної слабкості.
Ми утворили комітет розвитку промисловості, багато колег входять в цей комітет. Як відновити наш промисловий потенціал? Відвідуючи регіони країни, я переконався – у нас є можливості швидкого відновлення, нам потрібно формування окремих програм підтримки, як ми зробили в аграрному секторі. Зроблена інвестиція в 500 млн. грн, щоб абсолютно чесно компенсувати 20% вартості машин українським виробникам сільгосптехніки. Бо несправедливо мати технології, виробництво, можливості випускати якісний продукт – і не домінувати на внутрішньому ринку, натомість імпортувати техніку. Саме через такі програми ми можемо відновлювати наш потенціал і створювати додаткові стимули.
Якщо говорити про дерегуляцію, в кінці минулого року ми тільки за одне засідання уряду скасували 367 різноманітних регуляцій, 2 тис сторінок вимог до реального сектору економіки! Декілька місяців потому ми скасували ще 100 регуляцій, і будемо це робити далі. Держава має займатися розумним регулюванням, а не залишати зачіпки для будь якого контролюючого органу. Зараз ліквідована податкова міліція, ми виходимо з ініціативою створення єдиної служби фінансових розслідувань, ліквідації модернізованого ОБХСС, відповідного підрозділу в СБУ, заміни цього одним органом – прозорим і зрозумілим для бізнесу, тому що для нас важливі успішні інвестиції в Україну, їм потрібно дати «зелене світло».
Ми маємо вийти на завершення законодавства про індустріальні парки. Цей гарний інструмент дозволить нам наповнювати основні фонди і пришвидшити процес інвестування.
Наступна позиція, з якою ми маємо вийти в український парламент, це законодавство для технологічних парків, які дозволять створювати високотехнологічні продукти. По всьому світу такі парки працюють, в них створюється конкурентний продукт, парки забезпечують пришвидшений розвиток. Ми досі нічого подібного не створили, хоча розуміємо – такі парки з стимулюючими умовами для виробників, з концентрацією наукового потенціалу можуть дати справжній економічний прорив.
Окрема тема – це підтримка українського експорту. Урядовий уповноважений з питань міжнародної торгівлі Наталка Микольська сьогодні їздить по світу, щоб укладати нові контракти, нові угоди, запроваджувати зони вільної торгівлі. Можу сказати, що у нас є величезні перспективи присутності на ринках інших країн, які сьогодні для нас поки що начебто недоступні.
Про питання освіти. З чим стикається сьогодні реальний сектор економіки? Знайти висококваліфіковані виробничі кадри в Україні з кожним роком стає все складніше і складніше. Система підготовки кадрів живе сама по собі, бізнес – сам по собі. Ми інвестуємо мільярди гривень у навчання робітничих кадрів, але вони починають працювати, і відразу видно – знання застаріли, людей потрібно перенавчати задля вимог сучасної конкурентоспроможності. Наше завдання – щоб професійна технічна освіта і реальний сектор працювали разом. Замовлення на підготовку кадрів має бути повністю пов’язано з потребами реального сектору, українського бізнесу.
Ми виходимо з того що нам потрібно в 2017 році провести 5 важливих реформ, які поставлять нас на шлях сталого економічного зростання. Перша позиція – ми маємо провести справедливу пенсійну реформу, і уряд найближчим часом вийде з відповідними пропозиціями. Ми вважаємо, що зможемо консолідувати зусилля всіх політичних сил для ухвалення рішення в парламенті. Нам треба подолати дефіцит пенсійної системи. Ми вийдемо з розрахунками, і думаю, всім стане зрозуміло, як міняти саму систему.
Друга позиція – це питання приватизації. Я говорю не просто приватизація, а відкритий конкурентний продаж більше ніж 3,5 тис державних підприємств, які є неефективними, які є осередком корупції, які працюють в інтересах тих, хто ними управляє. Вони дорого обходяться українській економіці, стримують економічне зростання. Саме продаж неефективних активів допоможе зайти інвестиціям, там можуть бути запроваджені нові українські продукти, які будуть конкурентними на різних ринках.
Іще є одне питання, яке є надзвичайно чутливим. Ми знайшли формулу, яким чином запустити обіг землі в Україні. І позиція уряду полягає в тому, що цей обіг на першому етапі має відбуватися між фізичними особами --українцями і в рамках обмеження не більше 200 га для однієї особи. Ми маємо відсторонити від цього процесу великі агрохолдинги, не дозволити нікому приватизувати українську землю в тому форматі, як хтось хотів декілька років тому. Для нас дуже важливо, щоб у нас створився, відновився фермерський клас, щоб там вироблявся конкурентний продукт. Я переконаний, що така формула має бути успішна, зможе привести додаткові інвестиції в економічне зростання.
Ще дві секторальні реформи, які є також надзвичайно важливі. Це система охорони здоров’я, пакет рішень уряд підготував і направив до українського парламенту. Будемо працювати з парламентарями, щоб знайти консенсус. І питання освіти, теж пакет законів знаходиться в парламенті.
Повністю хочу погодитися з тим, що в світі панує надзвичайна конкуренція. Можливості ми маємо добрі, але дуже важливо ними скористатися, щоб ми знову не стали заручниками політичних амбіцій, рейтингів, прапорів. У нас з вами сьогодні є історичний виклик, або зробити Україну успішною, або не дай бог залишатися на тому рівні, на якому залишатися вже не можна. Подивіться 2005-2013 рр, скільки у нас було можливостей відновити економічне зростання, провести стратегічні структурні реформи. Цього не робилося, проблеми загострені, спровоковані в тому числі і в політичному середовищі, а від цього страждав бізнес, потерпаючи від корупції і тиску, страждали люди, які не могли отримувати можливості для власного життя.
Переконаний, у нас є абсолютно всі підстави об’єднати зусилля, і уряд готовий до продовження необхідних змін. Ми будемо демонструвати якісний результат, який стане успіхом для нашої країни. Тому я всіх запрошую сьогодні до співпраці. Я тут знаходжуся не для того, щоб вдягати рожеві окуляри, а для того, щоб зрозуміти, чим сьогодні живе реальний сектор економіки. Ми постійно зустрічаємося з бізнесом і намагаємося адекватно реагувати на його запити. Всі прагнуть нормального ділового клімату і нормальної роботи. Давайте робити цей успіх спільним.