Поділитись
Дозвольте привітати увесь промислово-підприємницький загал, усіх причетних до нашого свята представників законодавчої і виконавчої влади, місцевих органів влади, посланців асоціацій, об’єднань, представників української науки, міжнародних організацій з 25-тою річницею створення і діяльності УСПП! Переконаний, здатність працювати в інтересах держави за принципом економічного патріотизму є і буде тим, що нас всіх об’єднує.
Створення УСПП співпадає з початком нової історично-політичної і економічної епохи. Ми дуже добре пам’ятаємо початок 90-х. Розрив коопераційних зв’язків, втрата ринків збуту, тисячні відсотки інфляції – ці величезні іспити ми проходили разом з державою, суспільством. Якраз в той період зібралися люди, які вирішили створити громадську організацію УСПП, з тим щоб працювати задля формування незалежної держави, притаманних їй рис – суверенітету, конкурентоспроможної економіки, високого рівня якості життя громадян. Хотів би щиро подякувати всім, хто брав в цьому участь, особливо почесним президентам УСПП Віктору Григоровичу Урчукіну, Василю Івановичу Євтухову, Леоніду Даниловичу Кучмі, Анатолію Костянтиновичу Мінченку, а також усім, хто були поруч з ними.
Що представляє УСПП на сьогоднішній день? Це біля 100 тис учасників, як підприємств і компаній, так і корпоративних, громадських, галузевих структур; 28 регіональних відділень. УСПП перший серед громадських організацій неурядових отримав сертифікат якості ISO 9001, що свідчить – його робота спрямована на адаптацію і виконання вимог сучасних міжнародних стандартів і регламентів. Налагоджена співпраця з Кабінетом Міністрів України на основі постійно діючого меморандуму. Має місце постійна взаємодія практично з усіма фракціями, профільними комітетами в Верховній Раді України, договірні відносини існують практично з усіма основними структурами, які формують умови підприємницької діяльності – Держслужбою з регуляторної діяльності, Антимонопольним комітетом, Державною фіскальною службою, Фондом держмайна, НКРЕКП, Державною службою зайнятості, обласними адміністраціями, Київською міською державною адміністрацією.
Ця робота також має своє продовження і на зовнішньому векторі. Наші представництва працюють в 24 державах Європи, Азії та США, готується «прорив» з Канадою, де є величезні можливості для експортерів як товарів, так і послуг. Більше ніж два роки діє представництво УСПП в ЄС, в Брюсселі. Наш головний європейський партнер, асоціація Businesseurope, об’єднує практично всі національні союзи бізнесу ЄС. Крім налагодження прямих комунікацій з бізнесом, ми намагаємося, щоб всі політичні контакти на високому рівні – візити президентів, урядові делегації – супроводжувалися спілкуванням представників бізнесу.
За чверть століття через наполягання експертного середовища, громадських об’єднань бізнесу практично всіх сфер економіки були прийняті такі серйозні закони, як Земельний кодекс України, який ще скаже своє слово у формуванні сучасного земельного ринку в країні. Промислово- підприємницьке співтовариство відстояло спрощену систему оподаткування, що дало шанс створити сучасний середній клас, без якого у нас просто немає майбутнього. Які би там не були тонкощі переговорного процесу з нашими міжнародними фінансовими партнерами, ми й надалі не допустимо знищити спрощену систему, поки не будуть сформовані необхідні для бізнесу умови, починаючи з доступу до стартового капіталу і завершуючи відсутністю «державного рекету» стосовно підприємців.
Через наші пропозиції були прийняті найважливіші рішення, які давали можливість на стику 90-х і 2000 років зміцнювати політику державного протекціонізму. Була ухвалена ціла низка вкрай потрібних законів – про експеримент в гірничо-металургійному комплексі, про підтримку і розвиток авіабудування, сільхозмашинобудування, спеціального суднобудування, кораблебудування, про індустріальні парки, вільні економічні зони та багато іншого. Нажаль, пізніше це все було вихолощено, і до сьогоднішнього дня інвестори вимушені захищати свої права в міжнародних і національних судових інстанціях.
За 25 років ми ніколи не дозволяли, щоб УСПП перетворювалася в кишенькову організацію, ставала елементом політичних технологій, дуже далеким від інтересів суспільства, держави. Не завжди це було легко, але рівна відстань від влади і політики, готовність підтримати всі добрі справи, які пропонує держава, і вийти на жорстку дискусію там, де владні рішення відхиляються від законів економіки, інтересів українського народу, дали нам можливість впевнено працювати, зміцнювати довіру промислової спільноти.
В свій час ми створили Антикризову раду громадських організацій України. Дуже хороша абревіатура – АРГО… Пам’ятаєте аргонавтів, які шукали золоте руно? Так і наша Антикризова рада шукає золоте руно для України, щоб поступово виходити з системних кризових явищ, працювати плідно і мати впевненість у завтрашньому дні. Нині АРГО об’єднує біля 140 організацій, в тому числі – Національну академію наук, експертне середовище, міжнародних експертів. Прийнята Антикризова програма спільних дій влади і бізнесу, яка є інтегральним документом Ради підприємців при КМУ, ФРУ, ТПП, багатьох інших структур. Цей документ нині – на столі у президента, керівників всіх фракцій, комітетів парламенту, уряду. Ми впевнені, що він з кожним днем стає все більш актуальним. Там викладений й наш основний пріоритет – ефективний розвиток діалогу ділової спільноти з урядом, діалогу не декларативного, а конкретного. Це наше громадське, експертне завдання – давати деполітизовану, системну, але чесну і правдиву оцінку ситуації, пропонувати перелік заходів, які є предметом не для дискусії, а для негайного виконання.
Результати, які сьогодні ми визначаємо у зв’язку з 25-річчям, не можуть нас заспокоїти. Дня нас, як ніколи, важливо поступово повертати суб’єктність держави Україна, формувати всі складові, починаючи з державного устрою, змісту конституції, умов розвитку, політики національного банку, фінансової, соціальної, податкової політики, як це необхідно з точки зору національних інтересів. Формувати розумно, цивілізовано, відпрацьовуючи систему відносин з зовнішнім світом, нашими поважними міжнародними фінансовими партнерами, Міжнародного валютного фонду тощо.
Позиція тих, хто працює за принципом економічного патріотизму, є така – час перестати ходити по світу з простягнутою рукою, припинити перетворювати кожний транш МВФ в національне свято. Ми поважаємо співпрацю з міжнародними структурами, але вихід з економічної кризи в першу чергу повинен бути орієнтований на максимальне використання величезного внутрішнього потенціалу, того, що нам дав Бог і природа – інтелекту, науково-технічних, промислових, кадрових, природних, географічних можливостей.
УСПП активно працює в форматі Національного форуму «Трансформація України», який об’єднує лідерів церков, представників громадських організацій, міжнародних партнерів тощо. В квітні ми плануємо провести черговий національний форум з запрошенням виконавчої влади. У центрі уваги буде питання формування стратегії розвитку нашої держави за прикладом «молодих» країн ЄС.
Нині особливим фактором національної безпеки стає стан трудового потенціалу країни. Відбуваються безпрецедентно серйозні процеси, коли збігаються одна із найгірших демографічних ситуацій в світі ( з точки зору скорочення чисельності населення), значні обсяги трудової міграції, жалюгідний стан охорони здоров’я. Вдячний Національній академії медичних наук, її голові пану Цимбалюку, що ми зараз разом підняли цю проблему, розробили пакет пропозицій за підписом всіх, кого ми називаємо елітою в медицині, спрямували його президенту, уряду, парламенту.
Задумайтеся, проходить доба, і українців стає менше мінімум на 700 чоловік. За рік це мінус 170-180 тисяч – середній обласний центр. Це інформація не для поглиблювання катастрофічних настроїв, це для того, щоб задуматися і адекватно діяти. Плюс безпрецедентна трудова міграція. Інвестори приходять з проектами, але в них величезна проблема – знайти кваліфіковану робочу силу, інженерні, управлінські кадри. Це проблема державна, вирішенню якої допоможе й державно-приватне партнерство. Ми готові задіяти усі можливості роботодавців з вдосконалення системи профтехосвіти, середньої, вищої школи, бо без кваліфікованих фахівців у нас просто не буде майбутнього.
Нас дуже турбують питання розвитку підприємництва. Останнім часом ліквідовано близько 300 тис підприємців, які мають статус фізичних осіб, а за цей період створено нових близько 50 тис, мінус 250 тис. Це є сприятлива підприємницька політика? Частка пішла «в тінь», а частка шукати засоби існування за кордоном, в Польщі, Угорщині, країнах Балтії тощо. У всіх державах, які проходили подібні іспити, підсилювалися стимули для само зайнятості, щоб людина не йшла на біржу праці, а могла створити одне, два робочих місця, забезпечити себе, заплатити податки в бюджет. Нам доведеться дуже серйозно попрацювати з нашим урядом і парламентом, бо ситуацію треба негайно змінювати.
Дуже вдячний колегами, що за останні декілька місяців ми перевантажили систему об’єднань роботодавців. Перевантажений Спільний представницький орган, який діє відповідно до українського законодавства, на прозорих умовах, з правом участі в його діяльності всіх репрезентативних об’єднань роботодавців України. Нині необхідно шукати рішення, які дають можливість розвитку. Ми будемо підсилювати роботу Національної тристоронньої соціально-економічної ради, щоб потужно діяти в трикутнику «уряд – профспілки – роботодавці». Практика минулих років не влаштовує ні роботодавців, ні профспілки. Як можна було, наприклад, ухвалювати рішення з підвищення мінімальної заробітної плати вдвічі без консультації з реальними партнерами, без спроби зробити техніко-економічні обґрунтування, спрогнозувати наслідки, порівняти ці рішення з створенням сприятливих умов для економіки?
Нам дуже важливо об’єднувати зусилля, формувати консолідовану позицію, яка ґрунтується на міжнародних стандартах, щоб всі партнери поважали один одного, розуміли свою відповідальність за прийняті рішення. Вимушений повторювати, в першу чергу звертаючись до влади, що сьогодні сучасний соціальний діалог – це не тільки метод пошуку розумних, адекватних рішень, це подушка безпеки для держави, бо не буде діалогу, буде вакуум. А в ньому проблеми вирішуються зовсім іншими методами, ми знаємо якими. Оскільки цього не можна допустити, у процесі вирішення проблем діалог має принципове значення, щоб ми діяли, не руйнуючи все навколо, а створюючи нову якість економіки, життя, суспільних відношень.
Наші дії, плани, програми – це не короткотермінова кон’юнктура. Ми маємо намір жити на українській землі, і жити успішно, добре виховуючи наших дітей, внуків, майбутні покоління. Нам потрібна мудра, потужна держава, де люди впевнені в завтрашньому дні. Думаю, нам під силу побудувати саме таку.