Поділитись
Через фіскальні та "зарплатні" нововведення вже припинили роботу 160 000 підприємців
Анатолій Кінах, президент УСПП, голова Антикризової ради громадських організацій
У всьому світі малий бізнес є рушійною силою економіки, основою базового для сучасного суспільства середнього класу. Саме він створює робочі місця, впроваджує інновації, наповнює бюджет, формує запит на демократичні перетворення, контролює владу, вміючи захистити свої права та інтереси і права людини взагалі. Без середнього класу немає сучасної Америки, Німеччини, Франції, Сінгапуру і т.д., середній клас став рушійною силою Революції Гідності в Україні, зігравши неабияку роль у справі відсічі агресору і відновлення армії.
Середній клас і малий, середній бізнес тісно пов'язані, один без другого не розвивається, не здійснює проривів, не демонструє результатів. Саме через значущу роль малого, середнього бізнесу в суспільстві він традиційно знаходиться поза зоною тотального контролю і фіскального тиску. Тому очевидно ─ коли влада притясняє малий бізнес, під ударом виявляється насамперед названа нами частина незалежних, патріотичних, забезпечених, упевнених в собі і своїй правоті людей.
У них залишається два шляхи ─ або виїхати, або поповнити ряди патерналістськи налаштованих груп, які потребують субсидії і дотації держави і дозволяють диктувати собі моделі суспільної та навіть особистої поведінки. Крім величезного навантаження на бюджет, отримуємо нездатне заробляти, а значить ─ не готове відстоювати свої права, займати зрілу громадянську позицію і усвідомлено голосувати на виборах ─ населення. Закономірність така, іншої немає.
У розвинених країнах МСБ дає можливість реалізувати новаторську ініціативу, здійснити проривні інноваційні проекти
У розвинених країнах МСБ дає можливість реалізувати новаторську ініціативу, здійснити проривні інноваційні проекти. В Україні, яка кілька останніх років переживає соціально-економічну кризу, малий бізнес часто є засобом для виживання, єдиним шансом прогодувати себе і свою сім'ю. Затягувати в нього на шиї зашморг ─ вкрай безвідповідально і навіть небезпечно з точки зору соціальної напруженості. Це все одно, що гратися з вогнем.
У короткому часовому проміжку спостерігаємо: зростання мінімальної зарплати, введення групових перевірок роботодавців та величезні штрафи для порушників закону про її виплату; норма сплати єдиного соціального внеску фізичними особами при нульових доходах; "бульдозерна війна" з МАФами в столиці при потуранні мерії. Це масована атака, інакше не назвеш.
Нововведення сплати ЄСВ при відсутності доходів ФОПів вже призвело до закриття до 160 000 бізнесів. Багато з них працювали сезонно (торгівля, сервіс, агровиробництво), за договорами з юридичними особами, тому і "завмирали". Проте люди могли заробляти і платити податки. Тепер - ні.
Безумовно, підвищення заробітних плат, зростання доходів населення є завданням номер один для держави. В країні майже 70% людей живуть за межею бідності (за стандартами ООН, не менше $150 на місяць).
Однак рішення про підвищення мінімальної зарплати прийнято без техніко- економічних розрахунків і прогнозу наслідків. Тут же виникли ускладнення ─ у багатьох категорій малих роботодавців на "мінімалку" в 3200 грн немає коштів, їм не залишається нічого іншого, як скорочувати людей, переводити на неповний робочий день. Але держава вибирає тактику жорсткого тиску. Штрафи за порушення трудового законодавства встановлено на рівні від 96 до 320 тис. грн, що взагалі несумісне з нинішніми доходами МСБ.
Оголошено масові перевірки поліцейського зразка. Не дивно, що зовсім слабкі вважають за краще закритися, а ті, хто сильніші ─ готуються виїхати за кордон.
В Україні, яка кілька останніх років переживає соціально-економічну кризу, малий бізнес часто є засобом для виживання, єдиним шансом прогодувати себе і свою сім'ю
З одного боку ─ дорогі кредитні ресурси (близько 25%), валютні коливання, високі податкові ставки, непомірні штрафи. З іншого ─ масове розчарування, настрій нерозуміння влади, недовіри, невпевненості в завтрашньому дні. Підприємництво не здатне виживати в такій атмосфері. Малий бізнес треба "відпустити", звільнити від тиску і залякування, кардинально покращувати умови його існування, вводячи стимули та преференції.
Необхідно розробити державну комплексну програму підтримки самозайнятості, малого і середнього бізнесу. Податкове навантаження повинно бути мінімальним; штрафи, загрози, невиправдані закриття слід викорінити з практики раз і назавжди. Бізнесу потрібен доступ до кредитів, стартового капіталу, він потребує потужної підтримки у вигляді бізнес-інкубаторів, індустріальних парків і т.д. Нарешті, він має бути впевнений: суди зможуть його захистити, а державні чиновники, яку зруйнували приватну ініціативу, будуть покарані.
Антикризова рада громадських організацій, УСПП, ділові об'єднання найближчим часом зберуться, щоб обговорити ситуацію в малому бізнесі й вимагати від керівництва країни скасувати "поліцейські" норми.