Поділитись
У Херсоні пройшов семінар «Зміцнення партнерства із бізнесом для досягнення цілей сталого розвитку ООН» – другий із серії заходів в Україні за підтримки МЗС Литви. Організатори – структура «Openeurope» за сприяння УСПП, двосторонніх ділових рад та інших партнерів.
Основною темою стало просування українського експорту в ЄС, співпраця в цьому напрямі із Литвою. Говорили також про повторне використання води на Херсонщині, сонячну енергетику та ін. Партнери поділилися своїм досвідом застосування нових технологій в даних галузях. У той же час, з кожним роком у різних регіонах, зокрема, на Херсонщині, підприємцями все частіше впроваджуються екологічні нові технології, такі, що полегшують людську працю і дають високий результат. І тут вже литовці зацікавлені у співпраці із такими підприємствами, зокрема, що стосується виведення їх на експорт.
Серед спікерів – в.о голови Херсонської ОДА Дмитро Бутрій, голова Херсонської облради Владислав Мангер, президент УСПП Анатолій Кінах, президент ТПП Вільнюса Сігітас Леонавічюс, ректор Херсонського державного аграрного університету Юрій Кирилов, литовські та українські експерти.
Литовська делегація представлена директором Асоціації інженерної екології Литви Константинасом Іллясевічюсом, керівником проектів ЗАО «Промо» Гінтарасом Нашленасом, директором Інституту менеджменту і аудиту навколишнього середовища Рімантасом Пранасом Будрісом та ін.
Т.в.о. глави облдержадміністрації Дмитро Бутрій подякував гостям за можливість перейняти досвід литовських підприємців в сфері ведення соціально відповідального бізнесу з дотриманням екологічних стандартів ЄС.
Дмитро Бутрій(на фото - по центру)
Регіони Литви є традиційними партнерами Херсонської області, як в культурно-етнічних, так і економічних відносинах. У 2018 році експорт Херсонської товарів в Литву виріс на 10% в порівнянні з 2017 роком. Перспективними напрямками співробітництва з Литвою, з нашої точки зору, перш за все, є впровадження проектів з розвитку інфраструктури.
Також в.о. голови облдержадміністрації повідомив, що в останні роки частина інвестицій, що надходять в регіон з Євросоюзу, значно зросла.
Сьогодні це більше половини всього акціонерного капіталу, і найближчим часом очікується реалізація кількох великих інвестиційних проектів в енергетичній сфері.
Модератор семінару - перший віце-президент Українського союзу підприємців і промисловців Сергій Прохоров повідомив, що захід присвячено темі зміцнення партнерства з бізнесом для досягнення цілей ООН у сфері сталого розвитку, в тому числі побудові комплексних партнерських відносин між урядами, приватним сектором і громадянським суспільством.
Сергій Прохоров(на фото - зліва)
Литва співпрацює із Україною на системному рівні, багато в чому – завдяки зусиллям двосторонніх ділових рад, а також УСПП та Конфедерації промисловців Литви. Щорічно на найвищому рівні проводяться двосторонні бізнес-форуми, реалізована низка пілотних проектів, один з яких завершено на Одещині, а другий стартував в Авдіївці (Донеччина).
Ми прагнемо побудувати стійкі комунікації між обома країнами, у тому числі, що стосується обміну досвідом, технологіями, співпраці в економічній царині тощо.
Анатолій Кінах, президент УСПП(по центру)
Україна з Литвою співпрацює як на міждержавному рівні, так і на рівні структурованих організацій, промисловців, підприємців, роботодавців. Держава Європейського союзу має дуже серйозний досвід адаптації економіки, системи законодавства, умов бізнесу, виконання європейських стандартів. І цей досвід для нас дуже цікавий і необхідний для реалізації напрямків стратегічної співпраці України з Литвою.
Для українського бізнесу така співпраця є частиною зусиль не лише задля двохстороннього партнерства, але й виходу наших компаній на ринки всього ЄС, навчання місцевої влади використовувати гранти ЄС, засвоювати стандарти та норми роботи в європейських умовах.
На Херсонщині, хочу особливо підкреслити, наша співпраця вже має системний характер. Це не перша конференція з питань адаптації України до міжнародних європейських стандартів, регламентів, модернізації економіки. І наш захід є часткою зусиль світового співтовариства. Дозволю собі нагадати, що з 1 січня 2016 року введено в дію рішення Генеральної асамблеї ООН, яким прийнята стратегія сталого розвитку світової цивілізації. В тому числі, вона передбачає 17 цілей, і одна із головних – це недопущення подальшого поглиблення бідності на нашій планеті. Що дуже важливо, це має комплексний характер, і чітко сформульовано, що такі явища, як бідність, проблеми охорони здоров’я, якості життя громадян повинні вирішуватися через умови стабільного економічного зростання, через сучасну індустріальну інноваційну політику, політику зайнятості, працевлаштування, високу якість освіти і боротьбу за чистоту і якість навколишнього середовища, починаючи з питної води. Те, що Україна поступово в контексті своєї інтеграції в європейський, світовий економічний і політичний простір включається в такі зусилля, є дуже позитивно.
Ці питання повинні мати системний характер державно-приватного співробітництва, вирішуватися не тільки за рахунок місцевого чи державного бюджету, а й через створення умов сприятливого інвестиційного клімату, адміністрування процесів, прозорість, протидію корупційним явищам. Це те, що формує умови для розвитку.
Андрій Неділько, заступник директора департаменту аграрного розвитку Херсонської ОДА, презентував потенціал Херсонської області як у виробництві, так і в переробці.
У нас валове виробництво продукції близько 11 млрд. грн., воно постійно збільшується. Хочеться зазначити, що основний потенціал – екологічно чисті овочі і фрукти, овочів у нас вирощується близько 40 тис. тон, баштанних близько 30 тис. тон і взагалі овочево-плодова продукція складає 2,3 млн. тон. Наприклад, «Органік систем» отримує 800-900 центнерів цибулі, може отримувати 1200-1300 центнерів томатів, і навіть європейці приїжджають у нас навчатися.
Також баштанні культури – це наша традиційна продукція, вона йде на експорт. Рис, коньячна продукція ( «Таврія» і «Вина Трубецького») – також.
Однак, якщо не буде переробки, то експорт не матиме сенсу. Наразі в нас є 2,5 тис сільгосппідприємств, розвинений фермерський рух, 153 переробних підприємства, 55 плодоовочевих сховищ на 150 тис тонн, які мають потенціал ще на 50 тис тонн.
У переробці переважають виноробство, овочеве консервування, кондитерське виробництво, м'ясо, молочна переробка, виробництво борошна, олії, , хлібопекарська галузь.
Є нові підприємства, в яких добре обладнання, але й багато таких, що потребують зміни технології, великих інвестицій, які, за такими процентами банківськими важко самим здобути.
На Херсонщині працюють компанії з іноземними інвестиціями – «Чумак» (Швеція), «Данон» (Франція) «Грін тім» (Швеція). «Агрофьюжен» почав виробляти органічну продукцію. Експорт спрямований до 84 країн світу, тоді як у 2017 році було лише 77 країн.Зовнішньоторговельний обіг складає 193 млн. дол., з 2015р. збільшився на 45%. Втім, агропромисловий комплекс використовує свій потенціал не повністю, якщо будуть доступні кредити, і інвестиції, то ми зможемо прибутки значно наростити.
Хочеться зупинитися також на органічному виробництві, воно зараз набуває популярності, багато хто розвивається в цьому напрямку. Регіон має значний потенціал: за попередній рік експортовано 26 тис. тон органічної продукції на 6 млн євро.
Саме експорт – в топі інтересу українського бізнесу і виробників. Литва обіцяє максимально допомагати: досвідом, контактами, пропонувати партнерство та поділитися напрацьованими за роки «лайфхаками».
Гінтарас Нашленас, керівник проектів ЗАО «Промо», підкреслює: головне, що потрібно українським експортерам – сертифікація продукції. Тут він відмітив позитивну динаміку в Україні, але вважає, що робота в даному напрямі має бути системнішою. При цьому не останню роль відіграє впровадження інноваційних технологій. Литовські компанії готові ділитися досвідом і ноу-хау в області модернізації та розвитку інфраструктури, рішень в області сталого розвитку, енергоефективності, електронного уряду / електронних послуг і основ кібербезпеки.
Загалом литовські делегати відзначили: вони самі зацікавлені в тому, щоб нарощувати співпрацю з Україною – як на національному рівні, так і локальному, а також з окремими компаніями і стартапами.
Гінтарас Нашленас
Додатковий плюс в тому, що як тільки український бізнес отримує європейські сертифікати якості, перед країною відкриваються ринки Індії, Північної Африки, Близького Сходу і Південно-Східної Азії. Країна ніколи не вийшла б на них без якісного товару, який відповідає європейським стандартам.
ЄС за короткий час став найбільшим торговим партнером України, на його частку доводиться більше 40% торгівлі України в 2016 році. Експорт України в ЄС склав близько 15 млрд. євро. Про що треба думати і говорити – близько 50% експорту становить сировина. Це залізо, сталь, продукція гірничо-видобувної промисловості, сільськогосподарська, хімічна продукція, і на мій розсуд, це неправильно, це не добре .
Я думаю, що Україна має змінити ситуацію, за допомогою ЄС створювати продукти з доданою вартістю і продавати не як сировину. Я наведу приклади.
Ось, до прикладу, яблучний сир – я привіз демонстраційні зразки. Кілограм коштує 30 євро. І в його виготовленні використовуються якраз яблука, які не мають торгового виду. Ось вам відповідь, один зразок, яким шляхом можна рухатися. Я про цей продукт розмовляв з українською компанією «Сирне королівство». Вона сказала: без проблем, зробіть в Україні, і ми це будемо продавати. Поки що ніхто не взявся це робити. Чому, не знаю.
Інші продукти, які робить Литва – це сублімовані ягоди, овочі і фрукти. І, знову ж таки, це рішення того, як весь некондиційний товар може бути використаний та приносити прибуток.
Ще один продукт, який я хочу показати, це кавуновий сік. Знову ж, ніякої складності у виготовленні, перезрілі кавуни просто потрібно переводити на сік.
Таких продуктів можна показати ще більше, але моя пропозиція: давайте співпрацювати, давайте думати, як до ваших продуктів агропромислового комплексу додавати додану вартість і піднімати українську економіку.
Пан Нашленас розповів: в один із попередніх візитів на Херсонщину представники литовської делегації зустрічались із регіональними пасічниками та розповіли їм про свою зацікавленість у придбанні медових міксів – продукту з меду із використанням різних доданків – горіхів, сушених фруктів.
Через деякий час фермерське господарство «Таврійський пасічник» (Голопристанський район) вирішило втілити цю ідею в життя та розпочало випуск унікального меду-суфле.
Підприємець високо оцінив цей продукт та зазначив, що херсонське виробництво пішло далі, ніж створення стандартних міксів: окрім звичних доданків, наш мед-суфле виробляється з шоколадним смаком, з ківі та іншими незвичайними наповнювачами. Така крафтова продукція, що виробляється з натуральних інгредієнтів, зацікавила інноватора.
"Ми готові все це заводити на європейський ринок та продавати», – сказав пан Гінтарас.
Учасники семінару відмітили, що даний приклад чудово демонструє необхідність та користь спільних зустрічей, що допомагають зав'язувати та поглиблювати економічні та культурні зв'язки Херсонщини з європейськими країнами.
Претендентів на таку співпрацю в регіоні достатньо. Приміром, минулоріч завдяки співпраці Херсонського регіонального відділення УСПП з латвійськими партнерами, у роботі престижної виставки «Рига-фудс» взяла участь компанія ТМ «Наш продукт», яка займається переробкою томатів та інших овочів. А цієї осені, вже з продукцією з нового врожаю, на захід поїдуть олійники та виноградарі.
Олександр Бабич, мер міста Гола Пристань
Ми вкрай потребуємо сьогодні інвесторів, , водночас створюємо умови для цього. Будь ласка, ми запрошуємо підприємців, місто Гола Пристань для співпраці відкрите.
Литовським партнерам вже в рамках семінару своє підприємство презентував голова ФГ «Лиманськ» Олександр Бритвіна. Фермер із с. Рибальче Голопристанського району вирощує органічний, тобто, на 100% екологічний кавун. Аграрій може похвалитися еко-полем, сертифікованим за всіма європейськими стандартами. За умовами, мінімум три роки тут не можна використовувати мінеральні добрива і будь-яку «хімію». Баштан у Олександра Бритвіна зрошується, але й тут є особливості. Свого часу підприємець чоловік займався ставковим господарством і зіткнувся з проблемою забруднення стічних вод, які утворюються в ході риборозведення. Грунтовно вивчаючи це питання, бізнесмен дійшов висновку, що ставкове господарство в Україні малоперспективне, на відміну від екологічного землеробства. Згодом Олександр Бритвін впровадив вторинне використання води для зрошення баштану з дотриманням всіх екологічних стандартів.
Сігітас Леонавічюс, президент ТПП Вільнюса, детальніше зупинився на потребі повторного використання води в комунальній сфері та сільському господарстві. Такі речі особливо актуальні в засушливих регіонах із браком чистої прісної води, до якого належить і Херсонщина. Він розповів: регламент Європарламенту та Ради ЄС щодо повторного використання води прийнятий 2018 року. При оцінці впливу встановлено, що найбільш перспективно повторне використання води в цілях поливу для потреб сільського господарства. З метою зрошення витрачається максимальну кількість повторно використовуваної води у всьому світі і Європі, що в загальному становить чверть всього забору прісної води.
Водозабір з метою зрошення становить близько 60 відсотків від загального водозабору в країнах Південної і Південно-східної Європи і до 80 відсотків в басейнах деяких річок. В даний час шість країн-членів ЄС вже застосовують вимоги до повторного використання води (Кіпр, Греція, Іспанія, Франція, Італія і Португалія).
З-поміж іншого він зазначив, що Литва має 30-річний досвід будівництва локальних очисних споруд всіх видів і є першопрохідцем в Європі в цьому питанні.
Сігітас Леонавічюс
Ми знаємо, не лише як правильно експлуатувати очисні споруди, а й як здешевити ефект повернення регенерованої води знову у споживання. Адже дефіцит прісної води у світі тільки збільшується. У Литві є регіони, які мають великі проблеми з водою, тому ми й маємо великий досвід вирішення питань екології. Сподіваюся, ним зацікавляться в Україні, можливий варіант створення спільного бізнес-проекту у даній галузі.
Семінар мав на меті також донести до українських підприємців законодавчі, сертифікаційні вимоги ЄС, не в останню чергу – що стосується екологічних вимог до продукції. Литовці переконують: застосування біотехнологій, наприклад, в сільському господарстві, збільшує врожайність, здешевлює виробництво та підвищує конкурентоспроможність товару на міжнародних ринках, та пропонують стратегії впровадження таких технологій.
Рімантас Будріс, директор Інституту менеджменту і аудиту навколишнього середовища(на фото - зліва)
Біотехнології - це не якесь поліпшення процесу, це зовсім нові процеси і нові вироби. Якщо досі грунти по факту труїлися – у боротьбі із шкідниками, хворобами рослин тощо, то наразі все більше застосовують так звані ефективні мікроорганізми. Інноваційні біотехнології необхідні для охорони навколишнього середовища в промисловості і сільському господарстві. Пробіотики, поліпробіотики і ензими, фітоферменти, комбіновані препарати – всі ці компоненти дозволяють проводити очистку комунальних стоків, води, гігієнізацію приміщень і саджанців в аграрному господарстві, підвищувати врожайність, результативність у тваринництві і тд. В ЄС, у тому числі у Литві, давно використовують такі технології.
Друга частина семінару відбулася в Херсонському державному аграрному університеті: презентації екологічних проектів, наукові дискусії. Доктор сільськогосподарських наук, професор, завідуючий кафедрою екології та стійкого розвитку ХДАУ Віталій Пічура доповів про екологічні проблеми нижнього Дніпра та прибережної акваторії Чорного моря в межах Херсонщини. Тема нагальна для Півдня України, адже 30% фермерських господарств змушені відмовлятися від зрошення через засолювання і забруднення води. Викиди промислових підприємств буквально за декілька років руйнують грунт. Висновок учасників дискусії – Дніпро від екологічної катастрофи, а аграрний сектор від збитків врятує вторинне використання води на потреби виробництва, зокрема, зрошення.
«Вирішити низку екологічних проблем допоможе співробітництво з європейськими партнерами, які готові надати фінансовий ресурс», – зазначив Сігітас Леонавічюс.
На другий день учасники семінару відвідали ЛПХ «Павлівське». Підприємство, розташоване в с. Веселе, Бериславського району, давно відоме за межами Херсонщини.
Фермер Михайло Павлівський вирощує ягоди, досягаючи неймовірно високої врожайності. На підприємстві близько 15 гектарів теплиць. Полуниця, ожина експортується в Німеччину. А недавно ЛПХ «Павлівське» почало займатися лохиною, приклад безпрецедентний, адже на півдні ця ягода, як відомо, не росте. Має бути відповідний температурний режим і достатньо закислений грунт, та бізнесмена, який побував у 65-ти країнах, це не зупинило. Привіз із Білорусії 2 тис. тонн торфу, і примхлива рослина полюбила наш чорнозем.
Учасники семінару були в захваті від побаченого. Спільну мову з фермером знайшов директор Інституту менеджменту і аудиту навколишнього середовища Рімантас Пранас Будріс, який вивчає застосування інноваційних біотехнологій у промисловості та сільському господарстві. Це японські розробки, які Михайло Павлівський, виявляється, вже давно використовує на практиці навіть у тих аспектах, про які професор не знав. Саме тому рослини не хворіють, а продукція відповідає всім екологічним стандартам.
Також делегація відвідала виноробне господарство князя Трубецького, у тому ж с. Веселе Бериславського району.
Всі домовленості та перспективи співпраці будуть додатково будуть опрацьовані із обласною адміністрацією і включені в порядок денний традиційного двостороннього економічного форуму, який щорічно організовує УСПП та Конфедерація промисловців Литви. Він проводиться на високому рівні – за участі представників урядів обох країн, і, як правило, президентів.
В'ячеслав Петренко, голова правління Херсонського регіонального відділення УСПП (на фото – по центру)
Враховуючи зацікавленість сторін даною темою, ми як співорганізатори заходу, працюватимемо, , щоб такі семінари відбувалися й надалі. Залучатимемо більшу кількість експертів, , аби шукати раціональні варіанти для вирішення екологічних проблем, сприяння розвитку Херсонщини, її експортного потенціалу.