Поділитись
Ситуація з поводженнями з відходами в Україні не є найкращою. За даними державної статистики, кожен українець виробляє в середньому 300 кг твердих побутових відходів на рік, що ставить країну на одне з перших місць в Європі за виробництвом відходів на душу населення.
Проблема полягає не тільки у великій кількості відходів, але й у неправильному їхньому зборі та переробці. Більшість міст в Україні не мають ефективної системи сортування відходів, тому їх збирають у загальних контейнерах, що призводить до забруднення довкілля та неприємного запаху.
Також значна частина відходів не переробляється належним чином, а складується на звалищах, що неприпустимо з точки зору екології. Таким чином в Україні накопичено приблизно 15 млрд. тон відходів.
Окрім цього, війна рф проти України принесла великі руйнування інфраструктури, дорожніх полотен, будівель тощо. На полях залишаються залишки мін та снарядів, утилізація яких є окремим завданням та потребує спеціальних знань.
Про це йшла мова на семінарі «Поводження з відходами. Норми та найкращі практики». Захід пройшов в рамках проєкту Міжнародної організації праці (МОП) та ООРУ та викликав жвавий інтерес з боку експертів, підприємців, громадських установ, представників сфери освіти і консалтингу. Загалом учасниками семінару стало більше 500 людей.
Міжнародними експертами під час семінару виступили представники Всесвітньої федерації переробки відходів (Bureau of International Recycling, штаб-квартира в Брюсселі) – єдиної організації в світі в даній сфері, що об’єднує 30 тис. компаній з 67 країн і просуває принципи сталого економічного розвитку.
За словами голови Об’єднання організацій роботодавців України Анатолія Кінаха, Україна стала кандидатом на вступ до ЄС, а це означає потребу прискореної імплементації європейських стандартів і регламентів. Це стосується і норм поводження із відходами. Потрібен розвиток галузі переробки, а також прийняття низки підзаконних актів до Закону України «Про управління відходами», який набирає чинності 9 липня 2023 р.
«Питання поводження з відходами не менш актуальне, ніж декарбонізація економіки. Нам дуже важливо, щоб Україна, яка має системні проблеми в цьому контексті, вирішила їх, виходячи із сучасних практик, на основі регламентів Європейського Союзу. На сьогодні більшість наших полігонів не відповідають стандартам, що призводить до забруднення навколишнього середовища і негативно впливає на здоров’я громадян. Маємо адаптувати законодавство, створювати необхідні стимули, методи контролю та посилювати відповідальність виробників за неналежне поводження з відходами», - зазначив Анатолій Кінах.
Перший заступник міністра захисту довкілля Руслан Гречаник зазначив, що тривалий час система управління відходами в країні перебувала в стані стагнації. Фактично не було адекватних правил на ринку, а більшість полігонів експлуатувалися понаднормово з численними порушеннями природоохоронного законодавства. За офіційною статистикою наразі в Україні накопичено понад 15 млрд тон відходів, що призвело до забруднення значних площ українських територій.
«Сьогодні на порядку денному є створення екологічно безпечної системи управління відходами на принципах економіки замкненого циклу та забезпечення переходу на сучасні передові практики її впровадження. Минулого року було прийнято новий рамковий закон про управління відходами – ми стали на шлях становлення європейських правил роботи і, фактично, почали імплементувати положення 98 Європейської Директиви про відходи. Це те, чого від нас чекали європейські партнери і українці. Ця реформа досить складна, адже зачіпає кожну сферу суспільного життя, кожний вид діяльності і кожного українця. Щоб її запустити, потрібно провести колосальну як нормотворчу, так і практичну роботу. Це – не реформа швидких результатів, але в кінцевому випадку вона позначиться на якості життя кожного з нас», - підкреслив Руслан Гречаник.
Національний координатор МОП в Україні Сергій Савчук звернув увагу присутніх на потребу розробки механізмів правильної утилізації уламків споруд, будівель, що постраждали від обстрілів російського ворога.
Також він повідомив, що РНБОУ прийняло комплексне рішення щодо охорони навколишнього середовища в Україні – в різних галузях та з адаптацією законодавства до європейського. За його словами, триває підготовча робота до ратифікації 170 Конвенції МОП (використання хімічних речовин в промисловості).
«Пропоную викласти напрацьовані на цьому семінарі та й у нашій роботі загалом ідеї в проєктному ключі та запропонувати їх всім соціальним партнерам», - сказав Сергій Савчук.
Учасники семінару мали змогу ознайомитися з кращими практиками у сфері поводження з відходами, обмінятися досвідом з імплементації сучасних підходів щодо подолання критичної ситуації у сфері переробки відходів, а також налагодити діалог для подальшої співпраці із зазначених питань.
Про передові технології поводження з відходами розповіли представники Директорату торгівлі та довкілля Всесвітньої федерації переробки відходів Росс Бартлі та Алев Сомер.
Вони розкрили суть Рамкової директиви ЄС про відходи, яка встановлює деякі основні принципи управління відходами.
Зокрема, документ пояснює, коли відходи перестають бути відходами і стають вторинною сировиною, як відрізнити відходи від побічних продуктів. Директива також запроваджує принцип «забруднювач платить» і «розширену відповідальність виробника».
Основою управління відходами в ЄС є п’ятиступенева «ієрархія відходів», встановлена Рамковою директивою.
Це допомагає управляти відходами, у тому числі небезпечними. Коди призначаються для широкого спектру видів діяльності, включаючи транспортування відходів, дозволи на встановлення (які також часто стосуються конкретних кодів відходів) або як основу для статистики відходів.
Європейський список відходів регулярно переглядається. Остання поправка була внесена в 2014 році після оглядового дослідження.
Керівний документ щодо класифікації відходів допомагає національним органам влади, місцевим органам влади та підприємствам (наприклад, у питаннях отримання дозволів) правильно тлумачити та застосовувати законодавство ЄС щодо класифікації відходів.
ЄС має систему нагляду та контролю за транспортуванням відходів у межах своїх кордонів, а також з країнами, які підписали Базельську конвенцію. ЄС також запровадив правила щодо експорту, імпорту та перевезення пластикових відходів усередині ЄС.
Комісія прийняла пропозицію щодо нового Регламенту про перевезення відходів. Перш ніж ця пропозиція набуде чинності, її мають ухвалити Європейський парламент і Рада.
Литовським досвідом адаптації європейського законодавства у сфері поводження із відходами поділився Арунас Любінавічус, керівник проєктів Клайпедського регіонального центру управління відходами.
До 2000 року в Литві практикувалося переміщення відходів з місць збору (контейнери в дворах житлових будинків) прямо на звалище. Із приєднанням до ЄС Литва мала швидко створити екологічну систему поводження із відходами, що передбачала сортування, облік, переробку чи утилізацію, безпечне захоронення.
«За переробку упаковки, скла, пластику платить виробник. Тобто комунальний сектор утилізує харчові відходи, а бізнес, що випустив продукт у відповідній тарі – має також подбати про її подальшу утилізацію», - пояснив пан Любінавічус.
При цьому 95% комерційних відходів йде на спалювання, виробляючи так електроенергію та тепло. Тільки 1,5% потрапляє на полігони.
«З чого все починалося? Ми підписали відповідний договір в рамках ЄС і у 2003 році було створено 10 регіональних центрів, один із них – у Клайпеді. До цього в Литві налічувалося 800 нелегальних звалищ і ми мусили їх вичищати. У нас в регіоні було раніше 7 полігонів, тепер залишився тільки 1 – технологічний і безпечний», - зазначив литовець.
80% всіх цих зусиль фінансує ЄС, решта – національний бюджет та інвестиції. Варто розуміти, оскільки ЄС дає кошти, то і зобов’язує досягати визначених результатів.
«Інакше – штрафи», - пояснює Арунас Любінавічус.
Про українські реалії поінформував Валерій Станкевич, доктор медичних наук, завідуючий лабараторією гігієни ґрунту та відходів Інституту громадського здоров'я О.М.Марзєєва НАМН України.
За його словами, гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров’я населення наразі скасовані. 95% побутових відходів просто відвозяться на звалища.
«Відсутність визначення класу небезпеки відходів є вкрай загрозливим чинником, адже наприклад, із переліку 15 вкрай небезпечних відходів 11 відносяться до медичної сфери», - пояснив він.
Геннадій Жук, Директор Інституту газу НАН України, доктор наук, професор зазначив, що обсяг щорічний твердих побутових відходів (ТПВ) України - 11-13 млн.т виділяє приблизно 800 тис. т. метану, його кількість еквівалентна 16 млн. т. вуглекислоти за парниковим ефектом
´ В Україні – 6 тис. організованих полігонів загальною площею 90 км2
´ Близько 90 полігонів мають достатню потужність і структуру відходів для комерційного ефективного виробництва електроенергії
´ Лише 26 полігонів ТПВ мають системи видобутку біогазу з виробленням електроенергії в обсязі 112,3 ГВт·год на рік і на сьогодні встановлена потужність становить 32 МВт.
Наразі Інститут опікується проєктами із видобування та утилізації звалищного газу. Впроваджено 7 проектів, видобуто більше 300 млн. куб.м метану.
«Вироблено та поставлено в мережу на безперервній основі більше 1 мрд. кВт-год електроенергії, скорочення викидів парникових газів склало більше 5 млн. тон в еквіваленті вуглекислоти», - розповів експерт.
Також зусиллями Інституту проведене комплексне дослідження полігонів ТПВ України - в Києві, Одесі, Сумах, Харкові, Івано-Франківську, Львові, Миколаєві та ін. (загалом 16 полігонів)
Усереднені результати хімічного аналізу свідчать про високий вміст метану (більше 50%) в біогазі, вміст вуглекислого газу становить 20-40% об'ємних.
«Високий паливний потенціал біогазу полігонів ТПВ дозволяє ефективно його використовувати замість природного газу в енергетичних установках», - дійшли висновку науковці.
Геннадій Жук представив також низку інших проектів і досліджень щодо енергетичної переробки побутових відходів, при цьому підсумувавши: для дотримання низьковуглецевого розвитку України необхідно утилізувати вуглецеву (органічну) частину відходів. Це- джерело енергетичних продуктів: електроенергії, твердого палива, біометану, водню, вуглекислоти.
Розроблені технології дозволяють також поліпшити екологічний стан, запобігти пожежам на звалищах.
Втім, потрібна державна підтримка пілотних проектів енергетичної переробки відходів, що дозволить створити відповідну галузь, створити робочі місця.
Директор НДІ «Укрцемент» Ігор Дмитренко звернув увагу на потребу розділяти побутові і промислові відходи. Адже по останнім Україна, на жаль, лідирує: має накопичення в 44-45 млрд. тон.
Як вихід він пропонує спалювання їх в цементних печах, де температура досягає 1600 градусів за Цельсієм.
Так, наприклад, поводяться із невпізнаними особливо небезпечними відходами в Чехії. А в Україні таких – більше 36 тис. тон.
«В Україні 49 цементних пічок, а працює зараз тільки 11. Тобто завантаживши решту таким завданням, ми отримаємо практично готові сміттєспалювальні заводи», - запропонував пан Дмитренко.
Про переробку мулу міських стоків та фільтратів звалищ розповів Олександр Левін, директор компанії RheinRuhr (Німеччина).
Використовуючи європейські стандарти переробки, ці відходи можуть стати джерелом добрив для сільського господарства, підвищуючи врожайність.
Матеріали семінару будуть використані для подальших досліджень/моніторингу українського законодавства.