Поділитись
В місті Доброслав Одеської області завершився практичний семінар з впровадження сучасних систем водоочищення та водовідведення. Його організаторами виступили УСПП, Українсько-литовська та Литовсько-українська ділові ради, представники місцевого самоврядування.
Ще рік назад тут стартував проект реконструкції очисних споруд центральної районної лікарні Лиманського району, ініційований УСПП. Частину коштів виділило МЗС Литви, іншу – місцевий бюджет. Його виконавцями стали литовська ЗАТ «Traidenis» та українська корпорація «Союз». Йшлося про встановлення в Доброславі сертифікованого в ЄС обладнання, що відповідає усім європейським стандартам. Наразі завершене створення проектної документації – її вартість склала 150 тис. грн. – і до кінця року очисні споруди мають вже запрацювати.
Проблема водопостачання в Лиманському районі та й на Одещині в цілому стоїть дуже гостро. Привізною водою користуються в 162 населених пунктах області. Багато грунтів є засоленими. Як пишуть місцеві ЗМІ, жителі Лиманського району не раз зверталися до державних органів, щоб вирішити проблему, з якою щоліта стикаються мешканці цілої низки сіл і селищ.
Тому на семінар в Доброславі завітали чимало представників сільських і селищних рад, ЖКГ, баз відпочинку, структурних підрозділів районної адміністрації та установ Лиманського району.
Організатори семінару вважають, що нам життєво необхідно навчитися використовувати стічні води, впроваджуючи сучасні системи водоочищення та водовідведення. В Україні ж продовжують нераціонально використовувати дорогоцінну питну воду. Наприклад – поливають нею газони, тоді як в Європі для цього використовують стічні води після біологічного очищення. Звернули увагу і на вигрібні ями, які всупереч санітарним нормам побудовані поруч з артезіанськими свердловинами.
Інноваційні системи очищення стоків, які пропонують литовські колеги, дозволять зекономити до 60% витрат в цьому напрямі, а їх встановлення є швидким та дешевим. Поза тим, ці невеликі станції забезпечуватимуть до 98% очищення води та навіть економитимуть електроенергію: можливо налаштувати їх під потреби конкретного об’єкта: чи то лікарні, чи пансіонату, чи приватного будинку.
Литовці готові працювати над розширенням кількості проектів. У той же час до УСПП вже звертаються представники місцевих держадміністрацій інших регіонів з проханням допомогти із реалізацією подібних ініціатив. Так, на зовнішню допомогу наразі очікує смт. Лазурне Херсонської області, керівництво якого відзначає, що через зношеність систем водовідведення в селищі санітарно- епідеміологічна ситуація є загрозливою для мешканців та відпочиваючих (таких налічується до 70 тис. людей за сезон).
Тому напередодні УСПП та литовські партнери провели семінар в Херсоні, де, окрім того, говорили про сонячну енергетику, подвійне використання сількогосподарських земель тощо.
Нагадаємо, семінари проходили в рамках реалізації проекту «Розвиток міжнародного торгового потенціалу малих і середніх підприємств України», який фінансується Міністерством закордонних справ Литовської Республіки та Програмою Розвитку спільноти східного партнерства Європейського союзу.
Голова Лиманської районної ради Геннадій Тефтул
Ми розглядаємо питання, які гостро стоять перед нашим районом та областю – водопостачання, водовідведення, дотримання екологічних норм тощо. За підтримки УСПП ми вже не вперше зустрічаємось із литовськими партнерами, що готові ділитися своїм досвідом та технологіями. На даний час в Доброславі районна лікарня закінчує проектування системи локальних очисних споруд, відповідний проект був запущений минулого року – за результатами співпраці української та литовської сторони. Такі практичні кроки створили зацікавлення в комунальників регіону і наразі участь в роботі семінару беруть представники сільських та селищних рад, директори баз відпочинку тощо. Поширення досвіду використання новітніх та біоочисних технологій на часі, адже Україна тут, м’яко кажучи, надзвичайно відстає від європейських партнерів.
Перший віце-президент УСПП Сергій Прохоров
Завдяки підтримки Лиманської райдержадміністрації ми маємо змогу другий рік поспіль проводити на Одещині подібні заходи, які вже в цьому році принесуть конкретні практичні результати. За результатами першої конференції в Доброславі нам вдалося залучити допомогу із Литви на створення проектної документації щодо встановлення локальних очисних споруд в районній лікарні – її вартість складає 150 тис. грн. За цей час здійснена верифікація тих технічних параметрів, які повинне мати обладнання, отримання необхідних дозволів і процедур, є висновки експертного характеру тощо. До кінця року, ми сподіваємось, проект буде реалізований повністю.
Повернімось до питання екології, що також є нагальним для області та й всієї України. Незважаючи на всі заборони, поруч із артезіанськими свердловинами продовжують створювати септики або вигрібні ями. Таким чином, забруднюється не лише вода, але й цінні лимани Чорномор’я, які можуть приносити колосальні прибутки у випадку розвитку тут зон відпочинку. Окрім того, ми ж не єдина держава із доступом до Чорного моря, тому потрібно бути відповідальними та дотримуватись міжнародних екологічних норм і стандартів, якщо хочемо бути справді європейською державою.
Крім того, такий підхід принесе ще й видиму вигоду – всі названі норми розраховані таким чином, щоб захистити підприємництво від зайвих витрат, зробити так, аби очищенням води вони займались не за рахунок своїх майбутніх прибутків. В рамках виділеного литовцями цьогорічного гранту буде видано книгу для українського бізнесу та промисловців із переліком всіх необхідних документів та роз’ясненнями до них, а також рекомендаціями, як діяти, щоб впровадження екологічних стандартів ще й економило кошти підприємств. Це підвищить конкурентоспроможність малих та середніх підприємств, адже люди скоріше приїдуть туди, де буде інфраструктура, хороші очисні споруди і якісна вода, ніж туди, де є вигрібні ями.
Одещина – дуже вододефіцитний регіон, а ми чисту питну воду витрачаємо на полив: рослин, угідь тощо. Це неправильно. Весь світ на ці цілі використовує води зі стоків, які пройшли новітню біологічну очистку в спеціальних установках. Це раціональний підхід до господарювання і екології. Є багато технологій, що застосовуються в даній сфері, і в цьому також перевага: кожен підприємець сам для себе може вирішити, яку з них використовувати в залежності від обсягу тих стоків, що він має.
Далі ми привозитимемо в регіони ще більше технологічних рішень, що використовуються в Європі, а також партнерів. Зокрема, є проект по подвійному використанню сільськогосподарських земель, де можна розміщувати сонячні електростанції, що в 6 разів зменшить потреби в зрошуванні і підвищить врожайність низки культур. Також можливо організувати обмін досвідом, обговорення нових ідей з впорядкування рекреаційних зон, залучення туристів в регіон тощо.
Ми хочемо налагодити постійні канали комунікацій наших підприємців та закордонних партнерів, грантодавців, місцевих держадміністрацій для того, щоб підвищувати конкурентоспроможність регіону. УСПП вбачає своєю місією донести знання про сучасні технології, підходи та відкриття в бізнесове середовище та розвернути кооперацію зі сходу на захід, допомігши із пошуком партнерів в ЄС.
Технічний директор литовської компанії «Traidenis» Гінтарас Вінікайтіс
Ви вступите до ЄС та будете змушені працювати за законодавством та регуляторними принципами, що діють в союзі. Ми цей шлях пройшли 15 років тому і знаємо, про що говоримо. Євросоюз давно відійшов від хибної думки, що «однією трубою» можна зробити все. Децентралізація означає зобов’язання регіонів забезпечувати своє економічне зростання та розвиток інших сфер.
Я був на Херсонщині та бачив ситуацію там на власні очі. Якщо очікувати на модернізацію комунальної інфраструктури «зверху», за принципом все і відразу – то це просто шалені кошти, і навряд чи це буде реалізовано. Тоді прогнозний сценарій – люди житимуть на екологічній бомбі. Якщо модернізувати шматками, поетапно, на окремих місцях, там, де є найбільше забруднення чи проблема – можливо зробити це дешево і доволі швидко. Це стосується і вашого узбережжя Чорного моря.
Уявімо приклад. Населений пункт на 500-600 мешканців, де зроблено одну очисну споруду на 80 кубометрів, плюс 4-5 станцій перекачування води та дуже багато труб. Затратно, адже у випадку спорудження локальних очисних станцій на 3-4 будинки, економилось би до 40% витрат. Теж саме стосується і платежів за електроенергію, адже маленькі станцій мають невеликі потужності і, відповідно, потреби в енергії.
Такі проекти можуть бути реалізовані і в більших містах – в цілому до 50 тис. жителів кожне.
Важливо, що за нормами Євросоюзу такі локальні очисні споруди повинні бути сертифіковані в ЄС. І ті технології, які ми пропонуємо, пройшли всі можливі перевірки та підтвердження. Установка довговічна, адже передбачає і відключення електроенергії, і навіть можливе збільшення навантаження на 50%.
Я вчора їздив на узбережжя – щоб оцінити пласт роботи, який може бути виконаний. В невеликих населених пунктах у вас фактично каналізація є лише в центрі, а на окраїнах відсутня. Якщо робити в повному обсязі таку інфраструктуру на селище, потрібні значні кошти. Можливо, модульну систему встановлювати так, щоб одна лінія була зроблена для стоків, що вже є в каналізаційній системі, і далі продовжувати її добудовувати. До прикладу – зробили на 2-3 вулиці одну лінію, потім на інші 2-3 вулиці і т.д. За нашими розрахунками, у вас в такому випадку буде значна економія електроенергії, тим паче в курортний сезон, коли дуже багато людей приїжджає. Адже влітку до цих ліній можна підключатись, а взимку потроху зменшувати навантаження. Так ми бачимо шляхи розв’язання ваших проблем.
Очисні споруди самі по собі знаходяться під землею, що є вигідно для будь-яких локацій, плюс санітарні зони, передбачені для такого типу споруд, значно менші. На них немає прямого впливу температур – ні морозу, ні сонця – на відміну від металічних корпусів наземних станцій. Пізніше наші науковці можуть розповісти вам, як швидко множаться бактерії при температурі вище 30 градусів. Бідний платить двічі. Щоб не платити двічі, потрібно подумати, як зробити добре з першого разу.
І ще один пункт, але не менш важливий – для кожного об’єкту потрібно інше рішення. Бо об’єкти не ідентичні, завдання, обсяги тощо – також. Стоки можуть бути різними, і навіть якщо за 50 км звідси щось добре працює, тут воно може не показати себе. Тому перш, ніж починати роботу, потрібно зробити комплексне дослідження стоків та розрахунки, що і де потребує очищення.
Наприклад, якщо це не житловий будинок, а пансіонат чи готель, то потрібно враховувати пікове навантаження на стоки – ранок і вечір, це вже із гідравліки. Якщо є кухня і організація харчування, то такі стоки будуть більш забрудненими.
Ті технології, що пропонуються нами, дозволяють очистити стоки на 95-98%, мають всю сертифікацію ЄС та дуже надійні у використанні.
Віце-президент УСПП, екс- голова Державного агентства водних ресурсів України Василь Сташук
Одеська область мало забезпечена водними ресурсами. Тут є річка Дунай, яка омиває регіон своїми водами, ще близько 200 малих річок довжиною до 10 км., низка озер та водосховищ. Саме тут найменша забезпеченість водою на душу населення – показник 0,14 тис. кубометрів в рік, тоді як за світовим стандартом він має бути не нижче 1,7 тис. кубометрів. Тому збереження водних ресурсів та їх відтворення – нагальне питання для Одещини.
Минулого року регіон використав 43% водних ресурсів тільки на зрошення. В Україні в цілому на ці цілі йде 18%, тому різниця очевидна. 162 населені пункти тут користуються привізною водою.
В області свого часу було побудовано 5 водосховищ, які заповнюються прісною водою із Дунаю, яка потім застосовується в сільгоспвиробництві.
Що потрібно робити? Розширювати водозахисні території, вкладати в це кошти. До прикладу, так робить сусідня Румунія.
Варто сказати, що вперше із 2012 року в держбюджеті закладені кошти – 150 млн. грн. – на будівництво водопроводів в країні. Гадаю, тут обласній держадміністрації треба добиватись, щоб отримати якусь частину на потреби регіону.
Ми розробили рекомендації для економічного розвитку Одещини, зокрема, що стосується збереження водного потенціалу – йдеться про раціональне використання водних ресурсів – у тому числі за допомогою технологій, що пропонують литовські колеги, відновлення водозахисного фонду на тих ділянках, які потребують цього.
Президент Асоціації інженерної екології Литви Рімантас Будріс
Я хочу поговорити про один із аспектів, який пов'язаний і з сільгоспвиробництвом, і з проблемами водопостачання та водовідведення. Це хімічне забруднення в результаті використання різних засобів та добрив. У Литві колись також застосовували ці речі, а потім зробили дослідження та виявили, що врожайність впала майже на дві третини. Картопля, до прикладу, за 10 років втратила в своєму складі більше 70% калію та більше 30% магнію.
В Європі вже зайнялись цим питанням. З 1 липня минулого року там заборонено косметику із антибактеріальними компонентами, тепер ця продукція йде до вас в Україну. Варто зазначити, що законодавство ЄС та України все ще відрізняється, що стосується екології та охорони природи. В ЄС воно єдине для всіх країн-членів, не важливо, багата країна чи бідна.
Ми вже відходимо від застосування хімікатів в різних сферах та все більше використовуємо біотехнології: лікування тварин, очищення води та ін. Створено цілі групи мікроорганізмів, що відновлюють імунітет – людини, ґрунту, роблять можливим переробку мулу тощо.
Є штрафи за шкідливі викиди – у воду та атмосферу. Якщо, наприклад, викинеш аміак в атмосферу, то ці штрафи будуть нижчими, ніж якщо у воду. Настільки цінуються водні ресурси, бо це основа життя.
Поговоримо про очищення стоків. Якщо в комунальній сфері все зрозуміло, то в харчовій промисловості ці процеси докорінно змінилися. Не потрібно навіть обладнання, лише спеціальна група мікроорганізмів (доволі дешевих, слід зазначити), які всі ці відходи перероблять. Тому знезаражувати біологічними методами воду, яка потім піде на вторинне використання, дуже просто. Вводите мікроорганізми і забезпечуєте температуру в 10С градусів, і патогени знищуються без всілякої хімії.
Ще один лайфхак для українських колег: якщо працюватимете із компаніями чи грантами ЄС, уважно дивіться, що ви пишете. Наприклад, якщо вказуєте, що перероблений матеріал використаєте як добрива, то грошей вам не дадуть – бо ви підвищуєте урожай. А от якщо напишете для покращення стану ґрунтів – це уже турбота про екологію і кошти ви отримаєте.
За пропозицією директора Інституту громадського здоров'я ім. А. Марзеєва Андрія Сердюка, із Асоціацією інженерної екології Литви буде незабаром підписаний меморандум про наукове співробітництво
Інформаційні матеріали, підготовлені експертами під час проекту, можна завантажити звідси: - http://openeurope.net/downloads