Поділитись
У Вільнюсі відбувся V Українсько-литовський економічний форум за участі президентів України і Литви, представників урядів, бізнес-асоціацій. Його традиційними організаторами виступили УСПП та Конфедерація промисловців Литви. В роботі заходу взяли участь близько 150 підприємців з обох країн.
Як зазначили учасники, темпи товарообігу між Україною і Литвою за підсумками січня-серпня 2019р. зросли на 38 %. Відтак, очікується, що торгівля до кінця року зросте до 2 млрд. дол.
Нагадаємо, УСПП та Конфедерація промисловців Литви є давніми економічними партнерами. Кілька років тому були створені Українсько-литовська та Литовсько-українська ділові ради, які підписали між собою угоду. За їх ініціативою проведені в різних містах України семінари для бізнесу з питань практичного використання екологічних норм ЄС, нових підходів до енергозбереження, енергоефективності та відновлюваної енергетики, механізмів роботи з європейськими інвестиціями. Започатковано кілька конкретних проектів – з водоочищення в Одеській та Херсонській областях, впровадження сонячної енергетики (в м. Вільногорську Дніпропетровської області ц.р. відкрита сонячна електростанція, готується до спорудження в Херсонській обл.) тощо.
Спільні заходи дали змогу значно наростити український експорт до Литви (до +15% щороку). Підписано декілька десятків партнерських угод між компаніями. Наразі у Литві працює більше 88 компаній з українським капіталом, а в Україні – понад 250 з литовськими інвестиціями.
Анатолій Кінах, президент УСПП
Такі результати обумовлені не лише тим, ми працюємо з надійним економічним партнером, це партнерство засновано на довірі і дружбі. В економічних результатах цього року, а темпи товарообігу на 38 % більше, ніж в минулому, маємо надію, що торгівля й до кінця року зросте до 2 млрд. дол., – є вагомий внесок бізнесу наших країн, співпраці Українсько-литовської та Литовсько-української ділових рад. Ми разом втілюємо в життя дуже важливі проекти з водоочищення і водопостачання, енергозбереження (Одеська і Херсонська області), робимо реконструкцію школи на території Донбасу в Авдіївці. За допомогою Литви українські промисловці зміцнюють зв’язки з європейськими інституціями, вчаться працювати з кредитними ресурсами ЄС. Така співпраця має дуже велике значення.
Президент Конфедерації промисловців Литви Робертас Даргіс
Цей форум є дуже важливим для країн, особливо зараз, коли в світі все менше прогнозованості, спостерігається сповільнення економіки. Литва робить ставку на розвиток інновацій, цифрових технологій, і саме в вирішенні цих проблем розглядає Україну як важливого партнера. Маю надію, що наша співпраця буде розвиватися й далі.
Робертас Даргіс підкреслив також, що Литва готова ще більше інвестувати в Україну. Важливо, щоб українське ділове середовище було добре підготовлене до цього.
Це збіг обставин, що президенти обох країн розпочали свою роботу цього року, і впродовж наступних п’яти років ми матимемо чітких партнерів в обох главах держав, допомоги яких ми будемо шукати з створення прозорих правил гри для інвесторів, сприяння зміцненню ділових контактів. Зростання та процвітання наших країн нерозривно пов'язане з економічним зростанням та безперебійною роботою промисловості.
Наскільки легко стало вести бізнес в Україні, учасників форуму переконував особисто президент України Володимир Зеленський. Він, у свою чергу, впевнений, що цьогорічний обсяг двосторонньої торгівлі перевищить рекордні показники минулого року та закликав литовців інвестувати в Україну.
Україну та Литву єднають давні економічні зв'язки. Їхні корені сягають часів торговельного шляху "із варяг у греки" та навіть глибше. Торговельні зв'язки між нашими народами ніколи не припинялися, активно розвивалися й набували нових якісних форм. Значний досвід литовських підприємців щодо співпраці з провідними компаніями Європи та успішна адаптація до європейських стандартів дадуть змогу спільно нарощувати вигідні економічні зв'язки й виходити на ринки інших країн. Як сказав колега – 2 млрд. доларів показник – ось що ми очікуємо. Хочу звернутися до представників литовських компаній, які присутні в цьому залі: сьогодні Україна є гарним місцем для інвестицій. Приємно, що в останні роки литовські компанії не тільки не залишили український ринок, а й продовжили розвивати свої інвестиційні проекти. Це ще раз підтверджує, що ми налаштовані на спільний подальший розвиток та маємо значний потенціал для реалізації нових проектів. Інвестуйте в Україну! Маємо надію, що результатом роботи форуму будуть нові ідеї та нові взаємовигідні зв'язки між підприємствами, компаніями та окремими регіонами України й Литви. Ми поважаємо кожного інвестора, який уже працює в нашій країні. Це стосується всіх, незалежно від напрямку бізнесу, - від ресторанного до сектору зеленої енергетики. Ми не робитимемо жодних необдуманих кроків, які стосувалися б ретроспективних змін у нашому законодавстві і погіршували б умови для ведення бізнесу в Україні.
Як приклад, він назвав литовські компанії, що працюють в Україні: «БТ Інвест» («Новус»), «Трайдяніс», «Модус Груп», «БОД Груп» тощо.
Також у своєму виступі на прес-конференції напередодні форуму президент України згадав як успішний проект реконструкції школи №2 в Авдіївці Донецької області. Цей спільний проект реалізує обласна та місцева державні адміністрації, Центральне агентство управління проектами Республіки Литва за підтримки Євросоюзу, за участі УСПП. Загальна вартість проекту – більше 63 млн. грн. Реконструкція передбачає спорудження сучасної їдальні, класів для уроків праці, дитячого та спортивного майданчиків.
У своєму вступному слові президент Литви Гітанас Науседа наголосив на особливих стосунках та історичній дружбі між Литвою та Україною та також привітав постійно зростаючу торгівлю та інвестиції. Президент привітав учасників Українсько-Литовського економічного форуму, які зібралися в Президентському палаці для обговорення перспектив економічного співробітництва між двома країнами.
У своєму привітанні Гітанас Науседа підкреслив, що між Україною і Литвою склалися тісні відносини, засновані на братній підтримці прагнення до свободи і незалежності. За словами президента, розвитку більш міцних відносин між державами сприяє загальна мета створення стійкого бізнес-ринку в регіоні. Цьому в значній мірі може послужити обмін передовим досвідом між діловими колами.
Литва багато і тяжко працювала, щоб повернутися на політичну карту Європи - туди, де завжди було наше місце. Проведення реформ не було легким завданням, але нам допомогли наші друзі. Сьогодні вже ми є тими друзями, які готові допомогти Україні провести необхідні реформи і більш міцно пов'язати свою долю з Європою.
Президент підкреслив, що Литва готова сприяти прагненню України стати більш конкурентоспроможним учасником регіонального ринку.
Зростання обсягу взаємної торгівлі та інвестицій відкриває нові перспективи співробітництва в традиційних секторах економіки - енергетиці та транспорті, а також виводить співпрацю на новий етап шляхом знаходження спільних точок дотику в інноваційних секторах, таких як інформаційні, фінансові технології, кібербезпека, розвиток ринку поновлюваних джерел енергії.
Президент особливо наголосив на важливості двостороннього співробітництва в галузі енергетики, енергетичної та ядерної безпеки. Гітанас Науседа закликав Україну продовжувати активно домагатися енергетичної незалежності і синхронізації електромереж з європейськими системами, що допоможе Україні протистояти впливу Росії.
Глава держави запропонував Україні альтернативний канал поставок газу з використанням як існуючої інфраструктури - діючого терміналу скрапленого природного газу в Клайпеді, так і створюваної - газопроводу між Литвою і Польщею.
Гітанас Науседа привітав також тісні зв'язки між жителями України і Литви і закликав бізнес-спільноти до активізації співпраці в рамках планів економічного розвитку регіону.
Після завершення засідання президенти мали спілкування з представниками литовського та українського бізнесу та зробили групову фотографію.
Під час заходу керівники обох організацій – УСПП та КПЛ - підписали Меморандум про співпрацю в галузі ІТ та промисловості 4.0. Найбільше уваги приділять інформаційним технологіям, поза тим, працюватимуть і в інших напрямках: створенні спільних підприємств та захисті довкілля, модернізації інфраструктури в Україні тощо.
Голова Херсонської ОДА Юрій Гусєв та президент Вільнюської торгово-промислової і ремісничої палати Сігітас Леонавічус також урочисто підписали угоду про співпрацю. Сторони домовились сприяти розвитку ділових зв’язків між підприємствами, об’єднаннями та організаціями – членами обох сторін, надавати їм підтримку в пошуку потенційних ділових партнерів в торговому, промисловому і науково-технічному співробітництві. Серед спільних завдань – максимальна допомога щодо взаємного розвитку торгівлі, виробничого, інвестиційного та інших видів економічного співробітництва, підтримки малого і середнього бізнесу.
Президент КПЛ Р. Даргіс нагородив президента УСПП А. Кінаха медаллю за внесок у розвиток литовського бізнесу.
У свою чергу, президент УСПП також вручив своєму колезі відзнаку від українських промисловців .
Серед ключових спікерів пленарної частини форуму були також міністр енергетики Литви Жигімантас Вайчюнас, голова правління «BOD Group» Відмантас Янулевічюс, гендиректор «Укроборонпром» Айварас Абромавичус, генеральний директор «Литовські залізниці» Мантас Бартушка, радник України-Литви у справах Європейського Союзу і політики цифровізації Вільма Місюконене та ін.
Міністр енергетики Литви Жигімантас Вайчюнас
Співпраця в сфері промисловості невіддільна від співпраці в політичному плані. Кілька років тому розпочалось партнерство у сфері енергетики з Україною. Я був один з перших свідків запуску цього процесу. Наразі в Україні вже відкрита сонячна електростанція на 2 мегавати, що працює на литовських технологіях. Це чудовий приклад співпраці. Ми маємо досвід в відновлюваній енергетиці. І готові ним ділитися.
В рамках форуму було анонсовано про найближчі плани в сфері двосторонніх ділових проектів. Голова правління групи «Global BOD Group», учасник Литовсько-української ділової ради Відмантас Янулявічюс повідомив, що компанія розглядає можливість спорудження в Херсонській області сонячної електростанції на 30 мегават та запустити в регіоні виробництво сонячних модулів.
Європейські інвестиції і технології, українські природні умови та кадровий потенціал разом мають величезні перспективи. Проекти компанії з енергозабезпечення житла можуть допомогти українцям значно здешевити опалення домівок. Виробництво сонячних модулів незабаром буде відкрито в Україні. Своїми знаннями допоможемо Україні і в сфері постачання тепла. В Литві вже є такі проекти.
Литовський бізнесмен переконаний, що інвестування в Україну, відкриття тут виробництв – перспективна річ, хоча і поскаржився на зайву бюрократизацію.
Нагадаємо, напередодні «Global BOD Group» запустили сонячну електростанцію у Вільногірську Дніпропетровської області. Проект відбувся за сприяння Литовсько-української і українсько-литовської ділових рад та Посольства Республіки Литва в Україні. Ця СЕС нового покоління використовує новаторську технологію, яку забезпечує підприємство «SoliTek» – двофазні сонячні панелі в поєднанні з сучасною системою сонячного відстеження. Така технологія дозволяє генерувати на 40% більше електроенергії в порівнянні з традиційними сонячними установками.
«Якщо сонячних станцій побільшає, промисловці відчують істотне полегшення з енергетичного забезпечення », – підкреслив глава правління «Global BOD Group».
Гендиректор АТ "Литовські залізниці" Мантас Бартушка
Кілька років тому литовська залізниця була збиткова, а тапер маємо прибутки, 50% зростання. Були втілені євростандарти, створена група перевізників «Литовські залізниці». Ми набули певного досвіду. У нас півмільярда євро товарообігу, 19 мільйонів коштує наше майно, 5 млн. пасажирів перевозимо щороку. Маємо стратегію до 30-го року, йдеться про ріст і подальшу модернізацію.
Він позитивно оцінив проекти залізничного сполучення Київ-Мінськ-Вільнюс- Рига (потяг чотирьох столиць) та вантажної лінії Київ-Клайпеда.
«Це чудова можливість для бізнесу. На часі відкриття лінії, яка з'єднає Балтійське і Чорне моря. Наразі у Каунасі і Вільнюсі будуються великі торгові термінали, тому українським експортерам це може бути дуже вигідним і цікавим. Співробітництво з Україною бачимо в широкому спектрі. Український ринок розвивається, і ми готові надати свої локомотиви, а також знання, спеціалістів та подумати над спільними інфраструктурними проектами. Ринок збільшується, і треба зав'язувати безпосередні контакти», - підсумував очільник «Литовських залізниць».
Керівництво Клайпедського порту зацікавлене в підписанні меморандуму з Одеським морським портом.
Відмантас Пауксте, дирекція Клайпедського порту
Бачимо зміни в українських портах. Це тішить. Думаємо підписати меморандум з адміністрацією портів в Одесі і поділитися своїм досвідом. В 2016 р. в Клайпедському порту був відкритий газовий термінал. Запрошуємо українських колег приїхати в Клайпеду і ознайомитися з технологіями. В нас давні зв’язки і хороші перспективи.
Заступник голови Чернівецької обласної державної адміністрації Ігор Богатирець розповів про реалізацію першого українсько-литовського екологічного проекту «Реконструкція каналізаційних очисних споруд у м. Заставна Чернівецької області», партнером якого виступив УСПП та організація Openeurope. По цьому проекту 27 вересня 2019 року в Посольстві України в Литві (м. Вільнюс) Громадська організація «Атвира Європа» урочисто передала комплект проектно-кошторисної документації представникам Чернівецької обласної адміністрації.
І. Богатирець зазначив, що в майбутньому успішне завершення проекту стане прикладом спільної роботи України і Литви по створенню систем, що запобігають забрудненню навколишнього середовища. Підкреслив, що цей проект може бути застосований низкою інших міст України, а також і в регіоні «Верхній Прут», куди входять Румунія і Молдова.
Після пленарної частини форуму в Президентурі Литви захід перенесли до Вільнюського університету, де представники бізнесу з Литви та України обговорили можливості співпраці у сферах транспорту, логістики, відновлюваної енергетики, будівництва та інформаційних технологій. Також наступного дня у ТПП Вільнюса відбулися двосторонні В2В зустрічі, де підприємці з обох країн могли більш детально обговорити перспективи співробітництва.
Секція енергетика
Юрій Кузнецов, SD Capital
Серед тем, які цікавлять: напрямок залучення інвестицій в нашу інфраструктуру, основне транспорт, утилізація відходів тощо.
Liudas Liutkevicius, Modus Group
Президент Зеленський говорив у своєму виступі, що до кінця року нами буде відкрита перша сонячна електростанція в Україні. Ми інвестуємо не тільки в енергетику, напрямків набагато більше, але в енергетиці ми працюємо з сонячною енергією, і біогазом, біометаном. Відтак, Україна нам дуже цікава не тільки щодо сонця, а й біогазу. У вас є і велика промисловість, і розвинений аграрний сектор. Ми інвестори, які зацікавлені в Україні.
Секція будівництво
DainiusCergelis, Construction and Housing Department, Ministry of Enviroment
Cпочатку про наш сектор: з одним робочим місцем в будівельному секторі пов'язані від 3 до 4 робочих місць в інших секторах промисловості як енергетика, промислове будівництво і так далі. Ну і 50% необхідної енергії пов'язано з будівельним сектором. Як і з самим процесом будівництва, найбільша частина енергії йде на експлуатацію.
Державний сектор, що ми маємо на сьогоднішній день, його значення для будівельного ринку, за цими показниками ви бачите, що половина всіх матеріальних вкладень в цей сектор йде з державного сектора, на будівництво доріг і так далі.
Переходячи до нашого проекту ... Це розробка методів підвищення ефективності процесів життєвого циклу споруд державного сектора за допомогою інформаційного моделювання споруди ...
Чого ми добиваємося цим проектом? Сам проект фінансується коштами з ЄС, щоб він був впроваджений в сектор будівництва, потрібна нормативна система: документи, стандарти, законодавство, національні класифікації будівельної інформації. Ми ще не знаємо, яким шляхом ми підемо, але ми знаємо точно, що такі рішення нам треба приймати на рівні всієї країни.
Ну і після того, коли вся ця система буде створена, нам треба навчити замовників з державного сектора. Це головні результати проекту, які ми домагаємося. І ми прагнемо до того, щоб закінчити його якомога раніше - до початку 2022 року.
Над чим ще працює наше міністерство - це створення електронних засобів для топографії інженерних інфраструктур територіального планування і будівництва. Це означає, що всі, хто хоче подивитися, що відбувається в країні в конкретному місті - будуть мати можливість побачити це візуально в 3Д форматі.
Секція транспорт
Олександр Федоров, генеральний директор PPL33-35LLC
Бізнес-процеси і подальша передача інформації для держорганів з отриманням тих чи інших резолюцій або дозволів. Наша національна система побудована на тому, що в єдиному місці подаються документ, звідки починається процес, на сьогоднішній день він починається з прибуття морського судна на територію України. Судно не повинно стояти на рейді в очікуванні прибуття комісії, в очікуванні огляду, в очікуванні здійснення всіх формальностей. При відсутності ризикових операцій, дається дозвіл судну, не затрачаючи дві або три години, а простій судна, ви знаєте, від 20 до 30 тис. дол на годину в залежності від типу судна, воно має можливість почати свою роботу. І подальше - це надходження на берег і весь логістичний ланцюжок, який пов'язаний з наступними діями представників вантажовласника, експедиторами. Основні цифри ви бачите, більше 1500 організацій мають доступ до такої системи, також підключені всі правоохоронні і контролюючі органи, які мають, з одного боку, можливість дати свої резолюції та вказівки, з іншого боку - проводити контроль, в тому числі дій державних службовців, які зайняті при оформленні. Тому що кожне рішення, кожна дія підкріплюється електронним цифровим підписом цієї конкретної особи, яка надалі відповідає за свої дії.
Що ми маємо: вже зробили досить багато з точки зору уніфікації всіх документів і перенесення їх в електронний документообіг.
Також в рамках форуму 28 листопада у ТПП Вільнюса відбулися двосторонні В2В зустрічі, де підприємці з обох країн могли більш детально обговорити перспективи подальшого співробітництва.