Поділитись
Становище в аграрному секторі України через війну досить складне. Уряд, бізнес і міжнародні партнери намагаються оперативно вирішувати критичні проблеми.
Серед них - обмежений експорт і значне подорожчання енергоресурсів: пальне, газ.
Ситуацію з експортом намагалися покращити спільно із партнерами з ЄС завдяки оптимізації та новим маршрутам. У серпні ще й частково розблокувався експорт трьома морськими портами.
Нестачу обігових коштів уряд частково вирішив за допомогою пільгового кредитування під посівні кампанії та програмою портфельних гарантій.
Залишаються неврегульовані проблеми з відшкодуванням ПДВ при експорті, обмежені можливості експорту та реалізації продукції, відсутність електронних черг для експорту, висока ціна на пальне та газ, вартість кредитних ресурсів.
Який врожай збере Україна в 2022 році?
Аграрії України у червні завершили роботи по посівній. Прогнозовані посіви основних ярих сільськогосподарських культур під урожай 2022 року на контрольованій Україною території складали 14 163,4 тис. га, що на 2 752,9 тис. га менше від показника минулого року.
За підсумками посівної кампанії 2022, найбільша зміна в структурі посівів стосувалася пшениці, кукурудзи, соняшника і сої.
Площа посівів ярої пшениці та сої залишилася на рівні попереднього року. Площі посівів під соняшник скоротилися у порівнянні з минулим роком, але несуттєво і зберегли високий показник у 4 млн 702 тис. га.
Відбулося скорочення посівів кукурудзи: цього року 4 млн 639 тис. проти 5 млн 500 тис. га торік.
Так всіма категоріями господарств за оперативними даними посіяно:
- ярої пшениці 191,1 тис. га;
- ярого ячменю 951,4 тис. га;
- ярого ріпаку 34,1 тис. га;
- вівса 159,3 тис. га;
- гороху 131,0 тис. га;
- гречки 75,3 тис. га;
- проса 49,5 тис. га;
- кукурудзи 4 639,4 тис. га;
- цукрових буряків 180,6 тис. га;
- соняшника 4 702,7 тис. га;
- сої 1 212,6 тис. га;
- картоплі 1 104,2 тис. га.
Посівні площі у 2022 під ярі культури зменшилися на 20%.
За останнім серпневим звітом WASDE USDA прогнозує, що Україна збере:
- 19,5 млн тонн пшениці;
- 37,46 млн тонн Coarse grains (кукурудза, ячмінь, сорго, овес, жито, просо і змішане зерно);
- 30 млн тонн кукурудзи.
Міжнародна зернова рада (IGC) прогнозує виробництво зернових Україною на рівні 53,5 млн тонн.
Мінагро прогнозує врожай пшениці на рівні 18–20 млн тонн.
Міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський зазначив, що цьогоріч збір урожаю очікується більше, ніж спершу прогнозувалося — 65-67 млн тонн замість 60 млн тонн, як передбачалося раніше.
Українська зернова асоціація (УЗА) у серпні зменшила прогноз врожаю в поточному році до 64,5 млн т зернових та олійних.
Це пов’язано в першу чергу зі зменшенням майже на 1 млн га площ (до 18 млн га), з яких можливо зібрати врожай. Попри завзятість та сміливість українських аграріїв є об’єктивні перешкоди для збору врожаю на замінованих, окупованих площах та знищених посівах. Нагадаємо, що попередній прогноз врожаю складав 69,4 млн т.
На даний момент збір зернових ранньої групи підходить до завершення.
У перші дні осені позначка намолоченого зерна сягнула 25,8 млн тонн. Збір проведено на площі 6 млн 693 тис га (60%) при врожайності 38,5 ц/га. Зокрема:
- пшениці обмолочено 4,7 млн га (99%), намолочено 19,2 млн тонн (врожайність – 41,0 ц/га)
- ячменю обмолочено 1,6 млн га (100%), намолочено 5,5 млн тонн при (врожайність – 34,7 ц/га)
- гороху обмолочено 109,1 тис. га (98%), намолочено 249,7 тис. тонн (врожайність – 22,9 ц/га)
- кукурудзи на зерно обмолочено 0,7 тис. га (0,02%), намолочено 2 тис. тонн (врожайність – 28,6 ц/га)
- гречки обмолочено 9,7 тис. га (8%), намолочено 12,6 тис. тонн (врожайність – 13,0 ц/га)
- проса обмолочено 7,9 тис. га (18%), намолочено 16,2 тис. тонн (врожайність – 20,4 ц/га).
Найвища урожайність зернових та зернобобових культур у аграріїв Хмельниччини – 62,3 ц/га.
У трійці лідерів з намолоту зерна в понад 2 млн тонн: Дніпропетровщина, Кіровоградщина та Одещина. Понад 1 млн тонн зібрали аграрії 11 регіонів України.
15 областей вже завершили збирання культур ранньої групи. Це Вінницька, Дніпропетровська, Закарпатська, Івано-Франківська, Кіровоградська, Львівська, Миколаївська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька та Чернігівська області.
Також триває збирання соняшника та сої. Соняшника намолочено 81,7 тис. тонн насіння при врожайності 11,8 ц/га. Його збір проведено на площі 69,0 тис. га, (1%). Сої намолочено 1,3 тис. тонн при врожайності 9,3 ц/га (площа – 1,4 тис. га, 0,1%).
А от збір ріпаку вже завершено. Його намолотили 3,1 млн тонн при врожайності 28,5 ц/га. Площа збору – 1 млн 96 тис. га, 100%.
Чи вирішило експортну проблему відкриття 3 портів?
Часткове розблокування 3 українських портів (так звана «зернова угода» терміном на 120 днів) полегшило експорт української агропродукції. Загалом загальний експорт зернових та олійних за серпень становив 4 млн тонн (1,5 млн тонн експортовано саме через морські порти).
Про це свідчать такі факти:
1) У серпні порівняно з липнем експорт зернових, зернобобових і борошна збільшився на 650 тис. тонн до 2 264 тис. тонн;
2) Черги залізниці на західному кордоні у серпні трохи зменшилися – розгрузилися напрямки.
Втім, сухопутні шляхи потребують вдосконалення. Це стосується відкриття нових і модернізацію існуючих пунктів пропуску, а також прискорення фітосанітарного контролю на кордонах (зі сторони наших європартнерів, зокрема Польщі). Так, черга з вантажних автівок до пункту пропуску Ягодин на польському кордоні перетнула межу у 45 кілометрів.
У серпні УЗ наростила передачу вагонів із зерновими вантажами на 71 вагон. Наразі щодоби за кордон передається 469 зерновозів.
Водночас загальна черга на передачу вагонів через західні прикордонні переходи у серпні скоротилася на 6,5 тис. вагонів (–21%). Якщо наприкінці липня до стиків прямували майже 31,6 тис. вагонів, то за місяць ця кількість становить 25 тис. одиниць рухомого складу.
Також на 15% скоротилася кількість зерновозів: із майже 10 тис. до 8,5 тис. одиниць.
Найскладнішою залишається ситуація по стиках із Румунією. Так, на перехід Вадул-Сірет—Дорнешти прямують під перестановку візків ще понад 500 вагонів, навантажених у квітні. Напружена ситуація і на другому румунському переході — Дяково—Халмеу. Також до переліку «проблемних» увійшли Батьово—Еперешке (Угорщина) та Ягодин—Дорогуськ (Польща).
Крім того, було відновлено кілька залізничних шляхів - залізничну ділянку Березине (Україна) – Басарабяска (Молдова) і дві дільниці між Україною та Румунією Рахів — Берлебаш — держкордон та Тересва — держкордон.
На державному кордоні з країнами-членами ЄС, а особливо – на польській ділянці, відзначено суттєве накопичення черг автотранспортних засобів в обох напрямках. Про це повідомляє Держмитслужба.
Основними чинниками виникнення черг є:
- вимушене переспрямування експортних потоків (зокрема, зернових культур) та імпорту паливо-мастильних матеріалів з морських портів;
- гостра необхідність ввезення до України гуманітарної групи товарів;
- міграційні процеси в умовах воєнного стану.
Завдяки зусиллям Держприкордонслужби, Держмитслужби, обласних військових адміністрацій та інших задіяних у цьому процесі органів (у тому числі сусідніх країн) вдалося забезпечити пропускні операції у показниках, що значно перевищують проектні для кожного з пунктів пропуску. Водночас слід констатувати, що можливості з подальшої інтенсифікації пропускних операцій у межах існуючої прикордонної інфраструктури вичерпані, що об’єктивно вимагає пошуку нових неординарних рішень.
Відтак у ході двосторонніх зустрічей між представниками митних служб, відповідних міністерств України та Польщі було погоджено, що рух транспортних засобів повною масою до 7,5 тонн повинен скеровуватись на менші пункти пропуску, тобто «Устилуг-Зосин», «Грушів-Будомеж», «Смільниця-Кросценко», «Угринів-Долгобичув».
Сторони домовилися, що пілотний проект зі зміни організації руху транспорту триватиме з 1 вересня до 30 листопада 2022 року на всіх пунктах пропуску українсько-польського кордону і полягатиме в обмеженні руху транспортних засобів повною масою до 7,5 тонн у пунктах пропуску:
- «Рава-Руська – Хребенне»;
- «Краківець – Корчова»;
- «Шегині - Медика»;
- «Ягодин – Дорогуск».
Пілотний проект, що спрямований на мінімізацію черг із транспортних засобів, передбачає тимчасову зміну категорій пунктів пропуску українсько-польської ділянки кордону (4 пункти пропуску - до 7,5 т і 4 пункти пропуску - понад 7,5 т).
За його результатами буде ухвалено рішення щодо необхідності впровадження такого порядку організації руху транспортних засобів на українсько-польському кордоні на постійній основі.
Щодо придунайської інфраструктури, то з березня вже вдалося перевезти через Дунайські порти понад 4 млн тонн зерна — на даний момент це більше, ніж усіма іншими видами транспорту.
Динаміка збільшення суттєва. Якщо в березні наші річкові порти обробляли на експорт тільки 16,5 тис. тонн агропродукції, то вже в липні показник склав майже 1,4 млн тонн.
За умови системних інвестицій та виконання програми з модернізації портів на Дунаї можливо збільшити їхню потужність до 25 млн тонн вантажів на рік.
Яких збитків зазнали аграрії через війну і цілеспрямоване нищення російськими окупантами інфраструктури (складів, силосів, елеваторів)?
Під час війни статистика не ведеться, а компанії не публікують звітність. Тож сказати точно про те, на скільки зменшились прибутки, не вдасться.
Але відомо, що у 1 кварталі 2022 більшість аграрних компаній були збитковими, серед них і агрохолдинги. У 2 кварталі збитки вдалося зменшити, або навіть вийти на обмежений прибуток.
Одна з небагатьох компаній, яка опублікувала звітність за півроку – Астарта-Київ. Доходи Астарти за 1 півріччя 2022 року зросли на 45% проти аналогічного періоду минулого року до 218 млн євро, з яких 35% забезпечив сегмент агровиробництва. Валовий прибуток знизився на 37%, як порівняти з аналогічним періодом минулого року, до 77 млн євро за 1 півріччя 2022, а валова рентабельність — на 47 пп до 35%.
Аграрний сектор в умовах воєнного часу є збитковим. Через подорожчання палива та інших ресурсів критичною стає ситуація із забезпеченням аграріїв добривами. Також нині аграрії відчувають брак підтримки з боку держави.
У 2021 році державна підтримка аграріїв становила в середньому близько 2 євро на гектар, а в 2022-му — вже близько 11 євро. Водночас у Європі така ж підтримка діє на рівні 250-300 євро на гектар.
Станом на кінець серпня, в Україні до роботи повернулися понад 80% підприємств.
Яка ситуація із посівною озимих культур?
Скорочення площ посіву озимих культур може сягати 25-30 % від середніх показників минулих років.
Причинами нестачі оборотних коштів є:
§ нереалізована продукція минулого року через обмежений експорт;
§ обмеження доступу до кредитних ресурсів;
§ низькі внутрішні ціни на зернові та олійні культури;
§ зростання цін на матеріальні ресурси.
Але при цьому варто зазначити, що урядом нещодавно була анонсована нова пільгова кредитна програма для аграріїв під осінню посівну кампанію.
За даними Мінагрополітики області України забезпечені ЗЗР на 90%.
За даними ОВА, більшість областей також забезпечені добривами та пальним. Але проблемою тут є цінова доступність, а не фізична наявність.
Агрометеорологічні умови та стан посівів сільськогосподарських культур в Україні є задовільними.
Тож, головне для аграріїв, щоб експорт «зерновими коридорами» не припинився, адже це – джерело обігових коштів для посівної.
Матеріали підготовлені за даними Українського союзу промисловців і підприємців та Української зернової асоціації