Поділитись
Війна завдала чималих руйнувань українській економіці. Значна частина бізнесу повністю чи частково втратила свої активи, змушена була скоротити виробництво, ухвалювати оперативні нелегкі рішення задля збереження своєї діяльності.
Через атаки російського агресора на енергетику України у 40% компаній зменшились обсяги роботи. Третина бізнесу фіксує скорочення доходів на 50%.Серед проблемних питань, які лишаються невирішеними – недостатні обсяги кредитування в країні, брак коштів, низькі темпи відшкодування ПДВ експортерам – всього близько 30% тощо.
Відтак, українські підприємці, особливо малі і середні, які не мають достатнього запасу фінансової міцності, повинні виробити чітку стратегію розвитку під час воєнного стану та діяльності в умовах мобілізаційної економіки.
З цією метою Об’єднання організацій роботодавців України (ООРУ) звернулося за допомогою до Міжнародної організації праці – з проханням використати досвід МОП в навчанні українських компаній з питань безперервності та стійкості бізнесу.
Йдеться про проведення 4 модулів навчальної програми SURE (The Sustainable & Resilient Enterprise / Стале та Стійке Підприємництво), а також циклу вебінарів для бізнесу. Всі тренери програми сертифіковані МОП та надають виключно прагматичні рекомендації, виходячи із викликів, що постали перед українським бізнесом через розв’язану рф війну. Очікується, що по завершенню проєкту підприємці розроблять власні стратегії розвитку, адаптовані до поточних реалій, також будуть доступні індивідуальні коучингові послуги за запитом учасників.
Завдяки підтримці МОП навчання для українських компаній є безкоштовним та доступним як в онлайн, так і офлайн форматі (на базі центрального офісу ООРУ в Києві).
В рамках даного проєкту 21 грудня пройшов перший вебінар «Законодавство ЄС щодо торгівлі та охорони довкілля для українських експортерів». Його учасниками стали більше 55 представників бізнесу, місцевого самоврядування, вищих навчальних закладів, незалежних експертів. Спікери - українські та литовські фахівці – надали рекомендації українським компаніям щодо поточних правил торгівлі з ЄС, привілеїв, наданих українським експортерам на час війни, а також сучасних екологічних стандартів ЄС та екологічних вимог до виробників і продукції у зв’язку з інтеграцією Європейського зеленого пакту до законодавства ЄС.
«Україна набула статусу кандидата в члени Європейського Союзу. Наразі прискореними темпами триває адаптація технічних стандартів та регламентів у багатьох сферах життєдіяльності України – від виробництва до енергетики. На цьому шляху потрібна максимальна концентрація як наших власних зусиль, так і допомога та сприяння міжнародних партнерів. Наша мета – поглиблення інтеграції з ЄС. Ми дякуємо МОП за те, що відгукнулися та підтримали навчання українського бізнесу», - наголосив голова ООРУ Анатолій Кінах.
Як відзначила у своєму вітальному слові директор з питань діяльності організацій роботодавців Бюро МОП по Центральній та Східній Європі Юлія Друмя, Україна через напад рф стикнулася із безпрецедентними викликами.
«Українські компанії зараз змушені працювати у дуже нестабільному середовищі. Тому ми вирішили допомогти ООРУ створити сервіс, який дозволить підтримати бізнес під час війни.
Тренінги і навчання стосуватимуться найбільш актуальних тем: енергоефективності, торгівельного законодавства ЄС і регулювання в сфері екології, нових технологій у виробництві тощо. Ми впевнені, що відтак компанії стануть більш підготовленими у прийнятті рішень, оцінці ризиків, прогнозуванні непередбачуваних обставин. Важливо, що по завершенню тренінгів підприємці зможуть напрацювати персональні стратегії стійкості бізнесу відповідно до своєї специфіки та потреб. Це лише початок нашої співпраці із ООРУ, ми будемо поглиблювати її та підтримувати вас у ваших зусиллях щодо забезпечення стійкості бізнесу», - наголосила Юлія Друмя.
Національний координатор МОП в Україні Сергій Савчук акцентував увагу на тому, що організація не вперше співпрацює із ООРУ, а даний проєкт стане новим етапом в партнерстві.
«Наближення до стандартів ЄС – це та робота, яку МОП в Україні веде вже кілька років. Вона складна і подекуди повільна, але це процес, який має завершити як вся країна, так і кожна окрема компанія», - зазначив експерт.
Учасників заходу привітав також багаторічний партнер українських промисловців і роботодавців президент Вільнюської палати Сігітас Леонавічюс.
"Литва не може уявити Європейський Союз без України, ми бачимо вас рівноправними партнерами в ЄС. Будемо працювати разом, ділитися досвідом, підтримувати і разом прагнути відбудовувати Україну до перемоги. Слава Україні!", - сказав пан Леонявічюс.
Про особливості експортно-імпортних операцій в умовах воєнного стану детально розповів віце-президент Київської торгово-промислової палати Володимир Коляденко.
«Експорт – це дієва стратегія для українського бізнесу зараз, коли платоспроможність внутрішнього ринку значно впала. 40% вітчизняного бізнесу розглядають зовнішню торгівлю як пріоритетну», - повідомив спікер.
За його словами, якби не війна, то 2022 рік міг би стати рекордним в плані вітчизняного експорту: тільки за січень-лютий останній зріс аж на 34%. Але через напад рф, атаки російських окупаційних військ на мирні міста і промислову інфраструктуру – вже в березні обвалився аж наполовину.
Перші позитивні результати з’явилися тільки із розблокуванням портів. Наразі в експортних напрямах лідирує ЄС (62%) та Азія (32%). А ось США попри значний потенціал мають тільки 4%. Відтак, бізнесу потрібно працювати спільно із українською дипломатією для інтенсифікації виходу на даний ринок.
Велика Британія, Канада, ЄС скасували наявні заходи торговельного захисту для українських виробників. Цим також потрібно правильно скористатися, мати відповідні сертифікати якості продукції, стандартизувати виробництво і т.д.
Експерт виокремив головні тренди в 2023 та наступних роках:
- Експортуємо на Захід, через Захід та за його допомогою. Статус кандидата до ЄС полегшує процес та дає нові інструменти.
- Китай – більше не головний експортний ринок.
- Український бізнес більше не розраховує на морський експорт, зміщується до європейських портів.
Тісніша інтеграція України з ЄС відбувається не тільки в торгівлі, але й енергетиці (спільна енергосистема), взаємовизнанні електронних підписів, лібералізації телекомунікаційної сфери тощо.
Володимир Коляденко закликає експортерів використовувати інструменти Експортно-кредитного агентства України для отримання страхування операцій по зовнішньоекономічних контрактах, а також послуговуватися інтерактивними майданчиками для комунікації із українськими посольствами за кордоном. Наприклад, МЗС України запустило сервіс NAZOVNI. Сайт створений для просування товарів і послуг за кордоном за сприяння українських дипломатичних установ. Компаніям, які зареєструвалися в системі та залишили заявки, МЗС України допоможе знайти потенційних партнерів, отримати консультацію щодо особливостей роботи в конкретній країні, взяти участь у виставках і бізнес-місіях за кордон.
Також експортерам рекомендовано не нехтувати виставковою діяльністю за кордоном. Наші партнери із багатьох країн, прагнучи допомогти, надали преференції для участі у міжнародних виставках.
Один із кейсів – після виставки в Дубай, 60% українських компаній-учасниць вийшли і закріпились на ринках Катару, ОАЕ тощо.
З боку литовських тренерів з доповідями виступили директор Асоціації інженерної екології Литви Константінас Ільясявічюс, технічний директор UAB «Traidenis» Гінтарас Вінікайтіс та керівник департаменту міжнародних зв’язків Вільнюської ТПП Аудроне Масандайте.
Пані Масандакайте звернула увагу учасників вебінару на вимоги та умови експорту українських товарів до країн ЄС під час війни». Вона також поділилася корисними посиланнями та висвітлила базу даних Access2Markets, яка надає актуальну та особливо актуальну інформацію для експортерів. Також було згадано Enterprise Europe Network, активними членами якої є Vilnius Chambers, українські регіональні ТТП. Цього року за ініціативи EEN Lithuania та інших партнерів і кластерів, що працюють в ЄС, була запущена платформа Supply Chain Resilience, мета якої – допомогти компаніям стабілізувати ланцюги поставок і знайти нових партнерів, що актуально як для України, так і країн ЄС.
Константінас Ілясевічюс представив доповідь «Що означає для України Європейський зелений пакт, який став частиною законодавства ЄС: додаткові витрати чи можливість модернізувати виробництво?».
Він здійснив короткий огляд чинного законодавства ЄС в цій царині та надав кілька рекомендацій Україні, виходячи із досвіду Литви.
«ЄС зараз має дуже амбітні цілі до 2050 року відновити 80% пошкодженої екології. Зростають вимоги до енергоефективності, декарбонізації тощо. Україна також взяла на себе відповідні зобов’язання, а тому вам варто дуже уважно вивчити умови і цифри, адже за їх невиконання країна-член ЄС отримує значні штрафи. Тому, якщо коротко – ставте реальні цілі, які не перевищують стандартних очікувань Євросоюзу», - зазначив Ілясевічюс.
Експерт також вважає, що при вступі в ЄС Україна може домовитися про відтермінування впровадження певних норм по декарбонізації з огляду на масштаби руйнувань в економіці через війну.
При цьому він переконаний, що зелений перехід є економічно вигідним і нові підприємства повинні будуватися з врахуванням всіх необхідних стандартів і регламентів ЄС – щоб потім не платити двічі.
«Кожне євро, вкладене в енергоефективність, дає окупність 6-8 євро. Робіть акцент на розробку товарів таким чином, щоб вони підлягали подальшій переробці, створювали мінімум відходів. Особлива увага до упаковки – тут ознайомлюйтесь із нормами ЄС», - підкреслив К. Ілясевічюс.
Гінтарас Вінікайтіс, технічний директор UAB «Traidenis», представив вимоги ЄС у сфері очищення стічних вод та управління відходами та поділився досвідом компанії.
Основною директивою ЄС, що регулює ці питання, є 91/271/ЄC. Вона передбачає, що всі агломерації з понад 2 тис. жителів, мають бути оснащені колекторними системами міських стічних вод.
Держави-члени ЄС забезпечують, щоб міські стічні води, що надходять у колекторні системи, перед викидом піддавалися вторинному.
Це мають врахувати при відбудові населених пунктів в Україні.
«Треба поставитися до цього серйозно, щоб через 5-10 років не отримати штрафи від ЄС. Також в даній директиві прописані вразливі райони – це території із багатьма водоймами. В Україні багато поверхневих вод використовуються для пиття, тому до питань очищення потрібно підійти відповідально», - зазначив пан Вінікайтіс.
Насамкінець українська тренерка, к.м.н., старша наукова співробітниця Інституту громадського здоров'я О.М.Марзєєва НАМН України Алла Костенко розповіла про застосування вимог нормативних документів ЄС у сфері поводження з відходами.
Закон України «Про управління відходами» набирає чинності 9 липня 2023 р. Досі не було нормативного документу, який би регулював цю сферу.
«Були певні норми лише в будівельній галузі, які стосувалися особливо токсичних відходів. Зараз потрібно класифікувати всі інші відходи у виробництві/життєдіяльності міст і т.д. та напрацювати механізм поводження із ними відповідно до вимог ЄС», - наголосила пані Костенко.
Серія семінарів в рамках спільного з МОП проєкту продовжиться вже у новому році – слідкуйте за оновленнями на сторінці http://ooruprojects.com.ua/.
