Поділитись
«Європейські бізнес-правила та норми ми в Україні повинні знати не лише тому, що обрали напрямом свого розвитку євроінтеграцію і маємо в визначений час адаптувати своє законодавство і практику під європейські стандарти, а ще й тому, що ці знання є засобом захисту нашого власного ринку, методом входження на будь-який розвинутий сучасний ринок», – такими словами президент УСПП Анатолій Кінах відкрив у Вільнюсі конференцію «Підвищення конкурентоспроможності малого і середнього бізнесу України через енергоефективність та дотримання екологічних норм ЄС».
Конференція відбулася в рамках освітнього проекту, фінансованого МЗС Литви та Програмою розвитку співробітництва Східного партнерства Європейського Союзу та стала підсумковою в низці заходів – двосторонніх зустрічей, семінарів тощо. Важливими подіями проекту цього року стали присвячена впровадженню екологічних норм ЄС в діяльність вітчизняних підприємців і комунальників конференція в Херсоні та практичний семінар в місті Доброслав (Одеська область) з впровадження сучасних систем водоочищення та водовідведення.
Нагадаймо, ще рік назад на Одещині стартував проект реконструкції очисних споруд центральної районної лікарні Лиманського району. Частину коштів виділило МЗС Литви, іншу – місцевий бюджет. Його виконавцями стали литовська ЗАТ «Traidenis» та українська корпорація «Союз». Йдеться про встановлення сертифікованого в ЄС обладнання. Наразі завершене створення проектної документації, і до кінця року очисні споруди мають вже запрацювати.
Локальні очисні споруди, що пропонують литовські фахівці, мають високу – до 98% – ступінь очищення, їх потужність коливається від обслуговування як окремого котеджу, так і селища до 10 тис. осіб; малого, середнього підприємства. Така система потребує мінімальних затрат електроенергії, є довговічною, з простим обслуговуванням та повною автоматизацією процесу.
Проблема критичної застарілості, фізичної зношеності каналізаційної системи, через що фактично неочищені стічні води часто потрапляють та отруюють прісні водойми (з яких потім і береться питна вода), ґрунти характерна для всього півдня України. Через посушливість і наявність значної кількості рекреаційних зон Херсонська і Одеська області є одними із перших претендентів на інноваційні рішення в цій галузі.
Крім того, сільське господарство в регіоні потребує штучного зрошення, на яке витрачається 92% всієї прісноводної води. . Поза тим, така практика неефективна – в Європі давно на ці цілі використовують очищені біологічним способом стічні води. Проте для цього потрібні спеціальні технології, які пропонують, зокрема, литовські партнери.
Нині низка районів півдня звернулась до УСПП з проханням сприяти залученню інвестиційних коштів для реалізації інноваційних проектів із водовідведення та очищення. Зокрема, на зовнішню допомогу наразі очікує смт. Лазурне (Херсонська обл.), керівництво якого відзначає, що через зношеність систем водовідведення в селищі санітарно-епідеміологічна ситуація є загрозливою для мешканців та відпочиваючих.
УСПП також сприяє проекту литовських підприємців за підтримки місцевої влади щодо спорудження сонячних електростанцій в Херсонській області, в тому числі таких, які здатні зменшувати рівень інсоляції (кількість сонячних променів) для с/г угідь та забезпечувати об’єкти додатковими джерелами енергії. Наразі розробляється проектна документація для трьох таких об’єктів в регіоні.
Саме перехід співпраці з литовською стороною в сфері енергоефективності та дотримання екологічних норм Європейського Союзу з освітньої площини до практичної, до реального, що йде повним ходом, впровадження вкрай актуальних для українських регіонів проектів дозволили учасникам конференції наголосити на продовженні співпраці і в наступному році. Проекти з підвищення конкурентоспроможності вітчизняного бізнесу за допомогою МЗС Литви та Програмою розвитку співробітництва Східного партнерства ЄС триватимуть.
«Все, що бізнес впроваджує як енергоефективний, екологічний механізм, спираючись на норми ЄС, сприятиме його капіталізації, подальшому розвитку. Оскільки ми говоримо нині про очищення води, стоків, «зелену» енергетику, ми розуміємо, що все це істотно впливає на якість життя людей і свідчить про соціальну відповідальність бізнесу. Ці проекти працюють на майбутнє», – наголосив перший віце-президент УСПП, голова Українсько-литовської ділової ради Сергій Прохоров.
Окрема тема українсько-литовської співпраці – альтернативна електроенергетика. «Південь України, Херсонщина мають стати територією сонячної енергетики – такою вона є за природними умовами. Є закон альтернативної енергетики – джерела ставлять біля споживачів, біля міст та селищ. Тому необхідно побудувати в Херсоні завод з випуску матеріалів для сонячних електростанцій. Світова ціна однієї кіловат години близько 3-4 євроцента. Якщо, за нашими підрахунками, енергію виробляти за собівартістю близько 3 євроцента, це буде в два рази менше, ніж зараз витрачає українська промисловість за годину.
Вперше в історії цього літа сонячна енергетика стала дешевше, ніж вітряна. Це вже недорога, чиста електроенергія, і це майбутнє такого сонячного регіону, як Херсон. Я думаю, правильні інвестиційні кроки – залучити в Україну капітал, показати інвесторам відкритість і прозорість, щоб вони не боялися заходити, щоб поступово зменшувалися ціни і тарифи на енергію», – каже генеральний директор Global BOD Group, віце-президент Конфедерації промисловців Литви Відмантас Янулявічус.
Президент Асоціації інженерної екології Литви Рімантас Будріс та її експерт з екології Константінас Ільясевічюс запропонували українським учасникам конференції кілька важливих порад екологічного поводження в Євросоюзі. Бізнесу необхідно чітко розуміти власні потреби і пам’ятати, що конкуренція існує і в сфері обміну інформацією. Для впровадження складних норм і стандартів, а екологічні є саме такими, потрібно вимагати перехідного періоду. Поводження з відходами, утилізація потребують великих капіталовкладень, особливо в таких сферах, як гірничо-видобувна, металургійна промисловість.
Учасники конференції обговорили проблеми вододефіциту, водоочищення, водовідведення, раціонального використання природних ресурсів, переваги сонячної енергетики та використання фотовольтажних систем, сучасних акумуляторів електричної енергії, отримання теплової та електричної енергії з біомаси. Був представлений досвід литовських компаній, які будують та експлуатують когераційні котельні.
Є дуже важливим, щоб прагматичність і конкретність цього семінару були перенесені на Українсько-литовський економічний форум за участі Президентів обох країн, якій має відбутися на початку грудня, наголосили президент УСПП Анатолій Кінах, Посол України в Литві Володимир Яценківський та президент Вільнюської ТПП Сігітас Леонавічюс.
«Державні структури, які формують напрямки модернізації економіки, євроінтеграції, обов’язково повинні працювати в діалозі з структурованими організаціями бізнесу, аналітиками, менеджерами. Як підтверджує досвід Східної Європи, Балтії, Литви, це має вирішальне значення з точки зору якості реформування економіки і доступу до ресурсів Європейського Союзу. Для того, щоб досягати конкурентної мети, абсолютно недостатньо декларацій і обіцянок. Кожен напрямок має бути підкріплений конкретними комплексними програмами, які враховують законодавчу, нормативну складову, ресурси, інвестиції, кредити, цілі, терміни, виконавців, контроль, постійний моніторинг. До речи, ця вимога чітко формулюється і нашими європейськими партнерами, починаючи з Єврокомісії, які кажуть, що в Європі є ресурси, є приватний капітал, але, на жаль, в Україні, в українському бізнесі дуже мало техніко-економічних обґрунтованих проектів, які підготовлені за європейським стандартам з врахуванням вимог регуляторної політики ЄС. І цьому необхідно вчитися», – зробив висновки для української частини учасників конференції Анатолій Кінах.
Інформаційні матеріали, підготовлені експертами під час проекту, можна завантажити звідси: - http://openeurope.net/downloads