Поділитись
Український бізнес повинен підвищити продуктивність праці: так, за 17 днів середньостатистичний робітник у Німеччині виробляє стільки ж, скільки український - за рік. Чималу роль тут відіграє модернізація підприємства, його капіталізація, наявність нових технологій, а також - енергоефективність. Саме завдяки цьому європейські виробництва мають в 3-4 рази вище показники, ніж вітчизняні. Про це говорили в Житомирі на семінарі по зміцненню партнерства з бізнесом для досягнення цілей ООН у сфері сталого розвитку, організованому за підтримки МЗС Литви структурою «Openeurope».
Провідною темою стала альтернативна енергетика, а саме виробництво енергії з біомаси, оскільки Україна тут має великий потенціал. Перехід до раціональних моделей споживання і виробництва дозволить «розкрутити» економіку і стимулювати бізнес, кажуть представники Литви - директор Інституту менеджменту та аудиту навколишнього середовища Рімантас Будріс, директор Асоціації інженерної екології Литви Константінас Ілясевічюс, технічний директор ЗАТ "Трайдяніс" Гинтарас Вінікайтіс та ін.
Так, темпи зростання сектору використання біомаси для виробництва енергії постійно зростають: до 1,5% щорічно.
Глава українсько-литовської ділової ради Сергій Прохоров
Сумарно біоенергетика замістила 3,8 млрд м3 природного газу в 2017 р, а енергетичний потенціал біомаси вітчизняного АПК складає еквівалент 20-24 млрд. кубометрів природного газу. Треба втілювати нові технології, щоб це стало можливим, а також чітко розуміти екологічні процеси, щоб виробництво біомаси не нашкодило навколишньому середовищу. Саме в цьому ми бачимо свою місію - донести знання про технології та залучити наших литовських партнерів, які вже пройшли цей шлях і є експертами в цій галузі
В Україні є 4 млн. гектарів не реалізованих сільськогосподарських земель. Якщо половину з них пустити під сировину для біомаси - "особа" української енергетики зміниться.
Голова правління Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха
Десь з 2014 року у нас досить стабільна тенденція зростання частки поновлюваних джерел в загальному енергоспоживанні, до 7% ми дійшли в 2017 році і по 1% в рік додаємо. У теплоенергетиці ми по 1,5% на рік нарощуємо і в 2019 році у нас поновлюваного тепла буде більше, ніж відновлюваної електроенергії. В Україні зараз десь 32 млрд кубів газу споживається, а 3,6 млрд. заміщено біомасою. Ми вже приблизно більше 10% замістили. І можна ще з вугіллям порівняти, якщо зараз вугілля має 27%, то в 2035 році його споживання впаде до 12-ти відсотків і приблизно зрівняється з біомасою. Тобто біомаса в 2035 році буде приблизно дорівнювати вугільному сектору.
Ресурси біомаси у нас досить великі. Ми їх оцінюємо в 21 млн. тонн нафтового еквівалента. З них найбільшу частку становлять аграрні відходи, тому що Україна - аграрна країна і ліси у нас близько 15% від всієї території. Відходи - це солома, стебла, лузга тощо. Ще ми розглядаємо теж енергетичні культури, які можемо виростити. Їх зараз немає, але у нас є близько 4 млн га вільних с / г земель, які десятки років не використовуються, там зазвичай вже стихійні ліси починають рости, і ми розглядаємо сценарій, коли 1 млн. га буде передано під енергетичні культури деревного типу, і 1 млн га під кукурудзу на силос - як сировину для біогазу. Зараз уряд планує мати 11 млн тонн нафтового еквівалента, ресурси ми оцінюємо в 21 тонн, у нас з запасом вистачає біомаси на виконання урядових планів.
Сектори промисловості, де ми зараз вже використовуємо біомасу. Приблизно половину використовує населення в приватних будинках для опалення, і друга половина - це промисловість, в основному та, де біомаса - це відходи: це олійноекстракційні заводи, деревообробні заводи.
У централізованому теплопостачанні частка поки дуже маленька, складно потрапити туди цьому теплу, але перспективу ми там також бачимо.
Зараз ми закликаємо всіх гравців ринку в першу чергу думати про аграрноу біомасу, тому що якщо ми такими темпами, як зараз, будемо експлуатувати деревоспалювальні котли, то буквально рік-два - і у нас буде дефіцит деревного палива і піде зростання його ціни. Тому ми зараз в основному агітуємо за використання аграрної біомаси.
Бачимо необхідність стимулювання, додаткового вирощування і використання енергетичних культур, ті 4 млн га - вони є. Втім, немає масового вирощування енергетичних культур, ось тут ми хочемо попрацювати і запропонувати уряду механізм, як прискорити цей процес.
При відповідних інвестиціях і скоординованій роботі, вже за 15 років ВДЕ в секторі теплопостачання складуть не менше 40%, говорить експерт. Отже, середньостатистичний обласний центр з 300 тис. населення вже зараз може частково покривати свої потреби в теплопостачанні за рахунок використання біомаси, а згодом - за умови підвищення енергоефективності житлового фонду - і взагалі перейти на самозабезпечення.
Але не тільки АПК може запропонувати продукцію для поновлюваних джерел енергії.
Зав. відділенням технологій альтернативних палив Інституту газу НАНУ Костянтин П'яних повідомив, що зараз робляться розрахунки для Вінниці, Одеси, Львова по проектам використання тепла каналізаційних стоків. Орієнтовний термін окупності проекту утилізації каналізаційного мулу в, наприклад, Чернігові - 5 років.
Деякі підприємці вже мають досвід в сфері використання біомаси або технологій для її переробки.
Власник підприємства «Крігер» Леонід Крігер
Щоб підтвердити, що весь світ пішов тим шляхом, про який ви говорите, наведу приклад нашої компанії: у нас поставка до Франції обладнання на більше , як 50 машин (котли), в Англію більше 30, і 12 машин в Канаду. Питання екології та якісного застосування біоресурсів актуальні абсолютно у всіх країнах. Тільки переробка, спалювання в кінцевому підсумку повинні закінчуватися, звичайно, мінімальною шкодою для людей і навколишнього середовища.
Метою України є вступ до Євросоюзу, тому необхідно вже грати за правилами ЄС, переконаний Гинтарас Вінікайтіс, технічний директор ЗАТ "Трайдяніс".
«Сертифікація, очищення стічних вод, інші екологічні норми - все це важливо. Особливо, якщо отримуєш під це гроші ЄС. З приводу екологічних норм - не потрібно дивитися тільки на матеріальний аспект цього питання, мова йде про якість життя людей і стан навколишнього середовища », - підкреслив литовець.
З ним згоден президент Житомирської ТПП Андрій Михайлов: «Альтернативні джерела енергії вигідні для економіки, а в екологічному плані потрібно мати додаткові технології для очищення повітря, води і ґрунтів».
Директор Асоціації інженерної екології Литви Константінас Ілясевічюс
Дванадцята мета в галузі сталого розвитку - це забезпечення переходу до раціональних моделей споживання і виробництва. Сьогодні ми чули тільки про одну частину, про енергетику, про тепло, електрику, паливо для транспорту. Питання - а чи раціонально це все робити? Що ми будемо робити з відходами спалювання, зі шлаками, з золою, і якщо в ній стільки важких металів, залишається одне - поховання в шахтах. Але це теж складне питання. В такому випадку споживання і виробництво передбачає стимулювання ефективності використання ресурсів та енергії. Це перше, ефективність. Я також буду говорити про циклічну економіку. Що таке циклічна економіка? Відходи повинні у нас стати сировиною, Україна прагне вступити в ЄС, значить, треба подивитися, які завдання ставить в цій сфері ЄС. Це зниження відсотка поховання відходів на полігонах- тільки 5%, решта має йти на переробку.
Як циклічна економіка може допомогти досягненню цілей ООН в сфері сталого розвитку? Перше - ви повинні дивитися, яка сировина, з чого ми виготовляємо продукти, друге - робити проектування, тобто що ми отримаємо, скільки буде відходів, що ми будемо робити з відходами. Третє - ступінь виробництва. Знову ж: які забруднення підуть в воду, які в повітря, які відходи, використання, довгостроковість і т.д. Все це важливі питання.
Зараз Житомирщина реалізує 8 потужних проектів, серед яких - сонячні електростанції, енергетика біомаси. Про це заявив в.о. директора департаменту агропромислового розвитку та економічної політики ОДА Віктор Градівській.
Для нас сьогоднішній семінар - дуже важливий захід. Ми впроваджуємо на території області 17 цілей ООН. Особливу увагу 12-й мети - переходу до раціональних моделей споживання і виробництва і безпосереднього переходу від лінійного до циклічного виробництва. У Житомирській області це питання дуже актуальне. вже реалізуємо 8 проектів, серед яких сонячні електростанції, енергетика біомаси.
Всі домовленості і перспективи співпраці будуть включені до порядку денного традиційного двостороннього економічного форуму, який щорічно організовує УСПП і Конфедерація промисловців Литви. Він проводиться на високому рівні - за участю представників урядів обох країн, і, як правило, президентів.
Презентації