Поділитись
Юлія Дроговоз, віце-президент з питань податкової політики
З 12.03.2020 р. з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, Кабінетом Міністрів України установлений карантин, який вже втретє продовжується рішеннями уряду.
На час дії карантину постановою КМУ від 11.03.2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» урядом запроваджені профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, в тому числі із встановлення тимчасових обмежень прав та додаткових обов'язків фізичних і юридичних осіб.
Обмежені права на зайняття майже всіма видами підприємницької діяльності, що негативно вплинуло на загальну економічну ситуацію в країні та на добробут громадян. Тому вже на початку квітня зазначена постанова стала предметом оскарження у судах.
І на це є причини.
Питання економічної безпеки постало дуже гостро. Негативні фактори, такі як безробіття, причинені збитки, втрата ринків збуту, неможливість продовження підприємницької діяльності, погіршення макроекономічних показників (падіння ВВП, безробіття), стали справжнім викликом для України, з яким влада намагається впоратись.
На фоні зупинення діяльності багатьох підприємств та підприємців, переважно представників малого бізнесу, ряд підприємств мали можливість продовжити діяльність всупереч заборон, що порушило принцип рівних конкурентних умов ведення бізнесу та створило підстави для дискримінації (для одних штрафи та зупинення діяльності, для інших – можливість використання конкурентних переваг та надприбутків).
Саме це стало підставою для проведення цілого ряду акцій протесту представників малого бізнесу, який вимагав рівні умови для всіх та зняття обмежень з права працювати.
Незабаром обіцяють ослаблення карантинних заходів для підприємств оптової та роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, салонів красоти, відкритих майданчиків закладів громадського харчування.
Але чи ефективні спроби влади захистити економіку країни?
Зняття обмежень з ряду видів діяльності тим не менш не дало відповідь на головне питання – питання логістики, що залишається одним з найважливішим для відновлення роботи підприємств та підприємців, для запуску економіки.
Під час проведення карантинних заходів було прийнято низку законів та регуляторних актів, направлених на підтримку бізнесу, серед яких:
- Закон України від 17.03.2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (діє з 17.03.2020 р.);
- Закон України від 17.03.2020 року № 530-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (діє з 18.03.2020 р.);
- Закон України від 31.03.2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (діє з 02.04.2020 р.);
- Постанова КМУ від 20.03.2020 р. № 224 «Про затвердження переліку лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України звільняються від оподаткування податком на додану вартість» (діє з 21.03.2020 р.);
- Постанова КМУ від 08.04.2020 р. № 271 про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України (діє з 15.04.2020 р.).
Зазначені нормативно-правові акти передбачають звільнення від ряду штрафних санкцій у сфері оподаткування та справляння ЄСВ, мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок, звільнення від нарахування та сплати плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, звільнення ФОПів від обов’язку нарахування та сплати ЄСВ за себе, запровадження пільг з ПДВ та мита щодо лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), зміни до законодавства про працю в частині гнучкого режиму роботи, дистанційної роботи, отримання виплат по безробіттю, у зв’язку із втратою непрацездатності, можливості роботодавців відправити працівників без збереження заробітної плати.
Крім цього, були розширені програми кредитної підтримки малого бізнесу, зокрема «Доступні кредити 5-7-9».
Однак чи виявились такі заходи достатніми?
По-перше, прийняті зміни до податкового законодавства містять цілу низку колізій та суперечностей, які поки що відрегульовані інформаційними листами ДПС України, що не мають будь-якої юридичної сили.
На сьогоднішній день позиція податківців є лояльною для платників, але ситуація потребує якнайменш видання узагальнюючої податкової консультації або отримання індивідуальних податкових консультацій кожним окремим платником.
Крім цього, зміни до законодавства не вирішують основних питань, що турбують бізнес:
- зменшення навантаження на фонд оплати праці найманих працівників;
- заміна податку на прибуток податком на виведений капітал;
- запровадження понижених ставок оподаткування ПДВ-операцій постачання товарів соціального призначення на постійній основі;
- звільнення від сплати єдиного податку для спрощенців;
- продовження мораторію на перевірки платників податків після завершення карантину;
- відміна загальної фіскалізації розрахункових операцій (відміна законів № 128, 129);
- забезпечення бізнесу безпроцентними кредитами без гарантій та застав.
Всі ці зміни вкрай необхідні на фоні розвитку та реалізації стратегії та програм інноваційного розвитку країни, покликаних «запустити» економіку у цей складний час.
На сьогодні підготовлений та прийнятий за основу у першому читанні законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення короновірусної хвороби (COVID-19)» (реєстраційний номер 3329-д). На жаль, він не містить кардинальних заходів підтримки бізнесу, а є лише є відкликом на продовження урядом карантину.
Так, зазначеним законопроектом передбачається продовжити терміни:
- погашення податкових векселів – по 90-ий календарний день з дня прийняття постанови КМУ щодо відновлення міжнародних авіаційних перевезень в Україні;
- звільнення від штрафних санкцій та пені у сфері оподаткування та нарахування та сплати ЄСВ – по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19);
- встановлення мораторію на проведення документальних та фактичних перевірки з питань податків та ЄСВ – по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19);
- зупинення перебігу строків:
- строків давності, передбачених ст. 102 Податкового кодексу України;
- в частині процедури адміністративного оскарження, встановлених ст. 56 ПКУ, щодо розгляду скарг платників податків;
- щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі платникам податків (ст.ст. 52-53 ПКУ);
- щодо надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів (ст.ст. 73 та 78 ПКУ).
З 1 липня 2020 року перебіг вищезазначених строків продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення;
5. підприємці додатково звільняються від сплати ЄСВ «за себе» за травень.
Крім цього, планується перенести терміни розкриття емітентами цінних паперів проміжної інформації (у тому числі проміжної фінансової звітності) у І кварталі 2020 року.
Розкриття проміжної інформації у І кварталі 2020 року повинно відбутися не пізніше дати розкриття річної інформації за 2019 рік, тобто протягом п’яти робочих днів після дати проведення загальних зборів акціонерів за результатами 2019 року (строки проведення річних загальних зборів за результатами 2019 року та строки розкриття річної інформації було дозволено перенести попередніми змінами до законодавства законом № 540).
Залишається тільки закликати уряд та ВРУ забезпечити більш дієву підтримку не просто бізнесу, а економіки країни.
Рішучі реформи не можуть більше відкладатись. Час для кардинальних змін настав.