Поділитись
Вплив російської агресії на забезпечення продовольчої безпеки України та світу, впровадження нових виробничих технологій обговорили під час семінару, який відбувся 22 лютого в рамках проєкту Міжнародної організації праці (МОП) та ООРУ.
У заході взяли участь представники Мінагрополітики, Національної академії наук України, Аграрної конфедерації України, Директор з міжнародних відносин, Керівник підрозділу з координації відносин з ЄС та міжнародних зв'язків Міністерства сільського та лісового господарства Фінляндії Ауліккі Хулмі, а також провідні українські та міжнародні експерти.
Учасники семінару представили аналіз стану АПК України та запевнили, що наразі країна повністю забезпечує внутрішню продовольчу безпеку та продовжує виконувати свої обов’язки щодо забезпечення продовольством країн, що цього потребують. Тільки 20% вирощеного зерна потрібно для внутрішнього ринку, все інше спрямовується на експорт.
Проте війна внесла свої корективи: цього року буде засіяно на чверть менше площ, а добрив вноситься у 2-3 рази менше, ніж в ЄС чи США, засобів захисту рослин – теж втричі менше. Значно постраждала м'ясо-молочна галузь: скоротилося поголів’я великої рогатої худоби, птиці, свиней і т.д.
Загальні втрати сільського господарства України від війни становлять понад 35 млрд.дол. США.
Понад 5 млн га сільськогосподарських угідь заміновано, знищено понад 5 мільйонів курей та 250 тисяч свиней, понад 100 тисяч корів, сотні логістичних споруд та понад 2000 одиниць сільскогосподарської техніки та автомобілів.
Крім прямих втрат є значний негативний вплив російської агресії на екологію країни, що вимагатиме також значних інвестицій на очищення землі, водойм і т.д.
Більше 7 млн. наших співгромадян виїхало за кордон, ще приблизно стільки ж стали внутрішньо переміщеними особами. 60% з них не мають роботи та знаходяться на соціальному забезпеченні від держави.
Тому можуть виникнути ризики платоспроможності українських громадян, їх доступу до якісних і безпечних продуктів, відзначили учасники семінару. У Глобальному індексі продовольчої безпеки України знаходиться аж на 54 місці (дані за підсумками 2020 року).
«Продовольча безпека є одним із важливих напрямів Плану відновлення України. Сучасні стандарти передбачають не тільки якість, екологічність продуктів, але й їх цінову доступність. Це один із факторів, що впливатиме як на загальне здоров’я громадян, так і на повернення біженців додому», - наголосив голова ООРУ Анатолій Кінах.
Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький зазначив, що для України наразі немає таких ризиків продовольчої безпеки, як для світу.
“Криза стала відчутною на початку російського вторгнення, коли збільшилися ціни на продовольство. В деяких африканських країнах виникла проблема фізичної доступності до їжі. Тому необхідна консолідація міжнародної спільноти для забезпечення відновлення і сталого розвитку українського АПК та світової продовольчої безпеки. Україна виконує свої зобов’язання щодо забезпечення продовольством країн, що цього потребують. Але лише власними зусиллями це реалізувати складно. Ми маємо залучити кращий міжнародний та вітчизняний досвід для відновлення галузі із використанням новітніх технологій», - зазначив Тарас Висоцький.
Про загальну ситуацію в АПК і рекомендації щодо подальшої стратегії розповів президент Аграрної конфедерації України Леонід Козаченко.
Так, ми є лідером по постачанню соняшникової олії (середньорічний обсяг 5,6 млн. тон на суму близько 6 млрд.дол США), займаємо 2-3 місце у рейтингу експортерів зерна (середньорічний обсяг 60 млн. тон на суму близько 22 млрд.дол. США).
При цьому по експорту продовольства (сировина та продукти її переробки на суму лише 24,2 млрд. дол. США у середньому за останні 5 років) Україна, займає лише 25 місце у світовому рейтингу з площею орних земель 33,4млн.га. Нідерланди ж з площею земельних угідь у 4,5 рази меншою (усього 7,57 млн. га) мають експорт продовольства на суму $108,4 млрд. дол. США та займають 2 місце у світовому рейтингу по даному показнику.
Причиною цьому, окрім власне війни та масштабів руйнувань, є недостатнє внесення добрив та засобів захисту рослин, хронічний брак коштів у фермерів, виробників м’яса і молока, недостатність знань про можливості переробки.
«Майбутнє АПК – за переробкою. Наприклад, із кукурудзи можна отримати до 30 різних продуктів. В Україні ця сфера практично не реалізована. Тим не менше, окремі інвестиції в переробку можуть окупитися вже за півроку, інші – за 5-10 років максимум. Необхідне вирішення проблеми браку фінансового ресурсу: посилити кредитування, строювати інвестиційні фонди тощо», - наголосив Леонід Козаченко.
За його прогнозом, при реалізації на 90 % генетичного потенціалу зернових та олійних культур ( збільшення посівних площ до 35 млн га, дотримання вимог ротації культур, мінімізації втрат при збиранні врожаю з використанням сучасних технічних засобів) можливо отримати врожай зернових та олійних культур близько 150 млн тон. Реальною є можливість нарощення виробництво молока до 25 млн. тон та м’яса до 8 млн. тон в рік.
Для цих завдань необхідно залучити в агропродовольчий сектор економіки 80 млрд. дол США для інвестування.
Досвідом Фінляндії поділилася запрошений спікер Ауліккі Хулмі - директор з міжнародних відносин Міністерства сільського та лісового господарства Фінляндії. Ця країна посідає перше місце в Глобальному індексі продовольчої безпеки.
Природні умови обмежують виробництво продуктів харчування у Фінляндії, зокрема, це стосується обсягів продукції. З іншого боку, та сама природа надає і переваги, наприклад, меншу потребу в пестицидах.
Самозабезпечення було одним з фундаментальних пріоритетів сільськогосподарської політики Фінляндії ще до її членства в ЄС, отже їм вдалося зберегти цю ціль і після приєднання до ЄС. Фінляндія самостійно забезпечує себе основними сільськогосподарськими товарами, хоча й досі залежить від багатьох імпортних виробничих ресурсів.
Конкретні дії по досягненню високого рівня безпеки харчових продуктів, яких вжила Фінляндія, і які можуть бути корисними для України:
- Випадки інфекційних захворювань тварин (або рослин) оперативно вирішуються, щоб запобігти розповсюдженню епідемій
- Завезення сільськогосподарських тварин з інших країн мінімальне, у порівнянні з іншими країнами ЄС
- Рівень благополуччя сільськогосподарських тварин дуже високий, адже «задоволені тварини – це здорові тварини».
- Показник використання антибіотиків для лікування сільськогосподарських тварин один з найнижчих у світі
- Органи контролю за харчовими продуктами надають фермерам підтримку та консультації.
У більш широкому сенсі необхідне посилене державно-приватне співробітництво, дослідження та інновації; залучення до процесів всіх суб’єктів продовольчої системи, включно з неурядовими структурами тощо.
Про відновлення екології йшлося у виступі доктора економічних наук, академіка НАН України Михайла Хвесика.
На його думку, світ повільно просувається до цілі сталого розвитку №2 «Ні голоду». Спочатку це було пов’язано із пандемією коронавірусу, потім – із російською агресією проти України. Блокуючи морські порти, крадучи українське зерно, спалюючи врожаї на полях росіяни провадять продовольчий тероризм, від якого страждають імпортозалежні країни, передусім небагаті країни Африки.
«Із 33 млн. га орних земель України 8 млн. потребують рекультивації, «лікування», - наголосив пан Хвесик.
Шкода довкіллю України від дій РФ перевищує 1.35 трлн грн. Майже третина лісового фонду 3 млн га, частина з нього втрачена назавжди, під окупацією знаходяться близько 450 тис га. З початком повномасштабної війни кількість шкідливих викидів у повітря перевищила 67 млн т, загальна шкода від забруднення повітря, становить 19,4 млрд грн. Слід зауважити, що третина території України заміновано, розмінування триватиме щонайменше 10 років.
Попри все, в економіки України єдиний вихід – посилена декарбонізація, зелений перехід. У цьому значну роль відіграватимуть зусилля самих територіальних громад, їх активна співпраця із європейськими та міжнародними фондами.
Необхідне налагодження обліку, кадастру, оцінки земель, просторового планування території; активна співпраця з бізнесом, доброчинними організаціями, особливо у сфері відновлення екосистем.
Значну частину знань і технологій Україна може запозичити в ЄС, де вже давно діють мережі їх поширення та навчання виробників, а також науковців.
За словами директора Національної асоціації сільськосподарських дорадчих служб України, заступника голови Комітету підприємців АПК при ТППУ, кандидата економічних наук Романа Корінця, сільське господарство 5.0: штучний інтелект, Інтернет речей і машинне навчання – повинні бути доступні для малого і середнього агробізнесу в Україні.
В проєкті Плану відновлення України про нові технології в АПК йдеться дуже мало. Передбачається створення «програмного забезпечення для повноцінного функціонування системи в форматі електронного кабінету власника зерна, подібного по функціоналу до системи «клієнт-банк».
«Аналіз показує, що цього замало, потрібна більша діджиталізація агросектору та харчової промисловості», - каже Роман Корінець.
Він детальніше розповів учасникам семінару про Спільну аграрну політику ЄС до 2027 року. Ключовою її метою є модернізувати сільське господарство та сільські території шляхом заохочення та обміну знаннями, інноваціями та цифровізацією, а також шляхом заохочення їх використання фермерами.
В рамках даного завдання є кілька ініціатив. ЦеЄвропейське сільськогосподарське інноваційне партнерство (EIP-AGRI), Демонстраційна мережа розумного кліматичного фермерства, ATTRACTISS,10-місячна міжнародна програма стажування для молодих сільськогосподарських та сільських дорадників, Young Professionals for Agricultural Development (YPARD) - міжнародний рух молодих професіоналів за розвиток сільського господарства. Також розробляється EU FarmBook. Це дослідження необхідне, щоб перевірити велику ідею:чи можна об’єднати та організувати всі відчутні результати дослідницьких та інноваційних проектів, що фінансуються ЄС, на одній зручній платформі, щоб допомогти отримати практичні знання в руки фермерів, лісівників та дорадники по всій Європі, кому це найбільше потрібно?
На завершення д.т.н., головний науковий співробітник, Академік УАН, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки Жанна Петрова ознайомила присутніх із конкретною технологією конвекційного сушіння продукції.
Вона порівняла втрату поживних речовин при традиційних формах зберігання овочів і фруктів: консервації, сушінні і т.д. (див. слайд).
Перевагами методу є збереження функціональних інгредієнтів на 93-95 %;
час приготування – 3-5 хв, що особливо важливо в екстремальних ситуаціях; при відновлюванні (додавання окропу до сухої суміші) об’єм збільшується в 7-8 разів. Кінцевий продукт має антиоксидантні, фолатовмісні, фітоестрогенні та пребіотичні властивості.
Всі ці речі особливо актуальні для приготування пайків для швидкого гарячого харчування військовослужбовців в екстремальних умовах, дитячого харчування тощо.
Спільні напрацювання дозволять українському бізнесу більш ефективно впроваджувати антикризові стратегії та підвищувати конкурентоздатність підприємств на внутрішньому та міжнародному ринках на період війни та під час втілення Плану відновлення України.
Проєкт з МОП триває. Більше інформації на сайті http://ooruprojects.com.ua/.