Поділитись
У Києві пройшов перший з низки семінарів, організованих громадською установою «Відкрита Європа» – «Openeurope» (Литва) разом з УСПП в рамках проекту зміцнення співпраці і партнерства з бізнесом для досягнення цілей ООН у сфері сталого розвитку. Наступні заплановані в Херсоні (кінець травня) та Житомирі (середина червня). Проведення семінарів фінансується Міністерством закордонних справ Литовської республіки та засобами європейської Програми розвитку співпраці та підтримки демократії.
Литовські та українські експерти говорять про бізнес-лайфхаки просування продукції і послуг на ринку Європи. Окремою темою є обговорення екологічних вимог ЄС до промислового виробництва, співпрацю з органами місцевого самоврядування і бізнес-структурами України для впровадження новітніх технологій.
В рамках семінарів його учасники – підприємці, зацікавлені в експорті виробники – можуть детальніше проконсультуватися із експертами, а також відвідати підприємства, які готуються експортувати продукцію в ЄС.
Київський семінар відкрили посол Литовської Республіки в Україні Марюс Януконіс, президент УСПП Анатолій Кінах, народний депутат і віце-президент УСПП Леонід Козаченко, керівник департаменту промисловості Київської міської адміністрації Вадим Фіоктістов.
Анатолій Кінах
Хочу особливо підкреслити, що семінар є частиною не тільки двосторонньої співпраці з Литвою, а й нашої незворотної інтеграції України в європейський, міжнародний економічний і політичний простір. Це вимагає дуже серйозних зусиль, в першу чергу, від України щодо адаптації економіки, всіх сфер життєдіяльності суспільства до сучасних європейських стандартів, технічних регламентів. Тому для нас дуже важливий досвід Литви як держави ЄС, досвід і литовського бізнесу, і системи державно-приватного партнерства.
Ми дуже раді, що рівень співпраці послідовно зростає, у тому числі – завдяки зусиллям і державних структур, і активних двосторонніх ділових рад Литва-Україна. Перший віце-президент УСПП пан Прохоров є співголовою ділової ради з боку України. Ця робота дає вже конкретні, прагматичні результати. Як один із прикладів: ми недавно були з паном Януконісом в Донецькій області, в Авдіївці. Там ми реалізуємо важливий пілотний проект по формуванню сучасної соціальної інфраструктури – модернізації школи №2 на базі ресурсів ЄС. І вперше за всю історію таких проектів участь в ньому беруть недержавні організації – щоб надати проекту прозорість, забезпечити адресність використання коштів і отримання ефективного результату. Цей проект є пілотним, але він дасть нам можливість розширити масштаби.
Я хочу звернути увагу також, що на нашому семінарі ключовим є політика сталого розвитку. Це комплекс якісних характеристик, стандартів життя людини і розвитку економіки, починаючи від захисту навколишнього середовища, екологічних стандартів, енергозбереження, енергоефективності тощо, і завершуючи тими механізмами, які необхідні для просування інтересів експортерів на зовнішніх європейських ринках. Ми надаємо особливу роль також малому та середньому бізнесу, який в Європі формує мінімум 70% ВВП ЄС, є основою для наявності потужного середнього класу – гаранта стабільності демократії і платоспроможності.
Ми дуже вдячні посольству Литви, яке традиційно працює і з УСПП. І справа не тільки в семінарах. Офіційні візити керівництва Литви, України на рівні президентів у нас постійно супроводжуються масштабними бізнес-форумами, де дискусія спирається на політичну підтримку глав держав. Таким чином робиться наступний крок з розвитку наших двосторонніх відносин.
Литва є плацдармом, де ми не тільки набираємося досвіду, а й з якого рухаємося в ЄС. Я впевнений, що синергія можливостей України і досвіду наших партнерів буде давати потрібний всім нам результат.
Марюс Януконіс
Я хочу ще раз подякувати УСПП за ту багаторічну співпрацю і за ті всі спільні проекти, які ми успішно реалізуємо, а також за проведення двосторонніх бізнес-форумів, де брали участь і президенти двох країн, і інші високопоставлені офіційні особи. Також хочу подякувати і литовським бізнес-асоціаціям, які активно працюють не тільки з центральною владою, центральними структурами, але й з регіонами України. Нещодавно ми провели бізнес-форум в Полтаві. Тому справді, наше співробітництво з УСПП – це приклад послідовного і прагматичного партнерства, яке триває, незважаючи на зміни урядів, президентів і політичних сил обох країн.
Ми раді, що Литва, литовське міністерство закордонних справ змогло підтримати цей важливий проект: проведення серії семінарів про партнерство з бізнесом в досягненні мети ООН щодо сталого розвитку.
На реалізації договору про асоціацію Україна-ЄС ваша країна зараз зосередила великі сили, і цю роботу потрібно продовжувати. В Литві ми через це пройшли, можемо вам розповісти про свій досвід, який був нелегким, з помилками і складнощами. Але саме для того ми тут і збираємося, щоб ділиться. І я думаю, тепер, коли в світі відбуваються непрості процеси – і в нашому регіоні, і в Європі, партнерство між державами і бізнесом набуває ще більше сенсу. Саме роль відповідального бізнесу стає дуже важливою. Дякую.
Леонід Козаченко
Звичайно, головне завдання не тільки нашої країни, а всіх людей, всіх країн, всіх народів, що живуть на нашій планеті, це забезпечення сталого розвитку. Україна повинна йти цим шляхом, і дуже важливо вивчати досвід тих країн, які досягли найкращих результатів. Головні три напрямки – це економічний розвиток, соціальна інтеграція і екологічна безпека. Але на чолі цих трьох напрямків все-таки стоїть саме економічний розвиток. Він дає нам можливість вирішувати два наступних завдання.
Україна має величезний потенціал для вирішення цієї проблеми, на жаль, ми його не використовуємо. Так, головним орієнтиром є ЄС, але шлях наш довгий. Ми спеціально порахували: гармонізація законодавства в Литві відбувалася в порівнянні з Україною в 14 разів швидше.
Нам не так вже і легко, і це варто розуміти. В Литви, до прикладу, не було таких складнощів, як війна, такого рівня корупції і економічних криз. Все це ускладнює наш шлях, але якщо ми хочемо досягти мети, яка стоїть перед нами – ми це зробимо.
Все почуте сьогодні я презентуватиму в подальшому з трибуни нашого законодавчого органу.
Вадим Фіоктістов
Київ є досить потужним і великим кластером – як промисловим, так і підприємницьким. У Києві зареєстровано понад 25% всіх середніх і малих підприємств України. Той продукт, який ними виробляється, є досить істотним. Ми знаходимося в постійному контакті з громадськими організаціями, в тому числі і з ТПП, УСПП, завжди намагаємося прислухатися до тих пропозицій, які бізнес озвучує в сфері розвитку.
Спільно з Німецько-українським фондом працює програма розвитку і підтримки середнього і дрібного підприємництва шляхом часткового погашення процентної ставки по кредитах, що робить для підприємців більш доступним отримання фінансового інструменту для реалізації своїх програм. В подальшому ми плануємо розширення цього спектру допомоги. Міська влада зацікавлена в розвитку бізнесу, підприємництва, промисловості та прикладає максимум зусиль, щоб результат, на який ми націлені в частині сталого розвитку бізнесу, приносив істотні дивіденди як самому бізнесу, так і місту Києву.
Експерт по розвитку експорту ТПП Вільнюса Дейманте Вилчинскатей
Я постараюся зробити короткий огляд, як ми можемо допомогти з литовської сторони і з боку Вільнюської ТПП українському малому та середньому бізнесу.
Якщо говорити про договір про асоціацію Україна-ЄС, це можливість, яка відкриває для малих і середніх підприємств експорт в країни ЄС. Євросоюз є найбільшим торгівельним партнером України, і на його частку припало більше 40% зовнішнього товарообігу.
Україна є важливим економічним партнером для Литви з величезним потенціалом для поглиблення взаємної співпраці. Україна також є другим торговим партнером Литви серед країн Східного партнерства. І литовські компанії готові поділиться досвідом і ноу-хау в сфері модернізації та розвитку інфраструктури, рішень в галузі енергоефективності, електронного уряду, електронних послуг і кібербезпеки. Так, Литва в Global cybersecurity index посідає вже четверте місце. У нас хороший досвід в цій сфері.
Останні дані економічних відносин між Литвою і Україною: двостороння торгівля в 2018 році становила більше 1 млрд. євро, експорт 870 млн. євро, імпорт з України 245 млн. євро. Ми імпортуємо деревину, рослинне масло, крупи, вироби із заліза та сталі, машини і механічні пристрої.
Метою договору про асоціацію України і ЄС є стимулювання торгівлі товарами і послугами між ЄС і Україною. І Україна також приводить своє законодавство у відповідність до законодавства ЄС, в галузях, пов'язаних з торгівлею, таких як конкуренція, державні закупівлі, спрощення митних і торгових процедур, захист прав інтелектуальної власності тощо. Малі та середні підприємства в Україні можуть отримати підтримку від ЄС – гранти.
Ми підтримуємо підписання угоди про оцінку та сприяння постачання промислових продуктів з України. Єврокомісія вважає, що нині прогресу для підписання угоди недостатньо, так як відсутня довіра до України, і саме в цьому ми намагаємося допомогти. Ця угода сприятиме спрощенню процедур торгівлі та подальшої інтеграції України в ЄС. Вільне переміщення товарів і людей можливо тільки на внутрішніх ринках ЄС, але з 2017 року є безвізовий режим з Україною.
У сфері митних процедур Україна прагне привести своє законодавство у відповідність до митного законодавства ЄС. На жаль, прогрес в цій області обмежений, те ж саме можна сказати і про зв'язки між транзитними системами.
Поступова ліквідація митних зборів була однією з найважливіших частин угоди, і переважна більшість митних зборів була знята. Деякі мита будуть скасовані від одного до 10 років, а деякі будуть знижені або скасовані повністю.
Митні тарифи для українського експортера можна знайти на європейських сайтах. Український експорт повинен працювати з базою даних тарифів.
Я трохи розповім про Вільнюську ТПП, що ми можемо запропонувати бізнесу із України. Ми маємо більше 500 членів з різних секторів бізнесу, надаємо різні послуги для членів палати у міжнародному співробітництві, розвитку експорту, навчанні, підвищенні компетенції. Також активно беремо участь в діяльності Литовсько-української ділової ради. В кінці квітня очікуємо делегацію вже з Києва, якій будемо допомагати знайти контакти з литовським бізнесом.
З іншого боку, вивчаємо інтереси наших членів, які хочуть розвивати партнерство з Україною, реалізуємо ділові місії в Україні. Як говорив посол, ми нещодавно провели бізнес-форум в Полтаві і плануємо організовувати схожі місії або форуми і надалі .
Перспективи розвитку бізнесу між Литвою і Україною – це аутсорсинг послуг ЄС-Литва-Україна, ввезення робочої сили з України в Литву, спільні проекти, інновації, наукові розробки, стартапи, виведення українського експорту на ринок ЄС і на інші світові експортні ринки.
Олена Омельченко, партнер юридичної фірми «Ілляшев і партнери»
А чи знаєте ви, що створення зони вільної торгівлі, як і створення митного союзу, є винятком із загальних правил СОТ? А чи знаєте ви, що регіональні угоди такого типу, як угоди про асоціацію між Україною та ЄС – є одним з найсерйозніших викликів для СОТ сьогодні?
Справа в тому, що дана угода дійсно порушує основний принцип СОТ – недискримінації. Укладаючи угоду про ЗВТ, сторони погодились, що вона дійсно буде давати реальну можливість поглиблювати торгівлю, лібералізувати її, але таким чином, щоб не порушувати права третіх країн-членів СОТ.
Наша компанія має дуже великий список клієнтів, яких ми обслуговуємо саме в сфері торговельного захисту. Це клієнти з різних сфер: майже всі виробники цементної галузі, феросплавні заводи, які ми захищали в ЄС задля недопущення закриття ринку для наших виробників тощо.
Перше, що ми повинні розуміти: будь-який експортер, який продає свою продукцію на ринках ЄС або інших країн, може потрапити в ситуацію, коли йому доведеться захищати своє право на це.
Я хотіла б розповісти детальніше, коли країна може захищати свій ринок. Якщо подивитися на загальну тенденцію, то ми побачимо, що кількість угод про зону вільної торгівлі останнім часом істотно збільшилася. Це підтверджує навіть статистика СОТ. Наприклад, в 1993 році було зафіксовано тільки 37 угод, то вже на кінець 2018 року в світі було 467 угод про ЗВТ. У ЄС 40 угод про ЗВТ, одна з них – наша. На другому місці знаходиться ЄАВТ, вона має 31 угоду, одна з них – з Україною. Туреччина має 23 угоди. І, як ви розумієте, всі ці угоди дають великі можливості.
Знижуються тарифи, в деяких випадках – нетарифний бар'єр. Зараз регіональні угоди пішли далі. Вони передбачають положення про інтелектуальну власність, про сталий розвиток, про екологію, права споживачів тощо. Раніше такої тенденції не було, тому тепер країни можуть захищати свій внутрішній ринок, керуючись новими нормами.
Так, останнім часом ЄС намагається відійти від використання пальмової олії в промисловості, посилаючись на екологічні моменти, надмірну вирубку лісу для виробництва олії. Безумовно, Малайзія з цим не згодна, вона є одним з основних виробників і експортерів, в тому числі в ЄС. Природно, що Малайзія вважає – за позицією ЄС стоїть спроба захистити внутрішній ринок і свій альтернативний товар – олію ріпаку.
В українській практиці також є такий гучний кейс, ви чули, це ліс-кругляк. В угоді про асоціацію, в правилах СОТ є виняток у зв'язку з національною безпекою і з екологією. Україна запровадила мораторій на експорт лісу, тобто Європейський Союз бачить з нашого боку захист внутрішнього виробника, який використовує цей товар як сировину, і вважає, що це є порушенням угоди про асоціацію. І більш того, ЄС пішов далі, він запросив консультації в рамках розділу про асоціацію з врегулювання суперечок. Це перший випадок в ЄС, коли він використовує механізм угоди про асоціацію для врегулювання спорів.
Я веду до того, що потрібно таке передбачати. Можливо, Україна могла вводити такі обмеження, можливо, і зараз Україна відстоїть свої позиції в рамках даного спору. Але ми повинні звертати увагу на такі нюанси заздалегідь.
Як країни можуть захищати свій ринок? Нетарифними методами, я сьогодні казала про екологію, це може бути сертифікація і т.д. Але існує думка, що, якщо країна є членом СОТ, то вона не може захищати свій ринок шляхом тарифного регулювання. Це неправда.
Всі звертають увагу виключно на імпортне мито. Але, крім ввізного мита, існують інші види – антидемпінгове, компенсаційне, захисне. Вид мита залежить від вас – експортера, від іноземного виробника. Чому? Тому що іноді іноземні виробники, для того, щоб вийти на новий ринок, вдаються до певних хитрощів: продаж товару за заниженими цінами в порівнянні з ціною, яка є на внутрішньому ринку, і це буде фактом демпінгу. В даному випадку головне – вчасно зупиниться. Коли демпінговий імпорт буде виявлений, як і його шкода або загроза для промисловості країни, куди ви експортуєте свій товар, виникнуть усі підстави застосувати антидемпінгове мито щодо конкретної компанії або країни загалом.
Якщо мова йде про компенсаційні мита, то іноді компанії вдаються до таких хитрощів, як отримання субсидій. Вони бувають різні. Мова зараз йде про заборонені субсидії, коли ми отримуємо, наприклад, пільгову ціну на електроенергію, газ, копалини, або державний кредит на супервигідних умовах і т.д. Це є підставою, щоб застосувати компенсаційне мито і тим самим закрити ринок для вашого товару. Не дивлячись на те, що ми маємо угоду про асоціацію, завжди за названими діями обов'язково будуть наслідки. І ми повинні про це знати та пильнувати ситуацію.
Якщо говорити про захисні заходи, то подивіться, яка ситуація зараз виникла на ринку алюмінію і сталі. ЄС нещодавно застосував захисне мито щодо металургійної продукції. Під нього потрапили всі українські підприємства, починаючи від Інтерпайпу, Метівесту тощо. Зрозуміло, це вимушені заходи для ЄС, вони були пов'язані з прийнятим рішенням США по алюмінію і сталі, яке було введено, до речи, з огляду на міркування національної безпеки.
І підбиваючи вже підсумок, хочу сказати, що, якщо ви потрапили в таку ситуацію, то необхідно з’ясувати причини, а потім використовувати цей чудовий, на мою думку, інструмент – УСПП, для того, щоб донести свою позицію державним органам. Я хочу вас запевнити, що Мінекономрозвитку України має достатні ресурси для того, щоб захистити українського виробника. Міністерство має навіть державне фінансування, щоб залучати міжнародних юридичних радників для захисту інтересів в таких справах. Подібні спори вирішуватимуться не за гроші бізнесу, а за гроші держави. Далеко не всі підприємства знають про це. Якщо не буде ініціативи, то, природно, ніхто не буде витрачати державні кошти на ваш захист.
Доктор технічних наук Рімантас Будріс (Литва)
Раніше, коли говорили про продукт, називали його якість і ціну. Тепер все дещо складніше: виготовлення, логістика, утилізація і т.д. Зараз, оцінюючи, хороший продукт чи поганий, зважають і на упаковку, і на вартість її утилізації.
Стандарти на вироби. Майже ніхто їх не виписує, коли виводить товар на ринок ЄС, а це потрібно робити. Крім традиційних – ціна, конкурентоспроможність, відповідність законодавчим актам і т.д., є вже й інші: вплив на здоров'я людей, тварин, навколишнє середовище. І тут теж є нюанси. Наприклад, ви напишете, що впливу виробу на здоров'я людей немає. Це неправильно, краще сказати – «поки не встановлено», мовляв, ви тестували, шукали, але нічого критичного не знайшли.
Іноді треба пояснювати, чому у вас неконкурентна ціна. Ви повинні знайти причини: наприклад, товар вироблено з місцевої сировини, не було її перевезення, а відтак – забруднення навколишнього середовища від логістичних сполучень. Навіть такі дрібниці важливі.
Головне зараз – це життєвий цикл товару. Одна медична фірма свого часу давала «розпорядження» при виробництві апаратів для вимірювання тиску закладати їх життєвий цикл на певну кількість вимірювань, а далі він просто переставав працювати. Так ось, зараз такі штуки будуть жорстко каратися. Тому тепер всюди пишеться: ремонт можливий, заміна окремих агрегатів можлива.
Що ви ще можете задіяти? Такі фактори, як використання місцевих ресурсів, зміна клімату, мінімізація забруднення атмосфери, водоймів, відсутність мікропластику та інше.
Поясню деякі питання, які ще не затверджені, але з них готуються нові директиви. Ось забруднення водоймів. Вже довгі роки всі ми старалися створювати для водоочищення устаткування – чим краще. Зараз йде велика робота, і я якраз працюю над створенням нових біологічних препаратів, які слугують очищенню стоків. Нова європейська тенденція, і вже готуються директиви, на першому етапі виділяється 700 млн. євро, – це застосування вторинної води. Це нові можливості – наприклад, для посушливих Одеської та Херсонської областей. Вода в очисних спорудах додатково очищається спеціальної мікрофлорою, реальна практика з масового споживання є тільки в одній країні, Ізраїлю. Але наступного року Європа теж переходить до повторного використання води.
Ось остання новизна в ЄС – поводження з мікропластиком. Весь час ми говорили: треба створити пластик, який би сам розкладався. Створили у складі мікропластику та крохмалю. Тепер виявляється – розкладається лише зв'язна ланка, крохмаль, а мікрони потрапляють в грунт і надзвичайно шкідливо впливають на здоров'я людей, тварин, риби.
Хороші анотації до виробу: споживає менше електроенергії (і дані, відсотки), не має впливу на воду, атмосферу, легко утилізується (не створює відходів або створює 20-30% від маси виробу). Таке треба робити.
Стандартні технології і метод виробництва. Якщо виготовляєте, наприклад, стіл, ми можемо писати, що це стандартна технологія і метод виробництва. Раніше це здавалося добрим. Зараз ЄС вже рухається далі: споживача цікавить найкраща доступна технологія і методи виробництва, вони фіксуються в ЄС в Севільському комітеті. Якщо ви можете зробити щось хоч в одній частині краще, ніж за доступною технологією, треба підкреслити: найкращий технічно можливий метод виробництва. Зрозуміли суть справи? Раніше були раді, коли досягали загальносвітового стандарту, зараз ми вже намагаємося знайти найкращі доступні технології або найкращі технічно можливі технології.
Вимоги до екологічних стандартів змінюються або доповнюються в залежності від політичних умов. Так, іноді президент Трамп заявляє, що Паризькі угоди не дієві, в свою чергу було таке: Монреальський протокол, який більшість країн, включаючи вашу країну, виконали на 100%, виявився не потрібним. Це треба розуміти в масштабі: те, що здавалося для одних суперпотрібним, виявляється для інших згубним. Важко від слідкувати, але такі питання треба ставити.
Наступний семінар пройде в Херсоні наприкінці травня. А вже за два тижні – у червні – литовські та українські експерти консультуватимуть бізнес у Житомирі.