Забезпечення економіки фінансовими ресурсами: рекомендації експертів

25 листопада 2025 р. відбулось спільне засідання експертів ГО «Клуб банкірів», Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД) та ВГО «Український союз промисловців і підприємців» (УСПП) на тему «Забезпечення економіки фінансовими ресурсами: порядок денний для банківської системи на 2026 рік».

Учасники засідання констатували наявність низки суттєвих проблем, які засвідчують накопичені суперечності у грошово-кредитній сфері України, які, зокрема, ускладнюють реалізацію третьої стратегічної цілі Стратегії Національного банку України (НБУ): «Фінансова система працює на відновлення країни та інтегрується до ЄС».:

• заходи антиінфляційного спрямування, які вживаються НБУ (зокрема, підтримання відносно високої базової ставки та зв’язування ліквідності банків на ринку депозитних сертифікатів), недостатньо дієві для протидії інфляції витрат, що живиться унаслідок зростання витрат бізнесу на усіх фазах виробничого циклу;
• обмежувальна монетарна політика здійснюється в умовах жорсткого фіскального домінування, за якого бюджетні видатки є основним каналом надходження грошей в обіг, та пригнічує стимулюючий вплив бюджетних витрат;
• натомість валютний ресурс від надходження зовнішньої фінансової допомоги (більшою мірою запозичень), за рахунок якої здійснюється майже половина бюджетних видатків, фактично «заморожено»  в рамках накопичення золотовалютних резервів (ЗВР) Нацбанку;
• частина коштів ЗВР вимушено витрачається НБУ на валютні інтервенції на валютному ринку, який перебуває під жорстким тиском структурних чинників - таким чином значна частина зовнішньої допомоги знову витікає з країни, при цьому збільшуючи державний борг;
• у банківському секторі накопичується надмірна ліквідність, яка спрямовується на купівлю цінник паперів з гарантованою дохідністю – депозитних сертифікатів НБУ та ОВДП, частина доходів від яких надалі вилучається через підвищену ставку податку на прибуток банків;
• водночас спостерігається стагнація ринку корпоративного кредитування, причому більшу частку в обсягах кредитування займають субсидовані кредити в рамках програм, що безпосередньо фінансуються з державного бюджету;
• брак кредитних коштів поширюється на підприємства оборонно-промислового комплексу (ОПК), які позбавлені можливості отримувати кредити через незадовільні показники  фінансового стану, кредитоспроможності відсутність  застави, необхідність формувати значні страхові резерви під кредитні операції;
• відсутні механізми формування резервів під кредитні операції клієнтів, які неспроможні внести заставу через втрати бізнесу й активів внаслідок військових дій, що гальмує процеси відновлення;
• спроможність корпоративного сектора до отримання банківського кредитування гальмується внаслідок відсутності страхування військових ризиків у необхідних обсягах;
• темпи розвитку іпотечного кредитування украй  недостатні через домінування «бюджетної» (субсидованої) форми іпотеки над ринковими, причому навіть субсидовані іпотечні кредити надаються переважно заможній частині суспільства, тоді як на ВПО та ветеранів припадає лише 7 % від наданих позик.   

Для вирішення наведених вище проблем учасниками засідання висловлено рекомендації щодо впровадження наступних заходів, які мають сприяти досягненню тривкої макроекономічної стабільності на основі стійкості реального сектору економіки:

• у взаємодії між Урядом та НБУ (зокрема в рамках Ради з фінансової стабільності) розробити і впровадити засоби протидії інфляції витрат через підтримку і заохочення структурних змін в економіці;
• розробити та впровадити некурсові інструменти  компенсації структурно обумовленого дефіциту зовнішньої торгівлі, зокрема - регулювання некритичного імпорту;
• спільно із міжнародними партнерами розробити та впровадити інструменти  використання ЗВР для сприяння залученню фінансових ресурсів до реального сектору економіки;
• сформувати та впровадити спеціальні регуляторні умови та фінансові інструменти для кредитування відбудови, розвитку економічної активності на високоризикових територіях, кредитування ОПК тощо як напрямів альтернативного використання надлишкової банківської ліквідності;
• сформувати і впровадити з опорою на державні банки систему цільового кредитування на цілі відновлення, стійкості та обороноздатності, у стислий термін визначити роль Національної установи розвитку у цій системі;
• здійснити перегляд умов кредитної програми «єОселя» з метою досягнення її відповідності заявленому цільовому призначенню – допомозі ВПО;
• вжити додаткових заходів щодо подовження депозитної бази комерційних банків, зокрема – шляхом звільнення від оподаткування доходів фізичних осіб від строкових банківських депозитів терміном понад 1 рік;
• встановити регуляторні умови для збільшення частки корпоративних кредитів у загальному кредитному портфелі банків, зокрема – шляхом обмежень для кредитування фізичних осіб банками з нормативом адекватності регулятивного капіталу Н2 10 % та вище та забезпечення спрямування пасивів банків отриманих від строкових депозитів терміном понад 1 рік лише для кредитування юридичних осіб.