Поділитись
Віктор Скаршевський, віце-президент УСПП
20 січня 2020р.
У 2019р. гривня по відношенню до долара зміцнилася на 14% – з 27,5 грн./$ на початок року до 23,8 грн./$ на кінець 2019 року.
Зміцнення гривні в 2019 було викликано не фундаментальними факторами – збільшенням притоку прямих іноземних інвестицій і експорту високотехнологічних товарів – а спекулятивними (нерезиденти завели в Україну $ 4,3 млрд. для купівлі надприбуткових гривневих ОВДП) і зовнішніми факторами, такими, як погода (рекордний урожай і експорт зернових плюс $ 2,5 млрд. стосовно 2018 р.), зниження цін на імпортний газ (економія $ 400 млн.), збільшення надходжень від «заробітчан» (на $ 800 млн.).
Це означає, що в разі втрати інтересу нерезидентів до українського ринку ОВДП (незалежно від причини – світова фінансова криза, зниження прибутковості, політична криза і т.п.), несприятливої погоди, подальшого погіршення зовнішньоекономічної кон'юнктури на сировинні товари і товари з низькою доданою вартістю (як, наприклад, на ринку металургійної продукції) динаміка зміцнення гривні може легко змінити напрямок, і відновиться девальвація. Іншими словами, різке зміцнення гривні носить тимчасовий і нестійкий характер.
Більш того, різке зміцнення гривні призвело до суттєвих втрат експортерів, заробітчан, бюджету і всіх українських платників податків на загальну суму близько $ 5 млрд. До речі, ця сума втрат порівнянна з сумою очікуваної кредитної програми МВФ – $ 5,5 млрд. на 3 роки, яку, навіть в разі узгодження, Україна, виходячи з практики реалізації попередніх програм, навряд чи отримає в повному обсязі (середня вибірка коштів від 10 попередніх програм з МВФ становить всього 42%).
Отже.
По-перше, через різке зміцнення гривні в 2019 році українські експортери втратили виручку близько $ 3-3,5 млрд. Чисті втрати експортерів, за вирахуванням споживаного ними імпорту, склали близько $ 2-2,5 млрд. Крім цього, з червня 2019 року, обсяги промислового виробництва стрімко скорочуються, досягнувши піку падіння в листопаді 2019 року – мінус 7,5% до листопада 2018р.
По-друге, за даними Нацбанку, за січень-вересень 2019р. заробітчани переказали в Україну на 7,3% більше (на $ 596 млн.), ніж за аналогічний період 2018 року. Очікувані надходження від заробітчан за весь 2019 рік – близько $ 12 млрд., що означає збільшення на $ 0,8 млрд. У гривневому еквіваленті через зміцнення гривні заробітчани недоотримали близько 24 млрд. грн.. або $ 1 млрд.
По-третє, в 2019 році бюджет від митниці недоотримав 32,6 млрд. грн. Зміцнення гривні пояснює падіння митних платежів на суму 25,2 млрд. грн. або майже $ 1 млрд.
По-четверте, крім цього, приплив валюти від нерезидентів в гривневі ОВДП в сумі $ 4,3 млрд. при середній ставці розміщення під 16,93% річних – це близько $ 700 млн. за відсотки в рік, що виплачуються з держбюджету, тобто за рахунок коштів платників податків.
По-п'яте, якщо Нацбанк і уряд не переорієнтують свою політику з інтересів нерезидентів-спекулянтів на стимулювання розвитку промисловості, перш за все, експорту високотехнологічної продукції, ми постійно будемо підраховувати збитки то від різкої ревальвації, то від різкої девальвації.
Адже така доля всіх малих відкритих, сировинних, аграрних, де індустріалізованих і монополізованих економік (залежних від світових сировинних циклів), якою, на жаль, є і українська.