Поділитись
Спираючись на прогресивний світовий досвід і практику використання електронних інструментів провідними українськими компаніями, УСПП і B2B-Center Українапідготували Концепцію розвитку законодавства України про державні закупівлі. Пропонує її вашій увазі.
КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ПРО ДЕРЖАВНІ ЗАКУПІВЛІ
Поточний стан законодавства про державні закупівлі
Законом України від 01.06.2010 р. № 2289-VI «Про здійснення державних закупівель» (далі - Закон «Про держзакупівлі») на даний час врегульовані такі основні питання, пов'язані з державними закупівлями:
- Планування закупівель ( ст. 4 Закону).
- Порядок інформаційного забезпечення закупівлі (ст. 10 Закону).
- Процедури проведення державних закупівель (розділи IV - VIII1 Закону).
- Основні вимоги до договору, що укладається за результатами закупівлі (розділ IX Закону), в т.ч. до рамкового договору (ст. 13 Закону).
- Державний контроль у сфері закупівель (розділ II Закону).
Таким чином, можна констатувати, що із семи стадій закупівельного циклу - прогнозування та обґрунтування закупівлі, планування закупівлі, оголошення про закупівлю, збір пропозицій учасників закупівлі, вибір переможця закупівлі, укладення договору, моніторинг та аналіз виконання договору - більшість стадій (за винятком стадії планування і обґрунтування закупівлі та стадії моніторингу та аналізу виконання договору) чинним Законом «Про держзакупівлі» в тій чи іншій мірі врегульовано. І хоча, наприклад, питання планування закупівель і питання, пов'язані з укладенням, зміною і розірванням договору, заслуговують більш детального регулювання, але на сьогоднішній день найбільш актуальним напрямком для розвитку законодавства України про державні закупівлі слід визнати розвиток закупівельного інструментарію.
Розвиток закупівельного інструментарію, передбаченого законодавством про державні закупівлі
Певні проблеми у цій сфері можна помітити вже на рівні понятійного апарату. Так, наприклад, відповідно до чинної редакції ч. 1 ст. 12 Закону «Про держзакупівлі» «Закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур:
відкриті торги;
двоступеневі торги;
запит цінових пропозицій;
попередня кваліфікація учасників;
закупівля у одного учасника;
електронний реверсивний аукціон.»
З шести названих у процитованій нормі способів лише п'ять є власне процедурами проведення закупівель, тобто способами вибору виконавця державного контракту. Попередня кваліфікація учасників таким способом не є, а являє собою лише додатковий елемент конкурентних способів проведення закупівлі, що підтверджується відповідними нормами розділу VII Закону «Про держзакупівлі», присвяченого попередній кваліфікації учасників. Зокрема, в ч. 2 ст. 37 Закону «Про держзакупівлі» встановлено, що «у разі проведення попередньої кваліфікації учасників до подальшої участі у торгах (конкурсних торгах) допускаються всі учасники попередньої кваліфікації, які пройшли таку кваліфікацію». У зв'язку з цим нелогічним представляється згадка попередньої кваліфікації в ч. 1 ст. 12 Закону «Про держзакупівлі» серед способів проведення закупівлі.
Вживання самого терміну «торги (конкурсні торги)» у Законі «Про держзакупівлі» також позбавлене необхідної для нормативної термінології визначеності. З одного боку, торгами і конкурсними торгами в ст. 12 і розділі IV іменується конкурсна процедура у власному розумінні цього слова. З іншого боку, п. 31 ч. 1 ст. 1 Закону «Про держзакупівлі» дає більш широко визначення того ж терміну: «торги (конкурсні торги) - здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів (конкурсних торгів) згідно з процедурами, встановленими цим Законом (крім процедури закупівлі в одного учасника)». Очевидно, що в другому випадку під «торгами (конкурсними торгами)» законодавець мав на увазі все різноманіття конкурентних процедур, передбачених Законом «Про держзакупівлі», і саме в такому сенсі, судячи з усього, цей термін вживається і у вже цитованій ч. 2 ст. 37 Закону «Про держзакупівлі». Щоб уникнути термінологічної плутанини, що відкриває простір для порушень і зловживань, необхідно використовувати в другому значенні замість терміна «торги (конкурсні торги)» родове поняття «конкурентні закупівлі».
Сучасний закупівельний інструментарій можна звести до чотирьох базових конкурентних способів - конкурсні торги, реверсивний аукціон, запит пропозицій, запит цінових пропозицій - кожен з яких може бути реалізований з попередньою кваліфікацією або без такої, а також як одноступенева закупівля або як багатоступенева закупівля. Багатолотові закупівлі не прийнято виділяти в якості специфічних способів закупівель, оскільки в рамках кожного окремого лота алгоритм проведення закупівлі не має суттєвих особливостей в порівнянні з наведеними вище способами. Таким чином, загальне число способів закупівель представлено шістнадцятьма різними алгоритмами.
Всі ці алгоритми вже сьогодні можуть бути технічно реалізовані як комерційними замовниками, так і державними замовниками. Однак з комплексного тлумачення чинної редакції ст.1, ч. 1 ст. 12 розділу VII Закону «Про держзакупівлі» випливає, що в даний час для державних замовників України передбачено лише 8 з 16 можливих конкурентних способів проведення закупівель:
- одноступеневі конкурсні торги,
- двоступеневі конкурсні торги,
- одноступеневі конкурсні торги з попередньою кваліфікацією,
- двоступеневі конкурсні торги з попередньо кваліфікацією,
- одноступеневий запит цінових пропозицій,
- одноступеневий запит цінових пропозицій з попередньою кваліфікацією,
- відкритий одноетапний реверсивний аукціон,
- відкритий одноетапний реверсивний аукціон з попередньою кваліфікацією.
При цьому дискутується питання про виключення з тексту Закону «Про держзакупівлі» всіх норм, пов'язаних з регулюванням реверсивного аукціону, що призведе до ще більшого обмеження закупівельного інструментарію державного замовника. В існуючих умовах обмеження доступних державному замовнику способів проведення державних закупівель представляється контрпродуктивним. Необхідним представляється розширення закупівельного інструментарію, передбаченого Законом «Про державні закупівлі».
Крім того, необхідна легалізація фактично вже сьогодні реалізовуваної державними замовниками процедури «переторжки» шляхом встановлення в тексті Закону «Про держзакупівлі» відповідної норми. «Переторжка» є факультативним елементом конкурсних торгів, завдяки якому державний замовник має можливість стимулювати учасників торгів знизити вимоги про ціни контракту, спочатку заявлені ними в поданих пропозиціях. За умови проведення з дотриманням принципів та вимог Закону «Про держзакупівлі», цей механізм може сприяти економії бюджетних коштів при проведенні державних закупівель.
Для реалізації сформульованих у цьому розділі пропозицій необхідно:
1 ) Викласти п. 31 ч. 1 ст. 1 Закону «Про держзакупівлі» в такій редакції:
«Конкурентна закупівля - здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця закупівлі згідно з процедурами, встановленими цим Законом (крім процедури закупівлі в одного учасника);».
Замінити в тексті документа слова «торги (конкурсні торги)» словами «конкурентна закупівля» завжди, коли під «конкурсними торгами» маються на увазі всі способи проведення державних закупівель, закріплені в ч. 1 ст. 12 Закону «Про держзакупівлі». Зокрема, така коректива необхідна в норму ст. 37 Закону «Про держзакупівлі», яка описує випадки проведення попередньої кваліфікації.
2) Викласти частини 1 і 2 ст. 12 Закону «Про держзакупівлі» в такій редакції:
«1. Закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур:
- торги;
- двоступеневі торги;
- реверсивний аукціон;
- запит пропозицій;
- запит цінових пропозицій;
- закупівля в одного учасника.
2. У випадках, передбачених закупівельною документацією замовника, при здійсненні закупівель може проводитися попередня кваліфікація учасників і (або) «переторжка»»
3) Доповнити ч. 6 ст. 28 Закону «Про держзакупівлі» абзацом такого змісту:
«Якщо це встановлено в документації конкурсних торгів, то після розгляду і попередньої оцінки пропозицій учасників конкурсних торгів замовник має право оголосити «переторжку». У рамках «переторжки» кожен учасник має право в порядку, передбаченому статтею 25 цього Закону, подати пропозицію про ціну договору, яка буде нижче в порівнянні з ціною договору, що містилася в пропозиції конкурсних торгів, поданої даним учасником. При проведенні переторжки учасник торгів має право подати пропозицію виключно про зниження ціни договору, всі інші подані учасником торгів пропозиції відхиляються. ».
4) Викласти розділ VI Закону «Про держзакупівлі» в наступній редакції:
«Розділ VI. Процедури запиту пропозицій та запиту цінових пропозицій
Стаття 35. Умови застосування та проведення процедур запиту пропозицій та запиту цінових пропозицій.
- 1. Замовник здійснює закупівлю шляхом застосування процедури запиту цінових пропозицій щодо товарів і послуг, для яких існує постійно діючий ринок, за умови, що їх вартість не перевищує 200 тисячі гривень.
- 2. Замовник здійснює закупівлю шляхом застосування процедури запиту пропозицій щодо товарів, робіт і послуг, за умови, що їх вартість не перевищує 500 тисячі гривень.
Стаття 36. Порядок проведення процедур запиту пропозицій та запиту цінових пропозицій.
1. Для отримання пропозицій або цінових пропозицій замовник надсилає запит не менше як трьом учасникам та в день послання запиту передає його для публікації в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель.
Запит пропозицій і запит цінових пропозицій безоплатно публікується в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель та безоплатно розміщується на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
Під час проведення процедури запит пропозицій або запиту цінових пропозицій відповідні пропозиції або цінові пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи.
- 2. У запиті обов'язково зазначаються:
найменування та місцезнаходження замовника;
опис предмета закупівлі чи його частин (якщо замовник передбачає подання цінових пропозицій за частинами), в тому числі їх необхідні технічні та інші параметри;
адреса веб-порталу Уповноваженого органу, на якому розміщується інформація про закупівлю, відповідно до статті 10 цього Закону;
адреса веб-сайту, на якому додатково розміщується інформація замовника про закупівлю (у разі наявності);
строк поставки товарів або надання послуг;
місце і строк подання цінових пропозицій;
місце, дата і час розкриття цінових пропозицій;
термін дії пропозицій (цінових пропозицій), але не менше ніж 120 днів;
основні умови договору про закупівлю;
прізвище, ім'я та по-батькові, посаду та адресу однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв'язок з учасниками;
реєстраційний рахунок замовника, відкритий в центральному органі виконавчої влади, яка реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (у разі здійснення закупівлі за рахунок бюджетних коштів).
Термін подання учасниками пропозицій або цінових пропозицій встановлюється замовником, але не може бути менше, ніж 10 робочих днів з дня публікації відповідно запиту пропозицій чи запиту цінових пропозицій у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
3. Кожен учасник має право подати тільки одну пропозицію (одну цінову пропозицію), яка не може бути в подальшому змінена. Пропозиція або цінова пропозиція подається у письмовій формі за підписом учасника, прошита, пронумерована та скріплена печаткою, у запечатаному конверті.
4. Пропозиції та цінові пропозиції розкриваються у встановлений замовником час. До участі у процедурі розкриття пропозицій або у процедурі розкриття цінових пропозицій запрошуються всі учасники, які подали свої пропозиції.
Під час розкриття пропозицій або розкриття цінових пропозицій складається протокол за формою, встановленою Уповноваженим органом.
Копія протоколу розкриття пропозицій або протоколу розкриття цінових пропозицій надається будь-якому з учасників на його запит протягом одного робочого дня з дня надходження такого запиту.
Загальний строк для розгляду пропозицій або цінових пропозицій та визначення переможця процедури закупівлі не повинен перевищувати п'яти днів з дня розкриття відповідно пропозицій або цінових пропозицій.
5. Переможцем процедури запиту цінових пропозицій визнається учасник, який подав пропозицію, що відповідає вимогам замовника, зазначеним у запиті цінових пропозицій, та має найнижчу ціну.
Переможцем процедури запиту пропозицій визнається учасник, який подав пропозицію, що відповідає вимогам замовника та визнано найбільш економічно вигідною за результатами оцінки на основі критеріїв і методики оцінки, встановлених в запиті пропозиції.
Замовник акцептує пропозицію або цінову пропозицію в день визначення переможця. Протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про визначення переможця замовник зобов'язаний надіслати переможцю процедури закупівлі повідомлення про акцепт його пропозиції (цінової пропозиції) , а всім іншим учасникам - повідомлення про результати процедури із зазначенням найменування та місцезнаходження переможця.
Повідомлення про акцепт пропозиції або про акцепт цінової пропозиції обов'язково безоплатно публікується в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель.
Замовник укладає з переможцем договір про закупівлю відповідно до основних умов договору, зазначеними в запиті, у строк не раніше ніж через п'ять робочих днів з дня публікації в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель повідомлення про акцепт пропозиції або про акцепт цінової пропозиції, але не пізніше як через 14 днів з дня визначення переможця.
6. Замовник відхиляє пропозиції та цінові пропозиції, у разі, якщо вони не відповідають вимогам замовника, зазначеним у запиті, або з підстав, зазначених у статті 17 цього Закону.
7. Замовник відміняє процедуру запиту пропозицій чи запиту цінових пропозицій та має право визнати її такою, що не відбулася у випадках, визначених статтею 30 цього Закону.
8. Інформація про результати процедури запиту пропозицій і процедури запиту цінових пропозицій оприлюднюється відповідно до статті 10 цього Закону. »
5) Доповнити текст Закону «Про держзакупівлі» главою, регулюючою проведення реверсивного аукціону. В якості основи для розробки цієї глави можна використовувати норми чинної редакції глави VIII1 Закону «Про держзакупівлі».
Електронні державні закупівлі
У дослідженні Європейського Банку Реконструкції та Розвитку «PublicProcurementassessment. Reviewoflawsandpracticе» за 2011 рік зазначається, що в країнах Європейського союзу публічні закупівлі регулюються Директивою 2004/17/ЄC для суб'єктів, що здійснюють закупівлі у сфері водопостачання, енергетики, транспорту та поштового обслуговування, і Директивою 2004/18/ЄC для державних органів. Директивами встановлюються такі базові принципи здійснення закупівель:
• Публічність і прозорість (цей принцип реалізується, зокрема, як обов'язок замовника опубліковувати інформацію про процедури, обраного контрагента, причини відхилення учасників та ін.).
• Цілісність і конфіденційність (цей принцип має на увазі збереження конвертів з пропозиціями учасників закритими аж до встановленого заздалегідь моменту розкриття).
• Об'єктивність (на виконання цього принципу замовник зобов'язаний встановити в закупівельній документації забезпечені докладною специфікацією вимоги до продукції, що закуповується, а також не вказувати на конкретну марку, патент, виробника).
• Боротьба з шахрайством і корупцією (цей принцип реалізується в т.ч. і через розробку способів перевірки сумлінності контрагента, контроль за достовірністю документів тощо).
• Використання електронних закупівель (в т.ч. прийняття паперової та електронної форми процедур в якості рівнозначно правомірних, заохочення використання електронної форми як безпечної та швидкої, специфікація способів проведення електронних закупівель для динамічного розвитку системи закупівель).
Саме ці принципи здійснення державних закупівель в розвинених європейських економіках необхідно розглядати в якості основи для розвитку законодавства України про державні закупівлі. Зокрема, широкий простір для вдосконалення залишає поточний стан нормативної бази, що стосується регулювання електронних закупівель.
Доповнення Закону «Про держзакупівлі» в розділі VIII-1, відповідними новими пунктами в ч. 1 ст. 1 і новим абзацом ч. 1 ст. 12 стане якісним кроком вперед в даній сфері. І хоча передбачені чинною редакцій цієї глави механізми далекі від досконалості, але для гармонізації українського законодавства із законодавством Європейського союзу необхідно не виключення цієї глави з тексту Закону «Про держзакупівлі», а розвиток механізмів використання електронних закупівельних інструментів у сфері закупівель для державних потреб.
Базовим недоліком існуючого регулювання державних закупівель в електронній формі можна назвати те, що і в ст. 12, і в розділі VIII-1 закупівлі в електронній формі, представлені електронним реверсивним аукціоном, позиціонуються як окремий «спосіб» державних закупівель, немовби «випадає» із загальної системи нормативного регулювання. Між тим такий підхід є неправильним, оскільки державні закупівлі в електронній формі - це не якийсь особливий, окремий вид державних закупівель, а лише механізм використання при проведенні цих закупівель Internet -технологій.
Основними перевагами використання Internet - технологій можна назвати:
1. Прозорість закупівель.
Відомості про закупівлю, всі етапи якої реалізуються на спеціальному ресурсі в мережі Internet, доступні широкому колу користувачів незалежно від того, де ці користувачі знаходяться.
2. Відкритість закупівель для контролю.
Ця перевага прямо випливає з прозорості: будь-яка несумлінна дія замовника або постачальника оперативно виявляється або органами державного контролю, або громадськими організаціями. У цих умовах закупівлі держави стають максимально підконтрольні суспільству, оскільки при проведенні закупівель у відкритому режимі в мережі Internet приховати нецільове або неефективне використання бюджетних коштів вкрай важко.
3. Розвиток конкуренції.
З перших двох переваг випливає можливість для вільної участі у кожній державній закупівлі максимальної кількості потенційних постачальників. Internet суттєво спрощує для них як отримання інформації про закупівлі, так і подачу заявки на участь у закупівлі, а наявність державного і громадського контролю ускладнює необґрунтоване відхилення потенційного постачальника чи інше необґрунтоване обмеження конкуренції.
4. Зниження витрат бюджету на закупівлю товарів, робіт і послуг.
Результатом вільної конкуренції між постачальниками стає нагальна потреба для переможця державної закупівлі в електронній формі пропонувати товар кращої якості за мінімально можливою ціною, що має прямим наслідком зниження бюджетних витрат на придбання товарів, робіт і послуг.
5.Ефективне планування закупівель майбутніх періодів.
Акумуляція на спеціалізованому порталі інформації про проведені закупівлі і можливості автоматизованої обробки цієї інформації дозволяє самому державному замовнику отримати наочні дані для аналізу власних закупівель та оптимізувати з урахуванням цих відомостей плани по закупкам на майбутні періоди.
Вже сьогодні Україна має технічні можливості проводити в електронній формі всі передбачені ст. 12 Закону «Про держзакупівлі» процедури державних закупівель. Частково таку можливість має на увазі і нинішнє формулювання п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону «Про держзакупівлі», відповідно до якої «закупівля в електронній формі - державна закупівля, під час проведення якої використовується електронний документообіг відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг"». Це визначення не виділяє закупівлю в електронній формі як окремого специфічного способу держзакупівель, що слід визнати розумним, однак разом з тим така дефініція залишає простір для гранично розширювального тлумачення. Іншими словами, під це визначення підпадає будь-яка закупівля , в якій на тій чи іншій стадії фігурував електронний документ. Визначення державної закупівлі в електронній формі, що міститься в Законі «Про держзакупівлі», необхідно уточнити, а також доповнити нагадуванням про те, що сучасні електронні закупівлі завжди проводяться з використанням згаданого вище спеціалізованого Internet - порталу - електронного майданчика. В Україні вже успішно функціонують кілька електронних майданчиків, призначених для закупівлі товарів, робіт і послуг, а розвиток здорової конкуренції між ними здатне ще більше підвищити зручність Internet-сервісів для проведення державних закупівель в електронній формі.
Видається, що Україна сьогодні має не тільки технічну можливість , а й нагальну потребу розвивати проведення державних закупівель в електронній формі для того , щоб економити бюджетні гроші, забезпечувати державний і громадський контроль за їх використанням, а також підвищувати конкурентоспроможність національної економіки .
Для досягнення цих цілей необхідно формування нормативної бази проведення електронних закупівель державними замовниками. Можна сформулювати принаймні три методу нормативного регулювання державних закупівель в електронній формі. Кожен з цих методів буде докладніше розглянуто нижче в останньому розділі.
Перелік продукції, що купується виключно в електронній формі
Незалежно від вибору того чи іншого конкретного методу нормативного регулювання електронних державних закупівель необхідний обов'язковий для державних замовників перелік товарів, робіт і послуг, придбання яких здійснюється державним замовником виключно шляхом проведення закупівлі в електронній формі.
Такий перелік є необхідною умовою формування практики проведення державних закупівель в електронній формі, оскільки для більшості замовників необхідна пряма вказівка Кабінету Міністрів для того, щоб перевести свої закупівлі в електронну форму. Така логіка обумовлена, як особливостями публічно-правового регулювання, так і специфікою витрачання бюджетних коштів. У кожному разі, без прямої вказівки з боку вищестоящих органів представляється вкрай малоймовірним системне використання державними замовниками методів, що забезпечують відкритість, підконтрольність і конкурентність закупівлі.
Перелік товарів, робіт і послуг, придбання яких здійснюється державним замовником виключно шляхом проведення закупівлі в електронній формі, повинен містити принаймні ту продукцію, для якої склався товарний ринок і яка є предметом постійного попиту з боку державних замовників.
Розширення цього списку можливо шляхом диференціації продукції, що закуповується в електронній формі, з урахуванням конкретного способу закупівлі. Іншими словами, перелік товарів, робіт і послуг, придбання яких здійснюється державним замовником виключно шляхом проведення закупівлі в електронній формі, може об'єднувати два переліки:
1. Перелік товарів, робіт і послуг, придбання яких здійснюється державним замовником виключно шляхом проведення електронних конкурсних торгів, а при дотриманні встановлених Законом «Про здійснення державних закупівель» граничних цінових значень - шляхом проведення електронного запиту пропозицій.
2. Перелік товарів і послуг, придбання яких здійснюється державним замовником виключно шляхом проведення електронного реверсивного аукціону, а при дотриманні встановлених Законом «Про здійснення державних закупівель» граничних цінових значень - шляхом проведення електронного запиту цінових пропозицій.
Найбільш розвиненим є регулювання, при якому всі товари, роботи і послуги за замовчуванням купуються державним замовником виключно в електронній формі, а традиційна форма залишена лише для обмеженого кола продукції, передбаченої спеціальним переліком і пов'язаної з потребами оборони, закупівлями, що становлять державну таємницю, і т.п.
Методи нормативного регулювання електронних державних закупівель
Можна сформулювати три різних методи закріплення в законодавстві про державні закупівлі норм, регулюючих практику закупівель в електронній формі:
1) Встановлення в тексті Закону «Про держзакупівлі» можливості проводити закупівлі в електронній формі з посиланням на те, що порядок проведення таких закупівель встановлюється регламентами електронних торговельних майданчиків, відібраних для проведення державних закупівель в електронній формі. Вимоги до регламентів цих майданчиків встановлюються Кабінетом Міністрів.
2) Встановлення в тексті Закону «Про держзакупівлі» можливості проводити закупівлі в електронній формі з посиланням на те, що порядок проведення таких закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів.
3) Доповнення тексту Закону «Про держзакупівлі» статтями, регулюючими проведення в електронній формі кожного способу закупівель, можливість проведення якого передбачена названим Законом.
Перший з названих методів ґрунтується на практиці економік, в яких на законодавчому рівні як правило встановлюються лише загальні принципи, підходи та обмеження, пов'язані із здійсненням економічної діяльності в тій чи іншій сфері. Ці підходи деталізуються в урядових актах, якими і формується свого роду «каркас» нормативного регулювання. Норми ж, детально регламентують проведення процедур, фіксуються в корпоративних актах. Ця система дозволяє оперативно удосконалювати нормативне регулювання в т.ч. у сфері електронної торгівлі без шкоди для транспарентності як самої торгівлі, так і відповідної нормотворчості, оскільки всі новели ініціюються бізнес-спільнотою і обговорюються у відкритому режимі. У результаті стає можливим використання тільки найдосконаліших практик і безболісна відмова від практик збиткових і застарілих. Така методика характерна для розвинених економік (наприклад, в державах Європейського Союзу).
Другий з названих вище методів являє собою серединний підхід між корпоративним регулюванням і законодавчим регулюванням і разом з тим є найбільш архаїчним з усіх трьох. Хоча регулювання електронних закупівель підзаконним нормативним актом і надає можливості з оперативного вдосконалення відповідних норм, але на практиці ця перевага практично не використовується, оскільки названий метод характерний насамперед для економік, електронна торгівля в яких знаходиться лише в зародковій стадії розвитку, а державні закупівлі в електронній формі представляють собою відокремлений феномен, не до кінця імплементованний в систему державних закупівель і маловідомий більшості державних замовників (наприклад, в державах Середньої Азії).
Третій з названих вище методів видається менш архаїчним порівняно з іншими і разом з тим не дозволяє оперативно усувати недосконалості нормативного регулювання, оскільки процес обговорення будь-яких новел відрізняється інертністю. Процедурні складності із зміною законів мають своїм наслідком те, що якщо здорові ініціативи бізнес-спільноти та знаходять зрештою відображення у статтях закону, то відбувається це з великим запізненням, найчастіше зі зміною в тих чи інших норм. З цієї причини навіть встановлення вимог до електронних закупівель на найвищому законодавчому рівні не є гарантією від зловживань, оскільки недосконалість закону, що залишають простір для таких зловживань, усуваються вкрай повільно. Цей метод характерний для країн з надмірним законодавчим регулюванням всіх суспільних відносин (наприклад, в державах Митного Союзу).
Для України можна рекомендувати формування системи державних закупівель в електронній формі на підставі першого з перерахованих вище методів, тобто шляхом встановлення в тексті Закону «Про держзакупівлі» можливості проводити закупівлі в електронній формі з посиланням на те, що порядок проведення таких закупівель встановлюється регламентами електронних торговельних майданчиків, відібраних для проведення державних закупівель в електронній формі, а вимоги до регламентів цих майданчиків встановлюються Кабінетом Міністрів.
Протягом перехідного періоду - тобто до встановлення вимог Кабінету Міністрів до регламентів електронних майданчиків і до завершення відбору таких майданчиків для проведення державних закупівель - надається державному замовнику право вибирати той електронний майданчик, на якому він бажає проводити свої закупівлі. При цьому такий майданчик повинен забезпечувати проведення закупівель з дотриманням вимог Закону «Про держзакупівлі».
І протягом перехідного періоду, і після його закінчення на державні закупівлі в електронній формі в повній мірі поширюються як положення розділу II Закону «Про держзакупівлі», що регламентує державне регулювання і нагляд у сфері закупівель, так і закріплені в ст. З Закону «Про держзакупівлі» принципи здійснення державних закупівель:
- Добросовісна конкуренція серед учасників;
- Максимальна економія та ефективність;
- Відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель;
- Недискримінація учасників;
- Об'єктивна і неупереджена оцінка пропозицій конкурсних торгів;
- Запобігання корупційних дій і зловживань.
У цих умовах регламентами електронних торговельних майданчиків будуть встановлювати не нові правила проведення державних закупівель, що виходять за рамки регулювання Закону «Про держзакупівлі», а лише особливості реалізації передбачених цим Законом процедур в максимально ефективній формі.
Для реалізації сформульованих у цьому розділі пропозицій необхідно :
1) Викласти п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону «Про держзакупівлі» в такій редакції:
«закупівля в електронній формі - державна закупівля, яка проводиться на електронному торговельному майданчику, що дозволяє реалізовувати всі передбачені цим Законом процедури в мережі Інтернет з використанням електронного документообігу відповідно до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».
2) Викласти норму , відповідну п. 64 ч. 1 ст. 1 чинної редакції Закону «Про держзакупівлі», в такій редакції:
«електронний майданчик - сайт в мережі Інтернет разом із сукупністю технічного обладнання, програмного забезпечення та організаційних заходів, що використовуються для проведення державних закупівель в електронній формі всіма способами, передбаченими ч. 1 ст. 12 цього Закону;»
3) Доповнити ст. 12 Закону « Про держзакупівлі » частиною 4, що складається з двох абзаців такого змісту:
«закупівля з використанням кожного із способів, передбачених цією статтею, може бути проведена замовником в електронній формі. У випадках, встановлених Кабінетом Міністрів України, проведення закупівлі в електронній формі є обов'язковим для замовника.
Особливості, пов'язані з електронною формою проведення закупівлі кожним із способів, передбачених цією статтею, описуються регламентами електронних майданчиків, відібраних для проведення державних закупівель в електронній формі. Вимоги до регламентів електронних майданчиків, відібраних для проведення державних закупівель в електронній формі, встановлюються Кабінетом Міністрів України. До затвердження вимог Кабінету Міністрів України до регламентів електронних майданчиків і до проведення відбору електронних майданчиків закупівля в електронній формі проводяться на електронному майданчику, обраному замовником, відповідно до регламенту цього електронного майданчика, за умови, що цей регламент не суперечить вимогам цього Закону».
4) Розробити та прийняти постанову Кабінету Міністрів, що встановлює перелік товарів, робіт і послуг, придбання яких здійснюється державним замовником виключно шляхом проведення закупівлі в електронній формі.
5) Розробити та прийняти постанову Кабінету Міністрів, що встановлює вимоги до електронних майданчиків, відібраних для проведення державних закупівель в електронній формі, яка містить:
1. Вимоги до технічного обладнання та програмного забезпечення електронного майданчика.
2. Вимоги до порядку проведення конкурсних торгів в електронній формі.
3. Вимоги до проведення реверсивних аукціонів в електронній формі.
4. Вимоги до проведення запитів пропозицій в електронній формі.
5. Вимоги до проведення запитів цінових пропозицій в електронній формі.
6) Операторам кожного електронного майданчика, відібраного для проведення державних закупівель в електронній формі розробляється та затверджується регламент електронного майданчика, який відповідає вимогам Кабінету Міністрів.