Поділитись
Сергій Прохоров, перший віце-президент УСПП
4 квітня поточного року УСПП підписав меморандум з урядом про співпрацю. Ми домовилися, щоб цей меморандум має бути наповнений реальними діями і реальними програмами для того, щоб промислово-підприємницька спільнота відчула розворот держави, розворот влади до найважливіших управлінських питань, щоб народилася впевненість, що нинішні проблеми будуть вирішені, вади – за рахунок співпраці влади і бізнесу – знищені. Тому до меморандуму треба додати певний план дій. У нас активні члени, які виступають з ініціативами, надають пропозиції, в тому числі – законодавчі. Нині в нашому активі – законопроект про податкову амністію для тих промисловців і підприємців, які стикнулися з непрозорою податковою ситуацією в діях попередньої влади і змушені були піти в тінь. Є законопроект, який має вивести роботу з металобрухтом в решті решт з «тіні». Скажімо, Російська Федерація збирає 28 млн тон брухту на рік ТА має 600 відповідних спеціалізованих підприємств, Великобританія збирає 16 млн тон брухту та має 250 фірм. А Україна, яка збирає всього 6 млн тон брухту, має 2500 фірм! Якось не по-господарські. З урахуванням того, що там крутиться велика готівка, є принципова проста і прозора пропозиція – зробити податок з обороту 2%, і подолати корупцію в цій сфері раз і назавжди.
Отже, ми даємо уряду і парламенту реальні пропозиції для того, щоб вивести економіку з тіні, щоб бюджет отримав надходження буквально на наступний день після прийняття цих законодавчих ініціатив.
Ми вже рік працюємо над темою впровадження електронних торгівельних площадок, щоб перевести в тому числі державні закупівлі в площину прозорості і доступності. Ми маємо прекрасні досягнення, коли торги в рамках торгових процедур державного Укрексімбанку зниження затрат складає 28%. Уявіть собі, якщо би ми державні закупівлі в рамках України перевели в площину прозорості електронних торгівельних площадок, ми би, за розрахунками фахівців, мали б 50 млрд зекономлених коштів. Нажаль, так склалося в державі, що закупівлі не є прозорими і величезна сума коштів не працює на економіку держави, часто закуповується за кордоном те, що могла би виробляти Україна.
Є в УСПП і інші пропозиції з наповнення плану дій між УСПП, Верховною радою і КМУ. Ви знаєте що Анатолій Кирилович Кінах очолює потужну депутатську фракцію «Економічний розвиток», в якій сьогодні налічується 37 народних депутатів України. Є можливість наші законодавчі ініціативи розглядати і втілювати в життя.
Я вчора був присутній на нараді, яку проводив прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк. Він наголосив, що 23 квітня відкриваються двері ЄС для українських товарів. Не існує майже ніяких обмежень, особливо щодо продуктів харчування і сільськогосподарської продукції. Будь ласка, всі зусилля націлені на те, щоб ми з вами якомога скоріше вийшли на ринок Європи. За оцінками міністерства економічного розвитку і торгівлі Україна може заробити до кінця поточного року приблизно 500 млн євро. Закликаємо промисловців і підприємців, роботодавців, всю підприємницьку спільноту яка працює з УСПП, давайте пропозиції, ми будемо допомагати, у нас дуже гарна співпраця з ТПП. Саме ТПП буде видавати сертифікати євро-1 для того, щоб експортувати українську продукцію. Звертайтесь до нас, ми разом будемо долати можливі бюрократичні перепони.
Переконаний, та програма дій між УСППП і КМУ, яка нині обговорюється, дозволить суттєво підвищити рівень довіри та співпраці, це будуть реальні кроки, які націлені на майбутнє, на побудову злагоди в нашому суспільстві, підвищення рівня ділового клімату.
Сергій Ніколайчук,заступник директора генерального економічного департаменту Нацбанку
Наша держава сьогодні проходить дуже складний період свого становлення. Ризики, на які наражається Україна, є безпрецедентними у її історії. Вони зумовлені не тільки фундаментальними чинниками, тими дисбалансами, які накоплені в економіці протягом останніх десятиліть. Фундаментальні ризики ускладнюються геополітичною ситуацією, анексією Криму, загостренням суспільно-політичного протистояння в східних областях, а також негативною зовнішньоекономічною позицією України. Відповідно, це і спричиняє ситуацію, яку ми маємо в монетарній, в банківській сфері. Ми спостерігаємо суттєве зниження обмінного курсу гривні, відтік депозитів з банківської системи. Відповідно, в такій ситуації національний банк не зміг більше продовжувати ту політику, яку проводив протягом останніх років – стабільності обмінного курсу, і був певною мірою змушений перейти до режиму «вільного плавання». Хоча обговорення необхідності цього переходу почалися достатньо давно, всі чудово розуміли необхідність нового режиму монетарної політики, але, нажаль, цей перехід був не плановий, а обумовлений політичною і економічною ситуацією в Україні. Ми налаштовані на продовження політики гнучкого обмінного курсу і запровадженні в найближчій перспективі нового монетарного режиму. Це дасть змогу полегшити збалансування зовнішньої позиції України, зберегти обмежені міжнародні резерви. А з часом, зі стабілізацією ситуації в Україні, розпочнеться процес їх збільшення. Корекція обмінного курсу в перспективі сприятиме і розвитку фінансових ринків, і нарощенню експорту товарів та послуг.
Тільки так ми зможемо відновити довіру з боку інвесторів до української економіки та сприяти залученню інвестицій. Що стосується ситуації в банківській системі країни, то, звичайно, вона відповідала загальноекономічній. Найбільшою проблемою банків виявився різкий відплив депозитів, пік якого спостерігався у лютому-березні. Зараз ситуація дещо заспокоїлася та вирівнюється, ми за останні дні не бачимо суттєвих обсягів відпливу. Для стабілізації ситуації національний банк був змушений запровадити ряд заходів, звичайно, що певною мірою вони мають обмежувальний характер і спрямовані на стабілізацію ситуації.
Як тільки ситуація буде стабілізуватися, ці заходи будуть або пом’якшуватися, або взагалі відмінятися. Тобто загальний напрямок на лібералізацію ринку, на лібералізацію діяльності ніхто не відміняв і не збирається відміняти.
Щодо конкретних дій, що були запроваджені і здійснені національним банком впродовж останніх двох місяців. Можна виділити розширення інструментарію рефінансування банків для того, щоб зустріти сучасні виклики. Наразі існує чіткий та зрозумілий механізм видачі кредитів рефінансування, є чіткі критерії, налагоджений контроль за використанням коштів, застосовані окремі обмеження на кредити. З початку року банки отримали понад 63 млрд грн. кредитів рефінансування, в тому числі в березні –32 млрд. грн.
Крім того, були послаблені вимоги до банків стосовно формування обов’язкових резервів і збільшення обсягів підтримки.
Також треба наголосити, що банки стали більше ефективно використовувати отриману фінансову допомогу, не зважаючи на те, що вартість фінансових ресурсів для банків зросла як з боку залучення своїх ресурсів на ринку, так і з боку національного банку. Таке збільшення вартості отриманих ресурсів стимулює банки швидше повертати отримані кредити та більш активно працювати над відновленням депозитної бази.
Нажаль, не всі банки змогли впоратися з накопиченими проблемами. 5 банків були визнані неплатоспроможними та передані до фонду гарантування вкладів для виведення з ринку та введення тимчасової адміністрації. Наголошую, заходи НБУ були спрямовані перш за все на стабілізацію ситуації на валютному та грошово-кредитному ринках. Так, було збільшено облікову ставку з 6,5% до 9,5%. Метою є збалансування ситуації на валютному, грошово-кредитному ринку, а також стримування в майбутньому інфляційних процесів.
Другим вагомим кроком національного банку було обмеження доступу 14 фінансових установ до міжбанківського валютного ринку. Йдеться про фінустанови, які не виконували правила гри, не діяли прозоро. Протягом останніх днів ми бачимо, що обмінний курс після достатньо сильного офершутінгу, після суттєвої девальвації повертається до так званої точки рівноваги, або до коридору рівноваги, тобто до того рівня обмінного курсу, який бачиться найбільш оптимальним для української економіки на сьогоднішній день. Це відповідно є свідченням того, що фундаментальних факторів для такої значної девальвації не було, це було скоріше результатом відвертих курсових маніпуляції окремих фінансових установ та дії певних психологічних факторів.
Але, безумовно, названі заходи є лише першими кроками з стабілізації ситуації. Насправді на сьогоднішній день існує чітке розуміння необхідності проведення комплексних реформ у банківській системі, у монетарній політиці, і національних банк дуже сильно націлений на впровадження комплексу реформ, це є на сьогоднішній день пріоритетом НБУ. Для уряду так само пріоритетом є реформи. Звичайно, тільки за допомогою реформ можемо досягти потужного і збалансованого економічного зростання.
Ще одним аспектом діяльності НБУ і уряду є відновлення зовнішнього фінансування економіки. Тут в першу чергу треба говорити про активізацію співпраці з МВФ, підписання нової програми. Багато з вас відслідковують ці події, в ці дні відбулися щорічні збори МВФ та СБ, директор ради МВФ Крістін Лагард відзначила суттєвий прогрес української влади у початку тих реформ, які намічені програмою співпраці (нині програма про співпрацю з МВФ вже підписана –ред.сайту).
Програма з МВФ стане потужним сигналом для іноземних інвесторів, кредиторів, це зумовить суттєве полегшення доступу українських підприємств до зовнішніх ресурсів, до покращення інвестиційного клімату України і стимулювання економічного зростання.
Неля Привалова, директор Департаменту координації нормотворчої та методологічної роботи з питань оподаткування Міністерства доходів і зборів України
Щодо вдосконалення податкової системи, яке наразі обговорюється і з представниками бізнес-спільноти, і з представниками громадських організацій. Податкова політика є невід’ємною складовою та вагомим фактором в стратегічних напрямках розвитку нашої держави. На сьогодні основним і першочерговим завданням визначено таке – ліквідація податкових ям, кримінальних схем та конвертаційних площадок, які використовувалися для виведення коштів з бюджету. Потребують змін і підходи у справлянні податків. Вони мають бути однаковими і зрозумілими для реального сектору економіки. Крім того, залучення громадськості, представників бізнесу до контролю мають бути невід’ємною складовою процесу реформування податкової системи.
Щодо зниження навантаження на фонд оплати праці, про що представники УСПП задавали питання на засіданні інвестиційної ради. Таке планується. В минулому році з метою покращення умов ведення бізнесу, забезпечення соціального захисту громадян, ліквідації тіньового сектору економіки, міністерством були запропоновані законодавчі пропозиції щодо перегляду навантаження на фонд оплати праці роботодавцями шляхом зменшення діючих ставок єдиного соціального внеску, перегляду шкали прогресивного податку на доходи фізичних осіб в частині збільшення щаблів цієї шкали, підвищення ставки для найбільш заможних громадян та відповідно зниження ставок для громадян з низьким рівнем доходів. Було зазначено, що такі законодавчі пропозиції на початковому етапі в можуть призвести до певних втрат бюджету, і на покриття яких потрібно буде залучати додаткові кошти з державного пенсійного фонду. Тому такі заходи мають відбуватися в комплексі з іншими реформами в податковій сфері.
Щодо поступового зниження ставок податку на додану вартість та податку на прибуток. Як відомо, з метою запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні збільшення надходжень до бюджету були внесені зміни в ПК (закон № 1166, який набув чинності з 1 квітня поточного року). На постійній основі запроваджено застосування основних ставок податку на додану вартість 20% і податку на прибуток 18%. Вказані податки, як відомо, є основними джерелами формування дохідної частини державного бюджету. Як загальнодержавні податки, вони спрямовуються на забезпечення соціально-економічного розвитку країни, фінансування бюджетної сфери, підвищення життєвого рівня населення, в тому числі здійснення соціальних виплат малозабезпеченим верствам населення. Тому зниження ставок податку на додану вартість та податку на прибуток відповідно може призвести до зменшення бюджетних надходжень. Це питання також може розглядатися лише в комплексі з іншими механізмами.
Стосовно проведення реформ малого бізнесу. На виконання доручення прем’єр-міністра України створюється робоча група на базі міністерства економічного розвитку та торгівлі, до складу якої входять представники виконавчої влади, бізнес-спільноти, громадськості. Ця робоча група має напрацювати концепцію реформування податкової системи, комплексні зміни, а може, й не такі комплексні. Ми будемо радитися з вами, які зміни потрібні, хто їх проведе і як швидко. Було проведене перше засідання робочої групи, наступне, більш високого рівня, розгляне пропозиції, яким буде реформування податкової системи. Потім матеріали будуть передані на розгляд громадськості.
УСПП запропонувало створити спільну групу щодо обговорення податкових проблем. Ми підтримуємо таку ідею. Хочу зазначити, що на базі міністерства доходів і зборів також створена робоча група за чотирма напрямками – удосконалення адміністрування податків і зборів, підготовку нових узагальнюючих податкових консультацій, вдосконалення електронних сервісів та питання контролю за обігом підакцизних товарів. До роботи цих груп також будуть залучатися представники бізнес-спільноти.
Повертаючись до механізмів трансфертного ціноутворення, можна зазначити, що у ВРУ зареєстрований проект закону, яким передбачено перенесення терміну подачі першої звітності на осінь цього року. Пропонується зменшення розміру штрафів за подання звітності по контрольованим операціям.
Щодо шляхів спрощення ведення податкового обліку та наближення порядку обчислення об’єкту оподаткування податком на прибуток до визначення доходів і витрат, які використовуються в податковому обліку. Слід нагадати, що минулого року міністерством доходів і зборів був розроблений проект закону, який саме передбачав порядок визначення об’єкту оподаткування податком на прибуток на основі фінансового результату, який формується у фінансовій звітності з проведенням відповідних корегувань. Він проходив дуже широке громадське обговорення, тобто напрацьований проект закону вже є, черга за парламентом.
Щодо переплат податку на прибуток та відшкодування податку на додану вартість. ВРУ прийнято та передано на підпис в.о.президента закон № 1200, де передбачено, щоб процедура відшкодування податку на додану вартість була прозорою, відкритою. Пропонується публікацію державним казначейством України кожного місяця перелікк суб’єктів господарювання, які отримали суми відшкодування ПДВ в повному переліку і з зазначенням сум такого відшкодування.
В першому кварталі 2014 року відшкодовано на рахунки платників ПДА на суму 8,9 млрд грн. З них у березні 2,3 млрд грн. В тому числі в автоматичному режимі відшкодовано 72% або 6,5 млрд грн., з них у березні 2,2 млрд грн.
Передбачається відповідно до змін, внесених законодавством, відшкодування ПДВ за бажанням платників податків шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики. Відповідна інвентаризація платників податків та тих сум, які можуть бути бажаними платниками для такого відшкодування, вже проведена, цей процес може початися найближчим часом.
Переплати податку на прибуток. Безумовно, це питання хвилює підприємства, воно задається буквально на кожній зустрічі з керівництвом міністерства доходів і зборів. Але зрозуміло, ця проблема створена не сьогодні і не вчора. Крок за кроком досягла великих розмірів. Безумовно, повертати переплати потрібно, враховувати їх в рахунок погашення зобов’язань потрібно, але одразу, одночасно за один день повернути всі переплати або зарахувати їх в рахунок погашення зобов’язань – нажаль, це неможливо. Саме боротьба з тіньовим сектором економіки, виведення його в легальні надасть додатковий ресурс, який може бути залучений до державного бюджету і здійснити повернення передплати з зарахування коштів в рахунок погашення зобов’язань.
Геннадий Чижиков, президент Торгово-промышленной палаты Украины
Хотел бы сказать о внешнеэкономической деятельности, украинском экспорте. В соответствии с решением Еврокомиссии открывается серьезное окно возможностей с 23 апреля. И оно будет не закрываться до 1 ноября, но мы понимаем, что это решение может быть продлено.
Речь идет прежде всего о сотрудничестве и работе с европейским рынком. Над этим многие думали, многие критиковали, но эта возможность сегодня открывается. Как мы к ней готовы?
ТППУ работает в теснейшем взаимодействии с УСПП, мы координируем наши действия. Уполномоченным органом по выдаче сертификатов евро-1 является ТППУ и ее все региональные подразделения. Совместно с Еврокомиссией мы передали список организаций и уполномоченных, кто подготовлен к выдаче сертификатов, они есть во всех регионах Украины, в 106 городах. Порядка 800 специалистов готовы помогать украинскому бизнесу выполнять эту задачу. Вся информация есть на сайтах региональных торговых промышленных палат, открыты справочные телефоны, где каждая компания может получить полную информацию.
У выходящих на экспорт с ЕС не должно быть никаких организационных проблем. Кроме тех, кто делает это в первый раз.
Сейчас мы запускаем портал export.ua, на котором наши предприниматели могут получат определенную информацию, справки для начинающих. Во Львове, Донецке, Виннице и других городах мы открыли так называемые так называемые европейские офисы, с привлечением иностранных специалистов, куда могут приходить предприниматели и задавать конкретные вопросы «пойдет ли моя продукция» и «что для этого надо» и так далее.
Поэтому я бы предложил региональным подразделениям УСПП встретится с нашими коллегами, обсудить совместные планы, как помогать предпринимателям продвигать свою продукцию на рынки. Хотел бы еще проинформировать тех, кто занимается внешнеэкономический деятельностью, что введение преференционных сертификатов не отменяет систему GSP, она не продолжает работать, известны сертификаты формы А, они работают. Надо просто в каждом случае смотреть, какой режим более выгодный.
Что касается Крыма, есть четкая позиция европейской стороны: товары, произведенные в Крыму и вывозимые в ЕС, преференциями пользоваться не будут. Это не эмбарго, это торговля на общих основаниях.
На что бы я еще хотел бы обратить внимание. Пожалуй, главные вопросы накопятся через 2-3 недели. По нашей договоренности с Европейской комиссией 13-15 мая к нам приезжает группа специалистов, чтобы изучить проблемы, которые могут быть у наших бизнесменов с точки зрения продвижения продукции на европейский рынок, в страны ЕС.
ТПП в регионах получили задание более тесно работать с региональными отделениями УСПП для поддержки наших экспортеров.
Андрей Сирик, генеральный директор ПАО «Укрвторчермет».
Необходимость изменений к действующему законодательству в сфере операция с металлоломом назрело давно. Готовились и законопроекты, которые не находили ни малейшего понимания власти на протяжении многих лет. На мой взгляд, такое нежелание рассмотреть проблему цивилизованно находится исключительно в области коррупции. Наверно, есть немного отраслей бизнеса, которые в нашей стране были подвержены коррупции так, как металлолом. Половина металлолома в стране покупается за наличные средства, и это позволено законодательством – при условии уплаты подоходного налога с физических лиц. Кстати, в мировой практике такого нет, потому что механизм –нерабочий. Сегодня металлолом, как все вторичное сырье в нашей стране – макулатура, стекло, пластик, все собирается и сдается людьми без документов, сдатчики получают деньги и не платят никаких налогов.
Поэтому такие предприятия, как «Укрвторчормет», находятся в очень плачевном состоянии. Работу в неправовом поле оно отвергает по принципиальным соображениям. В то же время есть 2500 лицензиатов. Объем работы профильных предприятий – порядка 10 млн тонн, металлургии нужно 6 млн тонн. Около 2000 компаний, которые являются чемоданом с деньгами, которые покупают и продают, платят в нужное место коррупционную мзду, не обременяют себя никакими налогами, никакой собственностью, и поймать их невозможно. Что делать? Подать законопроект об упорядочивании сбора металлолома, внести изменения в налоговый кодекс, в котором, как я думаю, были умышленно сделаны исправления в статье 165. Нынче при потребности в 6 млн тонн для металлургии в первом квартале поставлено 900 тыс тонн. И это не связано с политической ситуацией, это просто действующее законодательство таким образом снижает ломозаготовку. А лома в стране более 200 млн тонн, однако к нему не хотят открывать доступ.
В связи с этим есть смысл внедрить практику, которая действует во всем мире, в Англии, Польше и в России. Тут металлолом покупают, заготавливают физические лица, и для этого не нужна лицензия. Есть у человека металлолом, он его приносит, получает деньги, предприятие платит налоги, физлицо платит налоги. Не нужно искать фирмы по обналичке, все это давным-давно пережито.
Украинская ассоциация «Втормет», куда входят ломозаготовительные и металлургические предприятия, подготовила обращение к правительству со своим видением вопроса. Ми полностью понимаем, как этот механизм должен работать прозрачно, честно и в правовом поле. Готовы к диалогу с властью, чтобы навести порядок в сфере металлозаготовки.
Петро Кузнецов, голова Правління Вінницького РВ УСПП
Хочу привернути вашу увагу дозахисту національного товаровиробника. Ми говоримо вже не один десяток років при всіх владах. Але, нажаль, ніякого захисту національного товаровиробника з боку держави немає, він відсутній.
Все починається з кордону. Знов в ходу схеми сірого розмитнення за заниженою вартістю. Я представляю групу підприємств на Вінниччині, які спеціалізуються на виробництві товарів широкого вжитку – електрообігрівачів, електрокотлів тощо. Отже, випускаються свої, винницькі, дуже непогані за якістю і припустимі за ціною. Але завозяться імпортером китайські електрообігрівачі, ціна виробника, припустимо, 25 дол., ціна розмитнення 2 дол., роздрібна в сфері торгівлі – 55 дол. Тобто товар розмитнений в 10 раз дешевше, держава отримала в 10 раз менше ПДВ, в 10 разів менше мита і відповідно гроші пішли за оплату імпорту за кордон. Держава втратила. Але при цьому опосередковано втрачає національний товаровиробник, тому що ми платимо не 2%, а 20% ПДВ від повної собівартості продукції. Ми сплачуємо всі податки, ми не можемо демпінгувати на внутрішньому ринку з тої різницею в ціні, яку має імпортер. Таким чином на цьому простому прикладі видно, що на кордоні немає ніякого захисту національного товаровиробника. Що заважає державі це зробити? Нічого. В міністерстві економічної політики є цінова інспекція, чому вона не може відслідкувати простий ланцюг – роздрібна торгівля – оптова торгівля – склад –митний склад – ціна розмитнення? Ну я розумію, 20% - 30%, але коли в 10 разів відрізняються ціна розмитнення і реальна митна вартість, то як це може бути? Держава всі механізми має, чому вона цього не робить, ось питання.
Я можу приводити безліч прикладів з товарних позицій, з яких ми працюємо. Таким чином безпосередньо на кордоні завдяки непрозорим схемам, за якими діє митниця, завдається суттєвий удар національному товаровиробникові.
Про внутрішні закупівлі. Це питання також піднімалося не раз, наприклад, 2 роки тому весь уряд був присутній на засідання ФРУ. Йшлося, що держава здійснює закупівлі на рік у сумі 300 млрд грн. З них 50 млрд грн. припадає на внутрішній ринок, 250 млрд грн. – на те, щоб завести з-за закордону, імпорт. Які преференції має національний товаровиробник перед імпортерами? Ніяких абсолютно. Якби держава закупала в національного товаровиробника, при чому я говорю про лише конкурентні товари, то наші преференції склали б 25-30% + всі податки сплачувалися на місці. А так – держава витрачає гроші за кордоном і годує робітників інших країн, а не своїх. Чому в процедурі державних закупівель немає преференцій для державного національного виробника? Це ж очевидні речі. Тобто це не треба мати якусь величезну економічну освіту, просто елементарний національний патріотизм. Колись на Житомирщині було 4 фарфорових заводи, 45-50% продукції йшло на експорт, вони випускали і звичайний посуд, і витвори мистецтва. Нині доля китайського фарфору на внутрішньому ринку добігає 95%. В листопаді минулого року останній фарфоровий завод на Житомирщині, якому виконалися 200 років, закрили. Все, сьогодні галузі в нас немає, тому що немає підтримки національного товаровиробника.
Ми не пропонуємо захищати всі національні продукти, цього не треба робити. Давайте захищати конкретно хоча б той експортний потенціал. Якщо товаровиробники мають експорт, їх продукція є конкурентоздатною, її виробництво варто захищати. Це головний пункт.
Тому ми пропонуємо скласти перелік продукції, яка сьогодні випускається на експорт, й продумати для неї державну підтримку. За основу можна взяти продукцію, яка продавалася в Росію, тому що втрати російського ринку найбільш загрозливі, їх важко поновити. Отже, необхідно розробити механізм захисту і підтримки національного товаровиробника, при чому – в конкретний термін, до 1 червня чи до 1 липня, не пізніше. Якщо не буде механізму, то це буде чергова декларація.
Ми пропонуємо включення представників національних товаровиробників в комісії з визначення вартості розмитнення товарів. Це світова практика, коли громадські ради працюють при митницях. Це практика ЕС. Громадські ради повинні брати участь у розмитненні товарів. Переконаний, що кожен національний товаровиробник має хоча б один раз на рік бути присутнім при визначенні митної вартості і особисто доводити свою правоту.
Треба по цієї групі товарів ввести обов’язкову сертифікацію, тому що сьогодні вона значно спрощена, ліберальна. К тому ж, фактично привозять дуже багато несертифікованих товарів. Дуже часто трапляється, коли китайські товари мають укорочені шнури, не той діаметр тощо. Однак вони також проходять митницю. В нас є управління з питань захисту прав споживачів, є система сертифікації, ця продукція обов’язково повинна проходити 100% сертифікацію.
Для групи товарів, які є сьогодні конкурентоспроможними, необхідно ввести нульову ставку на комплектуючі та матеріали, які завозяться, тому що не виробляються на теренах України. Треба ввести нульову ставку на обладнання, яке ввозиться для розширення виробництва конкурентної продукції, яка має попит і на внутрішньому, і на експортному ринку.
Важливо ввести мінімум 25% преференції для товарів, які попали в перелік при державних закупівлях. Я хочу відверто сказати, я не знаю як це зробити прямо, але треба обговорити це питання, тому що держава лише виграватиме, коли купує у своїх, тому що сплачуються податки, зростають поступлення надходження в бюджет.
Також пропонує зробити компенсацію з боку держави до 50% витрат на участь підприємств у міжнародних виставках. Це світова практика. Білорусь компенсує 100%, Китай – 50%, США – 50%, Німеччина – 50%. І нам це дуже потрібно, це збільшить наш експортний потенціал, ми будемо більше виїжджати, більше показувати, більше бачити. Держава тільки виграє. Ми вже десятки років маємо від’ємне сальдо зовнішньоекономічної діяльності, і нічого не робимо з розширення експорту.
У зв’язку з програмою просування товарів на ринки ЕС вважав би тимчасово, але все ж таки зробити пільгу – ввести 50% компенсацію з боку держави на сертифікацію продукції в країнах ЕС. По нашому досвіду можу сказати, сертифікація наших приладів обійшлася нам в 40 тис євро. Не кожне підприємство може собі дозволити в наші скрутні часи зробити таке. Тому нехай держава підставить плече.
В нашій програмі записано, що всі ми орієнтовані на інвестора. Але дуже мало сьогодні в ТПП, в торгових представництвах дипломатичних місій звертають увагу на просування вітчизняних товарів. Я вважаю, треба змістити акценти і посилити увагу ТПП, всіх регіональних відділень, торгових представництв до завдання просування українських товарів на зовнішні ринки. Необхідно впровадити звітність перед виробниками, що конкретно зроблено для експорту країни в ЕС чи в інші країни.
Також протягом багатьох років ми говоримо про імпортозаміщення. Однак немає ніяких програм, конкретних критеріїв, стратегій. Я був здивований, коли хотів конкретно взнати, які продукти ввійшли в програму імпортозаміщення – немає такої інформації. Прошу, з цих 250 млрд грн., які держава тратить на імпорт, виділимо перших 10 топ позицій, і бізнес подивиться, яким чином більше всього виводиться грошей за кордон. Якою має бути пропорція – імпорт – вітчизняна продукція? 40% імпорту, 60% – вітчизняне, це вже критично. Для німців, американців критично, якщо імпортні закупівлі ледь перевищують 50%. У нас ця піраміда вивернута зовсім якось неприродно. І ми нічого не робимо, щоб створити нормальні умови, щоб внутрішній виробник наповнював державу послугами і товарами.
Марина Макарова, директор компании «B2B-Center Украина»
Прошло 336 дней с того момента, когда в этом зале было подписано соглашение между УСПП и компанией «B2B-Center Украина» по созданию специальной электронной торговой площадки для членов УСПП. Ныне площадка успешно работает, и, с моей точки зрения, многие вопросы, которые сегодня остро стоят перед украинскими предприятиями, могут быть решены в плоскости электронной коммерции. В выступлениях сегодня говорили о росте курса доллара. Все мы это почувствовали – новые суммы за аренду офиса, повышение цен на ГСМ, автозапчасти, даже на офисную бумагу… Поставщики в этой ситуации либо придерживают товар, либо повышают цены, либо ищут пути защиты своих расценок. К сожалению, и мы знаем это из первых уст, сокращаются расходы на персонал. Когда надо сокращать расходы, снижается деловая активность, это приводит к падению доходов многих предприятий. В этой ситуации, когда нужно сокращать расходы и увеличивать доходы, на помощь приходит инструмент электронной коммерции. И в этой ситуации очень уместна и важна та деятельность, которую целенаправленно проводит УСПП по популяризации этих инструментов. Сегодня уже 3500 тыс украинских предприятий пользуются электронной системой закупок.
Закупки в электронном виде позволяют существенно сократить расходы и экономить. По нашей статистики, экономия достигает 40-50%. Конечно, так бывает не всегда, но примеров в избытке. При сокращении расходов на персонал оператор электронной торговой площадки фактически становится внешней службой закупки. Даже если ваше предприятие не планирует сокращать или перекраивать штатное расписание, служба закупок будет работать с гораздо меньшими трудозатратами, точно с меньшим документооборотом в бумажном виде. В ситуации сокращения доходов взаимодействие между предприятиями необходимо стимулировать для компаний, предлагающих свои товары, работы и услуги через систему электронной торговой площадки. Оператор ЭТП фактически становится торговым агентом, целенаправленно работающим на расширение ваших рынков сбыта и географии, поиска новых партнеров и заказчиков. Таким образом, электронная торговая площадка становится тем самым виртуальным постоянно действующим и абсолютно незатратным выставочным центром, на котором каждое предприятие сможет предлагать свои товары работы и услуги. При этом стираются языковые, временные барьеры и обеспечивается открытость и прозрачность как самого процесса закупок, так и выбора победителя.
Вот пример, закупка Укрэксимбанка канцелярских товаров. Среднее снижение цены в процессе закупки составило 15%, по одной из позиций – 28%. Было получено несколько предложений, поставщики торговались между собой, и вот экономия.
Компания Техноресурс из Львова, которая занимается производством программного обеспечения и предоставляет услуги по разработке и контролю качества поддержки информационных систем. В их торгах принимает участие большое количество поставщиков. Один пример – 5 поставщиков сделали 94 предложения. Заказчик был недоволен тем, что торги длились до 5 утра, он очень хотел наблюдать за процессом торгов и находился на работе. В результате снижение цены достигло 31,3%, экономия составила почти 10 млн грн. Вы понимаете, какая экономия для предприятия.
Экономия на трудозатратах при электронной форме закупок достигает 70%. Это значит, что 7 из 10 ваших сотрудников смогут заняться более продуктивным трудом.
Вот пример Рубежанского картонно-тарного комбината, крупного предприятия, входящего в топ-200 Украины. Они внесли изменение в свое положение о закупках и ВСЕ производят в электронном виде. До 20 закупок ежедневно выводят на электронною площадку и получают все те преимущества, о которых было сказано выше.
Компания JTI Украина планирует вообще отказаться от бумажного товарооборота, перевести 100% закупок в электронную форму, вся документация будет хранится в электронном виде на электронной торговой площадке.
Чтоб разрядить обстановку по поводу взаимодействия с зарубежными странами. Знаете, какая самая удаленная точка от Украины? Столица Новой Зеландии – 17 тыс км. В совместной электронной торговой системе УСПП и «B2B-Center Украина» есть три предприятия из Новой Зеландии. Они тоже могут участвовать в торгах. Всего за прошлый год предприятия Украины 373 раза предлагали свою продукцию предприятиям из других стран на суму около 8 млрд грн. Всего в Украине проведено уже более 1200 электронных закупок, экономия предприятий достигает 300 тыс гривен. Общий объем тоже весьма значительный, исчисляется миллионами гривен.
Буквально на днях завершилась закупка «Укролияпродукта», очень крупного предприятия, современного высокотехнологического комплекса, специализирующегося на переработке семян подсолнечника. У директора по закупкам стаж в своей отрасли – более 20 лет. Знает рынок, что называется, на кончиках пальцев. Однако в процессе электронных закупок ему были предложены лучшие цены по сравнению с его стандартными предложениями. Экономия достигла 52%. И естественно, полное доверия со стороны заказчика к инструментам электронных торгов.
Очень радует, что таких предприятий становится все больше и больше, в Украине их количество растет в геометрической прогрессии. Украинские предприятия этот инструмент охотно принимают. Мне кажется, именно сейчас пришло время, когда нужно внедрять эффективные нововведения. Приглашаю вас использовать эти инструменты, особенно в текущей непростой ситуации.
Расім Бекмезджи, голова всеукраїнської громадської організації «Союз промисловців і підприємців Туреччини в Україні».
На сегодняшний день экономическое развитие Украины переживает очень сложный период. Страна нуждается в концентрации усилий, во внедрении новых, более перспективных направлений развития. Таким продуктивным фактором является внимание правительства к поддержке отечественных производителей, которые производят широкий спектр продукции, обеспечивают потребности украинского рынка. Такое содействие невозможно без позитивных преобразований в законодательной базе, которая должна включить в себя законные гарантии защиты украинских производителей. Они должны помочь справится с иностранной импортной конкуренцией, которая зачастую носит несправедливый характер для украинского производителя. Вот поэтому в первую очередь необходима борьба с коррупцией, стимуляция экспорта, антидемпинговые, компенсационные и квотные методы, а также умеренные долгосрочные кредитные ресурсы.
Для начала именно такие простые мировые методы помогут отечественным производителям укрепить свою позицию на внутреннем рынке и сохранить денежные средства украинского государства, которые затрачиваются на оплату импортного готового продукта.
Государственная программа развития отечественного производителя станет стимулом для использования внутренней сырьевой базы и трудового ресурса, повлияет на увеличение производства и инвестиционного потенциала экономики Украины. Союзы промышленников Украины и Турции позитивно оценивают геополитическую позицию Украины, национальный потенциал рынка сбыта, а также трудовые ресурсы. Опираясь на это, наш союз старается донести до международных, отечественных инвесторов выигрышность вложений в национальное производство, в том числе тех сфер, которые только раскрываются и имеют широкие возможности для роста, получения прибыли и стабильности не только самим инвесторам, но и своему государству, но и народу в целом.
Владимир Папазов, директор компании ТЕСКО
С 23 апреля продукция украинских производителей будет беспошлинно вывозится на территорию Евросоюза. Необходим сертификат происхождения евро- 1. Украинские продукты – сельскохозяйственные, машиностроения, других отраслей можно будет продать ее на рынке ЕСЮ только пройдя процедуры сертификации. Ведь таможенный налог – это одно, а соответствие европейским директивам – это достаточно сложно и затратно. Посол ЕС Ян Томбинский сказал, что на европейский рынок надо прийти с продуктами, которые не столько конкурентоспособные по цене, сколько по качеству. Качество – это безопасность, надежность, внешний вид. Вот эти параметры должны быть украинским производителем выдержаны.
Мы работаем давно на рынке сертификации, занимаемся сертификацией европейской продукции уже 15 лет. Мы помогали проходить сертификацию нашим производителям по средствам индивидуальной защиты, по строительным материалам, у нас есть богатый опыт.
У меня есть предложение в рамках УСПП создать постоянно действующий консультационный центр, который мог бы помочь нашим производителям решать вопросы технического регулирования в Украине, помогать им изучать эти процедуры, строить систему управления качеством. Практически все европейские директивы в той или иной мере предусматривают модули, связанные с системой качества производства. Без решения этих вопросов, к сожалению, снятие таможенных пошлин не решит вопрос. Поэтому у меня есть такое предложение, создать такой консультационный центр при УСПП и помогать нашим производителям.
Мы такую деятельность тоже начинаем. Сейчас мы ввели такую консультационную помощь предприятиям, пожалуйста обращайтесь.