Регуляторна політика маю були не лише прозорою, але й підзвітною

Facebook Поділитись

Галина Филюк, завідувач кафедри економіки підприємництва Київського національного університету ім.. Т.Шевченка

Дуже важливе завдання – підвищити ефективність реалізації державної регуляторної політики. За оцінками експертів, в Україні переважна більшість міністерств і відомств (до 60%) порушує вимоги ст. 7 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Тому, по-перше, державна регуляторна політика має базуватися на основних принципах підзвітності та прозорості, які у всьому світі вважаються основною передумовою запобігання зловживанням владою. Кожне міністерство має щорічно оприлюднювати не тільки план-заходів щодо реалізації основних напрямів регуляторної діяльності у сфері господарської діяльності із зазначенням кількісних показників, але – що не менш важливо – моніторинг їх фактичного виконання. По-друге, будь-які заходи мають мати вартісну оцінку, тобто мають здійснюватися на основі порівняння затрат на здійснення державою регуляторних заходів та вигід для суспільства від їх реалізації. По-третє, залучення до розробки нормативно-правових актів у сфері господарської діяльності громадських рад (за участю представників бізнесу та наукової спільноти, широкого кола громадськості). По-четверте, удосконалення нормативно-правової бази з питань регулювання підприємницької діяльності з метою забезпечення доступності її розуміння і застосування, а також пiдвищeння eфeктивностi прaвозaстосувaння в цілому.

Щодо інших важливих моментів. 

  1. Замість постановки питання про переваги протекціоністської закритості економіки або про вигоди  її граничної відкритості ставку слід робити на активну інтеграцію України в конкурентну інтеграційну систему при одночасному використанні блокових інструментів захисту національних товаровиробників від недобросовісної конкуренції з боку іноземних учасників
  2. Необхідно формувати в суспільстві підприємницьку, і зокрема, конкурентну культуру, яка відображає рівень поінформованості всіх членів суспільства про роль конкуренції у піднесенні добробуту нації, підвищенні гуманності та раціональності у прийнятті економічних рішень і проявляється у дотриманні всіма суб’єктами господарювання законодавчих і морально-етичних норм, а також чесних звичаїв у відношенні до своїх контрагентів, держави, суспільства.
  3. Здійснювати виявлення і моніторинг бар’єрів, які виникають у результаті проведення реформ у процесі законотворчості, пошук шляхів їх мінімізації, а також недопущення появи нових перешкод розвитку бізнесу в Україні;
  4. Потрібна дебюрократизація економіки на основі проведення адміністративної реформи – скорочення кількості державних органів та державних чиновників.
  5. На часі – легалізація явища лобізму через ухвалення спеціального закону та законодавче визнання  цивілізованих методів представництва інтересів, які апробовані в демократичних державах. Адже наразі в законодавстві відсутній послідовний і систематичний облік категорій конфлікту інтересів. Ми погоджуємося з думкою експертів, що такий крок дасть змогу детінізувати процедури представництва інтересів, зробити їх відкритими й збалансованими з урахуванням інтересів держави, суб’єктів господарювання та споживачів.
  6. Потрібна активізація роботи Антимонопольного комітету України щодо виявлення і припинення антиконкурентних дій органів державної і муніципальної влади та управління щодо узгоджувальних, дозвільних та реєстраційних процедур.
  7. Більш уваги слід приділити кооперуванню підприємств в рамках фінансування цільових програм розвитку, формування інформаційної бази в рамках УСПП про діяльність підприємств, які прагнуть до кооперації своїх зусиль задля досягнення результату.
  8. Варто повернутися до практики створення бізнес-інкубаторів або центрів ІТ індустрії задля  сприяння зайнятості населення, в межах який мають працювати центри  мікрокредитування і надання послуг.
  9. Бізнесу допоможе  електронна анонімна база зауважень підприємців про  труднощі, проблеми, корупційні вчинки влади.
  10. Пропонується ініціювати створення технологічного парку у західному регіоні України, де на даний час найбільш потужно розвиваються послуги з ІТ-аутсорсингу. Уряду спільно з фахівцями УСПП, органами місцевого самоврядування та із залученням інших спеціалістів варто зайнятися організаційно-правовим забезпеченням створення технопарку. Метою створення технопарку у західному регіоні повинна стати організаційна, правова та фінансова підтримка малих інноваційних підприємств (start-up), які здійснюватимуть свою діяльність у сфері ІТ-технологій. Також розробити спеціальний режим оподаткування для аутсорсингових компаній, які будуть діяти в межах західного технопарку.

Вибір місця розташування технопарку саме у західному регіоні пояснюється близькістю до східних кордонів із ЄС, а також наявністю  там, зокрема, у  Львові, навчальних закладів, які б могли прийняти активну участь у процесах функціонування технопарку (інтеграція науки та бізнесу). Розвиток ІТ-аутсорсингу у західному регіоні є найбільш сприятливим, оскільки, як показує досвід Польщі та Румунії, саме офшорний аутсорсинг дав поштовх для розвитку малих і середніх ІТ-підприємств у цих країнах та забезпечив розвиток регіонів із складною економічною ситуацією, зменшив відтік кваліфікованого персоналу у інші країни ЄС тощо.

11. Для реалізації пункту Меморандуму щодо забезпечення розвитку інформаційного суспільства доцільно у найкоротший строк завершити реалізацію концепції «електронного уряду», що дозволить суттєво спростити проходження багатьох дозвільних процедур, мінімізує корупційну складову у дозвільних процедурах, а також забезпечить економію коштів бюджету за рахунок зменшення чисельності державних службовців. Вивільнені приміщення державних органів можуть бути реалізовані на відкритих аукціонах.