Поділитись
Щиро вітаю всіх і дякую за ініціативу, щоб ми сьогодні зустрілися. Ситуація дуже складна, економічні прогнози на поточний рік не найвтішніші. Мінус 3 відсотки росту ВВП, двозначна інфляція, виклики, які стоять перед українською економікою, в першу чергу, – фактичне згортання двостороннього економічного співробітництва з Російською Федерацією саме з вини Російської Федерації, яка вчинила військову агресію на території України.
Другий виклик – це надходження іноземних інвестицій. Зараз ми робимо все для того, щоб вони не залишали Україну. Важко переконати іноземного інвестора в тому, що все добре, коли на кордоні стоять тисячі військовослужбовців Російської Федерації, сотні танків.
Третє питання – банківський сектор, тут я хотів би відзначити принаймні позитивну динаміку останнього тижня, коли суттєво впали обсяги відтоку депозитів. Четверте питання – валюто-обмінний курс. Для експортерів зростання долара – це плюс, для внутрішнього ринку і для імпортерів – мінус. Хоча зрозуміло, що в поточних умовах обсяги коливань валюто-обмінного курсу плюс/мінус 10 відсотків є природними. П’яте питання – програма з МВФ та іншими кредиторами, які можуть нам вирішити перших чотири, які я зазначив. В тому випадку, якщо буде підписана програма, очікується надходження в загальному обсязі в поточному році близько 13,5 млрд дол США – від МВФ, Європейського інвестиційного банку, Світового банку, ЄБРР.
Сьогодні я би просив обговорити дуже практичні речі. Ми підписали з ЄС політичну частину угоди про асоціацію. ЄС в односторонньому порядку прийняв рішення про відкриття свого ринку для українських товарів. Це вікно у нас відкриється рівно через місяць. Тому прошу, щоб ми були готові до постачання продукції, щоб не сталося так, що двері відкрили, а ми стали перед дверима і дивимося. Кожен день – це гроші для української економіки. Все, що ви можете поставляти відповідно до угоди, вже повинно стояти на колесах. Загальний обсяг додаткових надходжень в економіку, те, що конкретно зароблять наші підприємства, починаючи з дати відкриття європейського ринку і до листопада, ми оцінюємо приблизно в 500 млн євро. Це ті гроші, які ми не можемо, а повинні заробити. Тому звертаюся до всіх: це можливість, якою ми зобов’язані скористатися і заробити гроші для нашої економіки. Прошу міністра економіки, міністра закордонних справ, нам необхідно видати конкретні інструкції всім підприємствам України, які працюють з ЄС, що треба робити, щоб невідкладно поставляти продукцію в ЄС.
Що стосується обсягів кредитування виробників. Уряд разом з НБУ усвідомлює, що ставки дуже високі. Висока процентна ставка пов’язана з високими інфляційними очікуваннями, нестабільністю ринку в Україні, відсутністю реального припливу іноземних інвестицій. Якщо ми отримаємо міжнародну фінансову допомогу – це нам дасть можливість стабілізувати валюто-обмінний курс, створити реальну «подушку» стабільності. Необхідно залучати й приватних інвесторів, які будуть йти з грошима і таким чином підтримувати економіку. Все це дасть можливість зменшити процентну ставку. Не є прийнятним, коли за депозит нараховується 24%, в реальний сектор економіки віддається вже 30%. Немає такого бізнесу в світі, який би міг витримати такі відсоткові ставки. Більше того, в зв’язку з відтоком депозитів із-за військової агресії Росії були згорнуті програми кредитування. Тому ми зараз з НБУ, з великими банками напрацьовуємо механізм відновлення кредитування. Я сподіваюся, що після завершення переговорів з МВФ протягом місяця ми дамо конкретний інструмент, яким ви будете користуватися для отримання додаткового кредитного ресурсу за ставкою, яка є нижчою, ніж сьогодні.
Що стосується державних замовлень. Держава повинна відігравати роль в тому, щоб промисловці мали замовлення, люди мали роботу, всі платили податки і ми жили краще, ніж сьогодні. Я звертаюся до міністра транспорту, у нас є в бюджеті 25 млрд. грн. так званих державних гарантій під інвестиційні проекти. Такі гарантії можуть піти під оновлення Укрзалізниці, в цьому виробництві рівень локалізації добігає 100 відсотків, йдеться про вагони, піввагони, залізничне полотно. Ми усвідомлюємо, що наші підприємства, які сконцентровані на сході, будуть позбавлені російських замовлень. Тому треба невідкладно замінити партнерів з Росії замовниками з України, як би нам це не було складно зробити. Це запустить металургійний комплекс, дасть додану вартість в середині країни.
Окремо хотів би зупинитися на автомобілебудуванні. Кожна достойна країна повинна мати своє автомобілебудування. У нас воно є, правда, своїх автомобілів мало. Давайте подивимося на реальні цифри, скільки ми можемо в цьому році виготовити машин, як ми їх можемо продати, яку програму кредитування для населення, для виробників ми можемо запропонувати, щоб запустити ЗАЗ, де нині 12 тис. працівників. А потім прийматимемо рішення про внесення змін до законодавства з підтримки автомобілебудування. Ми готові бути вашими партнерами. Ресурсу у нас не так багато, але все, що є, будемо задіювати.
Щодо податку на додану вартість. Податкові служби розпочали процес відшкодування податку на додану вартість. Вже відшкодували близько 3,8 млрд грн. Єдине: якщо це буде відбуватися як колись, не тим, кому треба, а тим, кого попросили, порушуватимемо кримінальні справи, незалежно хто в якій партії, силі і яку владу представляє. Прошу податкові служби порадитися з міністерством юстиції, щоб у нас було оприлюднення інформації про відшкодований податок на додану вартість. Нехай це буде на сайтах, нехай люди дивляться. Правда, потрібна згода самих підприємств, щоб інформацію про них оприлюднювали. Давайте зробимо цей механізм, він буде першим кроком до публічності.
Шановні колеги, я усвідомлюю те, що за один місяць роботи нового уряду складно переламати всю глибоко укорінену корупцію на середньому і на нижньому рівнях. Вона існує до сьогоднішнього дня і в системі і митних, і податкових, і інших органів. Ліквідувати її – це основне урядове завдання. Ми взялися за ПДВ, за митну службу. Зрозуміло, як тільки перекриваються потоки по однієї митниці, вони виникають на іншій. Але нарешті в Україні ліквідовано два списки оподаткування, для своїх та всіх інших.
Звертаюся до всіх – так, треба активно боротися з корупцією в органах влади. Але вона виникає, коли одні беруть, а інші – дають. Давайте спробуємо давати тільки в державний бюджет України. Чим менше буде сірого і чорного ринку, тим легше буде всім працювати. Ми зацікавлені в доходах бюджету, ви зацікавлені в тому, щоб на ринку була чесна конкуренція, а не захист певних бізнес-груп на шкоду всім іншим.
Щодо державних закупівель. Підготовлено проект закону, який передбачає прозорість цього ринку. Наша позиція полягає в тому, що закон повинен діяти для всіх державних компаній. Такі об’єкти власності, які витрачають мільярдні кошти на закупівлю – НАК «Нафтогаз», «Укрнафта», «Чорноморнафтогаз», «Укртрансгаз», повинні закуповувати товарно-матеріальні цінності публічно та прозоро. А виробники повинні в рамках конкуренції виборювати своє право постачати дешевшу і якіснішу продукцію. Тому я звертаюся до парламенту з проханням терміново, на наступному пленарному тижні прийняти закон про державні закупівлі у новій редакції. Є пропозиції у Верховної ради, ми з великим задоволенням їх підтримаємо. Кожній пропозиції, яка пов’язана з демонополізацією ринку, уряд буде аплодувати.
Залишаються невирішеними питання захисту власності. Поки що в нас є податкова міліція, яку будемо ліквідовувати. Ми вже розглянули перший етап реформування органів податкової міліції. На її базі буде створена служба фінансових розслідувань. Але є певні позитивні новини. Близько 800 кримінальних справ, які були порушені виключно з рейдерською метою, задля захвати власності бізнесу, за останні три тижні закриті. Я звернувся до Генерального прокурора України з листом, яким підтримав ЄБА, Американську торгівельну палату, інший бізнес, які вимагають, щоб органи прокуратори, міліції і податкової служби не використовувалися як засіб розподілу власності та пограбування українських бізнесменів.
Шановні колеги, є маса питань, які стосуються судочинства. Ми намагаємося прийняти закон про відновлення довіри до судової системи. Основна мета цього закону – проведення люстрації в судовій системі країни. Нажаль, поки що цей закон не прийнятий в цілому, є політичний опір. Проте звертаюся до членів парламенту, до промисловців, серед яких також є депутати, віддайте свій голос за люстрацію судової системи, за створення незалежної судової гілки влади. Ми зробили висновки з 2004, 2005 і інших років, треба зрозуміти, що ніхто в кріслах вічно сидіти не буде. Якщо зараз не змінити систему, то система знову всіх поламає, як вона ламала останні 4 роки.
Ось такі завдання уряд має перед собою. Ми будемо й надалі працювати, щоб Україна вийшла на шлях політичної, економічної, соціальної і правової стабілізації.