Поділитись
Щиро дякую Арсенію Петровичу за системну і високо принципову позицію. Оцінка ситуації в Україні з боку експертів, аналітиків асоціацій, об’єднань бізнесу збігається з основними висновки уряду, його пропозиціями щодо перших кроків з виходу з системної кризи.
Практично третій рік економіка України знаходиться в глибокій рецесії. До цього необхідно додати, що в умовах світової фінансової кризи 2008-2009 рр. країна мала один з найгірших показників у світі. Ми втратили 27% промислового виробництва і 15% ВВП. Ті цілеспрямовані рішення, які були прийняті консолідовано Кабінетом міністрів і Верховною Радою України, вони об’єктивно і життєво необхідні. Коротко кажучи, це є фіскальний пакет. Але має принципове значення вихід української економіки на траєкторію позитивного росту. Тому пропонуємо в стислі терміни підсилити фіскальний пакет рішеннями, які визначають умови підвищення ділової активності України, створення більш сприятливого інвестиційного клімату, вирішення тих проблем, про які було сказано в виступі прем’єр-міністра України. Наполягаємо на необхідності політичної волі, консолідації зусиль гілок влади, неприпустимості політичного і соціально-економічного популізму, жорсткої протидії корупції на всіх рівнях.
Виходячи з цього, пропонуємо організувати спільний постійний моніторинг впливу на реальну економіку останнього пакету рішень, особливо в системі, яка формує умови для розвитку бізнесу, соціально-економічних показників. Якщо виникає загроза поглиблення негативних явищ, норми фіскального пакету мають бути змінені А таких ризиків достатньо багато. Нам необхідно вести моніторинг зміни платоспроможності громадян, станку внутрішнього ринку. Без платоспроможного внутрішнього ринку марно мріяти про стимули для розвитку конкурентоспроможної продукції. Це реакція банківської системи на наші останні рішення в контексті ресурсної бази, вирішення доступу до кредитних ресурсів. Як приклад, зараз виникла дуже серйозна проблема при імпорті медикаментів, виходячи з зміни ставки. По суті, на митному кордоні заблоковано розмитнення як комплектуючих, сировини, так і готових медичних виробів. Ми просили би в стислі терміни прийняти необхідні законодавчі зміни.
Для промисловців має принципове значення активізація внутрішнього ринку, виходячи з залежності економіки України від зовнішньої економічної і політичної кон’юнктури. Це питання дуже важливе, бо за ці останні 10 років спостерігається дуже невтішна динаміка: на початку 2000-х на внутрішньому ринку був 71 % вітчизняної продукції і лише 27-28% імпортної. В умовах поточного року баланс наступний: 53% – вітчизняна продукція, 47% – це чистий імпорт, при чому в групі товарів споживання частка імпорту досягає 70-80%. Ця ситуація неприпустима, бо ми таким чином фінансуємо робочі місця за кордоном. Те, що ви під час нашого засідання дали прямі доручення максимально задіяти програми локалізації виробництва, імпортозаміщення, є дуже важливим. Мова йде про продукцію, послуги, які мають якість, є конкурентоспроможними в світі. Це свідчить, що Україна впевнено рухається шляхом інтеграції в економічний європейський, світовий простір.
Відомо, що моральний і фізичний знос пасажирських вагонів в Україні вже досягає 86-87%, модернізація Укрзалізниці є дуже актуальною. В той же час в нас є величезні потужності, які не задіяні. І це лише один приклад. Потрібні чіткі програми, включаючи ресурсну базу, регулятори тощо.
Ми абсолютно підтримуємо вашу думку щодо питання доступу до кредитних ресурсів. Тут знаходяться фахівці, менеджери, які розуміються на фінансових законах, ніхто не каже про одномоментне вирішення проблеми. Але в умовах, коли ставка вартості кредитних ресурсів в Україні коливається навколо 20%, жодна економіка не зможе розвиватися. Нам необхідно мати чітку програму послідовних дій КМУ, НБУ, парламенту на основі пропозицій бізнесу. Ми маємо думати, як підтримати кредитними ресурсами малий і середній бізнес, бо це наш резерв, який повинен бути задіяний в кризових умовах. Якщо така програма спільними зусиллями буде відпрацьована, умови доступу до кредитних ресурсів будуть поступово сформовані.
Ми підтримуємо зусилля уряду щодо державних закупівель. У всьому світі державні закупівлі, виходячи з того, що це кошти платників податків, громадян країни, максимально спрямовуються на створення робочих місць в середині країни. Нам дуже важливо прийняти закон, в якому передбачена прозорість, чесні конкурсні умови, можливості електронної торгівлі тощо. Ми надали і концепцію цього закону, і пропозиції, маю надію, що Верховна рада сконсолідує зусилля, і закон в стислі терміни буде прийнятий. Це десятки мільярдів гривень українських платників податків, які могли би бути спрямовані на формування портфелів замовлень підприємств на території України з відповідними позитивними соціально-економічними результатами.
Ситуація нині є дуже ризикованою. Економіка України з багатьох характеристик, починаючи з продуктивності праці, енергоємності, вартості кредитних ресурсів, поступається економіці наших конкурентів, в тому числі Європейському союзу. Абсолютна більшість українського бізнесу підтримує необхідність інтеграції України в європейський економічний і політичний простір. Ми усвідомлюємо, що необхідно працювати дуже динамічно, рухаючись до мети підписання економічної частини Угоди про асоціацію. На цьому етапі потрібне чітке бачення підготовки, адаптації української економіки до умов вільної торгівлі з ЄС з мінімізацію наших втрат і з максимальним балансом економічних національних інтересів з інтересами наших партнерів.
Перший етап – це крок, який зробив нам на зустріч ЄС, знизив митні тарифи. Ми приймаємо вашу пропозицію і конкретно в галузях, через галузеві асоціації будемо домагатися, щоб продукція, яка відповідає вимогам стандартів регламенту ЄС, була присутня на європейських ринках. Але необхідно йти далі. Повинна бути національна програма адаптації української економіки до умов вільної торгівлі, яка б передбачала синхронізацію стандартів і технічних регламентів, зміцнення ресурсної бази, модернізацію економіки в цілому. Ми пропонуємо створити спільну експертну групу і працювати з тим, щоб підписати економічну частину угоди про асоціацію, а далі чітко бачити прогнози, наслідки і етапи інтеграції України в економічний європейський простір.
Ми підготували пропозиції, які не вимагають ні бюджетних, ні інвестиційних коштів. Йдеться про створення сприятливих умов діяльності бізнесу. Як приклад, потрібна більш гнучка система з поверненням валюти. 90 днів для підприємств з довгим циклом виробництва і реалізацією продукції є абсолютно неприйнятним. Величезна кількість контрактів у зв’язку з цією нормою не підписується. Давайте подумаємо, як це виправити. Є багато питань регуляторної політики, які також потребують виправлення, змін. Те, що вимагає рішень уряду, це однозначно в руках уряду. Те, що вимагає рішень парламенту, будемо намагатися разом з урядом працювати з ВРУ.
Звертаючись до представників об’єднань асоціацій, промисловців підприємців і роботодавців України, я ще раз хотів би підкреслити, що для нас дуже важливо працювати в рамках постійно діючого діалогу між урядом і бізнесом, державою і суспільством. Ми будемо максимально сприяти тому, щоб в країні для прийняття необхідних рішень існувала політична воля, щоб не було протистояння між гілками влади, особливо в питаннях, які мають загальнонаціональне, загальнодержавне суспільне значення. Система діалогу має передбачати постійність, рівноправну взаємовідповідальну основу. Ми впевнені, що у нас вистачить працездатності, розуму і ресурсів, щоб поступово виходити з серйозних кризових проблем.