Поділитись
Креативність, низькі витрати на інтелектуальний продукт, конкурентна ціна на робочу силу — ці риси перераховує український бізнесмен Володимир Патіс, говорячи про сильні сторони вітчизняного малого та середнього бізнесу. Патіс є співзасновником компанії Eskada-M, яка експортує меблі в багато країн Європи і своїм прикладом спростовує думку про те, що на європейських ринках «на нас ніхто не чекає».
Сьогодні успішний малий бізнес в Україні часто знаходить себе у багатонаціональних кластерах. Вони об’єднують багато компаній по всьому світу, які працюють як одна компанія, при цьому кожна з них робить свій вузький сегмент роботи. «У нас звикли до логіки закритого циклу: одна й та сама компанія рубає ліс і робить меблі. Однак у світі ця логіка вже не працює», — говорить Патіс. Сьогодні бізнес шукає свої ніші вузької спеціалізації, де можна досягнути низьких витрат та високої ефективності, і влаштовується в міжнародні виробничі цикли.
Попри чимало подібних успішних історій малому бізнесу в Україні сьогодні доводиться нелегко. Наприклад, не вистачає системних контактів з міжнародними клієнтам чи партнерами або ж добрих умінь у маркетингу чи розуміння, як працює сучасний бізнес. «Нашому бізнесу часто не вистачає системності», — коментує Інна Сосновська, експерт компанії Strategic Consulting Group та радник декана Києво-Могилянської бізнес-школи. «Системність — це розуміння того, яку цінність я можу запропонувати клієнту. Бо те, що я вмію виробляти, далеко не завжди є тим, що я можу продати. Якщо я виробляю двері, то для мене клієнтами можуть бути готелі, будівельні компанії, дилери — і для кожних з них мій продукт буде різним», — говорить вона.
Крім того, український бізнес потребує більшого розуміння того, що «потрібно багато вкладати в інтелектуальну частину продукту, в маркетинг, в позиціонування, у продаж», говорить Патіс. «Деякі компанії в Україні зараз банкрутують, бо просто не мають відділу продажу», — додає він.
І ще одна важлива деталь: український малий бізнес зараз практично не має доступу до дешевого капіталу.
Реагуючи на ці проблеми, ЄС нещодавно запустив дві ініціативи. Одна з них називається EU SURE («Підтримка від ЄС для України для перезавантаження її економіки: EU Support to Ukraine to Re-launch the Economy»), з бюджетом у 95 мільйонів євро. Угоду про її запуск підписали Єврокомісар Йоганнес Ган та міністр економічного розвитку і торгівлі України Айварас Абромавічус під час візиту комісара до Києва два тижні тому.
Деталі програми ще розроблятимуть, але вже відомо кілька важливих речей. По-перше, вона працюватиме на двох рівнях. Перший — макрорівень — передбачає роботу з Мінекономрозвитку для зменшення регуляторного вантажу на бізнес та допомоги у виробленні та здійснення політики економічного розвитку. Другий — мікрорівень, передбачає створення центрів підтримки бізнесу в різних регіонах України. «До 2016 року програма створить мережу «Центрів підтримки бізнесу» у 15-ти регіонах України, щоб давати бізнесу якісну консультаційну підтримку», — розповідає менеджер сектору в Представництві ЄС в Україні, що займається розвитком приватного сектору Борис Філіпов.
Центри вчитимуть бізнес бути сучасними та ефективними і працюватимуть за моделлю, яку розробив Європейський банк реконструкції та розвитку і за якою він працює в своїх офісах у Києві та Львові. Зокрема, йдеться про надання консультацій для бізнесу і сплату їх вартості. Це, в свою чергу, допоможе МСП поліпшити свій менеджмент або ж запровадити міжнародні стандарти фінансової звітності чи сучасні практики маркетингу. Вони також допоможуть компаніям адаптуватися до нових норм, які пов’язані з торговельними розділами Угоди про асоціацію і які мають набути чинності 1 січня 2016 року.
Однак добрих знань та умінь недостатньо. І ЄС, і Україна це добре розуміють. Українському малому та середньому бізнесу бракує ключового елементу: доступу до капіталу. Відсоткові ставки на кредити дуже великі (близько 30% у гривні). Кредити в євро та доларах дешевші, але значно ризикованіші: всі розуміють, що якщо гривня знову впаде, віддати позичку стане майже неможливо.
Аби відповісти на ці виклики, ЄС запропонував нову ідею: ініціативу «Інструмент DCFTA». Його адмініструватимуть європейські фінансові інституції — передусім Європейський інвестиційний банк та Європейський банк реконструкції та розвитку. На відміну від EU SURE, «Інструмент DCFTA» є регіональною програмою, що працюватиме не тільки в Україні, а й у Грузії та Молдові.
По-перше, «Інструмент DCFTA» буде зосереджений на тому, щоб допомогти українському бізнесу адаптуватися до нових реалій зони вільної торгівлі з ЄС. По-друге, він буде більш «матеріальним», адже полегшить доступ малих і середніх підприємств в Україні до кредитів.
Один з елементів «Інструменту DCFTA» — це гарантійний фонд. Він співпрацюватиме з комерційними банками, що працюють в Україні. «Фонд дозволятиме банкам зменшувати свої ризики в кредитуванні малого та середнього бізнесу», — каже менеджер програми Єврокомісії Габріель Блан, яка займається питаннями економічного розвитку та енергетики. Інакше кажучи, він надаватиме змогу банкам давати більше кредитів малим та середнім підприємствам, на кращих умовах для МСП, частково беручи на себе пов’язані з цим ризики.
Завдяки цій програмі, наприклад, банк може «зменшити свої відсоткові ставки для малих та середніх підприємств, бо зможе розраховувати на часткове повернення коштів від «Гарантійного фонду», якщо цей кредит підприємство не повертає», говорить Блан. Банк також може збільшити термін, на який видано кредит, у сподіванні, що у разі проблем фонд прийде на допомогу. Інший елемент — це пом’якшення ризиків коливання валютного курсу (currency hedging). «Наприклад, якщо банк бере кредит у євро та кредитує малий бізнес у гривні, а потім втрачає через девальвацію гривні, ЄС може взяти частину цих ризиків на себе і компенсувати частину втрат», — пояснює Блан.
«Інструмент DCFTA» також допоможе українським компаніям адаптуватися до нових реалій, що матимуть місце у рамках зони вільної торгівлі з ЄС. Наприклад, він може частково сплачувати вартість консультацій для сільськогосподарських підприємств у питаннях тестів, які мають бути здійснені для відповідності з сільськогосподарськими стандартами ЄС. Коли компанія має купити обладнання для цих тестів, фонд може компенсувати частину інвестиційних витрат.
Бюджет Гарантійного фонду «Інструменту DCFTA» для України матиме 100 мільйонів євро. Цей фонд здатен стимулювати кредити на суму в один мільярд євро, які інвестуватимуть в український малий та середній бізнес. Важливо те, що програма здійснюватиметься в співпраці з комерційними банками, які працюють в Україні: їхні мережі, що присутні в усіх регіонах, можуть розширити доступ малого бізнесу до кредитних грошей.
Ці два елементи (консультаційна підтримка та кращий доступ до капіталу) будуть тісно пов’язані. Центри підтримки бізнесу допоможуть розвивати проекти, які можуть пізніше допомогти знайти необхідні кредити. У такий спосіб вони також непрямо збільшать шанси малих та середніх підприємств знайти гроші для свого розвитку.
Усе це може стимулювати малі та середні підприємства в Україні краще розвиватися і знайти ліпший доступ до міжнародних ринків. Сьогодні дуже важливо розуміти, що успіх української економіки та українського суспільства великою мірою залежить від того, як малий та середній бізнес адаптуватиметься до нової реальності. Від того, чи зможе він зберегти наявні робочі місця і створити нові.