Поділитись
Україна нарощує продажі до Європи. Третина загального експорту сільгосппродукції за минулий рік пішла саме на цей ринок. «Оборот із ЄС склав $7 мільярдів 690 мільйонів. Експорт — близько $5 мільярдів протягом 2014 року», — озвучила тенденцію, що закріпилася на ринку, під час агрофоруму Agri&Food Export Forum заступник міністра аграрної політики і продовольства України з питань євроінтеграції Владислава Рутицька. Найбільше вітчизняної агропродукції купують Іспанія, Голландія і Польща. В основному європейці споживають українське зерно, кукурудзу, томатну пасту і мед.
• У галузевому міністерстві запевняють, що й надалі нарощуватимуть торгівлю з ЄС. Зараз Мінагропрод працює над збільшенням безмитних квот на експорт аграрної продукції. «Ми порушували питання щодо квот. Створено окрему робочу групу з міністерством економіки. Переговори можуть тривати не один тиждень, а до року», — пояснив міністр аграрної політики і продовольства Олексій Павленко, відповідаючи на запитання «Дня». Також очікується рішення від ЄС щодо права експортувати молочну продукцію. В цілому для виходу на ринок Європи необхідно опрацювати 169 різних регламентів, нормативно-правових актів і законодавчих актів, зазначив він.
• Бізнес схвалює переговори щодо збільшення квот. Але це лише початок на шляху на європейський ринок.
• «ЄС продав 2013 року 1,2 мільйона тонн томатної пасти. Україна просила безмитну квоту у розмірі 50 тисяч тонн, і наші партнери роблять великі очі, мовляв, ми хочемо обвалити їхній ринок. Але навряд чи 3,5% обвалять ринок», — розповідає про свій досвід освоєння ринку ЄС президент компанії «Агроф’южн» Сергій Сипко. За його словами, цей ринок конкурентний, жорсткий і ніхто не хоче пускати до себе варягів. Як на нього прорватися? Дуже просто, упевнений підприємець. «Європейський ринок сам по собі чіткий, зрозумілий, структурований, прозорий і дуже лояльний до своїх партнерів. Виходити на нього не складно: потрібно мати якісний продукт, бажання і покупця. А також якнайшвидше освоїти їхні стандарти якості виробництва продукції», — пояснив він.
• Прагнуть до ЄС і українські цукрозаводи. Голова асоціації «Укрцукор» Микола Ярчук упевнений, що Україна зможе спокійно заповнити виділену їй 20-тисячну «цукрову» квоту і навіть перевиконати. У січні — лютому 2015 року продано 13,9 тисячі тонн цукру, з яких близько 1 тисячі пішло до Європи, розповів він. Поставляти можна і більше, виробництво дозволяє. За даними асоціації, 2015 року цукрові заводи вироблять 2,09 мільйона тонн солодкого продукту, а перехідні залишки оцінюються в 344 тисячі тонн. Тобто пропозиція цукру на внутрішньому ринку буде близько 2,5 мільйона тонн. Проте постачанню до ЄС заважає протекціонізм ЄС. Виходить, що Україні треба наполегливіше відстоювати інтереси своїх виробників, додає він.
• Зокрема, аграрії сподіваються на сприяння держави в залученні банківських кредитів. «Необхідно до $10 мільярдів для технічного переозброєння АПК на шляху до європейського ринку. До $2 мільярдів — на купівлю нової техніки (сівалок, сушарок тощо). Ще $2 мільярди — у переробку (наприклад, соєвого шроту, тваринництво, молочний напрям). Дуже великі інвестиції потрібні в інфраструктуру: портові елеватори, вагони. Я вже не кажу про систему зрошування — близько $3 мільярдів. Окрім того, необхідні оборотні кошти — до $2 мільярдів», — розповідає «Дню» Павленко. Де взяти гроші? Банківський запас ліквідності, за його словами, вимірюється 60 мільярдами гривень. Проте на практиці кредитувати хочуть не всі. Саме тому Мінагропрод ініціює внесення змін до бюджету щодо виділення 1,4 мільярда гривень на компенсацію банківських ставок, розповів Павленко.
• За агросектором величезне майбутнє, додає Надзвичайний і Повноважний Посол США в Україні Джеффрі Пайєтт. За його словами, Україна повинна досягти такої ролі на світовому ринку продовольства, як Саудівська Аравія на ринку нафти. Для цього потрібно розібратися з корупцією. Перші кроки на шляху до цього зроблено, запевняє він. Зокрема, посол згадав рішення КМУ скасувати внутрішню сертифікацію зерна. «Це була зайва перешкода, яка лише підсилювала корупцію», — вважає він. Проте, на його думку, ще залишаються проблеми: карантинна сертифікація зерна, необхідність реєстрації в межах держзакупівель. «Американські агрокомпанії чекають на прозоре середовище, де можна буде працювати на передбачуваній основі», — підсумував американський посол.
