За кількома відсотками зростання притоку інвестицій ( 5,4% за І півріччя 2016 року) ховаються невтішні показники. Велика частка цієї величини – рефінансування українських банків їх материнськими структурами: з Кіпру та навіть Росії.
Для забезпечення сталого росту ВВП Україні наразі необхідно не менше $10 млрд. інвестицій щорічно – причому, не тільки в фінансову та аграрну сферу, але й в промисловість, комунікації, інноваційні галузі. На цьому наголошує президент УСПП, голова Антикризової ради громадських організацій Анатолій Кінах. За його словами, минулий рік Україна завершила із $3 млрд. інвестпритоку, і ця цифра не надто збільшиться і цьогоріч. Потенційні партнери продовжують скаржитися на високий рівень корупції, не довіряють вітчизняній судовій системі. Про це свідчать дані нещодавнього опитування інвестиційної компанії Dragon Capital і ЄБА.
«Неефективна судова і податкова системи, незахищеність власності, неврегульованість багатьох законодавчих норм, валютні ризики – неповний перелік, що відлякує інвестора, перш ніж той задумається зайти з капіталом в Україну. Плюс вкрай низький платоспроможний попит усередині країни разом із падінням експорту (за півроку 2016 ще на 10%) викликає логічне запитання: «в чому вигода тут створювати продукцію?», – зауважив Анатолій Кінах. Є очевидною необхідність негайно провести подальшу валютну, податкову лібералізацію, працювати над покращенням інфраструктури, запуском індустріальних парків, зробити якісний перезапуск судової системи, посилити боротьбу з корупцією.
«Тривалий інвестиційний голод завдав величезної шкоди українській економіці. Агресія РФ, несприятливий діловий клімат всередині країни, криза банківської системи знизили свого часу інвестицій в 10 разів – до критичного в 2014 році рівня в $0,8 млрд. Тому економіка почала дрейф в бік сировинної, експорт наразі на 70% складається з необробленої продукції АПК, хімії тощо», – вважають експерти УСПП, що проаналізували останні тенденції в галузі. Поза тим можливості для нарощування інвестицій в державі є.
«Враховуючи багатство природних ресурсів, промислового, кадрового потенціалу України, інвестори досі мають високий інтерес до промисловості, енергосфери, сільського господарства. Їх треба активно залучати, і це одне з головних завдань держави», – каже лідер УСПП. В цьому контексті він підтримує створення Національної інвестиційної ради в Україні – окремого органу, який опікуватиметься інвестиціями комплексно.
Нагадаємо, експертами останньої вже були проведені розрахунки та визначено, що для зростання ВВП на 6% щорічно Україні протягом 20 років необхідно 200 млрд. доларів. Для їх залучення у раді, яку очолює Борис Ложкін, вже мають певні ідеї. Однією з таких є укладання прямих договорів між українською владою та найбільшими інвесторами. «Це дало б змогу якісно поміняти відношення партнерів, дати їм своєрідну гарантію захисту їх капіталів та прав. Адже питання довіри, дотримання верховенства права та збереження капіталу у випадку гальмування проекту – основні перепони, що відлякують інвесторів», – переконаний Анатолій Кінах.
Українські промисловці та підприємці готові до співпраці із Національною інвестиційною радою та її партнерами – закордонними експертами та інвесторами через своє представництво в Євросоюзі (Брюссель), через чисельні контакти з організаціями промисловців та підприємців світу ( зі 150 УСПП має чинні угоди). «Буквально протягом тижня ми мали плідні переговори з Палатою економіки Австрії та італійською Confindustria та скрізь знайшли порозуміння. Маю надію, що вже наступного року ми побачимо перші результати – зростання інвестицій. Український бізнес готовий всіляко допомагати в такій діяльності, адже безпосередньо зацікавлений у власному розвитку, підйомі внутрішнього ринку та економіки», – підсумував президент УСПП.