Поділитись
Геннадій ЧИЖИКОВ: «Підприємцям не потрібні кордони всередині країни»
Промисловість і зовнішня торгівля в Україні останнім часом не демонструють позитивної динаміки. Спад був зафіксований у всі перші місяці цього року: у січні — на 5%, в лютому — на 3,7%. У середньому за перший квартал він становив 5%. Така ситуація непокоїть сьогодні не лише владу, а й бізнес. Одним з інструментів, покликаних створювати умови для розвитку підприємництва, підтримки як великого, так і середнього, малого бізнесу, налагодження торговельних зв’язків між українськими підприємствами й зарубіжними партнерами, є найбільша бізнес-асоціація країни — Торговельно-промислова палата України, до якої входить близько 10 тисяч підприємств. «День» зустрівся з президентом ТПП Геннадієм ЧИЖИКОВИМ, щоб дізнатися про перспективи подальшої участі українського бізнесу у світовій торгівлі.
— Який настрій нині у бізнесу східних регіонів? Про що повідомляють вас у ці дні палати Донецька і Луганська?
— Ці регіони відігравали і, я впевнений, і надалі відіграватимуть важливу роль в економіці України. Там «б’ється» наше індустріальне серце, зосереджені промислові традиції й можливості країни, які сьогодні, на жаль, використовуються далеко не повністю. Наприклад, Донецька область 2014 року лідирує за темпами спаду промислового виробництва. У березні він сягнув 20,1%, тоді як загалом в Україні — 6,8%. А за перший квартал становив 13% проти загальноукраїнського показника 5%. Дещо інша картина в Луганській області. У березні виробництво там зросло на 3,9%, й це зменшило темпи його зниження за підсумками першого кварталу до 1,6%.
Ці показники, як і нинішні події, на Сході країни потребують осмислення. Проте ми всі сподіваємося, що результат буде лише мирним і рішення будуть знайдені на основі діалогу й консенсусу, які завжди були властиві українському народові. Це додасть позитивного імпульсу і виробництву, й торгівлі. Бізнесу, як відомо, для ефективної та продуктивної роботи потрібні стабільність і передбачуваність, він хоче знати й брати участь у виборі пріоритетів, цілей і завдань, визначених для країни, розуміти, куди вона рухається. Нинішня ситуація, особливо зовнішній її чинник, який накладається ще й на внутрішньополітичні складники, а також кризові явища, не може не викликати занепокоєння й змушує думати передусім про те, що робити далі.
Немає сумнівів, що бізнес Донецького й Луганського регіонів бачить своє майбутнє лише в складі України, він вважає себе локомотивом розвитку економіки Східної України. І це тим паче реально в світлі того, що на порядку денному в країні стоять питання децентралізації, розширення повноважень щодо ухвалення рішень, пов’язаних з економічним розвитком у кожному окремому регіоні. Що стосується таких радикальних вимог, як федералізація, то в бізнес-середовищі для них немає грунту, ніякі кордони всередині країни підприємцям не потрібні. Як середній і малий бізнес, так і великий бачать себе невід’ємною частиною загального українського простору. І невипадково і уряд, і бізнес, і місцева влада говорять про одне й те саме: треба сідати за спільний стіл і шукати форми взаємодії.
— Нещодавно ви брали участь у зустрічі промисловців і підприємців з прем’єр-міністром України Арсенієм Яценюком. Чи вдалося знайти консенсус уряду з бізнес-середовищем, що може про це свідчити?
— Це була дуже важлива, результативна розмова, ініційована Українським союзом промисловців і підприємців. У ній брали участь й інші бізнес-асоціації. Ми сподіваємося на її продовження. Нам слід об’єднати зусилля влади й бізнесу в подоланні такого небезпечного явища, як корупція, добитися успіху в дерегуляції економіки, що нагадує ланцюги на ногах у бігуна, через що бізнес стає неповоротким, менш ефективним і втрачає конкурентоспроможність. Під час обговорення цієї проблеми ми дійшли висновку, що необхідно поглиблювати торговельно-економічні зв’язки не лише з країнами Євросоюзу, СНД, а й усього світу.
Приклади успішних економік Польщі й Туреччини свідчать, що починати треба зі створення сприятливих умов для розвитку бізнесу всередині країни, з жорсткої протидії корупції. Уряд обіцяє приділити цьому першочергову увагу.
— В Україні нестримно падав курс національної валюти, й лише нещодавно цю тенденцію вдалося зупинити. Є думка, що девальвація сприяє зростанню експорту й, отже, поліпшенню торгівельного балансу країни. А як насправді?
— Валютний курс викликає занепокоєння й у бізнесу, й у простих громадян. Він впливає на життя кожної сім’ї, на роботу будь-якого підприємства. Що стосується позитивної дії девальвації на зростання експорту, то це не зовсім так. Адже одночасно стає дорожчим імпорт, від якого наша економіка неабияк залежить. І оскільки Україна є частиною глобальної світової економіки, то девальвація національної валюти, значні стрибки її курсу по відношенню до долара ніяк не сприяють динамічному розвитку економіки й, навпаки, запускають кризові механізми. Причому завжди знаходиться хтось, хто намагається такою ситуацією скористатися в корисливих цілях. З цього питання ми вже зверталися до Національного банку з відповідними побажаннями. Усі ми — і звичайні громадяни країни, й бізнес — зацікавлені в тому, щоб система управління фінансами була прозорою й передбаченою, а всі її дії мали публічний характер.
— 23 квітня Євросоюз в односторонньому порядку надав Україні митні преференції на експорт. Чи готові ми, на вашу думку, прийняти такий дарунок? За рахунок яких товарів наша країна може наростити свій експорт до ЄС? Чи є там на них попит? Чи можете назвати лідерів цього попиту? Це, приміром, залізна руда, зерно, хімічна продукція?
— Справді, автономні преференції, що їх надав Євросоюз українським товарам, починають діяти з 23 квітня, 22 квітня в офіційному журналі Єврокомісії опубліковано відповідну постанову. Це дає змогу нашим підприємствам постачати товари до Європи на пільгових умовах. Європейський ринок для нас був і залишиться надзвичайно привабливим. Туди прямує майже третина продукції вітчизняних підприємств. Наше завдання — максимально використати можливості, що відкриваються, зокрема — залучити до європейського напрямку ті підприємства, які в результаті останніх подій втратили свої ринки. Важливо, аби уряд і бізнес-асоціації вирішували ці завдання спільно, аби наша індустрія була підготовленою до роботи на ринках Європи.
Торговельно-промислова палата веде серйозну роз’яснювальну і консалтингову роботу, ми готуємо не лише членів ТПП України, а й усіх вітчизняних підприємців до нових правил роботи на ринку ЄС.
Щодо лідерів попиту, то, на нашу думку, це — продукція агропромислового комплексу, металургійної та гірничодобувної промисловості, певна частина продукції хімічних підприємств. Важливо також долучитися до цього і вітчизняним підприємствам машинобудівного комплексу. Сьогодні для них відкривається можливість піти шляхом субконтрактингу -перспективного підходу, який полягає в тому, що наші підприємства мають можливість стати підрядниками великих і середніх європейських компаній у виготовленні певних агрегатів і деталей. Особливе місце в українському експорті може і повинно належати також IT-технологіям, де ми маємо певні переваги.
Я гадаю, що зараз найголовніше знімати певні психологічні бар’єри, знайомити бізнес із можливостями, що відкриваються, готувати його до роботи в європейських умовах. І ТПП України, і регіональні палати регулярно проводять семінари, круглі столи, у низці регіональних палат відкрито так звані європейські офіси, де можна отримати консультації і необхідну документацію. Наш портал export-ua дає змогу підприємцям у режимі on-line отримувати необхідну інформацію про правила і умови роботи на європейському та інших закордонних ринках.
Європейський ринок важливий для нас також і тим, що, дістаючи доступ на нього, ми отримуємо підтвердження конкурентоспроможності нашої продукції і на ринках інших країн світу.
— Чи конкурентоспроможна в Європі продукція українського IT-сектора і чи йде вона туди офіційними каналами?
— За останні п’ять років ми продемонстрували світові потенціал української IT-індустрії. Серед лідерів цієї нової передової галузі — Львів, Київ, Харків та низка інших міст. Ми бачимо, що наші розробки мають великий попит як у Європі, так і в Сполучених Штатах, в інших державах. Досить сказати, що за своїми показниками український IT-сектор вже входить до четвірки провідних країн світу у цій галузі. Нині ми є свідками, як у деяких великих містах України розвиваються повноцінні «айтішні» кластери, створюються бізнес-інкубатори, де працюють і вчаться презентувати свої проекти потенційним інвесторам молоді фахівці і підприємці. На базі ТПП України, до речі, також успішно функціонує iHUB, де одночасно реалізується більш як 40 проектів. Наші експерти консультують «стартаперів» (у них дуже серйозний потенціал) з питань бізнес-планування і пошуку інвесторів. Я вважаю, що це і є реальний шлях для нашої молоді у глобальний світ.
— Євросоюз, як повідомляється на сайті ТПП, вивів кримський бізнес і навіть той, який має сертифікати походження, видані вашою палатою, з преференційного режиму. Чи не розцінить це Росія як визнання, хоча б де-факто, анексії Криму? І одразу ще одне «кримське» питання: чим ваші юристи можуть допомогти бізнесові у справі захисту власності на півострові?
— Справді, на товари, виготовлені в Криму, Європейський Союз не надаватиме преференцій. Це пов’язано з тим, що Торговельно-промислова палата України зараз із відомих причин не має змоги контролювати і координувати діяльність палат Криму і Севастополя щодо оформлення і видачі сертифікатів походження. І ми, і наші європейські партнери мають бути абсолютно впевненими в тому, що ці товари саме українського походження. Ми вже поінформували своїх колег із палат Криму і Севастополя, що преференційні сертифікати форми А від кримських і севастопольських підприємств у ЄС не прийматимуться. Та й самі ці ТПП не визнаватимуться в ЄС як органи, уповноважені видавати преференційні сертифікати.
Юридичні підрозділи торговельно-промислових палат можуть допомогти бізнесові захистити свою власність і, відповідно, порушені права в судових інстанціях, зокрема й міжнародних. Передусім, ми здійснюємо правову експертизу конкретної ситуації, що склалася, і відповідних документів, надаємо юридичні консультації, беремо участь у переговорах з контрагентами, різними держустановами.
— Але Україна розглядає Крим як свою територію, і якщо товар, скажімо, продукцію виноробства справді вироблено там, то чому ТПП України або, наприклад, Херсонської області не може видати сертифікат походження?
— Роботу підприємств у Криму поки що до кінця не відрегульовано. Підприємці ставлять нам безліч запитань. І ми щодня консультуємося щодо них і з урядом, і з адміністрацією Президента. На Кримському півострові найближчим часом почне працювати російська митниця. Якщо товар з тієї сторони надходитиме в Україну, то у його виробників чи експортерів виникатимуть зобов’язання перед Росією з податку на додану вартість. Ці та аналогічні проблеми ще не врегульовано. Та й чи буде взагалі врегульовано, поки зберігатиметься режим окупації? Це серйозний біль і для держави, і для бізнесу. Чи будуть знайдені якісь компроміси у цій ситуації, поки що не зрозуміло.
— Наближається дата, до якої члени ТПП і інші великі експортери зобов’язані вперше здати звіт з трансфертного ціноутворення. Чи не створив відповідний закон, прийнятий попередньою владою, непереборних перешкод для українських учасників зовнішньоекономічної діяльності?
— Сфера дії цього закону постійно привертає увагу як контролюючих органів, так і самого бізнесу, який зіткнувся з низкою незручностей у зв’язку з прийняттям цього документа. Дуже багато речей потребують прояснень. Нещодавно ми проводили нараду з цього приводу і звернулися до відповідних органів, висловивши свій погляд, що закон потребує доопрацювання, чіткіших норм.
— Торгівля у всі часи була рушієм прогресу і агентом миру. Чи є у торговельно-промислових палат, що діють у всіх регіонах України, можливості для того, щоб зближувати і консолідувати інтереси регіональних еліт, зайняти активнішу позицію у відстоюванні єдності нашої країни?
— Торговельно-промислова палата займалася і займається цим упродовж всієї своєї історії. Зближувати бізнес, співпрацювати із владою на регіональному рівні завжди було однією з наших пріоритетних цілей, адже палати представляють і захищають інтереси бізнесу. Торговельно-промислові палати — організації, якщо можна так сказати, «глибокого занурення», тобто, вони представлені у всіх регіонах країни і головне своє завдання вбачають у розвитку не лише зовнішньоекономічних зв’язків, а й внутрішнього ринку, регіональної співпраці.
Останнє є важливим і для розвитку інвестування в українські підприємства з боку вітчизняного бізнесу. Якщо є ресурси, чому не відкрити філію в сусідньому регіоні, де на твій продукт є попит? Так створюється внутрішній ринок, а при цьому додаткові робочі місця. Палати в регіонах активно працюють у цьому напрямі: проводять семінари, виставки готової продукції, презентації перспективних проектів, допомагають у пошуку інвесторів. Ми бачимо, що в результаті підприємства стають сильнішими не лише на внутрішньому ринку. У них з’являються можливості виходити на зовнішні ринки, до того ж навіть у представників середнього і малого бізнесу (їм набагато складніше це зробити, ніж великим підприємствам).
Хочу ще раз зазначити, що угода з ЄС про зону вільної торгівлі відкриває Україні також дорогу на нові ринки, зокрема країн Азії, Африки і Латинської Америки. Настав час усім нам серйозно подумати про економічний патріотизм. Не лише держава, влада, а й бізнес має захищати і просувати свої інтереси за кордоном, прагнути виготовляти таку продукцію, яка буде запитаною у всіх куточках Земної кулі.
Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»