Поділитись
Які українські вітчизняні виробники можуть використати переваги ЗВТ з ЄС і чому це не компенсує економічний удар з боку Росії. Про це виданню Forbes.ua розповів Олег Устенко, Директор центру світової економіки та міжнародних відносин НАНУ.
Рішення Європейської комісії про тимчасове, до 1 листопада, зниження мита на українські товари, що поставляються в країни ЄС – це позитивна міра, покликана допомогти українським експортерам. Враховуючи те, що Україна має експортоорієнтовану економіку, такий крок не може не вітатися.
Відповідно до прес-релізу Єврокомісії, мова йде про отримання додаткової вигоди для українських експортерів у розмірі біля півмільярда євро. На думку експерта, не дивлячись на позитив цієї новини, варто розуміти, що півмільярда євро до листопада цього року для українських експортерів не компенсують той удар, який, можливо, буде нанесений Україні з боку Російської Федерації. І не факт, що його не буде посилено додатковими ударами з боку інших країн-членів Митного союзу.
Для економічного удару з боку Росії є дві причини, переконаний Олег Устенко. Перша з них політичного, а, можливо, і геополітичного характеру – це просто небажання підтримати Україну та українських експортерів. Друга – об’єктивна: ріст російської економіки на рівні 1%, прогнозований цього року, навряд чи буде виконаний, і є достатньо ризиків, пов’язаних з тим, що російська економіка або опиниться в зоні нульового росту, або навіть взагалі продемонструє спад. Це станеться у тому випадку, якщо проти цієї країни застосують економічні санкції представники Заходу.
Якщо згадати, що наш ВВП наполовину формується за рахунок експорту, а 25% експорту припадає на РФ, то стає зрозумілим, що удар може бути катастрофічно нищівним. «Згадайте, 2012-2013 роки, коли через низку тарифних обмежень, які росіяни, на мій погляд, вводили незаконно (це протирічило нормам ВТО), ми втратили приблизно 5 млрд нашого експорту. І порівняйте ці 5 млрд з 0,5 млрд, які ми отримаємо від європейців», - каже експерт.
Добре, що є бажання з боку ЄС допомогти нам компенсувати ці втрати. Але частину нашої продукції європейці при всьому бажанні не могли би нам допомогти експортувати. Це, наприклад, продукція машинобудування, три чверті експорту якої припадає на Росію і яка не надто конкурентоздатна на альтернативних світових майданчиках в силу цілої низки причин.
Причини падіння машинобудівного експорту можуть біти і об’єктивними. Країна, що уповільнює темпи економічного росту, як це відбувається в Росії, як правило, згортає свої інвестиційні програми. Треба пам’ятати, що низка ризиків йде і з території Китаю, який так само уповільнює темпи власного економічного розвитку. Це становить загрозу для наших металургів, які активно були там представлені.
Разом з тим, директор центру світової економіки та міжнародних відносин НАНУ вважає, що наші металурги абсолютно готові до експорту в Європу. Тут каменем спотикання є пошук контрактів. Також впевнений, що буде нескладно війти на європейський ринок українським аграріям. Вони давно вміють та знають, як працювати на експорт. Європейці надають нам привілеї, якими, нехай і тимчасово, варто скористатися. Проте важливо не наробити дурниць в середині країни. Наприклад, нещодавно ЗМІ цитували заяву міністра агрополітики та продовольства Ігоря Швайки, який говорив про необхідність в обов’язковому порядку обмежити розміри земельних угідь для агрохолдингів. Це може бути тривожним сигналом, який вплине на поведінку інвесторів у сільському господарстві.
«Необхідно дати бодай одному сектору нормально розвиватися. На фоні економіки, що згортається, на фоні складнощів просування наших товарів на європейському ринку небезпечно створювати додаткові ризики в одній з найперспективніших галузей – тим більше на початковому етапі», - переконаний Олег Устенко.