Поділитись
8 червня 2015 року в Українському союзі промисловців і підприємців відбувся круглий стіл на тему: «Приватизація державних підприємств: що отримає бюджет та економіка України».
Сучасний стан державних фінансів передбачає ефективне управління бюджетними ресурсами та державним майном.
Реформа управління державною власністю та приватизація є одним з ключових напрямків діяльності Кабінету Міністрів України, закріплене в Програмі діяльності уряду та Коаліційній угоді.
Учасники круглого столу, розуміючи проблеми дефіциту Державного бюджету, занепокоєні умовами, в яких були прийняті рішення про проведення приватизації державних підприємств, та обговорили альтернативні варіанти підвищення ефективності управління державним майном.
Підставами для прийняття рішення про приватизацію державних підприємств стало збільшення збиткових підприємств у державному секторі економіки. При цьому збитковість таких підприємств обмовлена не завжди неефективним менеджментом.
На фінансовий стан державних підприємств вплинули в тому числі і об’єктивні фактори, такі як російська агресія на Сході, анексія Росією Криму, втрата підприємствами ринків збуту, розрив економічних зв’язків, непродумана монетарна та валютно-курсова політика НБУ, проведення більш жорсткої фіскальної політики, падіння платоспроможності населення.
Замість стимулювання ділової активності та лібералізації державної політики в економічній сфері, розробки державної програми економічного розвитку, програм імпортозаміщення, визначення пріоритетних галузей економіки, розробки та реалізації реформ у всіх сферах державної політики, суб’єкти господарювання та населення України отримали збільшення податкового навантаження, відсутність результатів проведення реформ, інфляцію та девальвацію гривні.
Всі ці фактори обумовили значне погіршення макроекономічних показників розвитку економіки України.
Так, за даними Держкомстату за 2014 рік та 4 місяці 2015 року спостерігається поступове падіння темпів зростання обсягів виробництва, в тому числі в 2015 році і сільськогосподарського виробництва, роздрібного товарообороту, вантажообороту, обсягів експорту та імпорту товарів і послуг.
Падіння ВВП за підсумками 1 кварталу 2015 р. в порівнянні з аналогічним періодом минулого року становило 17,6 %.
В умовах загального падіння економіки питання збитковості державних підприємств та їх приватизації саме з цих причин є дуже дискусійним.
Рішення про приватизацію державних підприємств приймається саме в той час, коли об’єкти державного майна будуть оцінені за найменшою вартістю і бюджет отримає найменші кошти від приватизації.
Відповідно до постанови КМУ від 12.05.2015 р. № 271 «Про проведення прозорої та конкурентної приватизації в 2015 році» у 2015 році передбачено приватизувати 286 об’єктів, при цьому ще 43 об'єкти внесені до переліку заборонених до приватизації, для продажу яких необхідне рішення ВРУ. Серед підприємств, які включені до переліку об’єктів державної власності, що підлягають приватизації, 13 українських державних операторів морських портів, «Одеський припортовий завод», «Сумихімпром», «Центренерго» та всіх інших підприємств теплової генерації та обленерго, державних вугільних підприємств та шахт, концерну «Укрторф», «Електронмаш» і «Президент-готель», підприємств, підпорядкованих Міністерству аграрної політики та продовольства.
Серед цих об’єктів державної власності є об’єкти загальнодержавного значення. Чого вартий тільки Одеський припортовий завод, а також обленерго та ТЕЦ (з огляду на їх соціальне для населення значення).
З урахуванням негативного досвіду приватизації державного майна в попередні роки учасники круглого столу підкреслили необхідність зміни філософії приватизації об’єктів державної власності, недопустимість штучного прискорення процедури приватизації, необхідність деполітизації та усунення від цього процесу фінансово-промислових груп, недопущення екологічної катастрофи внаслідок невдалої приватизації об’єктів, що мають соціальне та екологічне значення, важливість запровадження громадського контролю та різних підходів до управління об’єктів державної власності (приватизації, форм державно-приватного партнерства, оренди, концесії, зміна менеджменту та залучення іноземного висококваліфікованого менеджменту).
На сьогоднішній день дуже гострим постає питання залучення інвестицій, тому процес приватизації повинен супроводжуватися певним вектором розвитку інвестиційної політики та недопущенням недобросовісного інвестора.
Приватизація державного майна, безперечно, може надати додаткові кошти до бюджету, в тому числі і шляхом скорочення витрат на їх утримання, але за умови забезпечення прозорої та конкурентної приватизації об’єктів, які не мають загальнодержавного значення.
Виконання Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020», Програми діяльності Кабінету Міністрів України та Коаліційної угоди вимагає комплексного та зваженого підходу до приватизації державного майна, що втілює стратегічне бачення розвитку держави та забезпечує прозорість та публічність всіх процедур приватизації.
Частина 1 статті 4 Закону України «Про приватизацію державного майна» вимагає розробку Фондом державного майна та затвердження законом України строком на три роки Державної програми приватизації. Попередня Державна програма приватизації, яка була затверджена Законом України «Про Державну програму приватизації на 2012-2014 рр.», вимагає повного оновлення.
З цією метою шляхи, способи, заходи і завдання приватизації державного майна повинні бути визначені в оновленій Державній програмі приватизації державної власності на наступні три роки, в рамках якої повинен визначатися перелік об’єктів державної власності, що підлягає приватизації, форми та критерії всіх процедур.
Виходячи з цього, учасники круглого столу вважають заходи з приватизації об’єктів державної власності на сьогоднішній день поспішними та вимагають забезпечити процес приватизації в 2015-2017 рр. відповідною нормативною базою.
Чинна нормативна база не відповідає сьогоднішнім викликам та завданням приватизації, суперечить тезам програмних документів (Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020», Коаліційній угоді) та несе певні ризики для економіки країни.
Зокрема, наказом Фонду державного майна України № 829 від 08.06.2015 року «Про затвердження плану-графіка виставлення об’єктів груп В, Г на продаж в 2015 році» встановлено, що до проведення конкурсу підлягає виставленню на продаж на фондових біржах та відкритих грошових регіональних аукціонах пакети акцій ряду акціонерних товариств розміром 5 - 10 відсотків статутного капіталу (ПАТ «Одеській припортовий завод», ПАТ «Дніпрометробуд», ПАТ «Сумихімпром», ряд ТЕЦ та обленерго).
При цьому згідно з Коаліційною угодою передбачено скасування норми Закону України «Про приватизацію державного майна» про обов'язковий продаж на фондових біржах пакетів акцій у розмірі 5-10 % статутного капіталу акціонерного товариства до проведення конкурсу, що знайшло відображення в проекті Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про приватизацію державного майна» (реєстраційний номер 2464).
Продаж акцій акціонерних товариств у липні-серпні 2015 року свідчить про поспішність прийнятих управлінських рішень, які можуть мати негативні, з точки зору державних інтересів України, наслідки.
З метою забезпечення ефективності процесу приватизації державного майна просимо переглянути постанову КМУ від 12.05.2015 р. № 271 «Про проведення прозорої та конкурентної приватизації в 2015 році» та наказу Фонду державного майна України від 08.06.2015 р. № 829 «Про затвердження плану-графіка виставлення об’єктів груп В, Г на продаж в 2015 році» з урахуванням таких вимог учасників круглого столу:
І. Привести у відповідність всю нормативну базу для проведення заходів з приватизації об’єктів державного майна у 2015-2017 рр.:
1. Забезпечити розробку стратегії економічного розвитку України, визначити загальнодержавні пріоритети розвитку економіки.
2. Сприяти розробці та прийняттю Закону України про Державну програму приватизації на 2015-2017 рр., а також внести зміни в Закон України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації».
3. Для забезпечення чесної, прозорої та конкурентної процедури приватизації в Україні відкласти її до моменту ухвалення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо зняття регуляторних бар'єрів для розвитку державно-приватного партнерства в Україні та стимулювання інвестицій)» реєстраційний номер 1058 від 27.11.2014 р. (проект закону знаходиться на другому читанні).
4. Забезпечити захист права власності, прийнявши ряд відповідних законодавчих актів, в тому числі антирейдерське законодавство.
5.Чітко визначити цілі та завдання приватизації об’єктів державної власності.
ІІ. Забезпечити прозору та ефективну процедуру приватизації об’єктів державної власності:
- 1. Провести інвентаризацію об’єктів державної власності.
- 2. Провести аудит державних підприємств.
- 3. Провести техніко-економічний аналіз та розрахунки ефекту від приватизації кожного об’єкту державної власності, розробити комплекс заходів з підвищення ефективності таких об’єктів з урахуванням їх специфіки, фінансового стану, місця та ролі в аспекті регіональної політики.
- 4. Чітко визначити об’єкти, що мають загальнодержавне значення, з обов’язковим їх виключенням з переліку об’єктів, що підлягають приватизації у 2015 році.
- 5. Забезпечити недопущення екологічної катастрофи та соціальної напруги у суспільстві.
- 6. Підвищити ефективність управління збиткових державних підприємств шляхом заміни керівників та системи менеджменту.
7.Визначити прозорі умови приватизації та забезпечити надання рівних умов для інвесторів з придбання об’єктів приватизації.
- 8. Встановити чіткі критерії при визначенні інвестора та процедури здійснення контролю за приватизованими об’єктами щодо дотримання інвесторами взятих на себе зобов’язань (зокрема, в частині недопущення інвесторів з країн-агресорів та що мають відношення до терористичної діяльності, залучення власних коштів, збереження робочих місць, збільшення прибутковості, обсягів виробництва та реалізації тощо).
- 9. Забезпечити виключення політичної складової процедури приватизації та усунути фінансово-промислові групи від цього процесу.
- 10. Забезпечити запровадження різних підходів та альтернативних форм, таких як цільова приватизація конкретної галузі, публічно-приватне партнерство, оренда, концесія із максимальним забезпеченням досягнення цілей та завдань щодо ефективного управління об’єктами державної власності та забезпечення балансу інтересів держави та інвесторів.
- 11. При Кабінеті Міністрів України створити робочу групу із залученням фахівців у галузі державно-приватного партнерства для експертної оцінки можливості застосування механізмів державно-приватного партнерства до об’єктів державного та комунального майна, як ефективній альтернативі приватизації.
- 12. При вирішенні питання про приватизацію врахувати, що державно-приватне партнерство спрямоване на забезпечення інвестиційної привабливості та поліпшення інвестиційного клімату; розвитку ділових зв’язків з інвесторами та країнами інвесторів; залишення стратегічних об’єктів у власності держави та територіальної громади, а відповідно забезпечує захист національних інтересів та безпеки України; стимулює розвиток державного управління.
Забезпечити громадський контроль за проце