Поділитись
Соціально-економічна ситуація в країні, що досі не вийшла з системи кризових координат, потребує швидких і прогнозованих дій уряду, парламенту в постійному діалозі із бізнес-спільнотою та громадянським суспільством. Критичне зростання залежності держави від зовнішнього фінансування (держборг на рівні майже 80% ВВП) при відсутності стратегічних та галузевих програм, які містили б заходи з підвищення конкурентоспроможності економіки, покращення інвестиційних умов, модернізації промислових потужностей – лише погіршуватиме ситуацію. Про це йшлося сьогодні на розширеному засіданні Антикризової ради громадських організацій та Правління Українського союзу промисловців і підприємців у Києві.
Додатковим викликом для України учасники заходу вважають високий рівень невизначеності податкової політики держави, фактичний зрив фіскальної реформи, спроба урядовців проштовхнути антипідприємницький варіант такої та побудувати на ній бюджет на 2016 рік. Підприємці, промисловці, низка народних депутатів закликають владу не приймати нашвидкоруч податкову реформу, що є лише її імітацією, а разом з діловою громадою, неурядовими організаціями напрацювати прийнятний варіант вже на початку наступного року. Очікують вони і на врахування позицій вже створеної Антикризової програми спільних дій влади та бізнесу, що містить конкретні пропозиції по виходу із кризи, в тому числі – погалузевих кроків.
«Прогнозоване міжнародними експертами падіння економіки України в 2015 році - 11%. Негативні показники і по всіх ключових економічних позиціях: інфляція в країні зараз майже 47%, експорт скоротився на 32%, обсяги внутрішньої торгівлі на 22%, а промислове виробництво продовжує занепадати і закінчує рік із від’ємним 15% показником. Все це свідчить про те, що у нас просто немає запасу часу і міцності займатися політичними «торгами», невмотивованими суперечками – треба стабілізувати ситуацію – швидко, професійно і головне – спільними зусиллями, не відхрещуючись від пропозицій громадськості і бізнесу», - зазначив президент УСПП, голова Антикризової ради громадських організацій Анатолій Кінах.
Навіть за офіційними даними тіньова економіка країни вже склала 42% від ВВП. І ця цифра ростиме, переконані підприємці, якщо буде прийняті пропоновані урядовцями неякісна податкова реформа і бюджет-2016 на її базі. Попередній аналіз низки законопроектів КМУ (№3630, 3631 та 3627) засвідчив високі ризики як для подальших перспектив збереження внутрішньополітичної стабільності, так і поновлення зростання української економіки в умовах надто обмежених ресурсів у держави. На їх погляд, вони не вирішуватимуть 2 ключових завдань: виведення економіки, бізнесу з тіні та надання поштовху до їх розвитку.
За ними, «реформа» «спрощенки» у варіанті КМУ загрожує знищенням малого бізнесу. Скорочення груп платників єдиного податку, звуження кола осіб, що матимуть право перебувати на цій системі, без суттєвого покращення умов ведення ділової активності створює підстави для згортання малого бізнесу або його масового переходу в тінь.
Ціла низка інших «новацій» - підвищення акцизів і штрафів, збільшення ставок податку на нерухоме майно з 2 % до 3 %, залишення системи депонування коштів на ПДВ-рахунках, що «заморожує» їх та не пускає в реальний сектор економіки, усунення спеціального режиму оподаткування для сільськогосподарських підприємств тощо – працюватиме лише в одному напрямку – на зменшення економічного та виробничого потенціалу України.
Усе це напередодні повноцінного запуску ЗВТ із Євросоюзом уже з 1 січня 2016 підірве довіру іноземних партнерів до держави та вітчизняного бізнесу, а відсутність процесу адаптації товаровиробників до стандартів і технічних регламентів – завдасть ще більшої шкоди внутрішньому ринку.
Ділова громада вже направила вчора спільне звернення до парламенту із вимогою не спішити приймати «абищо» «під ялинку», асформувати держбюджет-2016 та ввійти в новий рік зі старою базою оподаткування, вносячи точкові зміни в Податковий кодекс. Справжню ж податкову реформу слід напрацювати в перший же квартал 2016 року усім спільно – парламенту, уряду та бізнесу.
В останнього вже є ціла низка пропозицій із розрахованими прогнозними показниками. Вони стосуються збереження і удосконалення спрощеної системи оподаткування, з урахуванням рівня інфляції, вдосконалення процедури відшкодування ПДВ всім платникам податків, відміни авансових платежів з податку на прибуток, скасування додаткового імпортного збору, вдосконалення оподаткування пенсій працюючих пенсіонерів тощо.