Про досконалість і якість в органах державної влади

Минулий рік завершився вже традиційним прийняттям бюджету «під ялинку» - без вивірених прогнозних показників, нашвидкуруч. Поза тим, це,насамперед, наслідки не якихось об’єктивних причин, а низької ділової культури, недосконалого менеджменту, відсутності системного управління якістю в органах виконавчої влади. Що, в свою чергу, позначиться на подальшому розвитку держави: протягом наступного року буде з`являтися багато проблем, «народжених» недосконалим бюджетом. І знов жорсткі дискусії й пошуки винних…

Питання бюджету чи подібне йому – це лише один яскравий приклад, а таких є безліч. І тому видається, що забезпечення суттєвого удосконалення ОВВ є вкрай актуальним завданням української влади.

Громадська експертиза Мінекономрозвитку

Свого часу, у 2006 році, уряд прийняв постанову (№ 614) щодо впровадження в органах виконавчої влади системи управління якістю. Не можна сказати, що все було передбачено і здійснювалось без недоліків. Але важливо, що в країні розпочався процес удосконалення ОВВ, переосмислення ролі системного управління якістю. На жаль, у 2010 році, після зміни влади, до числа програм, що були відмінені, попала і ця постанова.

Так вже склалося, що кожного разу, коли приходить нова влада, багато говорять про необхідність залучення до управління країною професіоналів. Тільки це залишається більше на словах. А відтак – продовжується прийняття недосконалих рішень. До речі, тут не стало виключенням і прийняття національної програми реформ «Україна – 2020».

Стан систем менеджменту, зокрема систем управління якістю в органах виконавчої влади країни можна розглянути на прикладі одного центрального ОВВ - Мінекономрозвитку. Протягом 2015 року Українська асоціація якості (УАЯ) здійснила громадську експертизу діяльності цього міністерства.

Основні висновки експертизи

За підсумками експертизи було визнано, що, незважаючи на особливий статус Мінекономрозвитку у сфері якості в масштабах країни, стан управління якістю продукцією, процесами і послугами в апараті і департаментах самого міністерства є вкрай незадовільним. Керівники і фахівці міністерства у своїй діяльності не приділяють належної уваги питанням якості процесів і послуг. Практично не ведеться діяльність щодо управління якістю виконання доручень та роботи з пропозиціями громадських організацій і бізнесу; не вивчається і не узагальнюється інформація про фактичний стан якості власних послуг.

Недосконале управління стало однією із основних причин недостатньо ефективного функціонування Мінекономрозвитку. Це також стало негативним прикладом для органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, інших організацій публічного сектору та бізнесових структур щодо ставлення до якості продукції, процесів і послуг, вдосконалення системи управління якістю та системи менеджменту взагалі. В свою чергу, це не кращим чином впливає на стан економіки України, її конкурентоспроможність на міжнародному рівні та якість життя українців в цілому.

Особливу увагу було приділено діяльності Мінекономрозвитку як провідного центрального органу виконавчої влади, відповідального за розвиток конкурентоспроможної економіки України. Встановлено, що міністерство: не вивчає, не узагальнює і не використовує світовий і європейський досвід у сфері поліпшення якості продукції (послуг) та підвищення досконалості організацій; не вивчає і не узагальнює стан у сфері якості продукції і досконалості організацій в Україні, а також не розглядає ці питання на своїй Колегії та не подає до Уряду і Верховної Ради пропозицій щодо його покращення; не забезпечує розробку методичних документів щодо вдосконалення систем менеджменту організацій, зокрема на засадах стандартів (ISO 9001, ISO 14001 та ін.), необхідних для підвищення ефективності вдосконалень; не здійснює заходів щодо мотивації та створення умов для розвитку в країні руху за досконалість і якість.

Виявилося також, що Мінекономрозвитку практично не сприяє участі українських підприємств у міжнародних (Східна Європа, Європа в цілому та ін.) рейтингових програмах з досконалості і якості та поширенню досвіду підприємств, які досягли успіху. Воно не надає Уряду пропозицій та не відстоює необхідності вдосконалення систем менеджменту органів виконавчої влади на засадах стандартів та моделей досконалості (зокрема CAF).

Яскравим прикладом недосконалого прийняття рішень Мінекономрозвитку є чинна Концепція державної політики у сфері управління якістю продукції. Як зазначалось на 9-му Всеукраїнському з`їзді якості (Київ, 23.05.2015), ця Концепція є хибною. Вона заплутує та вводить в оману суспільство відносно забезпечення якості продукції та вдосконалення організацій. Зміни, які Мінекономрозвитку внесло у Концепцію у 2015 році, не додали їй цінності і не виправили ситуацію. Але показово також те, що проект змін до Концепції було узгоджено без зауважень такими ОВВ, як: Мінприроди, Мінагрополітики, Мінінфраструктури, МОЗ, МОН, Мінрегіон, Мінфін, Мінпромполітики, Міноборони, Мінсоцполітики та Мінюст. Це є відображенням того, як на практиці готуються й приймаються державні акти.

Що робити

Керівники Мінекономрозвитку мають усвідомити, що у світі накопичено величезний досвід, який свідчить, що для забезпечення конкурентоспроможності організацій і економік та поліпшення життя людей необхідно постійно активно і системно удосконалюватися.

Потрібно визначити одним із пріоритетних напрямів соціально-економічного відродження держави і суспільства забезпечення подальшого розвитку національного руху за досконалість і якість на засадах моделі сталого розвитку і сучасного системного менеджменту та його інтеграцію до загальноєвропейського руху. В стислі терміни необхідно прийняти Концепцію державної політики у сфері досконалості підприємств, організацій і установ, у якій, зокрема, передбачити заходи, що дозволять вибудувати дружні стосунки між владою і суспільством, суспільством і бізнесом, топ-менеджерами та персоналом компаній. Необхідно, не втрачаючи часу, зробити все, щоб суб'єкти господарювання почали професійно вдосконалюватися, створювати сучасні системи менеджменту, розуміючи, що це «коренева система» і всі бажані нами результати – це її «плоди». Отже, влада повинна на законодавчому рівні ввести такі механізми мотивації та умови, щоб власники та керівники підприємств спочатку повірили, а потім захотіли, дізналися як це робити, і змогли безперервно, цілеспрямовано і системно удосконалюватися, використовуючи найсучасніші європейські підходи та кращі ділові практики. І якнайшвидше потрібно змінити парадигми: «від надмірного регулювання - до сприяння» та «від обов'язковості - до ініціативності». В країні має діяти формула «Чим досконаліша організація, тим комфортніше їй у державі».

Для реалізації запропонованих змін в масштабах країни необхідно, перш за все, здійснити перерозподіл функцій і відповідальності у сфері досконалості на засадах системного менеджменту. Зважаючи на особливу актуальність підвищення досконалості всіх ланок економіки України та ключову роль досконалості у забезпеченні конкурентоспроможності і сталого розвитку країни, для мотивації та координації розвитку національного руху за досконалість доцільно при Президентові України утворити Національну раду з питань досконалості, конкурентоспроможності та сталого розвитку.

______________________________________________________________________

Петро Якович Калита, президент Української асоціації якості, президент Клубів лідерів якості України та Центральної і Східної Європи, почесний президент Міжнародної гільдії професіоналів якості, голова Комітету з якості, досконалості, конкурентоспроможності і сталого розвитку Громадської ради при Мінекономрозвитку України.