Поділитись
Громадські організації України, які об'єднують десятки тисяч представників бізнесу – УСПП, Антикризова рада – презентували унікальну програму відновлення промислового розвитку країни – «Платформу економічного патріотизму». Проект документу містить невідкладні заходи, котрі виведуть економіку із консервації кризи та змінять її структуру із майже повністю сировинної на більш інноваційну та технологічну. Прогнозується, що це дасть 7-8% ріст ВВП вже в найближчі роки. Програма буде передана на затвердження Всеукраїнського розширеного з’їзду промисловців, роботодавців та підприємців вже 10 листопада. В підсумку це стане консолідованою позицією українського бізнесу в діалозі з урядом і парламентом, а також планом його роботи на весь рік. Про це йшлося на засіданні Антикризової ради громадських організацій та УСПП в Києві.
Основою нового програмного продукту стали матеріали численних експертних обговорень, організованих УСПП із залученням його партерів зі сторони роботодавців, профспілок тощо, а також розроблена раніше та постійно оновлювана Антикризова програма спільних дій влади та бізнесу.
«Виходу на сталу траєкторію зростання, попри покращення деяких показників, в економічному розвитку країни досі немає. Так, ріст ВВП на рівні 1-2% явно недостатній та не може стати гарантом успішного проведення необхідних реформ. Немає розвитку ділового клімату, програм підтримки малого і середнього бізнесу, промисловості та ін. Росте державний борг – наразі на рівні 77 млрд. доларів або 80% всього нашого ВВП. Тому спроба вирішувати проблеми за рахунок нових кредитів буде провальною, вона ляже важким тягарем на плечі майбутніх поколінь. Позики необхідні, щоб мати час і кошти на проведення справжніх реформ, інституційних в тому числі», – наголосив президент УСПП, голова АРГО Анатолій Кінах.
Одним із головних чинників несприятливого ділового клімату, що обмежує нарощування інвестицій в Україну, залишаються корупція, недовіра до судової системи, монополізація ринків та продовження репресивних дій правоохоронних органів проти бізнесу. Окрім того, демографічна ситуація в країні бажає кращого: висока смертність та трудова міграція обезкровлюють країну.
«Інвестори вже не можуть знайти 200-300 людей в Україні, щоб запустити нове виробництво. Поза тим, закордоном працює 6-7 млн. українців, кваліфікованих кадрів. Звичайно, міграція – це природній процес, але треба створювати умови для підприємництва, нових робочих місць на своїй землі. Це завдання держави і бізнесу, але потрібна політична воля та почуття економічного патріотизму, розуміння процесів, що відбуваються та їх чесна діагностика», – зазначив лідер ділової спільноти.
Поза тим, на тлі браку персональної відповідальності виконавців в системі державного менеджменту країни знижується якість прийнятих рішень. Так, досі не реалізоване ухвалене в рамках Національного комітету з промислового розвитку рішення провести спільне засідання КМУ, НБУ та бізнес-сектору щодо доступу до фінансових ресурсів, хоча таке планувалося ще до 1 липня з метою узгодження його із проектом держбюджету та нормативною роботою. Проза тим, облікова ставка Нацбанку знову зросла. Так само не знайшла свого практичного втілення урядова обіцянка про 36-місячну розстрочку ввізного ПДВ на обладнання для українських виробників.
Промисловою спільнотою пропонуються наступні невідкладні заходи: впровадження механізмів фінансової підтримки інвестиційних проектів, довгострокового бюджетного планування, відшкодування державою підприємствам ПДВ та переплат податку на прибуток за минулий період тощо. Експертна громада на постоює на якнайшвидшому запуску діяльності Експортно-кредитного агентства. Експорту сприятиме і спрощення участі наших виробників, промисловців у державних тендерах за кордоном, зокрема, через закріплення строків повернення валютної виручки відповідно до термінів оплати в зовнішньоекономічних контрактах.
Для захисту внутрішнього ринку на період переорієнтації українських підприємств з одних ринків збуту на інші необхідно використати механізми СОТ, включаючи компенсаційні мита й інші захисні заходи.
Окрім того, необхідний конкурентний доступ до мереж і енергії, що сприятиме унеможливленню зловживань монопольним становищем суб'єктами природних монополій у сфері енергетики тощо.