Поділитись
Політика енергоменджменту та енергозбереження впроваджується в Україні не перший рік. І хоча війна багато в чому стала на заваді цим процесам, проте не зупинила їх. Минулого року було прийнято закон України «Про енергоефективність», наразі Україна працює над адаптацією технічних стандартів і регламентів до норм, прийнятих в ЄС. До прикладу, що стосується декарбонізації, використання/дотацій на зелену енергетику тощо.
Нагадаємо, Україна в рамках Паризької угоди та Європейського зеленого курсу (Green Deal) взяла на себе зобов'язання щодо скорочення до 2030 року викидів парникових газів на 65%.
Екомодернізація виробництва – затратне завдання, особливо зараз, коли і економіка України, і окремих підприємств зазнала колосальних втрат через війну. Втім, дещо можливо зробити вже зараз, не інвестуючи мільярдні активи.
Наприклад, енергоменеджмент в комунальній сфері дозволить зекономити 10-12% витрат на енергоресурси. У промисловості тверде біопаливо значно конкурентніше за ціною від газу.
Про це йшла мова в рамках семінару «Впровадження енергоефективних технологій компаніями для підвищення конкурентоспроможності та стійкості», організованого в рамках проєкту Міжнародної організації праці (МОП) та Об’єднання організацій роботодавців України.
На заході українські та міжнародні експерти надали інформацію та рекомендації українським компаніям щодо можливостей перебудови бізнесу та промисловості за європейськими стандартами, зниження енергоємності і підвищення рівня енергозбереження в усіх галузях.
Голова ООРУ Анатолій Кінах подякував партнерам із Міжнародної організації праці та відмітив, що просування політики декарбонізації в Україні, «зеленого переходу» підвищує параметри енергетичної безпеки України.
Валерій Безус, голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України
З цим погоджується і Валерій Безус, голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України. Він наголосив, що зусилля в даному напрямі, окрім власне економічного ефекту, мають також ціннісний рівень, адже Україна є частиною цивілізованого світу та розуміє виклики кліматичних змін.
Окрім того, потрібно враховувати і прагматичний аспект: сучасна «зелена» політика ЄС базується на балансі стимулів і штрафів, до цього теж потрібно бути готовим.
«Енергоефективність потрібна для виживання бізнесу і є умовою його подальшої конкурентоспроможності. Міністерство економіки та інновацій Литви реалізовувало цю політику в 2014-2022 рр. До початку цього року було профінансовано 239 проєктів на 32 млн. євро. Тому радий, що наші спікери зможуть поділитися з вами своїм досвідом, розповісти про успішні кейси», - розповів Марюс Дунда, радник посольства Литви в Україні.
Відмантас Янулявічус, президент Конфедерації промисловців Литви
Зокрема, за словами Відмантаса Янулявічуса, президента Конфедерації промисловців Литви, комбінація різних джерел енергії та технологій у виробництві може дати до 70-80% стабільної енергії в рік.
Більш детально про енергоефективні технології та обладнання для виробництва тепла і електроенергії з відновлювальних джерел розповіли українські спеціалісти-науковці.
Директор Інституту технічної теплофізики НАН України Юрій Снєжкін відзначив, що потенціал ВДЕ перевищує енергію розвіданих традиційних енергоресурсів у 80 разів.
При цьому найефективнішою технологією він вважає теплові насоси. При використанні органічного палива, котельня дає 80-90% користі, бойлер всього 30%, а ось теплові насоси – до 185%.
Ю.Снєжкін розповів про проєкт теплонасосної системи гарячого водопостачання потужністю 1,5 МВт в м. Краматорську. Капітальні інвестиції – 2 млн. грн., термін окупності кілька років.
«Технічно досяжний потенціал від впровадження ТНУ в Україні становить 31,3 млрд. кВт·год/рік, що еквівалентно заміщенню понад 4,2 млрд м³ газу», - сказав науковець.
Доктор технічних наук, директор навчально-наукового інституту енергетики, автоматики і енергозбереження Національного університету біоресурсів та природокористування України Віктор Каплун зупинився на темі систем комбінованого енергозабезпечення та полігенерації.
За його словами, проблематика у світовій енергетиці визначається наступними факторами:
- зміна характеру попиту споживачів: перехід до «цифрового» попиту (попит на електроенергію з особливими параметрами: постійний струм, низька напруга, висока якість);
- падіння ефективності: низьке завантаження наявних мережевих та генеруючих потужностей та зростання витрат роботи енергосистем;
- «Енергетичний перехід» (декарбонізація, децентралізація, цифровізація);
- освоєння незаселених та інфраструктурно нерозвинених територій: потреба в
- ефективному енергозбереженні віддалених та ізольованих територій.
«Електричні мережі, які розподіляють електроенергію від виробників до споживачів, перетворюються на інтелектуальні мережі, які забезпечують децентралізацію та автоматизацію керування енергоспоживанням. Це дозволить створити ефективнішу електричну мережу. Вона буде використовувати більше відновлюваних генеруючих активів і дозволить кінцевим користувачам брати участь не тільки як споживачі, але і як виробники електроенергії», - наголосив пан Каплун.
Він звернув увагу на потребу дотримання в майбутньому Директиви 2009/28/ЄС, що передбачає оподаткування товарів, вироблених не з використанням зелених джерел енергії.
«Формування енергетичної політики територіальних громад на основі концепції енергетичної безпеки та збереження довкілля є сучасним світовим трендом. В якості складових пропонується розглядати підсистеми: виробництва та конверсії первинних палив; генерації електроенергії та тепла; інтелектуальне управління обладнанням та технологіями енергозабезпечення; управління енергоефективністю тощо. В ЖКГ енергоменеджмент може принести 10-12% економії енергії», - каже експерт.
Якраз про технічні платформи енергоменеджменту розповів Геннадій Кругляк, викладач кафедри електротехніки, електромеханіки та електротехнологій Національного університету біоресурсів та природокористування України.
Останні поділяються на кілька видів: мережеві (on-grid), автономні (off-grid), гібридні (hybrid) генерувальні системи. Всі вони мають як плюси, так і мінуси.
Наприклад, сонячні системи, підключені до електромережі, не потребують батарей і використовують інвертори, підключені до громадської електромережі. Будь-який надлишок енергії, яка генерується, експортується в електромережу, і власник отримує пільговий тариф або кредити за енергію, яку експортує.
Автономна система, не підключена до електромережі, потребує акумуляторної батареї (АКБ), а також повинна виробляли достатньо електроенергії протягом року та мати достатню ємність АКБ. Їх вартість доволі висока.
На ринку широко представлені гібридні інвертори. Це сучасні програмно-технічні комплекси, що призначені, переважно, для використання в однотарифних зонах. Вони мають розвинений інтерфейс, програмне середовище, можливість переналаштування параметрів тощо.
При цьому всі функції має здійснювати оператор, відсутні функції автоматичного налаштування згідно з реальними і прогнозними погодними умовами.
«Система динамічного енергоменеджменту має перспективу добового метеопрогнозу з формуванням рекомендацій щодо графіка навантаження локального об'єкта. При цьому з’являється можливість виключення споживання енергії під час пікових навантажень», - зазначив пан Кругляк.
Голова правління «Біоенергетичної асоціації України», член Правління Європейської біоенергетичної асоціації Георгій Гелетуха деталізував можливості біоенергетики для заміщення природного газу.
«Вартість природнього газу зросла принаймні у 10 разів від рівня 2020 р. Ціна зернових культур зросла у середньому з 200 до 300 $/тонну (у 1,5 рази). Маркетингова ситуація змінилась радикально не на користь України: на дохід від продажу зернових ми зможемо тепер купити у 7 разів менше природнього газу», - зауважив експерт.
За його словами, заміщення природного газу біомасою зараз на рівні 5,2 млрд м3/рік, середньорічний темп приросту біоенергетики в Україні – 11%/рік.
Георгій Гелетуха, голова правління «Біоенергетичної асоціації України», член Правління Європейської біоенергетичної асоціації
При цьому він рекомендує придивитися до використання біометану. Він готовий для закачування в газову мережу вже сьогодні на відміну від водню. Не потрібні інвестиції у модернізацію газових мереж (ГТС і ГРС) і газового обладнання (газові пальники, двигуни, турбіни). Україна може запропонувати найдешевшу сировину для виробництва біометану, адже має найбільшу в Європі площу сільськогосподарських угідь.
«ЄС прийняли амбітні плани з виробництва біометану (REPowerEU): 35 млрд м3/рік в 2030 р. Україна потенційно може забезпечити до 30% цієї потреби», - повідомив Георгій Гелетуха.
Асоціація нині активно працює над створенням інтерактивної карти регіонів України, де розташування заводів із виробництва біометану буде найбільш доцільним і економічно ефективним рішенням.
З литовського боку експерти поділилися досвідом розвитку сектору біопалива і когенерації, сонячної енергетики. Відповідні доповіді представили Гінтарас Аджгаускас та Яунюс Ятатутас з Агенції енергетичних досліджень Литви.
74,7% централізованого теплопостачання у Литві виробляється з біопалива. Потреба Литви в електроенергії 2021 року становила 13,74 ТWh. На внутрішню генерацію припало 34%, а 66% імпортовано.
Участь в семінарі взяло більше 160 компаній, промислових підприємств, асоціацій, місцевих громад тощо.
Цикл семінарів у рамках спільного із МОП проєкту буде продовжено в лютому. Слідкуйте за нашими анонсами.
Нагадаємо, проєкт включає в себе:
- Навчальну програму з підвищення стійкості бізнесу – 4 модулі, тренери з програми SURE
- 5 тематичних тренінгів за участю національних та міжнародних експертів: торгівельне та екологічне законодавство ЄС, нові виробничі технології, управління відходами.